Особливість степової зони полягає у короткому весняному періоді, інтенсивному наростанні температури, швидкому пересиханні верхнього шару ґрунту. Завжди виникає ризик отримати неякісні сходи, що є особливо небезпечним для пізніх ярих культур, зокрема кукурудзи. Це спонукає до проведення сівби у ранні строки. Але у цей період часто відбувається повернення весняних холодів.
В останні роки це явище особливо часто спостерігається у зв’язку зі зміною клімату, більш раннім відновленням вегетації. Виникає проблема збереження сходів за умов зниження температури при поверненні холодів. Її можна вирішити різними шляхами, зокрема підбором пестицидів, які б сприяли максимальному збереженню схожості і виживанню проростків при низьких температурах. Такий підхід зумовлено тим, що практично всі препарати, крім своєї основної функції здатні виявляти і опосередкований вплив на рослини.
Застосування пестицидів є основою отримання високих урожаїв. Препарати, які використовуються в сільському господарстві всебічно висвітлені в науковій літературі. Зокрема відмічається, що використання протруйників повинно бути з обов’язковим врахуванням особливостей дії як самого препарату, так і з урахуванням фітосанітарного стану і насіння, і ґрунту. Для підсилення дії препаратів пропонується разом з протруйником застосовувати і мікродобрива, використовувати двокомпонентні протруйники, додавати до протруйників регулятори росту рослин.
До протруйників висуваються певні вимоги. Протруйники повинні ретельно підбиратися не лише для максимального пригнічення патогенної мікрофлори, а й бути придатними для певного виду рослин. Відмічається, що протруйники позитивно впливають на схожість насіння і підвищують урожайність культур. Проте зустрічається і негативна інформація щодо вплив протруйників на енергію проростання і схожість насіння в лабораторних умовах.
Крім температури на схожість насіння впливають і самі протруйники. Дослідники спостерігали, що препарат на основі д.в. флуопірам за обробки насіння ріпаку здатен, окрім пригнічення патогенної мікрофлори, впливати на синтез білків самої рослини, зокрема PR-білків. Оскільки PR-білки активуються у відповідь на стресові умови, то зроблено припущення, що цей препарат може бути використано за несприятливих погодних умов.
На зв’язок між погодними умовами, хворобами і протруйниками вказують і інші науковці. Наголошується на необхідності розробок відповідних технологічних заходів до умов зміни навколишнього середовища. Наші дослідження, результатами яких ми представляємо в цій статті, можна вважати продовженням попередніх розробок інших авторів. Метою досліджень було виявлення зв’язку між фунгіцидними протруйниками, низькими температурами і рослинами. Відповідно до цього розробити заходи використання протруйників, які за умов низьких температур будуть сприяти більш повній схожості насіння кукурудзи. Для цього вирішувались такі завдання: встановити вплив різних фунгіцидних протруйників на лабораторну і польову схожість насіння гібриду і лінії кукурудзи; визначити здатність протруйників забезпечити високу схожість в умовах низькотемпературного стресу; розробити заходи які б забезпечили високі показники польової схожості насіння в умовах повернення весняних холодів.
Реалізація поставлених завдань була здійснена постановкою лабораторних і польових дослідів у 2023 і 2024 роках в навчальному господарстві Дніпровського державного аграрно-економічного університету. Насіння гібриду Оніо і самозапильної лінії В 831 висівали після соняшника, у 2023 році 15 і 19 квітня, а у 2024 році 12 і 19 квітня. Такі строки сівби для даної зони можна вважати надранніми по відношенню до багаторічних. Це дало можливість створити провокаційний низькотемпературний фон для імітації повернення холодів.
Визначення лабораторної схожості насіння проводили пророщуванням у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері згідно з ДСТУ 4138-2002. Енергію проростання визначали на третю добу, а лабораторну схожість на сьому. Сівбу у полі проводили вручну по 10 оброблених насінин у чотирьох повтореннях, схожість визначали на двадцять п’яту добу після сівби.
В дослідах використовували такі фунгіцидні протруйники, як Венцедор, Бастіон, Февер, Максим XL та Авіценна. Препарати містять такі діючі речовини: Венцедор – тебуконазол 25 г/л + тирам 400 г/л; Бастіон – дифеноконазол 30 г/л + ципроконазол 6,25 г/л; Февер – протіоконазол, 300 г/л; Максим XL – флудиоксоніл, 25 г/л + мефеноксам, 10 г/л; Авіценна – тебуконазол, 50 г/л + прохлораз, 250 г/л + крезоксим-метил, 50 г/л. Норма витрати препарату була відповідною до рекомендацій виробника.
Погодні умови 2023 року виділялися високою вологістю ґрунту, яка на час сівби становила 72 % повної вологоємності, або 37 % маси абсолютно сухого ґрунту, або 139 % НВ. Через підвищену вологість ґрунту для надраннього строку передпосівну культивацію провести не вдалося. Весна також характеризувалась раннім настанням підвищених температур. Майже на місяць раніше звичайних строків наступили сприятливі для сівби кукурудзи температури (10…12 оС), але згодом дійшла до багаторічної норми. На час сівби першого строку (15 квітня) температура повітря коливалась протягом доби від 3 до 12 оС. В подальшому на другий строк сівби припали більш низькі температури ніж на перший, це суттєво вплинуло на здатність насіння до проростання.
Весна 2024 року була посушливою і за сівби надраннього строку вологість не перевищувала 20 % від повної вологоємності (38,5 % від НВ). Температура ґрунту в цей час становила 7…11 оС. Такі несприятливі умови призвели до суттєвого зниження польової схожості насіння кукурудзи.
Перед початком польових дослідів була проведена оцінка посівних якостей насіння гібриду Оніо і самозапильної лінії В 831. Лабораторний аналіз показав, що насіння відповідало технічним умовам ДСТУ 2240-93 і мало лабораторну схожість гібриду 99 %, а лінії – 97 %. На наступному етапі визначали вплив фунгіцидних протруйників на енергію проростання і лабораторну схожість насіння в оптимальних лабораторних умовах. Проведений аналіз згідно ДСТУ 4138-2002 показав, що відбулося деяке зменшення показників як енергії проростання, так і лабораторної схожості насіння кукурудзи. При цьому максимальне відхилення від показників лабораторної схожості у гібриду становило 5,0 % (протруйник Февер), а у лінії – 4,0 % (протруйник Максим XL). Коливання в показниках лабораторної схожості насіння обробленого протруйниками становило у гібрида 94–96 %, а у лінії – 93–94 %, енергії проростання – 88–90 і 83–86 %, відповідно. Незважаючи на незначне зниження цих показників посівні якості насіння відповідали вимогам ДСТУ 2240-93.
2023 рік | ||||
Препарат (В) | Строк сівби 15.04.23 (підрахунок 09.05.23) | Строк сівби 19.04.23 (підрахунок 13.05.23) | ||
гібрид Оніо (А) | лінія В 831 (А) | гібрид Оніо (А) | лінія В 831 (А) | |
Венцедор | 90,0 ± 11,5 | 77,5 ± 12,6 | 77,5 ± 5,0 | 65,0 ± 10,0 |
Бастіон | 75,0 ± 12,9 | 32,5 ± 12,6 | 45,0 ± 12,9 | 40,0 ± 8,2 |
Февер | 85,0 ± 10,0 | 55,0± 12,9 | 50,0 ± 8,2 | 50,0 ± 11,5 |
Максим XL | 90,0 ± 8,2 | 85,0 ± 5,8 | 87,5 ± 12,6 | 47,5 ± 12,6 |
Авіценна | 85,0 ± 5,8 | 75,0 ± 5,8 | 85,0 ± 10,0 | 62,5 ± 9,6 |
НІР05 | А – 7,0; В – 11,1; АВ – 15,7 | А – 6,6; В – 10,4; АВ –14,7 | ||
2024 рік | ||||
Препарат (В) | Строк сівби 12.04.2024 (підрахунок 07.05.23) | Строк сівби 19.04.2024 (підрахунок 14.05.24) | ||
гібрид Оніо (А) | лінія В 831 (А) | гібрид Оніо (А) | лінія В 831 (А) | |
Венцедор | 70,5 ± 8,2 | 55,0 ±5,8 | 82,5 ± 9,6 | 50,0 ± 8,2 |
Бастіон | 55,0 ± 10,0 | 45,0 ± 5,8 | 47,5 ± 12,6 | 40,0 ± 8,2 |
Февер | 50,0 ± 8,2 | 37,5 ± 9,6 | 60,0 ± 11,5 | 37,5 ± 5,0 |
Максим XL | 65,0 ± 5,8 | 55,0 ± 5,8 | 72,5 ± 9,6 | 60,0 ± 8,2 |
Авіценна | 70,0 ± 8,2 | 62,5 ± 9,6 | 77,5 ± 9,6 | 62,5 ± 9,6 |
НІР05 | А – 5,1; В – 8,1; АВ – 11,4 | А – 6,3; В – 10,0; АВ – 14,1 | ||
У польових умовах за низьких температур надранніх строків сівби показники схожості насіння незалежно від протруйника суттєво знизились (табл. 1). Крім того, було виявлено, що обробка насіння фунгіцидними протруйниками вплинула на польову схожість кукурудзи. Так, розбіжність між варіантами обробки у 2023 році у гібрида Оніо за сівби 15.04 становила 15,0 %, а за сівби 19.04 — 42,5 %. Як уже відмічалось, у 2023 р. температура під час сівби першого строку була значно вищою за багаторічну, а у подальшому прийшла до норми. Це пояснює те, що перший надранній строк мав кращі показники ніж наступний. Можна також відмітити, що лінії більш вразливі до низьких температур.
Дослідження, які були проведені у 2023 році, показали, що за умов температур нижчих за оптимальні кращі показники польової схожості були отримані за обробки насіння препаратами: Венцедор і Максим XL. Так, за сівби 15.04 два препарати Венцедор і Максим XL забезпечили схожість по 90 %, а за сівби 19.04 – 77,5 і 87,5 %, відповідно.
На відміну зазначених препаратів, використання таких протруйників як Бастіон і Февер в умовах низьких температур призвело до зниження польової схожості гібриду до 75,0 % і 85,0 % відповідно за сівбі 15.04 у відносно сприятливих умовах і 45,0 і 50,0 % в умовах знижених температур за сівби 19.04.
Аналогічні результати отримані і у 2024 році, який відрізнявся вкрай низькою вологозабезпеченістю. В умовах низьких температур протруйники проявили такий самий вплив на польову схожі насіння, як і у вологий 2023 рік. У разі застосування протруйників Бастіон і Февер схожість насіння як у гібриду, так і у лінії знизилась. Так, за сівби 12.04 це зниження, порівняно з препаратами Венцедор і Авіценна, в середньому відбулося у гібриду на 25,3 %, а у лінії на 29,8 %. Протруйник Максим XL у цій градації займав середнє положення.

Ефективність дії фунгіцидних протруйників в умовах знижених температур представлена на графіку (рис. 1). На рисунку подані усереднені дані польової схожості насіння гібриду Оніо і лінії В 831 за два роки по двох надранніх строках сівби. Також для порівняння наведені показники лабораторної схожості насіння гібриду і лінії.
Усереднені дані чітко показують, що в оптимальних температурних умовах лабораторних досліджень особливої різниці по впливу на посівні якості між різними препаратами немає. Їх використання не позначилось негативно на схожості насіння як гібриду, так і лінії. Але в несприятливих польових умовах зі зниженими температурами надранніх строків сівби польова схожість насіння суттєво знизилась. Слід зазначити, що показники польової схожості залежно від використаного протруйника сильно варіювали. Найбільше зниження цього показника як у гібриду, так і у лінії відбулося при використанні препаратів Бастіон і Февер. У гібриду схожість впала до 55,6 і 61,3 %, а у лінії до – 39,4 і 45,0 %, відповідно. Значно менше зниження польової схожості відмічено при застосуванні фунгіцидів Венцедор, Авіценна і Максим XL. Їх показники для гібриду склали 80,1; 79,4 і 78,8 %, а для лінії 61,9; 65,6 і 61,9 %, відповідно.
Виходячи з отриманих даних, можна констатувати, що протруйники насіння здатні змінювати перебіг біохімічних процесів не тільки в організмі патогену (блокувати активність ферментів, порушувати дихальне фосфорилювання, здійснювати деструкцію клітинних структур та ін.), а і призводити до корекції процесів в самій рослині, що може призвести до змін деяких господарсько цінних ознак. В нашому досліді фунгіцидні протруйники по різному вплинули на стійкість рослин до несприятливі умови надранніх строків сівби, до низьких температур.
Особливого значення можливість рослин протистояти низьким температурам набуває при повернені весняних холодів, які останнім часом, у зв’язку з потеплінням, відбуваються все частіше. Серед досліджуваних препаратів здатністю підтримувати високу резистентність рослин до низьких температур виявили Венцедор, Авіценна і Максим XL. В той же час обробка насіння препаратами Бастіон і Февер негативно позначилась на польовій схожості в даних умовах. Але це не означає те, що вони непридатні у якості протруйників. Можливо, вони будуть значно ефективніші ніж інші препарати за інших умов, наприклад за вищих температур. Так, найкращу ефективність препарати на основі протіоконазолу показують за температури від 12 до 25 °С. Детальне вивчення особливостей впливу протруйників (пестицидів) на рослини за різних погодних умовах дасть можливість значно ефективніше використовувати широку лінійку дозволених до використання препаратів. А це своєю чергою дасть змогу підняти на більш високий технологічний рівень вирощування культурних рослин.
Т. Мельник, ТОВ «ХІКС Україна»,
І. Ярчук, Дніпровський державний аграрно-економічний університет