Прогноз фітосанітарного стану на 2004 рік

Серед численних шкідників особливо небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, підвищена чисельність яких спостерігається на посівах озимини — 7,0 жил. кол./га та багаторічних травах і перелогах — 23,0 жил. кол./га.

Враховуючи стабільні показники життєздатності гризунів і сприятливі умови їх перезимівлі, в 2004 році вони завдаватимуть значного пошкодження сходам озимих зернових культур і посівам багаторічних трав.

У 2003 році повсюдно зросла чисельність саранових, здебільшого завдяки збільшенню чисельності в локальних осередках. Середня їх чисельність становила до 3 екз./м2, як і торік. Максимальна чисельність зросла до 100 екз/м2. Cаранові виявлено в 12 районах АР Крим, де у численних вогнищах (на вигонах, багаторічних травах, посівах озимини) саранові значно перевищували економічний поріг шкодочинності. Реєстрували утворення куліг, де домінували личинки ІІ-ІІІ віків італійської сарани, чисельність якої сягала 2000–5000 екз./м2.

Осередкове збільшення чисельності саранових і наростання частки пруса в угрупованні свідчать, що динаміка популяції перебуває у фазі підйому. З огляду на це, а також враховуючи сприятливі гідротермічні умови, що склалися у період відкладання яєць (серпень), в 2004 році очікується підвищення чисельності саранових, зокрема пруса, в південних регіонах України.

Стебловий (кукурудзяний) метелик залишається найнебезпечнішим шкідником цієї культури, пошкоджено гусеницями 50–100% рослин за середньої чисельності 2, максимально 5 екз./рослину. Заселеність рослин соняшнику шкідником становила пересічно 15% за чисельності 1,5 екз./рослину.

Личинки дротяників і несправжніх дротяників за чисельності 4, максимально 18 екз./м2 впродовж вегетації пошкодили 20, максимально до 40% рослин зернових, просапних і овочевих культур. На сходах озимини під врожай 2004 року чисельність личинок пересічно становила 3, максимально 14 екз./м2. У 2004 році існує реальна загроза пошкодження сільгоспрослин від дротяників у більшості областей України.

Гусениці озимої та інших підгризаючих совок розвивались у двох поколіннях і живилися на овочевих і просапних культурах за чисельності 1,7, в осередках 8 екз./м2, пошкодили 40% рослин. Гусениці ІІ покоління за чисельності 2,5, в осередках 15 екз./м2, живилися на сходах озимих культур до кінця листопада, пошкодили 10, максимально 80% рослин. На озимому ріпаку чисельність шкідників становила 2,5, максимально 20 екз./м2, було пошкоджено 40% рослин. У 2004 році слід очікувати значну шкодочинність гусениць підгризаючих совок на посівах озимих культур навесні у більшості областей Лісостепу.

У 2003 році лучний метелик не набув масового розвитку в агроценозах. Середня чисельність гусениць на просапних, овочевих і баштанних культурах та у багаторічних травах становила 0,6, максимально 2 екз./м2, було пошкоджено до 10% рослин. Осередки високої чисельності гусениць було виявлено на пізніх посівах кукурудзи — 20 екз./м2 і на люцерні — 30 екз./м2, у багаторічних травах і бур’янах — 50 екз./м2, на цибулі та біля рисових чеків — 12 екз./м2 (АР Крим).

Осінніми грунтовими розкопками виявлено чисельність коконів лучного метелика в межах 4 екз./ м2. Небезпека масової появи шкідника навесні існує в степових областях та в господарствах Сумської і Харківської областей.

На посівах озимини на Півдні України особливо небезпечний клоп шкідлива черепашка, налічувалося пересічно 1,5, а максимально 7 екз./м2 (Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська області), личинок — 0,6–2, місцями 5–7 екз./м2, а на необроблених площах до 42 екз./м2.

Клопи мають задовільний фізіологічний стан, тому вдало перезимували і в 2004 році слід очікувати масового заселення, інтенсивного розмноження та значного пошкодження посівів клопами в Степу та на Півдні Лісостепу.

Істотного поширення в Степу та Лісостепу в посівах озимини, що були розміщені після колосових попередників, набула хлібна жужелиця (турун). Середня чисельність личинок цього шкідника становила 3, максимально 20 екз./м2 (Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Полтавська області). Подекуди в осередках шкідників налічувалося до 100 екз./м2 і більше (Донецька, Запорізька обл.).

У вересні проходило масове відкладання яєць і відродження личинок туруна на стерні, а згодом на сходах озимини. Личинки розвивалися і живилися на рослинах до кінця листопада за чисельності в осередках до 24 екз./м2, що значно перевищує порогові рівні, тому сходи були пошкоджені на 58%. У 2004 році загрозливу шкодочинність туруна слід очікувати у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях.

У сезоні, що минув, склалися оптимальні погодні умови для розвитку попелиць, злакових мух, трипсів, особливо восени на посівах ранніх строків. Злакові попелиці заселили всі обстежені площі, де пошкодили до 20% рослин за чисельності 10 особин/рослину, максимально 30 і більше (Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Луганська, Полтавська, Харківська, Чернівецька області), осередки за чисельності 150 екз./рослину відзначено в господарствах Кіровоградської і Миколаївської областей. Злакові мухи заселили 68% посівних площ, пошкодивши 20% рослин за чисельності шведки 7, максимально 22–30 екз./м2 (Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Сумська, Херсонська, Чернігівська області), пшеничної мухи — 12, максимально 78 екз./м2 (Кіровоградська, Миколаївська, Харківська області).

У 2003 році відбулося масове розмноження хлібних жуків. У зоні Степу шкідники заселили пересічно 43, максимально 78% (Кіровоградська обл.) посівних площ за середньої чисельності личинок 1, максимально 23 екз./м2 (АР Крим). У Лісостепу за середньої чисельності 1,2, максимально 29 екз./м2 (Київська область) було заселено пересічно 27, максимально 80% посівів (Київська обл.).

У 2004 році ймовірність шкодочинності цих фітофагів залишається дуже високою.

Із хвороб озимі зернові культури у період вегетації були уражені борошнистою росою в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей, септоріозом у Вінницькій, Волинській, Київській, Луганській, Сумській, Чернігівській і Хмельницькій областях, сніговою пліснявою в Вінницькій, Полтавській, Черкаській областях, бурою листковою іржею у Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, кореневими гнилями у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, гельмінтоспоріозом у Волинській, Житомирській, Київській, Луганській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернігівській областях та АР Крим.

Восени на сходах озимини борошниста роса охопила 80% посівних площ, хворобою було уражено 15% рослин, кореневими гнилями — 70%, (Житомирська, Харківська області), в осередках було уражено до 80% рослин (Донецька область); бурою листковою іржею та септоріозом було уражено 10% рослин, максимально 32% (Рівненська область). Погодні умови листопада сприяли дальшому розвитку та розповсюдженню хвороб на сходах, тому у 2004 році, в разі сприятливих погодних умов, слід повсюдно очікувати розвиток хвороб від слабкого до помірного ступеня, максимально — в осередках — на площах після стерньових попередників і поверхневої обробки грунту, також у загущених посівах озимих культур.

У більшості районів Одеської області, в господарствах Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей виявлено високий рівень заселення рослин кукурудзи та їх пошкодження комплексом листогризучих совок, де переважали бавовникова, люцернова та совка-гамма, за середньої чисельності 3, максимально 5 екз./качан із пошкодженням 45, максимально — 90% рослин.

Практично в усіх районах Закарпатської області, де вирощували кукурудзу, було виявлено західного кукурудзяного жука (діабротика). Слід зауважити, що рівень чисельності шкідника і площі розповсюдження, порівняно з 2002 роком, відчутно зросли, що потребує посиленої уваги під час польових обстежень рослин кукурудзи в 2004 році.

Повсюдно посіви гороху були заселені гороховою попелицєю, зерноїдом, плодожеркою та сірим довгоносиком. Бульбочкові довгоносики за чисельності 9, максимально 26 екз./м2 (Вінницька, Волинська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Херсонська, Чернігівська області) пошкодили максимально в осередках 70–100% рослин. Сформувався значний зимуючий запас шкідників, які шкодитимуть на посівах гороху у 2004 році.

Рослини гороху уражували кореневі гнилі на 12%, аскохітоз — 3%, іржа та інші хвороби. Поширення хвороб на горосі в 2004 році, насамперед, визначатиметься агрокліматичними умовами в період вирощування культури та особливостями сортів.

У посівах багаторічних трав у 2003 році виявлено підвищену шкодочинність довгоносиків-насіннєїдів, клопів, совок, попелиць тощо. Бульбочкові довгоносики за чисельності 6,5 екз./м2 пошкодили до 40% рослин, в осередках налічувалося 22 екз./м2, що вчетверо-вп’ятеро перевищує порогові рівні. У 2004 році найбільша загроза від цього шкідника прогнозується в господарствах Вінницької, Кіровоградської, Луганської, Черкаської областей.

На цукрових буряках звичайний буряковий довгоносик залишається найшкодочиннішим фітофагом, що було зумовлено недостатнім терміном дії токсикації, пригніченням рослин травневою спекою і дефіцитом вологи. Чисельність шкідника пересічно становила 1,2, максимально 3,5 екз./м2. Було пошкоджено до 45% рослин цукрових буряків. У господарствах Сумської, Вінницької, Полтавської і Черкаської областей довгоносик за чисельності 2,5, в осередках — 20 екз./м2 пошкодив 76% рослин.

Сірий буряковий довгоносик за середньої чисельності 1,8, місцями 14,0, а в осередках 130,0 екз./м2 був найшкодочиннішим в областях Лісостепової зони України.

Грунтовими розкопками восени 2003 року було встановлено, що чисельність зимуючого запасу звичайного бурякового довгоносика залишається високою і становить 4, місцями до 10, а в осередках — 64 екз./м2 (Київська область), сірого довгоносика — 1,3, максимально до 3 екз./м2.

Повсюдно на пізніх посівах буряковою блішкою за чисельності від 3 до 17 екз./м2 було пошкоджено 56, максимально 80% рослин. У Поліссі та Лісостепу бурякова листкова попелиця, мінуючі мухи та міль мали слабкий розвиток, за винятком господарств Київської області

У більшості областей лісостепової і степової зон загрозу бурякам створювали підгризаючі та листогризучі совки, якими було пошкоджено 60% рослин.

Стан популяцій основних шкідників цукрових буряків свідчить про значну загрозу посівам буряків в 2004 році.

В усіх зонах бурякосіяння масового розвитку набули хвороби, насамперед, церкоспороз, який уразив 78, максимально 100% рослин. Пероноспорозом було уражено пересічно 24, максимально 40% рослин, рамуляріозом 25, максимально 44% рослин (Київська область), бактеріальною плямистістю до 20% рослин. Серед хвороб коренеплодів ураження вірусною жовтяницею становило 25%, мозаїкою — 10, фомозом 20, максимально 80%, альтернаріозом 18, максимально 35% (Львівська область), хвостовою гниллю, звичайною та поясковою паршею — 20%, борошнистою росою 35, максимально 100%.

Коренеїд проявився в усіх районах бурякосіяння. Він охопив 54% посівних площ, пересічно було уражено 15, подекуди 45% рослин.

У посівах соняшнику була поширена геліхризова попелиця, яка заселила всі обстежені площі, пошкодивши 50% рослин за чисельності 8, місцями до 55 екз./рослину. Під час формування насіння в кошиках соняшникова вогнівка, листогризучі совки пошкодили 20, максимально — 45% рослин за заселення 60% кошиків за чисельності гусениць 4 екз./кошик. Сірий довгоносик за чисельності 3, максимально 12 екз./м2 (Кіровоградська, Херсонська області) пошкодив 27, максимально 100% рослин (Київська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська області).

Погодні умови сприяли інтенсивному розвитку і поширенню білої і сірої гнилей, за середньої ураженості рослин 45, максимально 75% (Дніпропетровська, Сумська, Харківська, Черкаська області), в осередках до 100% з розвитком хвороби до 30% (Харківська область), фомозом максимально уражено 100% рослин з розвитком хвороб 30% (Вінницька, Кіровоградська, Київська, Харківська області), аскохітозом — 67% (Донецька, Харківська області). Пероноспорозом, септоріозом та іржею пересічно уражено 35, максимально 100% рослин (Донецька, Миколаївська, Харківська області), фомопсис виявлено на 40% рослин, на окремих площах до 80, з розвитком хвороби до 50% (Донецька область).

Фітосанітраний стан посівів соняшнику у 2004 році залишатиметься дуже напруженим.

У 2003 році колорадський жук повсюдно заселив 100% кущів за чисельності всіх фаз розвитку 20 екз./кущ, пошкодив до 60% кущів: рівень середньобагаторічних показників. Хімічні обробки рослин картоплі знизили чисельність і шкодочинність літнього покоління жука, але в 2004 році колорадський жук буде найнебезпечнішим шкідником картоплі.

Пошкодженість пасльонових томатною та бавовниковою совками за чисельності 3 гусениці/рослину пересічно становила 32% рослин. Хрестоцвіті блішки заселили 100% обстежених площ пізніх сортів капусти, 100% рослин за чисельності 18 екз./рослину. Попелицями та міллю було заселено 80% рослин за чисельності 5 екз./рослину, біланами — 17, максимально 70% рослин за чисельності 7, в осередках 17 екз./рослину (Вінницька, Волинська області), листогризучими совками — 30% рослин за чисельності 3 екз./рослину.

Погодні умови травня-червня сприяли поширенню хвороб пасльонових культур, особливо в Лісостепу та на Поліссі. Фітофтороз інтенсивно розвивався в усіх областях, уразив пересічно 67, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська, Рівненська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області), де хвороба набула епіфітотійного характеру. Макроспоріозом було уражено 45, максимально 100% кущів картоплі (Вінницька, Волинська, Луганська, Сумська, Черкаська області), масового розвитку в господарствах Івано-Франківської та Київської областей набув альтернаріоз, хворобою було уражено 46% кущів.

Фітофтороз на томатах проявився в Степу наприкінці травня, в надалі активно розвивався, уразив 50% рослин. Найбільший розвиток і поширення фітофторозу (на 95% рослин, з розвитком хвороби 60%), що мало відчутне господарське значення, було відзначено в господарствах Вінницької, Волинської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської областей та АР Крим. У 2004 році за високої вологості повітря, частих опадів слід повсюдно очікувати поширення і розвитку фітофторозу від помірного до епіфітотійного ступеня.

Макроспоріозом було уражено 45% рослин томатів з розвитком хвороби 15, максимально 90% було відзначено в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській і Сумській областях. Септоріозом було охоплено 40, максимально 85% рослин (Миколаївська область), верхівковою гниллю та вірусними хворобами — 20% рослин, бура плямистість виявлена на 20, максимально 90% рослин (Запорізька область).

Рослини цибулі було уражено пероноспорозом до 37%, місцями в осередках на 100% (Вінницька, Закарпатська, Донецька, Сумська області та АР Крим).

У 2004 році за сприятливих погодних умов для розвитку шкідників і хвороб овочевих культур буде потрібним жорсткий контроль фітосанітарного стану за допомогою рекомендованих засобів захисту рослин.

Наведені матеріали щодо стану шкідливих популяцій у посівах і насадженнях сільськогосподарських культур в Україні переконливо свідчать, що в 2004 році фітосанітарний стан посівів і насаджень сільськогосподарських культур залишатиметься дуже напруженим. У таких умовах гарантований урожай можна буде отримати тільки за умов ретельного фітосанітарного догляду та вчасного, у разі доцільності, застосування арсеналу ефективних технологій захисту сільгоспкультур, що напрацьовано Науковим центром із захисту рослин України та галузевими установами УААН.

В. Федоренко, В. Чайка,
Інститут захисту рослин УААН