Управління витратами та оцінка економічної доцільності агрооперацій стають необхідними елементами у сучасному агровиробництві. Як культури реагують на змінні норми висіву, які переваги можна отримати від застосування сучасних технологій на полях, а також результати диференційованого посіву кукурудзи та соняшнику обговорив під час AgroIT Forum Павло Янін, керівник агрохімічного супроводу компанії Епіцентр-Агро.
Павле, розкажіть більш детально як в компанії почали впроваджувати технологію диференційованого посіву та які інструменти використовуються для цього?
— У 2018 році ми в компанії розпочали висів гібридів кукурудзи з різною густотою та помітили, що деякі гібриди мають компенсаторну здатність, а інші добре реагують на зміну густоти. Тоді ж ми почали тестувати диференційований посів та познайомились з компанією OneSoil. Комбайнів з картографією у нас ще не було — вони з’явились лише в 2023 році. З того часу ми почали активніше використовувати диференційований посів та карти посівів.
Сьогодні в господарстві ми зазвичай сіємо сівалкою Horsch Maestro 24 SW з тракторами Fendt 936, монітори поставили від компанії Trimble. Також маємо сівалку Kinze 3600 16-рядну з Precision Planting.
Зараз існує дуже багато цифрових додатків. Ми в компанії використовуємо OneSoil, Cropio і Climate Fieldview. Останні ми використовуємо в основному для створення та аналізу карт. OneSoil – використовуємо, здебільшого, для створення карт та аналізу даних. Cropio теж має цю функцію, програма будує карти на основі одного знімку. Якщо користуватись Cropio, то ідеально якщо у вас вже є карта врожайності, тоді її можна завантажувати в програму і отримаєте більш-менш достовірну інформацію.
Що необхідно щоб впроваджувати в господарстві диференційований посів?
— Продуктивність поля залежить від кількох чинників, серед яких головними є рельєф (на 60-70%), агрохімія та розташування поля, його геометрія. Наприклад, поле може бути розташоване на схилах, де не буде достатньо прогріватися в пікові години сонячного дня. Або ж на горбі, де температура буде рівномірно розподілятись по всій площі протягом дня.
Отже, складові диференційованого посіву:
- Правильне визначення зон продуктивності
- Створення робочої карти завдання (встановлення, перевірка сумісності з монітором трактора, контурів, одиниць виміру)
- Порівняння заданих та фактичних норм висіву
- Картографування урожайності та перевірка заданих норм висіву.
Щоб визначити, чи потрібен вам диференційований посів, важливо правильно спланувати досліди. Для цього слід вибрати поле з рівномірними ділянками та розмітити на ньому лінії. Контроль за лініями на ділянках має бути таким же, як і для самих ділянок поля, на яких вони розташовані.
Це фактична карта посіву, яка була знята з монітору pro700 з Case і сівалки Horsch Maestro. Ми бачимо, що карта показує в яких ділянках були різні густоти. Таку карту потрібно мати для того, щоб в майбутньому аналізувати пророблену роботу. Фактична карта може відрізнятись від карти завдання.
Пізніше наші агрономи оцінювали поля, де ми здійснювали посів зі змінними нормами і вручну підраховували фактичну густоту. В принципі, у нас густота не збігались тільки по двох полях, але не тому що сівалка не посіяла, а через погану якість насіння. Сівалка спрацювала добре, насіння лежало через 15-17 см, проте сходів не було, не проросло.
Наведу приклад застосування карт продуктивності та їх аналіз у нашому господарстві. Ось, до прикладу, рельєфне поле, де перепад становить 70 см від крайніх точок. Стандартна норма висіву, яку планували застосовувати агрономи була 78 000 нас/га. В зонах низької продуктивності від зменшення норм висіву ми отримали додатково 300 кг врожаю. В середній зоні продуктивності в нас все залишилось без змін. А от у високій зоні продуктивності можна було б сіяти і середню норму.
Якщо поглянути на зону 2, де середня продуктивність — чому саме такий результат ми спостерігали? Все просто: коли ви неправильно будуєте контрольні лінії, то будете мати подібне значення як на нашій карті.
Візьмемо тепер, до прикладу, рівне поле. Його особливість полягає в нерівномірності агрохімічних умов: це пісок, відсутність органічних речовин, кальцію та калію, але є фосфор. У зонах з низькою продуктивністю немає сенсу збільшувати норми висіву, оскільки це лише призведе до перевитрат насіння та зниження врожайності. У середній зоні можна сіяти трохи більше норми, що сприятиме підвищенню продуктивності та дасть хороший результат.
Маючи карти урожайності, ви зможете визначити оптимальну стратегію для кожного поля. У деяких випадках можна зменшити норму висіву, а в інших — збільшити її в зоні високої продуктивності. Важливим аспектом є також правильний вибір гібрида: деякі гібриди мають компенсаторну здатність і можуть адаптуватися до змін, в той час як інші, незалежно від густоти посіву, не демонструють значної різниці в результатах.
Протягом сезону ми працювали з такими програмами як OneSoil, FarmWorks, Cropwise. Серед гібридів, найкраще себе показали гібриди Pioneer 9234 ФАО 320 та 8834 ФАО 280. Найменший відгук був у гібриду LG 30315.
Застосування диференційованого посіву дозволяє, по-перше, контролювати кількість насіння, адже на полі не буде висіяно більше, ніж заплановано. В результаті, ми отримуємо економію на насінні, яка в середньому становить 2 $/га, а також додатковий дохід у розмірі 9,85 $/га завдяки зміні густоти посіву. Таким чином, застосування диференційованого посіву дає можливість отримати 12 $/га – на економії насіння та збільшенні врожайності в низькопродуктивних зонах.
Розкажіть більш детально про практику диференційованого посіву соняшника
Для диференційованого посіву за картами завдання ми відібрали 5 гібридів соняшника від компанії Сингента. Сіяли з густотою 35…75 тис. нас./га. в декількох повторах. Липень був дуже дощовим, коли було і таке, що за один день випало 120 мм опадів протягом всього 2-х годин. Частина посівів була змита, але, на щастя, соняшник не постраждав.
Отже, що можна сказати по результатах у вирощуванні соняшника за диференційованим висівом:
Гібрид СИ Арізона: різниці по врожайності не було, 100 кг – це більше статистична похибка. Різниці між висівом 35 тис. нас/га і 75 тис. нас./га ми не побачили.
Гібрид НК Конді: це наш основний гібрид, який ми висіваємо на більшості наших площ. Сильної варіативності між густотами теж не помітили. Так само проявили себе гібриди соняшника СИ Амазонія, Субео та СИ Теос.
Які висновки ви для себе зробили та як надалі плануватимете роботу?
Що стосується кукурудзи, то для неї диференційований посів безумовно необхідний. Щодо соняшнику, я б орієнтувався на продуктивність поля при плануванні майбутньої стратегії. Якщо поле має високу продуктивність, можна збільшити густоту посіву. Якщо ж поле малопродуктивне, і ділиться на мікрозони, то буде доцільним дещо зменшувати густоту посіву. У нашому господарстві це підтверджується не лише диференційованим посівом, але й польовими дослідами, коли ми сіємо з різною густотою та ставимо різні норми на сівалку. В результаті, стратегія із застосуванням змінних норм висіву на різних ділянках поля дає позитивні результати, що збігаються з тим, що ми запланували.
На майбутнє, ми плануємо застосовувати диференційованих посів і для сої.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com