Яра пшениця - альтернатива озимій

На ок­ре­мих по­лях до ча­су на­стан­ня тем­пе­ра­тур ниж­чих від ве­ге­таційно­го мініму­му вза­галі не бу­ло одер­жа­но сходів ози­ми­ни. За та­ких умов аг­рарії тра­диційно шу­ка­ють аль­тер­на­ти­ву ози­мим.

Знач­на ча­с­ти­на те­ри­торії Ук­раїни на­ле­жить до зо­ни ри­зи­ко­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, що ха­рак­те­ри­зується не завжди спри­ят­ли­ви­ми, ча­с­то мінли­ви­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми. Озимі куль­ту­ри нерідко ги­нуть під час не­спри­ят­ли­вих умов пе­ре­зимівлі, особ­ли­во після не­па­ро­вих по­пе­ред­ників, про що свідчать дані досліджень 1999, 2000 рр. й особ­ли­во зи­мо­во­го та вес­ня­но­го періодів 2002/03 р. Те­пер до них до­дається й по­точ­ний 2015/16 рік. У такі не­спри­ят­ливі ро­ки пе­ре­зимівлі ози­мих з’яв­ляється по­тре­ба у їхньо­му пе­ресіванні або підсіванні яри­ми куль­ту­ра­ми. У цьо­му ви­пад­ку по­каз­ни­ки еко­номічної ефек­тив­ності лан­ки сівозміни із зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми різко зни­жу­ють­ся. Здебільшо­го фер­мер бу­ває не­го­то­вий до не­гай­ної заміни ози­мої куль­ту­ри ярою, тож пе­ресів або підсів відбу­вається спон­тан­но, без до­три­му­ван­ня на­леж­ної аг­ро­техніки.

У та­ких гос­по­дар­ст­вах куль­ту­рою для пе­ресіву, як пра­ви­ло, є ячмінь, ви­ро­щу­ван­ня яко­го не завжди мо­же за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­ку рен­та­бельність. От­же, си­ту­ація, що скла­ла­ся, ви­ма­гає по­шу­ку більш надійних варіантів заміни не­досіяній ози­мині.

По­стає пи­тан­ня що­до ви­ро­щу­ван­ня ярої м’якої та твер­дої пше­ниці  як стра­хо­вої куль­ту­ри, ціна ре­алізації якої пе­ре­­ви­щує ячмінь. До то­го ж, за да­ни­ми Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН, СФГ «Грун­то­зна­вець» Пол­тавсь­кої обл. (яке ак­тив­но співпра­цює з інсти­ту­том) та інших ус­та­нов, яра пше­ни­ця мо­же ви­с­ту­па­ти не ли­ше в ролі стра­хо­вої, а як ос­нов­на куль­ту­ра зер­но­во­го кли­ну, ви­ро­щу­ван­ня якої за інтен­сив­ни­ми тех­но­логіями за відсут­ності ри­зи­ку ви­мер­зан­ня за­без­пе­чує при­бу­ток на рівні або ви­щий від пше­ниці ози­мої.

Для мак­си­маль­ної ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тенціалу ярої пше­ниці потрібно вра­хо­ву­ва­ти особ­ли­вості її рос­ту й роз­вит­ку та фор­му­ван­ня по­каз­ників про­дук­тив­ності в різних тех­но­логічних умо­вах.

Пше­ни­ця яра ду­же до­б­ре ре­а­гує на вне­сен­ня азот­них до­б­рив. Утім, важ­ли­во зна­ти, що фор­му­ван­ня її уро­жай­ності та якості зер­на за­ле­жить як від оп­ти­маль­ної до­зи азо­ту, так і від строків йо­го вне­сен­ня у певні ета­пи рос­ту й роз­вит­ку рос­лин.

 З ог­ля­ду на рівень про­дук­тив­ності гек­та­ра землі і гро­шо­во-ма­теріаль­них та енер­ге­тич­них ви­т­рат із роз­ра­хун­ку на оди­ни­цю про­дукції за­слу­го­вує на ува­гу пи­тан­ня що­до доцільності ло­каль­но­го вне­сен­ня азот­них до­б­рив у ряд­ки пшениці ярої. Маємо інфор­мацію, що вне­сен­ня під куль­ти­вацію 30 кг д. р. азо­ту, порівня­но з до­зою 60 кг/га, підви­щує ко­ефіцієнт енер­ге­тич­ної ефек­тив­ності на 7% за­вдя­ки зни­жен­ню енер­го­ви­т­рат на до­б­ри­ва. Збільшен­ня нор­ми вне­сен­ня азо­ту під куль­ти­вацію до 90 кг/га не дає по­зи­тив­но­го ре­зуль­та­ту, оскільки при цьо­му не за­без­пе­чується відповідна при­бав­ка вро­жай­ності.

За інши­ми да­ни­ми, до­стовірну при­бав­ку вро­жай­ності зер­на пше­ниці ярої до кон­тро­лю за­без­пе­чу­ва­ли інтен­сив­на енер­го­на­си­че­на (0,89 т/га), інтен­сив­на ба­зо­ва (0,56) та ре­сур­соз­беріга­ю­ча (0,54 т/га) тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня за рівня вро­жай­ності 4,68–5,03 т/га. Інтен­сив­на енер­го­на­си­че­на тех­но­логія, відповідно, пе­ред­ба­ча­ла за­сто­су­ван­ня до­б­рив N₉₀P₉₀K₉₀ та інте­г­ро­ва­ний за­хист рос­лин, інтен­сив­на ба­зо­ва — N₆₀P₆₀K₆₀ та інте­г­ро­ва­ний за­хист рос­лин, ре­сур­соз­беріга­ю­ча — N₆₀P₆₀K₆₀ + об­роб­ка насіння сти­му­ля­то­ра­ми рос­ту.

Найбільш еко­номічно доцільною для ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ярої є ре­сур­соз­беріга­ю­ча тех­но­логія, яка за­без­пе­чує якість зер­на на рівні пер­шо­го-тре­ть­о­го класів, най­менші ви­т­ра­ти на 1 га посіву, най­вищі умов­но чи­с­тий при­бу­ток та рівень рен­та­бель­ності. Для стабільно­го фор­му­ван­ня якості зер­на пше­ниці ярої дру­го­го кла­су ав­то­ри досліджень ра­дять нор­ми вне­сен­ня азот­них до­б­рив до­во­ди­ти до 60–90 кг/га д. р. Для стабілізації ви­роб­ництва зер­на та підви­щен­ня йо­го кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності не­об­хідно роз­ши­ри­ти площі посіву під но­ви­ми ви­со­ко­про­дук­тив­ни­ми сор­та­ми пше­ниці ярої, особ­ли­во в ро­ки з не­спри­ят­ли­ви­ми для пше­ниці ози­мої осінньо-зи­мо­ви­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми.

Рівень ви­ко­ри­с­тан­ня міне­раль­них до­б­рив рос­ли­на­ми різних сортів пше­ниці ярої знач­ною мірою за­ле­жить від умов зво­ло­жен­ня про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду. У во­логі ро­ки за­сво­ю­ваність міне­раль­них спо­лук рос­ли­на­ми з грун­ту знач­но ви­ща, ніж у по­су­ш­ливі.

Наукові дослідження

Ек­с­пе­ри­мен­тальні дані Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН свідчать про те, що су­часні сор­ти пше­ниці ярої здебільшо­го спро­можні за­без­пе­чи­ти якість зер­на, яка за ос­нов­ни­ми по­каз­ни­ка­ми відповідає ви­мо­гам пер­шо­го-тре­­­­­тьо­­го класів у будь-який за ме­те­о­ро­логіч­ни­ми умо­ва­ми рік, при цьо­му однією з ос­нов­них пе­ре­ду­мов ви­роб­ництва кон­ку­рен­то­с­про­мож­но­го за якістю зер­на є аг­ро­­фон йо­го ви­ро­щу­ван­ня і на­сам­пе­ред чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні.

Ек­с­пе­ри­мен­таль­но підтвер­д­же­но, що по­каз­ни­ки якості зер­на су­час­них сортів пше­ниці ярої більшою мірою за­ле­жать від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей, ніж від по­год­них умов ро­ку.

Не­до­стат­ню якість то­вар­но­го зер­на нерідко пов’язу­ють з тим, що в сільсько­го­с­по­дарсь­ке ви­роб­ництво над­хо­дять сор­ти пе­ре­важ­но інтен­сив­но­го ти­пу, тоді як аг­ро­фо­ни ви­ро­щу­ван­ня че­рез еко­номічну кри­зу за­ли­ша­ють­ся ек­с­тен­сив­ни­ми. В умо­вах гос­трої еко­номічної кри­зи до­три­ман­ня зо­наль­них ви­мог чер­гу­ван­ня куль­тур у сіво­зміні має ви­нят­ко­во важ­ли­ве зна­чен­ня. Цей аг­ро­захід са­мостійно за­без­пе­чує ва­го­му вро­жайність зер­на з до­стат­ньо ви­со­ки­ми по­каз­ни­ка­ми йо­го якості.

Досліджен­ня­ми, про­ве­де­ни­ми у східній ча­с­тині Лісо­сте­пу Ук­раїни, вста­нов­ле­но, що за до­стат­ньої за­без­пе­че­ності грун­ту ру­хо­ми­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми скло­подібність зер­на, вміст клей­ко­ви­ни і йо­го якість у пше­ниці ярої істот­но не за­ле­жа­ли від мінли­вості по­каз­ників ро­дю­чості грун­ту. На грун­тах з се­редніми за­па­са­ми азо­ту і підви­ще­ни­ми — фо­с­фо­ру і калію фор­му­ва­лась уро­жайність зер­на пше­ниці ярої ви­со­кої якості.

Особ­ли­ве зна­чен­ня має удо­с­ко­на­лен­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня но­вих сортів пше­ниці ярої з ура­ху­ван­ням еко­номічної доцільності ви­роб­ництва зер­на цієї куль­ту­ри. Так, су­часні сор­ти ярої м’якої (Харківська 30, Ге­роїня та ін.) та твер­дої (Ча­до, Спад­щи­на, На­ща­док та ін.) пше­ниці, крім ви­со­кої уро­жай­ності та якості зер­на, ма­ють підви­ще­ну стійкість про­ти хво­роб та шкідників, добрі адап­тивні та тех­но­логічні вла­с­ти­вості, зо­к­ре­ма, стійкість до ви­ля­ган­ня.

Відтак ак­ту­аль­ним є впро­ва­д­жен­ня тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ярої твер­дої та м’якої пше­ниці у си­с­темі грун­то­во-кліма­тичні умо­ви — сорт — по­пе­ред­ник — удо­б­рен­ня — фіто­санітар­ний стан аг­рофіто­це­но­зу — до­гляд за  посіва­ми.

Під час ви­роб­ництва зер­на ярової та озимоїпшениці все частіше ви­ни­кає пи­тан­ня що­до умов, за яких во­но мо­же бу­ти рен­та­бель­ним, ад­же за вро­жай­ності на рівні 1,5–2,0 т/га з низь­ки­ми по­каз­ни­ка­ми якості зер­на і ви­со­кою собівартістю про­дукції се­ля­нин за­ли­шається без при­бут­ку.

Оскільки більшу ча­с­ти­ну площ під ярі зер­нові відво­дять після не­па­ро­вих по­пе­ред­ників, в Інсти­туті рос­лин­ництва впро­довж ба­га­ть­ох років досліджу­ва­ли варіан­ти тех­но­логій з ура­ху­ван­ням та­ких ви­роб­ни­чих умов.

В усіх варіан­тах досліду якості ярової пшениці за­сто­со­ву­ва­ли інте­г­ро­ва­ний за­хист посівів від хво­роб, шкідників та бур’янів.

У на­ших дослідах ярі куль­ту­ри не­од­на­ко­во ре­а­гу­ва­ли на зро­с­тан­ня еле­ментів інтен­сифікації тех­но­логій обробітку ярої пшениці.Так, за тех­но­логії 2 сор­ти пше­ниці ярої м’якої Харківська 26 та Харківська 28 за­без­пе­чи­ли при­бав­ку вро­жай­ності відповідно 1,11 та 0,64 т/га, що на 37 та 25% ви­ще за кон­троль­ний варіант. За тех­но­логії 3 при­бав­ка ста­но­ви­ла 0,87 та 0,76 т/га, або на 30 та 29% ви­ще, ніж на кон­тролі. Ра­зом з тим, порівня­но з пше­ни­цею твер­дою, у сортів пше­ниці м’якої відхи­лен­ня по­каз­ників уро­жай­ності за тех­но­логіями ви­ро­щу­ван­ня бу­ло мак­си­маль­ним. До то­го ж сорт пшениці Харківська 26 за усіх варіантів удо­б­рен­ня за­без­пе­чу­вав ви­щу вро­жайність (у се­ред­нь­о­му на 16–28%), ніж сорт Хар­ківська 28. Це по­яс­нюється тим, що сорт Харківська 28 мав низь­ку стійкість до ви­ля­ган­ня, внаслідок чо­го йо­го уро­жай­ність ярової пшениці змен­шу­ва­ла­ся, особ­ли­во у во­логі ро­ки.

Най­ви­щу при­бав­ку вро­жай­ності сортів пше­ниці ярої м’якої от­ри­ма­но за тех­но­логії 4. Так, у сортів Харківська 26 та Харківська 28 во­на ста­но­ви­ла відповідно 1,32 та 0,79 т/га, або на 44 та 31% ви­ще, ніж на кон­тролі.

Сор­ти пше­ниці ярої твер­дої більшою мірою ре­а­гу­ва­ли на інтен­сифікацію тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня. Але до­стовірні при­бав­ки бу­ло от­ри­ма­но ли­ше за тех­но­логій 2 та 4, тоб­то ко­ли до­б­ри­ва вно­си­ли во­се­ни в дозі N₆₀P₆₀K₆₀. При цьо­му за тех­но­логії 2 при­бав­ка уро­жай­ності у сортів Харківська 23 та Харківська 39 ста­но­ви­ла відповідно 0,88 та 1,04 т/га, або на 30–35% більше порівня­но з кон­троль­ним варіан­том. За тех­но­логії 4 підви­щен­ня уро­жай­ності сортів пше­ниці ярої твер­дої бу­ло на 0,97 та 1,12 т/га, або на 33 та 37% більшим, ніж на кон­тролі. Тоб­то між тех­но­логіями 2 та 4 не бу­ло до­стовірної різниці за рівнем уро­жай­ності. Ви­ко­ри­с­тан­ня тех­но­логії 3 не за­без­пе­чи­ло істот­ної при­бав­ки уро­жай­ності зер­на. От­же, одер­жані дані свідчать, що для пше­ниці ярої твер­дої най­­ефек­тивнішим є вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив во­се­ни під оран­ку. За всіх тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ярової та озимої пшениці сорт Харківська 39 був більш уро­жай­ним (на 3–6%), ніж Харківська 23.

Висновки

Дані досліджень на­уко­вих ус­та­нов та пе­ре­до­ва ви­роб­ни­ча прак­ти­ка свідчать про на­явність  знач­них не­ре­алізо­ва­них ре­зервів, ви­ко­ри­с­тан­ня яких дасть змо­гу збільши­ти ви­роб­ництво та підвищити якість ярової пшениці.

Ви­со­кий по­тенціал су­час­них сортів ярої м’якої та твер­дої пше­ниці мо­же бу­ти ре­алізо­ва­ний за ви­ро­щу­ван­ня їх у тех­но­логіях, які пе­ред­ба­ча­ють ком­плекс­не за­сто­су­ван­ня еле­ментів інтен­сифікації. Са­ме во­ни по­винні ста­но­ви­ти ос­но­ву су­час­них еко­логічно без­печ­них ре­сур­соз­беріга­ю­чих тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня ярих хлібів.

В умо­вах жор­ст­кої рин­ко­вої еко­номіки у га­лузі рос­лин­ництва не­обхідно тех­но­логічно гра­мот­но за­сто­со­вувати коже­н аг­ро­за­хід із ура­ху­ван­ням усіх чин­ників у часі і на­яв­ності їх у ре­жим­но­му за­без­пе­ченні. Це ви­ма­гає пев­них підходів до кож­но­го з них для от­ри­ман­ня мак­си­маль­ної гос­по­дарсь­кої та еко­номічної ефек­тив­ності, особ­ли­во в су­час­них умо­вах не­до­ско­на­лості зер­но­во­го рин­ку Ук­раїни.

З на­бли­жен­ням Ук­раїни до ЄС еко­номічна кон­ку­ренція на аг­рар­но­му рин­ку знач­но зрос­ла, то­му вітчиз­ня­ним то­ва­ро­ви­роб­ни­кам не­обхідно істот­но підви­щи­ти еко­номічну ефек­тивність і кон­ку­рен­то­с­про­можність ук­раїнсько­го зер­на.

С. Ав­ра­мен­ко, канд. с.-г. на­ук, док­то­рант,

С. По­пов, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор,
О. Усов, мол. на­ук. співробітник,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН