Маргарита Чепелюк: «Якщо працюєш чесно й відповідально — усе виходить»

Маргарита Чепелюк, з фермерського господарства «Зміївське», поділилась досвідом успішного залучення державного фінансування — про те як отримала грант на розвиток свого проєкту.

Пані Маргарито, розкажіть трохи про ваше господарство. Як виникла ідея займатись вирощуванням спаржі?
— Ми не промислові виробники спаржі, ми поки що, як то кажуть, «початківці». Наразі маємо засаджену площу близько пів гектара. У майбутньому плануємо розширюватися, замовляти нові сорти, адже вирощування спаржі по-справжньому захоплює та підкорює.
Я вперше спробувала цей овоч ще у 2018 році в Португалії — ми смажили спаржу на грилі, і тоді я зрозуміла: це саме той продукт, який хотілося б бачити на українському столі. В країнах Європи спаржа – це базовий харчовий продукт, подібно до нашої картоплі, але значно корисніший і поживніший. Існує безліч рецептів та способів її приготування і кожен може знайти свій улюблений варіант. Тому ця ідея засіла в моїй голові ще з 2018 року. 
Коротко розповім передісторію започаткування справи з вирощування спаржі. Я взагалі працюю в науковій сфері, а до сімейного фермерського господарства долучилася приблизно у 2020 році. Наразі я обіймаю посаду головного бухгалтера у фермерському господарстві «Зміївське». Власником господарства є мій батько, він в основному займається вирощуванням промислових культур — кукурудзи, соняшнику та озимих.
Ця ідея довгий час, як то кажуть, «не давала спокою». Та з початком повномасштабної війни в Харківській області було не до розвитку бізнесу. Ми знаходимося всього за 40 кілометрів від населених пунктів, які донедавна були під окупацією — це Ізюм і Балаклія. Тому ми постійно перебували, як кажуть, «на пороховій діжці» — не було впевненості навіть у тому, чи зможемо взагалі залишатися на цій території.

Дещо про спаржу
Найбільше спаржі у світі вирощують у Китаї, США та країнах ЄС. Китай утримує лідерство з площами понад 65 тис. га, США займають близько 58 тис. га, а європейські плантації разом охоплюють близько 60 тис. га.
Спаржа – це органічний, екологічно безпечний продукт, попит на який стрімко зростає, як і ринкова вартість. Конкуренція у цій ніші невелика, а вирощувати культуру можна як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Рослина невибаглива, витримує морози до –30 °C і дає стабільний урожай до 12 років. Спаржа достигає рано – її збирають уже наприкінці квітня, а з 1 га плантації можна отримати 4–12 тонн продукції.
Для хорошого росту коренів і зелені важлива достатня вологість ґрунту під час посадки. Вирощують спаржу через розсаду і через посів насіння. Розсада буває класу А, вагою понад 70 г і класу В вагою 45–70 г. Початок збору врожаю – на другий-третій рік після посадки розсади і через три роки після посіву насіння.
Спаржа найкраще росте на добре дренованих ґрунтах з pH від 6,5 до 7,0; вона не переносить надзвичайно кислих ґрунтів. Вона може рости на важких, середніх або піщаних ґрунтах, за умови, що ґрунти добре дреновані та не мають застою води після дощів.

Як наважились подати заявку за грант від держави?
— Насправді, це досить легко та зручно зробити, країна всіляко сприяє започаткуванню та  розширенню бізнесу. 
Коли я дізналася про грант на започаткування власної справи, то зрозуміла: це шанс реалізувати свою ідею без значних вкладень власних коштів. Тому я вирішила подати заявку. Це державна програма підтримки підприємництва під назвою «Власна справа» — фактично, безповоротна фінансова допомога для старту чи розвитку бізнесу.
Моя перша спроба була невдалою: потрібно було детально обґрунтувати всі витрати та скласти фінансовий план на три роки. А вже з другої спроби, врахувавши попередні помилки, нам вдалося отримати фінансування — майже пів мільйона гривень.
Програму реалізує Державна служба зайнятості разом із регіональними центрами зайнятості. Її головна мета — знизити рівень безробіття через створення нових робочих місць. Залежно від суми гранту, ви зобов’язані створити одне або два робочих місця. 
Програма також спрямована на підтримку сільського господарства та впровадження інновацій. Існує кілька типів грантів, але я зупинюся саме на тому, який отримали ми. Він передбачає чітко визначені категорії потенційних отримувачів: це можуть бути фізичні та юридичні особи, громадяни України. Якщо майбутній підприємець поки не має ФОП — у такому випадку його можна відкрити вже після погодження гранту. Звісно, участь у програмі неможлива для тих, хто перебуває або здійснює діяльність на окупованих територіях, у країні-агресорі чи перебуває під санкціями. Перевага надається учасникам бойових дій, внутрішньо переміщеним особам та іншим представникам вразливих категорій населення.
Отримані кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, оренду (техніки, приміщення, земля — до 25% від суми гранту), маркетинг та рекламу (до 10% від суми), оплату франшизи (до 30%).
Стандартний грант включає від 50 до 250 тис. грн. Залежно від суми, потрібно створити 1–2 робочих місця та здійснювати діяльність не менше трьох років, ну і, звісно, сплачувати податки в бюджет. Але якщо ви підприємець, який веде свою діяльність у прифронтових регіонах — Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях, то сума гранту може сягати до 500 тисяч гривень. При цьому підприємець, якщо отримує до 300 тис. грн, має створити одне робоче місце, до 500 тисяч гривень — два. Цей грант з часом повертається державі в повному обсязі у вигляді податків.  
Для окремих напрямків, таких як якісь креативні індустрії, переробка чи тепличне господарство, передбачене фінансування до 1 мільйона гривень. Також існують окремі грантові програми для теплиць – там сума може сягати до 7 мільйонів гривень. Але важливо розуміти, що в таких випадках діють і жорсткіші вимоги,  зокрема, щодо кількості створених робочих місць. Чесно кажучи, я не впевнена, чи можна вирощувати спаржу під такі умови.
Ми створили два робочих місця, один із яких — агроном, це колишній військовослужбовець, що має категорію УБД.

Розкажіть детальніше про структуру бізнес-плану. Чи стикались з труднощами при поданні заявки на грант?
— Заявка подається через Дію, ви заповнюєте форму, туди прикріплюєте бізнес-план, вам призначають онлайн-співбесіду. Рішення проходить протягом двох тижнів в Дію. Зараз все працює дуже швидко, легко і класно.
Для початку потрібно заповнити спеціальну форму — шаблон у програмі Excel. У ньому ви описуєте свою бізнес-ідею, а також ставите цілі: короткострокові (на перший рік) і середньострокові (на 1–3 роки). Цілі мають бути чіткими, вимірними, досяжними, реалістичними та прив’язаними до термінів реалізації. Ці цілі ви потім відобразите у своєму фінансовому плані, зокрема у плані витрат.
Також потрібно вказати: статті витрат, відповідні суми та обґрунтування. А також вказуєте ваші навички та компетенції, досвід, освіту, кваліфікацію, що стосуються реалізації цієї бізнес-ідеї, а також інформацію про працівників (якщо такі є) — їхні навички та професійний досвід.
Окремо описується цільова аудиторія: потенційні клієнти, їхні потреби, купівельна спроможність тощо. Цінова стратегія: як формується ціна на продукт чи послугу. Проводите та демонструєте аналіз ринку: нинішню ситуацію на ринку, переваги та недоліки вашого бізнесу, його можливості та загрози. А також прописуєте план реалізації: як саме ви плануєте розвивати свій бізнес на практиці.
Зараз я подаю заявку на ще один грант, цього разу на інший проєкт –  там буде і спаржа, і деякі інші напрямки. Структура, про яку я розповідаю, є досить простою, особливо у порівнянні з тими грантовими заявками, над якими я зараз працюю та намагаюся залучити фінансування. Тут усе значно простіше — зокрема у частині планування надходжень і витрат.
Якщо у вас уже є діюче господарство або ФОП, з якого регулярно сплачуються податки, то це гарна можливість отримати грант. Адже сплачені вами податки – ПДФО, єдиний податок (якщо ви на IV групі), податок на прибуток (якщо ви на загальній системі), а також внески до соціального страхування за працівників — фактично повертають державі суму гранту протягом трьох років. Іншими словами, хоча формально грант і не потрібно повертати, по суті ви компенсуєте його суму через податки, які й так би сплачували як підприємець. 

У нашому випадку основне податкове навантаження — це єдиний податок IV групи (сільськогосподарський), який сплачується чотири рази на рік. Також туди додаються ПДФО та військовий збір із оренди землі, а також податки, пов’язані зі створенням нових робочих місць.
Таким чином, за три роки реально сплатити суму, що дорівнює отриманому гранту. Я вважаю, що тим, хто створює ФОП з нуля, буде дещо складніше компенсувати цю суму лише за рахунок податків. Якщо сума податків за три роки менша, ніж суму гранту, яку ви отримали, то ви маєте повернути різницю до кінця трирічного терміну.
Більш детально розповім про пункти бізнес-плану, на які варто звернути увагу. У статті витрат, пов’язаних із реалізацією проєкту, потрібно розписати план витрат по кварталах — загалом на 12 кварталів (3 роки) – витрати на оренду, придбання обладнання чи майна, страхування, маркетинг тощо.
В кінці відображається чистий дохід, перехідний залишок та залишок коштів на кожен квартал. Форма дуже зручна: розрахунки виконуються автоматично, вам потрібно лише внести свої дані – тобто ваші витрати та надходження.
Поділюсь також головними інсайтами, які я для себе відкрила – тим, що зазвичай не пишуть в офіційних інструкціях чи на сайті «Дії», коли ви подаєте заявку.

Як я вже зазначала, ці грантові кошти фактично повертаються державі через сплату податків. Це не кредит і не борг — це безповоротна фінансова підтримка, але її держава контролює. Після погодження гранту ви відкриваєте окремий рахунок у банку — це може бути Ощадбанк або ПриватБанк. 
Надалі у вас є шість місяців на освоєння коштів з моменту зарахування на рахунок. І ви маєте їх витратити за цільовим призначенням — саме на те, що ви вказали в бізнес-плані. Якщо за шість місяців ви кошти не витратили, вони повертаються в бюджет, якихось відстрочок немає. 
Точність цін — це те, на чому я трошки схибила свого часу, тому що умовно поділила цей грант навпіл – половину на саджанці спаржі, а половину на крапельний полив. Тоді я ще не до кінця розібралася з крапельним поливом і не уявляла, що насправді мені знадобиться значно менше коштів на його встановлення.

А якщо підприємець отримав відмову на грант?
— Можна декілька разів подаватись, якщо вам відмовили. В центрах зайнятості працюють кваліфіковані консультанти, які на зв’язку 24/7, якщо виникають питання, вони проконсультують та порадять як правильно зробити на майбутнє. Вони можуть продивитись ваш бізнес-план, вказати на недоліки та слабкі сторони, а також порадять як покращити бізнес-план, щоб він отримав грант.

Як ви звітуєте про використання гранту в господарстві? Наскільки прискіпливо та чітко комісія слідкує за використанням коштів?
— Кожні шість місяців ви звітуєте по нарахованим податкам. Спеціальна комісія перевіряє, як саме були використані грантові кошти. У нашому випадку комісія приїхала в господарство та переконалася, що саджанці вже висаджені, а також встановлена система крапельного поливу, які і було вказано в документах. Додатково я надіслала їм фотозвіт. Також контролюється виконання зобов’язань щодо створення робочих місць: протягом шести місяців з моменту надходження коштів ви маєте офіційно працевлаштувати одного або двох працівників – залежно від умов гранту.
Обов’язково потрібно мати пакет документів — договір та видатковий рахунок від постачальників, які ви потім додаєте у свої звіти. До речі, гроші з рахунку ви не перераховуєте самостійно, ви надаєте рахунок і договір у банк, де вам відкрили рахунок під цей грант, і банк самостійно перераховує.

Як сьогодні розвивається ваш бізнес? Наскільки ви задоволені тим, що скористались грантовою програмою від держави? 
Сьогодні моє спаржеве поле приносить прибутки і я сплачую податки вчасно. Ми придбали саджанці спаржі класу B, а також узяли на пробу саджанці класу A. Я сама займаюся вирощуванням спаржі. Також наймаю працівниць — дівчата допомагають з прополюванням, обприскуванням, але всі роботи виконуються вручну. Я дійсно отримую задоволення від цього процесу — без телефону, просто на полі. 
Створила власну торгову марку, Sparjava, зараз починаю просувати її в Instagram. Крім спаржі, маю ще кілька ідей, щоб сформувати повноцінний овочевий портфель.

Хочу сказати, що зараз існує дуже багато різних грантів для фінансування бізнесу від наших міжнародних партнерів, де за умовами не треба повертати кошти у вигляді податків, а просто мати чітке обґрунтування для чого потрібні кошти, і, ну, звісно, використовувати ці кошти за цільовим призначенням. 
Є дуже багато способів залучення коштів. Чесно кажучи, я й сама переживала та трохи боялася цих, як кажуть, зобов’язань. Але зі свого досвіду можу сказати: якщо працюєш чесно й відповідально – усе виходить.
Тому не бійтеся. Пробуйте! Якщо відчуваєте нестачу фінансування чи певні ризики – не сумнівайтесь, це справді гарна можливість спробувати себе. 
 

Єдине, про що шкодую — що так довго з цим тягнула.

Біографічна довідка
Маргарита Ігорівна Чепелюк
Закінчила Харківський національний економічний університет за спеціальністю «Економіка підприємства» (2012 р). Зараз викладає у ХНЕУ ім. Семена Кузнеця, кафедра Міжнародних економічних відносин та безпеки бізнесу, доктор економічних наук, доцент. 
Реалізовані проекти: було декілька проектів, які втілювала до спаржівництва. Це було фасування сіна для дрібних гризунів «Sinoff» — продавалось в ветеринарних мережах супермаркетів «Рост» та «Клас» у м. Харків. та клінінгові послуги «Бджілка-клінінг». Наразі проєкти закриті.
Улюблене хобі: подорожувати, відвідала понад 25 країн світу і має мапу подорожей на майбутнє. Книга, що вплинула на світогляд - «Кафе на краю світу» Дж. Стрелекі. Країна, що змінила внутрішній світ — Індія. Там мало про матеріальне, але багато про справжнє — життя, цінності, красу світу та свободу. 
Життєве кредо: «Не важливо скільки разів ти падав, важливо скільки разів ти піднявся». Керуюсь цим принципом по життю.

Юлія Наружна,
j.naruzhna@univest-media.com