Карантинні бур’яни в умовах України

Продовження. Початок у №1, №2/2009

У межах України найпоширенішою серед карантинних видів є амброзія полинолиста (1,93 млн га). У Дніпропетровській та Запорізькій областях площі забур’янення сягають понад 500 тис. га, в Кіровоградській — 363 тис. га. Особливого вивчення щодо фітосанітарного контролю цей вид потребує в зонах Степу та Південного Лісостепу України, де він зустрічається не лише на землях несільськогосподарського призначення, а й у посівах зернових, соняшнику, кукурудзи та інших культур. Вирішальним у поширенні цього виду бур’яну є насіннєва продуктивність. Це спричинено тим, що одна рослина може продукувати, залежно від місцевості, від 50–3000 насінин. Інколи добре розвинуті рослини можуть утворювати по 30–40 тис., а окремі екземпляри — до 80–100 (150) тис. насінин. Від материнської рослини насінини можуть переноситися на значні відстані з водними течіями (струмками, річками, талими водами). Саме із паводковими водами амброзія поширилася на городи та присадибні ділянки мешканців у Берегівському та Іршавському районах Закарпатської області. Так, внаслідок цього явища, там збільшилося засмічення площ у 2000–2003 рр. проти 1999 року. Особливістю біології насіння є те, що воно довго тримається на поверхні води, завдяки наявності повітряного мішка між сім’янкою та обгорткою, крім того, поверхня обгортки має гідрофобні властивості й майже дві години не розмокає у воді. В зимовий період поширення можливе: вітром, коли з нескошених рослин облітає насіння й ковзає по снігу; птахами, для яких насіння амброзії є кормом у зимовий та ранньовесняний періоди; з колесами машин, тракторів та ін. транспортних засобів; із взуттям тощо.
На сьогодні проблемним є багаторічний коренепаростковий гірчак рожевий: у Херсонській області на площі 346 тис. га, АР Крим — 69,4  та в Запорізькій обл. — 27 тис. га. У цих областях зафіксовано майже 98% усіх вогнищ бур’яну. Поширення виду в нові регіони відбувається з насінням, що з погляду карантину має головне значення в проникненні виду на нову територію. Накопичення та збільшення його чисельності у вогнищі відбувається внаслідок вегетативного розмноження: кореневою паростю, кореневищем та його частинами, що є визначальним у його домінуванні у фітоценозах.
Для Херсонської обл. небезпеку становить ценхрус малоквітковий:  він наявний на площі майже 25 тис. га. Одним із способів поширення ценхрусу якірцевого є колючі колоски, які легко чіпляючись до шкіри тварин, одягу людей, коліс машин, розносять насіння на великі відстані від материнської рослини. Після дозрівання колоски опадають на землю й легко перекочуються вітром. Тривалий час вони можуть триматися на воді, а навесні переміщуються на нові місця. У значній кількості вид може рости на узбіччях доріг, берегах водоймищ, ставків, річок, зрошувальних каналів. Тож, потрапивши у новий регіон, ценхрус здатний дуже швидко зайняти велику територію.
Отже, в умовах України карантинні види бур’янів займають значні площі (табл. 1).
 Згідно з карантинними правилами, все зерно: фуражне, продовольче, насіннєве; зернових, зернобобових, олійних, технічних, овочевих та інших культур; зерносуміші, комбікорми, сіно, солома, сировина льону, бавовнику, лікарських трав, шерсть тварин тощо — підлягає обов’язковій фітосанітарній експертизі з обов’язковим висновком герболога про наявність насіння чи плодів карантинних видів бур’янів.
Гербологічна експертиза є обов’язковою ланкою фітосанітарної експертизи, яку проводять акредитовані карантинні лабораторії державних інспекцій з карантину рослин згідно з ДСТУ 4009-2001. Мета гербологічної експертизи — аналіз підкарантинного матеріалу на встановлення засміченості продукції карантинними чи іншими видами бур’янів, їхньої чисельності та видового складу.
На гербологічну експертизу передається проба середнього зразка рослинного матеріалу та окремо спаковані залишки із сит, виділені внаслідок проведення попередніх видів експертиз (ентомологічної або фітопатологічної) методом просіювання чи спливання під час флотації.

Експертизу зразків насіння зерна та технічних культур, продуктів переробки зерна на виявлення насіння карантинних бур’янів проводять у певній послідовності. При цьому користуються різними методами гербологічної експертизи в спеціальних лабораторіях.

*Примітка автора
Згідно з законом України “Про карантин рослин”, об’єкт регулювання (будь-яка рослина, продукт рослинного походження, місце зберігання, упаковка, засоби перевезення, контейнери, грунт та будь-які інші організми, об’єкти або матеріали) здатний переносити чи поширювати регульовані шкідливі організми

О. Сикало,
канд. с.-г. наук, доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного університету біоресурсів і природокористування України, НАУ

Далі буде