Інсектициди для захисту персикових садів від східної плодожерки в Україні

В умовах степової зони України, де розвивається три повних і факультативне четверте покоління шкідника, східна плодожерка (Grapholitha molesta Busck) є основним шкідником персикових садів. В окремі роки пошкодженість пагонів може сягати 44–50%, плодів — 90%. Широке розповсюдження східної плодожерки в Україні спричинило її вилучення з 2007 року з “Переліку регульованих шкідливих організмів”.

Нині одним з основних методів боротьби зі східною плодожеркою є хімічний. Однак зростаючі обсяги використання пестицидів збільшують імовірність появи стійких проти деяких класів хімічних сполук (ХОС, ФОС, піретроїди, карбомати) популяцій шкідників (Сухорученко, 2001). Аналогічне явище було зафіксовано у східної плодожерки щодо фосфорорганічних препаратів, зокрема Золону (Тітова, Клечковський, 1999).
Поява на ринку пестицидів піретроїдів четвертого покоління (Карате), а також інсектицидів нових хімічних класів — фенілпіразолів (Регент), неонікотиноїдів (Актара, Моспілан, Конфідор)  відкрила нові можливості для захисту персикових садів від східної плодожерки. Відмітними рисами цих препаратів є низька норми витрати, що сприяє зниженню токсичного навантаження на навколишнє середовище, а також механізм дії, який унеможливлює виникнення резистентності у комах.
Виробництво екологічно чистої продукції потребує використання методів захисту рослин, які є альтернативними хімічному методу. Одним із шляхів розв’язання цієї проблеми є використання біологічно активних речовин — БАР (Інсегар, Матч, Номолт), які контролюють і знижують чисельність шкідника завдяки порушенню програм розвитку на певних етапах онтогенезу комах, а також овіцидному та стерилізуючому ефектам.
Протягом кількох років ДСКВПК ІЗР УААН випробовувала інсектициди проти східної плодожерки в умовах півдня степової зони України на персику сорту середнього строку дозрівання Коллінз. Метою випробувань було вивчення ефективності дії інсектицидів нового асортименту, яку оцінювали згідно з офіційною методикою (Клечковський, Глушкова, Титова, 2001). Термін проведення обробок визначали за допомогою феромонних пасток. Першу обробку здійснили в період початку льоту покоління, що перезимувало, дальші — в періоди піків льоту першого й другого поколінь шкідника.
Результати проведених досліджень, які наведено в таблиці 1, свідчать, що препарати класу неонікотиноїдів діють найкраще.
Так, ефективність інсектицидів Конфідор, 20% в.р.к. (д.р. — імідаклоприд) за дворазової обробки становила 95,6%, Актара, 25 WG, в.г. (д.р. — тіаметоксам) і Моспілан, 20% в.р.п. (д.р. — ацетаміприд) за таких самих умов застосування — 96,3 і 97,1%, відповідно.
 Ефективність піретроїдів була дещо нижчою: Ф’юрі, 10% в.е. (д.р. — зета-циперметрин) — 88,3%, Карате Зеон 050 СS, к.с. (д.р. — лямбда-цигалотрин) — 89,1 відсотка.
Триразова обробка персикового саду препаратами БАР забезпечувала ефективність захисної дії на рівні 83,4–85,3%, що дещо нижче за ефективність, якої досягли за обробки насаджень піретроїдами, та відчутно нижча за результати, які мали після обробки неонікотиноїдами.
Порівняльна оцінка випробуваних препаратів засвідчила, що найефективнішим засобом для захисту персикового саду від східної плодожерки є неонікотиноїди, зокрема, інсектицид Моспілан, 20% в.р.п. (“Ніппон Сода Ко ЛТД”) у нормі витрати 0,4 кг/га за дворазової обробки.
Під час вибору інсектицидів слід враховувати й матеріальну складову. В табл. 2 наведено дані про вартість препаратів, потрібних для проведення обробок проти східної плодожерки.
Отже, витрати на придбання інсектицидів групи піретроїдів, які потрібні для обробки 1 га персикового саду проти східної плодожерки, є дуже незначними. Однак слід враховувати можливість появи стійких проти цього класу сполук популяцій шкідника, що може призвести згодом до погіршення фітосанітарного стану. Вартість обробок інсектицидами — регуляторами росту й розвитку комах (БАР) — є найвищою, але вони дають змогу отримати екологічно чисту продукцію.
Найприйнятнішим варіантом, на наш погляд, є захист персикового саду від східної плодожерки інсектицидами класу неонікотиноїдів.

Л. Тітова,
кандидат біологічних наук, вчений секретар
О. Палагіна,
науковий співробітник,
Дослідна станція карантину винограду і плодових культур Інституту захисту рослин УААН