Закінчення. Початок у №6/2009
Особливості системи захисту рису від шкідників
(за Пластуном, 1989)
Особливості пошкодження рису основними шкідливими організмами
Пошкодження рису шкідливими організмами спостерігаються протягом усього періоду вегетації культури. Особливо важливим є період сходи - кущіння.
Висіяне насіння й паростки до постійного затоплення чеків пошкоджуються багатоїдними фітофагами (капустянкою, яка, до речі, чудово плаває, дротяниками, личинками пилкоїдів). Особливо відчутні втрати від цих шкідників у разі розміщення рису після люцерни та інших попередників, що не затоплюються. Після першого затоплення чеків молоді паростки рису пошкоджують личинки прибережної мухи. Основних втрат (до 25%) завдають мухи першого, а за пізніх строків висіву - й другого покоління, спричинюючи зрідження сходів. За чисельності 40 личинок мух на 1 м2 втрати зерна можуть сягати 13%. Найбільші кількість і шкодочинність прибережної мушки спостерігаються в перші роки освоєння під рис ділянок із засоленим грунтом.
Паростки рису пошкоджують також личинки ручійників, обгризаючи їх біля оболонки насінини. Корені перегризають личинки довгоніжок і щитневий рачок, а рачки роду лептестерія, повзаючи по дну, оголюють корені рослин, унаслідок чого ті відриваються від грунту й спливають на поверхню. Цей шкідник "забезпечує" 15% втрат урожаю. Особливо часто це спостерігається в разі висівання дрібного насіння та значної глибини затоплення. Листки рису пошкоджують, окрім прибережної мушки, личинки рисового комарика, що призводить до втрати рослиною фотосинтезуючого апарату й навіть до її загибелі. Крім того, листки, що плавають на поверхні води, мінують личинки ячмінного та інших видів мінерів.
Починаючи з періоду кущіння - початку виходу в трубку, рис заселяють звичайна й велика злакова попелиці, цикадки, трипси, клопи-сліпняки та інші сисні шкідники, які, крім прямої шкоди рослині, завдають і опосередковану, переносячи збудників бактеріальних і вірусних хвороб.
Зелені частини рослин, які перебувають над водою, пошкоджують: конусоголов, гусениці лучної совки та злакової металовидки, личинки п'явиць. Рисова нематода спричинює викривлення стеблини, затримку виходу волоті. Стебла пошкоджують гусениці кукурудзяного метелика.
Зерно на різних стадіях формування та достигання пошкоджують личинки шведської мухи, трипси, клопи-сліпняки та хлібні клопи.
Система захисних заходів
Систему захисту рисових плантацій можна уявити як низку заходів, що охоплюють організаційні, агротехнічні й безпосередньо захисні заходи.
1. Важливе значення має освоєння спеціальних рисово-люцернових сівозмін та ретельне (перепад рівня - не більше 3-5 см) планування чеків.
2. На насіннєві цілі потрібно використовувати врожай, незаселений рисовим афеленхом (нематодою).
3. Отримання сходів за скороченого затоплення чеків істотно обмежує кількість і шкодочинність ракоподібних шкідників і гігрофільних видів комах. Повне скидання води та підсушування чеків протягом двох-трьох днів є дуже ефективним заходом регулювання чисельності цих шкідників. Після повторного затоплення у фазі кущіння шар води не має перевищувати 10-12 сантиметрів.
4. Систематичне знищення бур'янів на валиках рисових чеків, узбіччях системи каналів поліпшує фітосанітарний стан плантації.
5. Якщо рис висівають після дво-трирічної культури люцерни, тоді, зібравши попередника, проводять дискування, під основний обробіток вносять повну дозу азотних і фосфорних добрив, восени й до висівання навесні здійснюють культивацію в два-три сліди.
6. Після першого затоплення чеків до закінчення фази кущіння в разі заселення чеків прибережною мушкою, рисовим комариком і мінерами (поріг шкодочинності визначають за потрапляння 30-40 особин комах на 100 помахів сачком), обробляють скупчення комах на валиках і кутах чеків одним із рекомендованих інсектицидів, зокрема, Актелліком 500 ЕС, 50% к.е. (піримофосметил), у нормі 0,5 л/га (максимум дві обробки).
7. У разі масового заселення плантації двокрилими шкідниками й появи їхніх личинок у кількості понад 30 особин на м2, коли повне скидання води на два-три дні неможливе, проводять авіаобробку одним із рекомендованих препаратів: Карате Зеон 050 СS, 5% м.в.с. (лямбда-цигалотрин), у нормі 0,2 л/га - одна обробка; Актеллік 500 ЕС, 50% к.е. (піримофосметил), у нормі 0,5 л/га - максимум дві обробки. У фазі виходу в трубку проти комплексу сисних шкідників (попелиці, цикадки, трипси) на початку масового періоду заселення ними чеків рекомендується обробити культуру препаратами Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., у вказаній вище нормі та Сумітіон, 50% к.е. (фінітротіон), у нормі 1 л/га - допускається лише одна обробка. Ці обробки ефективні також і проти лептестерії. Останній препарат рекомендується використовувати в нормі 0,8-1,5 л/га і за появи загрозливої кількості саранових.
8. У період збирання врожаю за масової міграції на рисові поля мишоподібних гризунів застосовують принади із застосуванням мікробіологічних препаратів і хімічних родентицидів.
А. Фокін,
канд. біол. наук