Однією зі стратегічних як продовольчих, так і кормових культур в Україні та світі була й залишається кукурудза. Завдяки високим кормовим якостям зерна і зеленої маси, вона має неабиякий попит на ринку, займаючи одне з провідних місць у підвищенні показників ефективності економічної діяльності агроформувань.
Згідно з даними Мінекономіки, загальна посівна площа кукурудзи в Україні у 2025 році була на рівні 3,84 млн га, а станом на 1 січня 2026 року аграрії обмолотили 89 % посівних площ із валовим збором 27,77 млн т і середньою врожайністю понад 7,0 тон з гектара.
Найвищий рівень урожайності кукурудзи у сезоні 2025 відмічено в таких областях, як Хмельницька — 10,5 т/га, намолочено 2,74 млн т, Тернопільська — 9,78 т/га – 1,34 млн т, Львівська — 9,31 т/га – 724 тис. т, Київська — 9,18 т/га – 2,84 млн т, Чернігівська — 8,82 т/га – 4,25 млн т, а найбільші площі під кукурудзою зосереджені у Полтавській — 455,1 тис. га, Чернігівській — 412,3 тис. га, Черкаській — 345,9 тис. га, Сумській — 328,2 тис. га та Вінницькій обл. — 309,1 тис. га. Саме ці регіони формують так званий «кукурудзяний пояс» та основний вал зерна.
На Півдні країни ситуація з кукурудзою є критичною. Внаслідок посухи врожайність залишається низькою: на Запоріжжі — 0,88 т/га, на Одещині — 1,19 т/га, на Миколаївщині — 1,17 т/га. На Херсонщині ситуація взагалі є катастрофічною. В деяких господарствах взагалі врожай кукурудзи втрачено, а запланований його рівень збиратимуть лише господарства з крапельним поливом.
Альтернативи кукурудзі, як головній кормовій культурі в Україні та світі, на сьогодні немає, в різних країнах світу майже 20 % її зернового врожаю використовують для продовольчих потреб, для технічних – 15–20 %, для тваринництва орієнтовно 50–60 %.
Важко переоцінити значення кукурудзи в індивідуальному господарстві. Нині, коли виведено ранньостиглі гібриди кукурудзи, особливо вітчизняної селекції, які за своїми врожайними якостями не поступаються зарубіжним і є більш адаптованими до природно-кліматичних умов України, вирощувати її можна практично в усіх областях України.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ) відомий як координатор розробок Національної академії наук України в галузі генетики, селекції та фізіології рослин. Останніми роками спільно з Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією ННЦ «Інститут землеробства НААН» під науковим керівництвом академіка НАН України, Героя України Володимира Васильовича Моргуна, було створено 25 гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Фактична продуктивність створених гібридів кукурудзи, зокрема таких, як Зорень, Поліський 177 МВ, Явір 180 СВ, Суботівський 190 СВ, Київський 197, Тарас, Черкаський 227МВ, Переяслівський 230 СВ, Богун, Боян 277 МВ, Чигиринський 267 СВ, ЧКГ 270 МВ, Сатурн, Черкаський 287 МВ, Корсунський 297 МВ, Комета МВ, Богдан, Достаток 300 МВ, Атлант 400 МВ, Башкіровець, Аметист та інших у державному сортовипробуванні становила 8,0–16,4 т/га.
Академік НАН України Володимир Васильович Моргун творчо працював на кукурудзяному полі України понад 60 років. Під його керівництвом по генетиці та селекції кукурудзи захищено чимало докторських та кандидатських дисертацій, а його учні і до сьогодні працюють в аграрному бізнесі, вирішують питання продовольчої безпеки України, відстоюють її інтереси і незалежність у галузі селекції рослин і насінництва сільськогосподарських культур. Їхні творчі доробки на кукурудзяному полі відзначені на державному рівні.
Час летить швидко... 10 березня 2026 року академіку НАН України В.В. Моргуну мало б виповнитися 88 років. Дата, годі й казати, солідна...
…Але наукова спільнота 16 вересня 2025 року понесла непоправну втрату — Володимир Васильович Моргун відійшов за межу вічності. Світла пам’ять про видатного українця – творця хлібного достатку завжди буде жити серед науковців та хліборобів України з його життєвим кредо: «Вперед і тільки вперед!»
Улюбленою справою та головним напрямом досліджень протягом всього його життя та трудового шляху було поле та генетичне поліпшення найважливіших для України сільськогосподарських культур – пшениці й кукурудзи. З його іменем нерозривно пов’язана продовольча безпека нашої Держави.
Батько української селекції рослин залишив хліборобам України у спадок близько 200 сортів і гібридів сільськогосподарських культур. На пшеничних полях України колосяться такі сорти, як Новосмуглянка, Астарта, Богдана, Гордниця та інші, врожайність яких вже давно перевищила 10 т зерна з гектара, а гібрид «цариці полів» Богдан має потенціал в межах 15–16 т/га і недосяжний стандарт людської гідності.
Характеристику популярних гібридів кукурудзи пропонуємо до Вашої уваги. Цінуйте та поважайте українське!
Гібрид Зорень. Ранньостиглий (ФАО170).
Зерно кременисто-зубоподібне, жовтого кольору. Характеризується швидкою вологовіддачею перед дозріванням. Рекомендована густота на період збирання 90–100 тисяч рослин, урожайність — 115,0 ц/га.
Гібрид Поліський 177МВ. Ранньостиглий (ФАО 170).
Зерно кременисто-зубоподібне,жовте. Вихід зерна 81,5 %. Стійкий до вилягання, ураження пухирчастою та летючою сажками. Добрий попередник під озиму пшеницю за ранніх строків сівби. Максимальний урожай 115, 4 ц/га.
Гібрид Явір 180 СВ. Ранньостиглий (ФАО 180).
Скорочений вегетаційний період забезпечує дозрівання на сухе зерно в усіх зонах України.Зерно кременисте, жовтого кольору, з високими якісними показниками, придатне для переробки на крупу та борошно.Максимальний урожай 118,0 ц/га.
До групи ранньостиглих гібридів також належать:
- Суботівській 190 СВ (ФАО 190). Максимальний урожай 117,1 ц/га.
- Київський 197 (ФАО 190). Максимальний урожай 139,0 ц/га.
Гібрид Тарас. Середньоранній (ФАО 220).
Зерно кременисте, жовте. Суперстійкий до вилягання, з чудовим балансом між ранньостиглістю та продуктивністю. Максимальний урожай 143,0 ц/га.
Гібрид Переяславське 230 СВ. Середньоранній (ФАО 230).
Зерно кремнисто-зубоподібне, жовтого кольору, придатне для виробництва крупи. Ремонтантний. Адаптований для вирощування на всій території України. Максимальний урожай 116,6 ц/га.
Гібрид Богун. Середньоранній (ФАО 250).
Корсунський 297 МВ. Середньоранній (ФАО 290).
До групи середньоранніх гібридів також належать:
- Черкаський 227 МВ (ФАО230). Максимальний урожай 116,0 ц/га.
- Чигиринський 267 СВ (ФАО 260). Максимальний урожай 118,4 ц/га.
- ЧКГ 270 МВ (ФАО 270). Максимальний урожай 125,3 ц/га.
- Боян 277 МВ (ФАО 270). Максимальний урожай 132,6 ц/га.
- Сатурн (ФАО 270). Максимальний урожай 126,4 ц/га.
- Черкаський 287 МВ (ФАО 280). Максимальний урожай 121,1 ц/га.
Гібрид Достаток 300 МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид вирізняється стабільно високим рівнем урожайності за вирощування в різних зонах України. За продуктивністю зерна і силосної маси гібрид є одним із найкращих із групи середньостиглих. Максимальний урожай — 159,1 ц/га.
Гібрид Богдан. Середньостиглий (ФАО 300).
Гібрид Комета МВ. Середньостиглий (ФАО 300).
Характеризується прискореною віддачею вологи в період дозрівання. Максимальний урожай 120,6 ц/га.
До групи середньостиглий гібридів також належать гібриди:
- Метеор 317 МВ(ФАО 320). Максимальний урожай 151,0 ц/га.
- Орлик 330 МВ (ФАО 330). Максимальний урожай 103,4 ц/га.
Гібрид Атлант 400 МВ. Середньопізній (ФАО 400).
Гібрид Башкіровець. Середньопізній (ФАО 490).
Гібрид Аметист. Пізньостиглий (ФАО 500).
Висота рослин 295–305 см. Зерно зубоподібне, жовтого кольору. Гібрид здатний забезпечити врожай зеленої маси до 1173 ц/га до глибокої осені. Міцність стебла добра, що важливо під час пізнього збирання. Максимальний урожай 148,3 ц/га.
Всі ці гібриди кукурудзи – це штрихи творчого доробку академіка НАН України В.В. Моргуна та його учнів за останні десятиріччя.
У хліборобській практиці необхідно також враховувати те, що кремениста кукурудза більше холодостійка, характеризується дружними сходами та інтенсивним ростом і розвитком на початковому етапі.
Зубоподібна кукурудза є джерелом урожайності та швидкої втрати вологи зерна в період дозрівання.
Нехай кожен гібрид кукурудзи і сорт пшениці київської селекції приносить нові можливості, а всі мрії хліборобів України обов’язково здійснюються. Хай щедрий ужинок вінчає вашу самовіддану працю! А наука, вам, у цьому допоможе!
За детальною інформацією щодо придбання оригінального насіння пшениці озимої та кукурудзи звертайтесь за вказаними контактами! Запрошуємо до співпраці! Високоякісне насіння – запорука врожаю!
Давид Коновалов, директор ДСВ ІФРГ НАН України, доктор сільськогосподарських наук,
Віктор Гаврилюк, кандидат сільськогосподарських наук, ІФРГ НАН України