23 серпня 2022

Гельмінтоспоріозні плямистості колосових

Аналіз фітосанітарного стану посівів озимих і ярих пшениці та ячменю за останні п’ять років показав, що на всіх обстежених площах культур повсюди проявлялася на злакових рослинах гельмінтоспоріозна плямистість. У посівах ячменю ярого найзначніше поширення гельмінтоспоріозів зареєстровано в Донецькій, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях, де було уражено 20–45% рослин за рівня розвитку хвороби 13–14%. Незначний розвиток хвороби мав місце в посівах ячменю ярого у Вінницькій, Львівській Одеській, Харківській та Хмельницькій областях із розвитком хвороби лише 0,2–0,6%. На ячмені озимому гельмінтоспоріозні плямистості були поширені в більшості областей (Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Черкаська, Чернівецька та ін.), де було уражено 10–65% рослин за розвитку хвороби 0,5–3,9%, максимум 20% — у Миколаївській області.

На пшениці озимій гельмінтоспоріози виявляли здебільшого у східних та центральних областях Лісостепу й Степу, де ураженість рослин сягала 5–9% за рівня розвитку 0,2–6%. Найбільше ураження гельмінтоспоріозними плямистостями рослин відмічено в Миколаївській області — на рівні 10%. На пшениці ярій гельмінтоспоріози виявляли здебільшого у Вінницькій та Львівській областях — із розвитком 0,2 та 2,3%.

Залежно від особливостей прояву й розвитку, розрізняють кілька видів гельмінтоспоріозних плямистостей рослин. Розглянемо їх детальніше.

Темно-бура плямистість (збудником хвороби є сумчастий гриб Cochliobulus sativus (Ito et Kurib.) Drechsl. et Dastur (анаморфа: Drechslera sorociniana Subram (син. Bipolaris sorociniana Subram; Helminthosporium sativum P.K.et B.) поширена на пшениці, ячмені, житі, деяких злакових травах і бур’янах. Хвороба більш шкідлива в степовій та лісостеповій зонах. Інтенсивний розвиток захворювання спостерігається в посушливі роки, особливо на пшениці ярій. На листках проростків і дорослих рослин з’являються поздовжні або довгасті темні плями у вигляді штрихів і смуг. Уражені проростки часто скривлюються і гинуть, уражені листки жовтіють, у вологу погоду пліснявіють і відмирають. На листках рослин у фазі кущення спочатку з’являються дрібні темні плями, які згодом розростаються в довжину до 1,5 см, стають темно-бурими або темно-сірими, в центрі — світ¬ліші з темною облямівкою. У фазі колосіння — цвітіння ураження охоплює надземне міжвузля й перший вузол, який набуває темно-бурого забарвлення. За інтенсивного розвитку хвороби основа стебла чорніє і загниває аж до нижнього вузла. В уражених рослин темніють також піхви листків, через хворобу вони відстають у рості, часто вилягають, не виколошуються або формують стерильний колос. Більшість із них закінчують вегетацію в період молочно-воскової стиглості, зерно в колосі світло-сіре, плюскле. У фазі наливання зерна у хворих рослин спостерігається недорозвиненість колосків, вони часто стерильні, колосові лусочки білі з чорними плямами, їхні остюки темно-бурі, нерідко білі¬ють і стебла рослин. Іноді в колосі формується зерно, але воно плюскле, часто із «чорним зародком».

Шкідливість хвороби проявляється порушенням фізіолого-біохімічних процесів у хворих рослин, затриманням росту, зниженням загального й продуктивного кущення, недорозвиненістю та загниванням кореневої системи, послабленням мінерального живлення, випаданням уражених рослин. Ці негативні явища спричинюють зниження продуктивності культури та погіршення якості зерна. Недобір урожаю зерна від звичайної кореневої гнилі та темно-бурої плямистості може сягати 30–40%. У посушливі роки шкідливість хвороби суттєво зростає. Уражене зерно має погіршені висівні та товарні якості. За інтенсивного розвитку хвороби значно знижується екстрактивність у пивоварного ячменю.

Смугаста плямистість (збудником хвороби є сумчастий гриб Pyrenophora graminea Ito et Kirib (анаморфа: Drechslera graminea Shoem; син. Helminthosporium gramineum Rabenh.) поширена повсюди, але найбільшої шкоди завдає ячменю в Лісостепу та на Поліссі. Рослини уражуються від появи сходів до настання повної стиглості зерна. Перші ознаки хвороби з’являються на другому або третьому листку паростків у вигляді блідо-жовтих смуг, витягнутих уздовж пластинки листка. Пізніше плями набувають темно-коричневого забарвлення, обмежуються пурпуровою облямівкою, часто зливаються в широкі смуги. У вологу погоду уражена тканина покривається оливково-бурим нальотом — конідіальним спороношенням збудника хвороби. Уражені листки відмирають, рослини гинуть.

У суху погоду листкова пластинка жовтіє, некротизується, смуги розтріскуються, листкові пластинки розщеплюються уздовж плям на дві-три частини, потім вони висихають і обпадають. На уражених рослинах колос або не розвивається, або скручується і набуває коричневого забарвлення. Різноманітність симптомів залежить від патогенності штамів гриба, стійкості рослин і умов середовища.

Інтенсивніший розвиток хвороби спостерігається на полях ранніх строків сівби ячменю озимого — особливо у вологі роки. Ступінь розвитку хвороби на рослинах залежить від патогенності штаму, глибини проникнення грибниці в насіння, сортових особливостей, а також від ґрунтових і екологічних умов. За сприятливих умов весняно-літнього періоду (часті дощі, висока вологість повітря, температура 15–20°С) розвиток смугастої плямистості в посівах ячменю відбувається від помірного рівня до епіфітотійного.

Шкідливість хвороби проявляється випаданням хворих рослин, що призводить до істотного зниження густоти посівів, зменшенням асиміляційної поверхні хворих рослин, зниженням їхньої продуктивності та якості отриманого врожаю, в тому числі суттєво погіршуються пивоварні якості зерна. Недобори врожаю на посівах сприйнятливих сортів ячменю ярого можуть сягати 12–36%, ячменю озимого — 15–22%.

Сітчаста плямистість (збудником хвороби є сумчастий гриб Pyrenophora teres Drechsler (анаморфа: Drechslera teres Shoem; син. Helminthosporium teres Sacc.) проявляється повсюди, але най¬більш відчутної шкоди завдає ячменю ярому в центральних областях. Максимальний розвиток хвороби спостерігається під час цвітіння рослин і наливання зерна. На листках прояв хвороби буває двох типів: у вигляді вузьких смугастих темно-коричневих дрібних бахромчастих некротичних плям, укритих поздовжніми та поперечними смолянистими взаємноперпендикулярними штрихами, які утворюють малюнок сітки, або округлої темно-коричневої плямистості з хлорозною облямівкою. У вологу погоду в місцях ураження з’являється темно-сірий наліт конідіального спороношення збудника хвороби. Іноді сітчасті плями спостерігаються на колосових лусочках насіння. Сильно уражені листки повністю некротизуються і всихають.

Шкідливість хвороби проявляється зниженням асиміляційної поверхні рослин у результаті швидкого пожовтіння, повної некротизації і відмирання уражених листкових пластинок, що призводить до зменшення числа колосків і кількості зерен у колосі, а також до зниження маси зерна. У хворих рослин кількість зерен у колосі знижується до 40% і більше, формується плюскле насіння. Найбільші втрати врожаю спостерігаються у разі раннього й сильного ураження прапорцевого листка. Епіфітотійний розвиток хвороби на ячмені в середньому відбувається чотири-п’ять разів протягом десяти років; втрати врожаю в результаті епіфітотії можуть сягати 30–45%.

Інтегрований захист зернових колосових культур від гельмінтоспоріозних плямистостей

Діагностичні ознаки смугастого гельмінтоспоріозу на листках у фазі наливання зерна

Стратегія і тактика захисту посівів зернових колосових культур від гельмінтоспоріозних плямистостей будуть ефективні, якщо аграрії враховуватимуть усі основні ризики, пов’язані, зокрема, з: біоекологічними особливостями їхніх збудників; джерелами первинної і вторинної інфекції; погодними умовами вегетаційного періоду культури; технологією її вирощування; правильним вибором протруйника насіння та фунгіциду для проведення профілактичних обприскувань посівів.

Вирощування стійких сортів є одним з найефективніших, найбільш економічних та екологічно безпечних методів захисту. Оскільки популяція гриба вирізняється високою гетерогенністю за вірулентністю, то, з огляду на цю її властивість, потрібно приділяти належну увагу ротації сортів із різними генами стійкості. На стійких сортах, як правило, інкубаційний пері¬од хвороби подовжується, а спороношення патогенів уповільнюється і часто буває недорозвинутим. Імунних сортів пшениці, ячменю до гельмінтоспоріозної плямистості не виявлено.

Високою толерантністю до гельмінтоспоріозних та інших плямистостей характеризуються:

сорти озимої пшениці (м’якої):

Вихованка одеська, Вінок Поділля, Грація білоцерківська, Даринка київська, Декларація, Доброчин, Зореслава, Княгиня Ольга, Краса ланів, Легенда білоцерківська, Новосмуглянка, Оберіг Миронівський, Октава одеська, Охтирчанка ювілейна, Світанок миронівський, Серпанок київський, Соломія, Трудівниця, Фаворитка, Щедрість одеська та ін.;

сорти озимої пшениці (твердої):

Акведук, Андромеда, Ареал одеський, Золоте руно, Крейсер, Лайнер, Приазовська, Прозорий, Таврида, Шляхетний та ін.;

сорти ярої пшениці (м’якої):

Албасін, Вариус, КВС Аквілон, Сімкода миронівська, Улюблена, Юрій;

сорти ярої пшениці (твердої):

Династія, Діана, Дуромакс, Жізель, Спадщина, Тера, Чадо.

Високу стійкість до гельмінтоспоріозів виявляють:

сорти ячменю ярого:

Аватор, Адапт, Аспект, Вакула, Водограй, Всесвіт, Геліос, Гетьман, Джерело, Донецький 14, Еней, Кадікс, Командор, Крок, Лотос, Лука, Одіссей, Персей, Престиж, Святогор, Сільфід, Соборний, Трайчан, Фенікс, Юкатан;

сорти ячменю озимого:

Герлах, Наомі, Снігова королева, Хайді та ін.

Районовані сорти пшениці, ячменю через декілька років з причини мінливості патогенів, як правило, втрачають ознаки стійкості проти хвороб. Тому виведення нових сортів, стійкіших до цих захворювань, і періодична їхня заміна в господарствах мають важливе значення в профілактиці епіфітотій, збудники яких легко поширюються аерогенним шляхом. Враховуючи особливості поширення збудників темно- бурої, смугастої, сітчастої плямистостей, септоріозу та піренофорозу, в кожному господарстві доцільно вирощувати не один, а декілька сортів пшениці та ячменю, які мають генетичні відмін¬ності за ознаками стійкості. В таких умовах виникнення, розмноження і накопичення нових вірулентних рас патогенів буде відбуватися повільно, що дасть змогу пролонгувати строки заміни сортів.

Ефективним заходом проти хвороб є використання насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями.

Запобігання або максимально можливе обмеження його зараження чи заспорення збудниками темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей, а також інших хвороб, ретельне післязбиральне очищення, сушіння та сортування насіння й доведення його потрібних кондицій суттєво обмежують розвиток хвороби. Обов’язкове знезараження посівного матеріалу проводять із використанням фунгіцидів-протруйників. Проти насіннєвої інфекції збудників гельмінтоспоріозних та інших плямистостей застосовують один із протруйників, зареєстрованих у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні у 2019 році (табл. 1).

Сучасні фунгіциди-протруйники характеризуються надійним захистом насіння і сходів пшениці озимої та ярої, ячменю озимого та ярого від широкого спектра хвороб, в тому числі й проти плямистостей. В більшості препаратів поєднані декілька діючих речовин із різних хімічних сполук, які активно пригнічують і нейтралізують насіннєву та ґрунтову інфекцію. Незначна витрата суміші діючих речовин у препаративній формі з різними механізмами дії сприяє зменшенню до мінімуму ризику виникнення резистентних форм патогенів, забезпечує широкий спектр дії проти фітопатогенів, не спричиняє шкоди довкіллю, а також є безпечною для людей і тварин. Крім цього, такі протруйники завдяки хімічній стабіль¬ності запобігають протягом тривалого періоду зараженню сходів і молодих рослин аерогенною інфекцією, ефективно контролюють хвороби листя. Ціла низка препаратів нового покоління має добру профілактичну, лікувальну і викорінювальну дію на збудників хвороб. Задля посилення стійкос¬ті рослин проти хвороби та підвищення продуктивності культури в робочу суспензію чи емульсію протруйників доцільно добавляти рекомендовані регулятори росту рослин.

У системі захисних заходів зернових колосових культур проти гельмінтоспоріозних та інших плямистостей особливо важливе значення відводиться дотриманню науково обґрунтованої сівозміни.

В зоні Степу цінними попередниками пшениці озимої є чорні та добре оброблені зайняті пари (озимі на зелений корм, еспарцет, люцерна, вико-овес на сінаж або зелений корм, кукурудза на зелений корм), а у вологі роки — горох на зерно; в Лісостепу — пари, зайняті багаторічними й однорічними травами, озимі на зелений корм, горох і кукурудза на зелений корм; Полісся — пари, зайняті кормовим люпином, горохом, конюшиною на один укіс, рання удобрена картопля та льон-довгунець, а в західних районах — кукурудза на силос.

Кращими попередниками для пшениці ярої є багаторічні та однорічні бобові трави, бобово-злакові сумішки, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, картопля, баштанні культури, льон-довгунець, люпин.

- Діагностичні ознаки сітчастого гельмінтоспоріозу на листках у фазі наливання зерна

Під час вибору попередника ячменю слід враховувати цільове використання врожаю культури. У зоні Степу ячмінь ярий розміщують після кукурудзи, пшениці озимої, а в районах бурякосіяння — після цукрових буряків, особливо в роки достатнього зволоження. Розміщення ярого ячменю після пшениці потребує ретельнішого захисту посівів від хвороб. У Лісостепу найкращі попередники — багаторічні бобові трави, зернові бобові культури та однорічні трави, просапні культури (цукрові буряки, картопля, кукурудза), під які вносять органічні та мінеральні добрива. На Поліссі — картопля, люпин, льон, кукурудза на силос. Гіршими попередниками є озимі зернові. Кращими попередниками для ячменю озимого в сівозміні є чисті і зайняті пари, зернобобові, кукурудза на зелений корм і силос, картопля, озима пшениця.

Дотримання сівозміни й розміщення пшениці озимої і ярої, ячменю озимого і ярого по кращих попередниках є потужним фітосанітарним заходом, який запобігає виникненню епіфітотій хвороб на посівах зазначених культур, забезпечує мінімальний рівень накопичення популяції збудників хвороб завдяки розриву ланцюга їхнього життєвого циклу, дає можливість у період вегетації захищати рослини від плямистостей без тотального застосування фунгіцидів.

Насичення колосовими культурами в полях сівозміни має бути не більше як 30–40% із часткою колосових у структурі попередників озимих до 10–15%. За надмірного насичення сівозміни пшеницею та іншими колосовими злаками шкідливість плямистостей зростає. В разі порушення сівозміни загальні витрати на проведення захисних заходів на пшениці озимій і ярій, ячмені озимому і ярому проти цих захворювань зростають у три — п’ять разів. Суттєво знижує поширення й розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей дотримання просторової ізоляції між товарними та насіннєвими посівами, між полями тогорічних посівів пшениці; між злаковими культурами, що мають спільних збудників захворювань. Під час складання сівозміни недоцільно допускати близького розташування посівів озимої і ярої пшениці, ячменю озимого і ярого та інших зернових культур, щоб не сприяти швидкому перенесенню інфекції збудників плямистостей та інших хвороб.

Насіннєві ділянки слід розташовувати на віддалі не менше ніж 0,5 км від товарних посівів. Що меншим буде насичення сівозміни пшеницею, ячменем, то більша просторова ізоляція між рослиною-живителем і джерелом інфекції збудників хвороби.

Велике значення в стримуванні розвитку гельмінтоспоріозних плямистостей мають строки сівби.

Ранні строки сівби озимої пшениці та озимого ячменю призводять не тільки до переростання рослин та зниження їхньої зимостійкості, а й до інтенсивного ураження рослин плямистостями та іншими хворобами. І навпаки — ранні строки сівби ярих культур удвічі-втричі знижують інтенсивність ураження рослин хворобами.

Численними дослідженнями доведено, що норми висіву й густота рослин значною мірою формують мікро¬клімат агроценозу пшениці, ячменю і суттєво впливають на розвиток хвороб. Так, у разі загущення посівів пшениці створюються сприятливі умови для розвитку збудників темно-бурої плямистості, борошнистої роси, бурої іржі, піренофорозу. А от зріджені посі¬ви сприяють інтенсивному ураженню рослин септоріозом.

Глибина загортання насіння має велике значення для отримання дружних і вирівняних сходів зернових колосових культур. Глибоке загортання насіння пшениці та ячменю спричиняє ураження проростків насіння збудниками пліснявіння, кореневих гнилей, у тому числі зумовлює розвиток темно-бурої плямистості на піхвах і молодих листках.

Важливе значення в підвищенні стійкості зернових колосових до плямистостей має живлення рослин.

Внесення збалансованих доз мінеральних добрив під час сівби та підживлення рослин макро- й мікроелементами суттєво підвищують стійкість пшениці, ячменю проти темно-бурої, смугастої, сітчастої плямистостей та інших хвороб, що в кінцевому результаті дає можливість отримати високий і якісний урожай. Дози внесення мінеральних добрив повинні бути чітко диференційовані з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту, попередника, кліматичних умов, біологічних особливостей сорту, що вирощується. Слід враховувати, що фосфорні туки, амонійний і амідний азот (замість нітратних форм) стимулюють ураження рослин збудником темно-бурої плямистості. Натомість фосфорні й калійні добрива — стримують розвиток хвороби. Внесення високих доз азоту сприяє розвитку не лише плямистостей, а й інтенсивному ураженню рослин борошнистою росою, іржастими та іншими захворюваннями.

Доцільність, обсяг самої потреби та умови проведення хімічних профілактичних обприскувань посівів пшениці та ячменю залежать від фітосанітарного стану посівів, погодних умов і фази розвитку рослин.

Профілактичні обприскування рослин фунгіцидами проти плямистостей доцільно проводити в роки з теплою та вологою погодою, коли температура повітря перебуває в межах 28–30°С, відносна вологість становить 80–100% або коли у фазі колосіння — цвітіння рослин часто випадають дощі. Для хімічного захисту посівів пшениці, ячменю проти плямистостей потрібно застосовувати фунгіциди, які внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні у 2019 році (табл. 2).

Ефективним заходом захисту пшениці та ячменю від плямистостей є проведення профілактичних обробок рослин фунгіцидами у фази виходу їх у трубку та цвітіння. Найбільша ефективність дії препаратів проти хвороб листя й колосу досягається за триразової обробки фунгіцидами у фази виходу в трубку, цвітіння та наливання зерна. Для запобігання виляганню рослин і зменшення ураження культур темно-бурою, смугастою, сітчастою та іншими плямистостями посіви пшениці, ячменю обробляють одним із рекомендованих регуляторів росту.

Таблиця 1. Препарати для протруювання насіння пшениці і ячменю проти гельмінтоспоріозних та інших плямистостей

Діюча речовина, г/л; г/кг (препаративна форма)	Назва препарату	Культура	Норма витрати, кг/т; л/т
Азоксистробін, 10 г/л + тебуконазол, 15 г/л + флудіоксоніл, 25 г/л (т.к.с)	Максим Форте 050 FS	Пшениця озима, ячмінь	1,5–2,0
Беноміл, 500 г/кг (ЗП)	Фундазол	Пшениця озима, ячмінь	2,0–3,0
Дифеноконазол, 25 г/л + флудіоксоніл, 25 г/л + тіаметоксам, 262,5 г/л (ТН)	Селест Топ 312,5 FS	Пшениця озима, ячмінь	1,0–2,0
Дифеноконазол, 30 г/л + ципроконазол, 6,25 г/л (ТН)	Бастіон, Дивіденд Стар 036 FS; Емір, Цензор XL FS	Пшениця, ячмінь ярий	1,0 1,5–2,0
Дифеноконазол, 33,7 г/л + металаксил-М, 2,7 г/л (ТН)	Цензор XL FS	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0–2,6
Імідаклоприд, 160 г/л + лямбда-цигалотрин, 25 г/л + флутріафол, 30 г/л + тирам, 100 г/л + тебуконазол, 7 г/л (ТН)	Пентафорс 322 FS	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,5–2,0
Імідаклоприд, 166,7 г/л + клотіанідин, 166,7 г/л + протіоконазол, 33,3 г/л + тебуконазол, 6,7 г/л (ТН)	Юнта Квадро 373,4 FS	Пшениця, ячмінь	1,4–1,6 1,5–1,6
Імідаклоприд, 210 г/л + тебуконазол, 12 г/л (ТН)	Нупрід Макс	Пшениця, ячмінь ярий	2,0
Іпконазол, 15 г/л (МЕ)	Ранкона 15	Пшениця	1,3
Іпконазол, 20 г/л + імазаліл, 50 г/л (МЕ)	Ранкона 1 Мікс	Пшениця озима/ ячмінь ярий	1,0–1,2/ 0,75–1,0
Карбендазим, 200 г/л (ВС)	Колфуго Супер	Пшениця, ячмінь	3,0
Карбендазим, 500 г/л (КС)	Абсолют, Бар-Кот-5, Голдазім 500, Дерозал 500 SC, Діксіл Ультра, Кроко Протект, Леон, Форсаж, Хілтон 500 SC	Пшениця, ячмінь	1,5
Карбоксин, 170 г/л + епоксиконазол, 70 г/л + імідаклоприд, 100 г/л + ацетаміприд, 100 г/л (ТН)	Рекорд Квадро	Зернові колосові культури	0,3–0,4
Карбоксин, 170 г/л + тирам, 170 г/л (ТН)	Грінфорт КТ 170, Рекорд, Стиракс	Пшениця озима, ячмінь ярий	3,0
Карбоксин, 200 г/л + тирам, 200 г/л (в.с.к.)	Віват, Вікінг, Віта-класик; Гранівіт, Конор	Пшениця, ячмінь	2,5–3,0
Карбоксин, 375 г/л + тирам, 375 г/л (к.с.)	Вакса, Віспар	Пшениця, ячмінь	2,5–3,0
Манкоцеб, 800 г/кг (ЗП)	Дітан М-45	Пшениця озима, ячмінь	2,0–3,0
Металаксил-М, 20 г/л + тебуконазол, 30 г/л (ТН)	Сертікор 050 FS	Пшениця, ячмінь	0,75–1,0
Протіоконазол, 100 г/л + тебуконазол, 60 г/л + флуопірам, 20 г /л (ТН)	Ламардор Про 180 FS	Пшениця озима, ячмінь	0,5–0,6
Протіоконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л (ТН)	Ламардор 400 FS	Пшениця озима/ ячмінь ярий	0,2/ 0,25
Седаксан, 25 г/л + флудіоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л (ТН)	Вайбранс Тріо 60 FS	Ячмінь ярий	1,5–2,0
Седаксан, 25 г/л + флудіоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л + тіаметоксам, 175 г/л (ТН)	Вайбранс Інтеграл 235 FS	Пшениця озима, ячмінь	1,5–2,0
Тебуконазол, 120 г/л (ТН)	Джагер Плюс, Джерсі 120, Діксіл Ультра, Кольчуга Плюс, Раксіл Ультра 120 FS, Раназол Ультра, Родолит Форте, Тебазол Ультра, Тебузан Ультра	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,2–0,25
Тебуконазол, 60 г/л (ТН)	Класік , Тебун Ультра, Траст	Ячмінь ярий	0,5
Тебуконазол, 45 г/л + дифеноконазол, 90 г/л (КС)	Оплот	Зернові колосові культури	0,6
Тебуконазол, 20 г/л + імазаліл, 30 г/л (ТН)	Оріус 5	Пшениця озима, ячмінь	1,25–1,5
Тебуконазол, 60 г/л + імазаліл, 100 г/л (ТН)	Ультрасил Дуо	Пшениця озима/ ячмінь ярий	0,5/ 2,5–3,0
Тебуконазол, 15 г/л + прохлораз, 60 г/л (ЕН)	Оріус Універсал EН	Пшениця озима ячмінь ярий	1,75–2,0
Тебуконазол, 60 г/л + тіабендазол, 80 г/л + імазаліл, 125 г/л (ТН)	Антал	Пшениця озима ячмінь ярий	0,3–0,4
Тебуконазол, 60 г/л + тіабендазол, 80 г/л + флутріафол, 50 г/л (ТН)	Пассад 190	Пшениця, ячмінь	0,3–0,5
Тебуконазол, 25 г/л + тирам, 400 г/л (ТН)	Венцедор	Пшениця, ячмінь	1,0–1,2
Тебуконазол, 60 г/л + флутріафол, 85 г/л (ТН)	Олдем	Пшениця, ячмінь	0,4–0,5
Тіабендазол, 80 г/л + тебуконазол, 60 г/л (КС)	Віал Траст, Ларімар, Циклон	Пшениця озима/ ячмінь ярий	0,3–0,4/ 0,4–0,5
Тирам, 400 г/л (КС)	ТМТД	Пшениця озима, ячмінь озимий	3,0–4,0
Тирам, 332 г/л + карбендазим, 148 г/л (ТН)	Фунабен Т 480 FS	Пшениця, ячмінь ярий	2,5
Тритіконазол, 20 г/л + прохлораз, 60 г/л (КС)	Кінто Дуо	Пшениця, ячмінь	2,0–2,5
Тритіконазол, 80 г/л + піраклостробін, 40 г/л (т.к.с.)	Іншур Перформ	Пшениця, ячмінь	0,5
Флудіоксоніл, 25 г/л (ТН)	Максим 025 FS, Сідгард	Пшениця озима	1,5–2,0
Флудіоксоніл, 25 г/л + дифеноконазол, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л (ТН)	Максим Тріо 060 FS	Пшениця озима	1,5–2,0
Флудіоксоніл, 15 г/л + прохлораз, 60 г/л + ципроконазол, 6,0 г/л (КС)	Рестлер Тріо	Зернові колосові культури	2,0–2,5
Флудіоксоніл, 50 г/л + тебуконазол, 30 г/л + імідаклоприд, 400 г/л (ТН)	Тримбіта	Пшениця, ячмінь	0,75–1,0
Флудіоксоніл, 25 г/л + тіаметоксам, 125 г/л + тебуконазол, 15 г/л	Селест Макс 165 FS	Пшениця, ячмінь	1,5-2,0
Флудіоксоніл, 18,7 г/л + ципроконазол, 6,25 (ТН)	Максим Стар 025 FS	Пшениця озима, ячмінь озимий пшениця яра/ ячмінь ярий	1,0–1,5 1,0–2,0/ 1,5–2,0
Флуксапіроксад, 333 г/л (ТН)	Систіва	Пшениця, ячмінь	1,0–1,5
Флуоксастробін, 37,5 г/л + протіоконазол, 37,5 г/л + тебуконазол, 5 г/л (ТН)	Сценік 80 FS	Пшениця, ячмінь	1,3–1,6
Флутріафол, 25 г/л (КС)	Вінцит Мініма	Пшениця, ячмінь	1,0–2,0
Флутріафол, 30 г/л + тіабендазол 45 г/л (КС)	Протектор, Супервін, Тевірон	Зернові колосові культури	1,0–1,8
Флутріафол, 37,5 г/л + імазаліл, 15 г/л + тіабендазол, 25 г/л (КС)	Вінцит Форте SC	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0–1,25
Флутріафол, 85 г/л + тебуконазол, 60 г/л (ТН)	Томагавк	Пшениця озима, ячмінь	0,4–0,5
Ципроконазол, 6,125 г/л + флудіоксоніл, 18,75 г/л (ТН)	Грінфорт Стар	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0–1,5

Таблиця 2. Фунгіциди, які застосовують на посівах пшениці та ячменю проти гельмінтоспоріозних плямистостей

Діюча речовина, г/л; г/кг (препаративна форма)	Назва препарату	Культура	Норма витрати, кг/т; л/т
Азоксистробін, 250 г/л (КС)	Старк, Старлайт SC	Пшениця	0,6–0,8
Азоксистробін, 200 г/л + епоксиконазол, 187,5 г/л (КС)	Зарниця	Пшениця озима	0,5–0,75
Азоксистробін, 240 г/л + епоксиконазол, 160 г/л (КС)	Спіріт	Пшениця, ячмінь	0,5–0,7
Азоксистробін, 200 г/л + тебуконазол, 160 г/л (КС)	Брандер	Пшениця, ячмінь	0,8–1,0
Азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л (к.с.)	Амістар Екстра 280 SC, Сінтазо SC КС	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,5–0,75
Азоксистробін, 200 г/л + флутриафол, 120 г/л (КС)	Арбалет, Грінфорт АС	Пшениця	1,0
Азоксистробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л (КЕ)	Амістар Тріо 255 ЕС	Пшениця озима, ячмінь ярий/ ячмінь озимий	1,0/ 1,2
Азоксистробін, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л (КС)	Ексстрата Голд SC, Ротразон SC	Пшениця	1,25–2,0
Алюмінію фосфіт, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л (РК)	Фитал	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,5
Беноміл, 500 г/кг (ЗП)	Бенорад, Фундазол	Пшениця озима	0,3–0,6
Біксафен, 75 г/л + протіоконазол, 100 г/л + тебуконазол 100 г/л (КЕ)	Скайвей Хрrо 275 ЕС	Пшениця, ячмінь	1,0–1,25
Дифеноконазол, 30 г/л + тебуконазол, 120 г/л + спіроксамін, 300 г/л (КЕ)	Баліста	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0
Дифеноконазол, 100 г/л + тебуконазол, 250 г/л (КЕ)	Магнелло 350 ЕС	Пшениця озима, ячмінь	1,0
Дифеноконазол, 250 г/л + карбендазим, 250 г/л (КС)	Церкоштеф	Пшениця озима	0,5
Дифеноконазол, 250 г/л (КС)	Штефкор	Пшениця	0,5
Епоксиконазол, 56,25 г/л + метконазол, 41,25 г/л (КЕ)	Осіріс Стар	Пшениця, ячмінь	1,0–1,5
Епоксиконазол, 120 г/л, + тіофенат-метил, 70 г/л + тебуконазол, 310 г/л (КС)	Адепт БТ	Пшениця, ячмінь	0,3–0,6
Епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л (КС)	Рекс Дуо	Пшениця/ ячмінь	0,4–0,6/ 0,5
Епоксиконазол, 125 г/л + крезоксим-метил, 125 г/л (КС)	Карт	Зернові колосові культури	0,8–1,0
Ізопіразам, 62,5 г/л + ципродиніл, 187,5 г/л (КЕ)	Бонтіма 250 ЕС	Ячмінь ярий	2,0
Карбендазим, 200 г/л (в.с.)	Колфуго Супер	Пшениця, ячмінь ярий	1,5
Карбендазим, 300 /л + флутриафол, 200 г/л (КС)	Фулгор Голд 500	Пшениця озима	0,4–0,6
Карбендазим, 500 г/л (КС)	Альфа-Стандарт, Вінчестер, Голдазім, Кроко Протект	Пшениця, ячмінь	0,5
Карбендазим, 800 г/кг (ВГ)	Дазім 80	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,3
Манкоцеб, 800 г/кг (з.п.)	Дітан М-45	Пшениця озима	2,0–3,0
Пентіопірад, 150 г/л + ципроконазол, 60 г/л (КС)	Абруста	Пшениця яра, ячмінь ярий	0,7–1,3
Піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л (мк.е)	Абакус	Пшениця, ячмінь	1,25–1,75
Пропіконазол, 90 г/л + прохлораз, 400 г/л (к.е.)	Бампер Супер 490, Імпера Голд	Пшениця, ячмінь	0,8–1,2
Пропіконазол, 125 г/л + фенпропідин, 450 г/л (КЕ)	Тілт Турбо 575 ЕС	Пшениця, ячмінь	0,8–1,0
Пропіконазол, 150 г/л + тріадимефон, 150 г/л (к.е.)	Доброхот, Друід, Ті Рекс, Міланіт	Пшениця, ячмінь	0,5
Пропіконазол, 200 г/л + тебуконазол, 200 г/л (ККР)	Титул Дуо	Пшениця озима, ячмінь	0,25
Пропіконазол, 250 г/л (КЕ)	Балеро ЕС, Грано БТ, Ескулап, Меценат, Пропі 250, Сатівус Протект	Пшениця, ячмінь	0,5
Пропіконазол, 250 г/л + ципроконазол, 80 г/л (КЕ)	Аліот, Віртуоз	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,4–0,5
Пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л (МЕ)	Колосаль Про	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,3–0,40,3–0,4
Протіконазол, 53 г/л + тебуконазол, 148 г/л + спіроксамін, 224 г/л (КЕ)	Солігор 425 ЕС	Ячмінь	0,8–1,5
Протіконазол, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л (КЕ)	Тілмор 240 ЕС	Пшениця	1,0–1,5
Протіконазол, 175 г/л + трифлоксистробін, 88 г/л (КС)	Медісон 263 SC	Пшениця	0,7–0,90,7–0,9
Прохлораз, 450 г/л (к.е.)	Міраж	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0
Прохлораз, 300 г/л + тебуконазол, 150 г/л + проквіназид, 40 г/л (КЕ)	Вареон 520 Вареон 520	Пшениця, ячмінь ярий	0,6–1,0
Прохлораз, 300 г/л + тебуконазол, 140 г/л + ципроконазол, 50 г/л (КЕ)	Акула	Зернові колосові культури	0,8–1,0
Солатенол, 83.33 г/л + ципроконазол, 66,67 г/л + пропіконазол, 208,33 г/л (КЕ)	Елатус Ріа 358 EC	Пшениця озима, ячмінь	0,4–0,6
Тебуконазол, 200 г/л + азоксистробін, 120 г/л (КС)	Кустодія	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,8–1,0
Тебуконазол, 250 г/л (КЕ; КС; ЕВ)	Азимут Класик, Амулет, Беркут, Грінфорт Док, Ікарус 250, Колосаль	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,0
Тебуконазол, 430 г/л (КС)	Баунті 430 SC, Старпро 430 SC	Зернові колосові культури	0,3–0,6
Тебуконазол, 500 г/кг (ВГ, КС)	Ретардин, Рятівник, Тезис, Фарадей, Феномен	Пшениця озима	0,25–0,5
Тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л (ЕВ)	Замір, Супрім	Пшениця озима/ ячмінь ярий	0,75–1,5/ 0,8–1,2
Тебуконазол, 167 г/л + тріадименол, 43 г/л + спіроксамін, 250 г/л (КЕ)	Фалькон 460 ЕС	Пшениця, ячмінь	0,6
Тіофанат-метил, 350 г/л + тебуконазол, 100 г/л + цифлуфенамід, 6,3 г/л (СЕ)	Ютака	Пшениця, ячмінь ярий	0,8–1,2
Тіофанат-метил, 310 г/л + епоксиконазол, 120 г/л + тебуконазол, 70 г/л (КС)	Аякс	Зернові колосові культури	0,4–0,6
Тіофанат-метил, 500 г/л (КС)	Топсін–М 500	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,2–1,4
Тріадимефон, 250 г/кг (ЗП)	Байзафон	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,5–1,0
Тріадимефон, 200 г/л + флутріафол, 150 г/л (КС)	Джерело	Пшениця, ячмінь ярий	0,5
Фенпропідин, 750 г/л (КЕ)	Ліндер	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,5–0,75
Фенпропіморф, 200 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л + метрафенон, 75 г/л (СЕ)	Капало	Пшениця, ячмінь	1,0–1,5
Фенпропіморф, 250 г/л + епоксиконазол, 84 г/л (СЕ)	Рекс Плюс	Пшениця, ячмінь	0,8–1,2
Флуоксастробін, 180 г/л + тебуконазол, 250 г/л (КС)	Евіто Т	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,8–1,0
Флутріафол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л (КС)	Фенікс Дуо	Пшениця, ячмінь	0,5–0,6
Флутріафол, 250 г/л (КС)	Амфора, Вал, Геймер, Грінфорт ФФ 250, Імпакт 25 SC	Пшениця, ячмінь	0,5
Флутріафол, 500 г/л (КС)	Імпакт 500	Пшениця, ячмінь	0,25
Флутріафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л (КС)	Імпакт Т	Пшениця озима	1,0
Флутріафол, 117,5 г/л + карбендазим, 250 г/л (КС)	Імпакт К	Пшениця озима	0,6–0,8
Фосфіт алюмінію, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л (РК)	Фитал	Пшениця озима, ячмінь ярий	1,5
Ципроконазол, 80 г/л + азоксистробін, 200 г/л (МД)	Амістар Екстра Голд 280 OD	Пшениця озима, ячмінь	0,5–0,75
Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л (КЕ)	Альто Супер 330 ЕС, Дот, Маестро, Консорт, Скіфер Супер	Пшениця озима, ячмінь ярий	0,4–0,5
Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 150 г/л (КЕ)	Панцир Протект	Пшениця озима, ячмінь	0,4–0,5
Ципроконазол, 160 г/л + епоксиконазол, 240 г/л (КС)	Ракурс	Пшениця, ячмінь	0,3–0,4

І. Марков, канд. біол. наук, професор, НУБіП України

Журнал «Пропозиція», №4, 2019 р.

Попередня стаття Судинний бактеріоз і м’яка гниль капусти

Наступна стаття Захист ріпаку від шкідників в осінній період

Читайте також

22 липня 2026

Чотири варіанти сівби ріпаку: що приховано під поверхнею ґрунту

Практичні результати оцінки посівів ріпаку на Одещині показують, як обробіток ґрунту, глибина розпушування та внесення добрива впливають на коріння, поглинання води та розвиток стручків.

15 липня 2026

Цукрові буряки селекції БЕТАСІД: урожайно та якісно

Цукрових буряків в України стали вирощувати менше: знизився попит на цукор, значно зросли і до того чималі виробничі витрати. Так, цьогоріч площі посівів склали 162,1 тис.

8 липня 2026

Про томат: основи вдалого вирощування

Томат, за даними ФАО, займає перше місце в світі серед плодових овочевих культур (4 млн. га), у тому числі і в захищеному ґрунті (60 % всієї площі).

1 липня 2026

Краплинний полив для цибулі у ФГ «Добродзій» на Миколаївщині

Вирощування цибулі потребує чимало праці, часу та постійного догляду за рослинами. Особлива увага їй потрібна на початку вегетації, коли тільки починає формуватись коренева система та листя.

24 червня 2026

Борний пік кукурудзи: як листове підживлення перед цвітінням рятує качани від пустозерності

Агрономічні дослідження, включаючи масштабну практику застосування мікродобрив у різних країнах, доводять: своєчасне подання бору до цвітіння здатне застрахувати культуру від абортації зав’

9 червня 2026

Часник для промислового вирощування

Часник за своїм хімічним складом є надзвичайно цінною рослиною. Цибулини його містять багато полісахаридів, близько 8,0 % азотистих речовин і багаті на вітамін С.

Інтерв'ю

7 серпня 2026

Олег Демчук про тепличний бізнес та інноваційні хаби в Україні

Сьогодні тепличний бізнес — це вже не лише про вирощування продукції, а й про сучасні технології та цифрові рішення, які допомагають покращувати виробництво.

3 липня 2026

Що чекає українського фермера в ЄС: правила та вимоги

Нещодавно в межах Програми підтримки фермерів Всеукраїнського конгресу фермерів у партнерстві з міжнародною організацією Mercy Corps відбувся вебінар «Що очікує фермера при вступі до ЄС».