Прогноз розвитку шкідників та хвороб у виноградниках України

Прогноз фітосанітарного стану виноградних насаджень складено науковцями ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» (Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова) на основі моніторингу шкідників та хвороб на виноградних насадженнях, що здійснюють державні інспекції захисту рослин Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим.

М. Константинова,
канд. с.-г. наук, завлаб захисту рослин,
ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»

Хвороби винограду
Еска разом з такими захворюваннями багаторічної деревини, як ескоріоз, еутипоз і чорний рак, за останні 10-15 років набула широкого поширення на виноградниках Півдня України. Погодні умови 2011 р. сприяли активному прояву симптомів ески, інтенсивність розвитку якої на виноградниках з року в рік зростає. Ознаки хвороби проявились практично на всіх сортах винограду. Симптоми захворювання не обов'язково проявляються на хворій рослині щорічно, але носієм інфекції хвора рослина залишається протягом усього періоду свого життя, що підтверджено мікологічними посівами, проведеними лабораторією захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова». Ступінь розвитку хвороби в різних господарствах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей на різних сортах коливався в межах від 0,01 до 6,2%.
Чорна плямистість останнім часом прогресує на виноградниках у всіх регіонах виноградарства. На Закарпатті хворобою уражено до 18% кущів, розвиток хвороби становить 2-3%. У Миколаївській, Одеській, Херсонській областях практично всі виноградники в різному ступені уражені збудником хвороби. Наступного року за сприятливих погодних умов у весняний період можливий інтенсивний розвиток та поширення чорної плямистості.
Мілдью. Слід зазначити, що мілдью уражує виноградники щорічно, а в роки з підвищеною кількістю опадів хвороба розвивається за типом панфітотії, і за відсутності захисних заходів хвороба може знищити весь урожай, викликати загибель кущів узимку.
Перші ознаки захворювання виявлені наприкінці травня на виноградниках Очаківського району Миколаївської області. На гронах хвороба проявилася у серпні, максимального розвитку досягла у вересні (12-30% грон). На 35% кущів у цей період мілдью було уражено15-65% листя.
У Херсонській області хвороба розвивалась інтенсивніше порівняно з минулим роком. Перші ознаки хвороби з'явились після цвітіння (з 10 червня). Хвороба охопила до 10% кущів та 10% листя. В серпні хворобою осередками було уражено 20% кущів, 5 - листків та 2% грон.
В Одеській області перші візуальні прояви мілдью на листі спостерігали в середині другої декади червня. Спороношення гриба на фоні захисних обробок виявлено 26-28 червня, хворобою було охоплено 11% кущів, а середній показник ураження становив 10%. У липні ці показники зросли, а хвороба набула максимального розвитку: так, відсоток уражених кущів становив 13%, місцями сягав 15%. У серпні хворобою було уражено понад 25% кущів.
У південній частині Криму перший прояв хвороби на верхньому боці листя було відзначено у перший декаді червня. Показник уражених кущів становив 10%.
Невеликі опади у липні збільшили ураження кущів до 32%. Подальші погодні умови літнього періоду з низькою відносною вологістю повітря значно стримували розвиток хвороби. Однак хвороба продовжувала розвиватися до кінця вегетаційного періоду, ушкоджуючи грона та ягоди.
На Закарпатті мілдью проявилась на європейських сортах винограду в другій декаді червня. Хоча суха спекотна погода, яка спостерігалася в цей період, дещо стримувала розвиток хвороби, однак зниження температури повітря, часті дощі в липні активізували її розвиток: мілдью поширилась на всі посадки європейських сортів та частково гібридів, спостерігалось ураження грон. У серпні спостерігався розвиток мілдью на молодому прирості листків. Загалом хвороба була поширена на 31% площ, уразила 9-25% кущів, 5-7 - грон, 6-10% листків.
Наступного року розвиток та поширення мілдью залежатиме, насамперед, від погодних умов вегетації. Достатній запас інфекції, що зберігається на опалому листі, підвищена відносна вологість повітря сприятимуть інтенсивному розвиткові хвороби, в зв'язку з чим слід планувати проведення профілактичних обробок насаджень контактними фунгіцидами у фазі трьох-п'яти листків та системними - до і після цвітіння. Подальші обробки та добір пестицидів проводять за потреби відповідно до фітосанітарної обстановки.
Оїдіум поширений у всіх зонах виноградарства України. Останніми роками, внаслідок підвищення температури повітря та зменшення повітряної вологості, ураження виноградників набуває домінантної шкодочинності, а відтак - і пріоритетного значення в проведенні захисних заходів.
У вегетаційний період 2011 р. склалися сприятливі погодні умови для розвитку збудника оїдіуму. Перші візуальні ознаки хвороби в Одеській області були відзначені на листковому апараті на початку травня у вигляді поодиноких блискучо-жовтуватих плям. Ознаки вторинного зараження оїдіумом (білий борошнистий наліт) були відзначені лише в кінці травня - на початку липня. Результати спостережень свідчать про незначний розвиток та поширення хвороби в господарствах на фоні захисних обробок в умовах 2011 р. У Миколаївській області в серпні було уражено10-20% кущів, 10-15 - грон та 15-25% листя. В Херсонській області хвороба проявилася в кінці червня, а в серпні вже було уражено до 20% кущів.
На Закарпатті оїдіум проявився в поточному році в першій декаді липня: хворобою було уражено на 14% площ 5 - максимум 8% кущів, 3-6 - листків та 3-5% грон. У серпні спекотна з низькою кількістю опадів погода активізувала розвиток оїдіуму, який охопив 7-16% кущів, 6-12% грон.
Характер розвитку оїдіуму в Криму був неоднорідним. Перші ознаки хвороби спостерігалися на початку червня. Так, у степових районах (Роздольненський, Чорноморський - західна частина Криму) було уражено 10% кущів, 7 - листя, інтенсивність розвитку хвороби була помірною. У всіх інших районах Криму середній показник ураження кущів хворобою становив 10-15%. Найсильніше були уражені сорти Аліготе, Совіньон, Піно, Мерло, Шардоне.
Достатній зимуючий запас патогену залишає високу ймовірність розвитку оїдіуму наступного року, інтенсивність якого зросте за теплої та сухої погоди.
Сіра гниль серед грибних хвороб винограду за ареалом та шкодочинністю посідає чи не перше місце. Під час вегетації хвороба уражує вегетативні органи виноградних кущів: листя, пагони, суцвіття. Особливо сильно сіра гниль уражує ягоди з високим вмістом цукру. В умовах високої вологості вона розвивається за типом епіфітотії і може знищити практично весь урожай. У 2011 р. склались несприятливі для розвитку сірої гнилі погодні умови.
Сіра гниль у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях проявилася осередками і масового поширення не набула.
У Закарпатській області у 2011 р. хвороба проявилась у липні осередками, на виноградниках, ушкоджених градом, було уражено 2-5% кущів, 3-6% грон. У першій декаді вересня опади сприяли розвиткові хвороби, якою до кінця вегетації на 22% площ насаджень було уражено 5-9% кущів, 4-8% грон.
На виноградниках Криму сіра гниль проявилась у серпні. Відсоток уражених кущів становив 11%, ураження грон та ягід - 2,4-2,6%.
Розвиток сірої гнилі на винограді в 2012 р. залежатиме від погодних умов. На виноградниках наявний великий запас інфекції, тому прояви хвороби можливі вже у квітні-травні. Поширення та масовий розвиток сірої гнилі залежатиме від погодних умов під час визрівання ягід. Інтенсивному ураженню грон сприятимуть часті тумани, помірно тепла погода із різкою зміною посушливих та дощових періодів, що спричиняє розтріскування ягід.
Біла гниль розвивалась на гронах на всіх обстежених сортах. Ступінь поширення хвороби на різних сортах у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях становив у 2011 р. від 0,9 до 8,5%.
Чорна гниль. Останніми роками хвороба набула досить інтенсивного поширення в Закарпатській області: в промислових насадженнях для обмеження її шкодочинності проводять захисні заходи. В 2011 р. прояв чорної гнилі відмічено у першій декаді червня. Хворобу спостерігали на листках осередками на площах, які були уражені минулого року. Але суха спекотна погода у червні стримувала розвиток чорної гнилі, якою до кінця місяця було уражено 9% площ, 4-6 - кущів, 2-4 - листків та 0,5% грон. У липні в умовах переважання дощової погоди спостерігали інтенсивніший розвиток хвороби, що поширилась і на європейські, і на ізабельні сорти винограду. До кінця вегетації хворобою на 35% площ було уражено 9-24% кущів, 7-15% грон.
На уражених площах залишається значний інфекційний запас хвороби, тому в 2012 р. за доброї перезимівлі та сприятливих умов під час вегетації імовірний інтенсивний її розвиток, у зв'язку з чим слід планувати проведення захисних заходів, враховуючи пошкодження насаджень градом, що є провокуючим фактором розвитку хвороби.
Протягом періоду вегетації 2011 р. на виноградниках осередками розвивались інші грибні, вірусні та бактеріальні хвороби. Значного поширення та шкідливості набули фітоплазмові хвороби.
Збереження кондиційного врожаю винограду гарантоване за своєчасного раціонального використання сучасних засобів захисту рослин з урахуванням економічної ефективності їхнього застосування.