Ефек­тивність міне­раль­них до­б­рив в умо­вах посухи

При цьо­му особ­ли­во ма­ло опадів спо­с­терігається на­весні й во­се­ни за силь­них по­су­ш­ли­вих вітрів. У перші ро­ки ос­воєння тех­но­логії пря­мо­го висіву всі фінан­сові мож­ли­вості гос­по­дар­ст­ва спря­мо­ву­ва­ли на прид­бан­ня потрібної техніки, а міне­ральні до­б­ри­ва ку­пу­ва­ли  за за­лиш­ко­вим прин­ци­пом. Мірою ос­воєння тех­но­логії та зміцнен­ня еко­номіки гос­по­дар­ст­ва з’яви­ла­ся мож­ливість ку­пу­ва­ти до­б­ри­ва в  об­сязі, потрібно­му для ви­ро­щу­ван­ня ви­щих уро­жаїв. Але, на моє зди­ву­ван­ня, істот­не збільшен­ня вне­се­них до­б­рив не да­ло та­ко­го са­мо­го підви­щен­ня вро­жай­ності. Вне­сен­ня більших доз до­б­рив збігло­ся з по­су­ха­ми, які ос­танніми ро­ка­ми охопи­ли Крим. Вплив їх відчу­вав­ся як на­весні, так і во­се­ни. У 2013 р. схо­ди ози­мих з’явились ли­ше в лю­то­му.

У спри­ят­ливіші за во­ло­гою ро­ки вро­жаї бу­ли вищі навіть без до­б­рив.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня куль­тур є од­ним із еле­ментів тех­но­логії «ноу-тілл». До того ж у ке­ру­ванні жив­лен­ням рос­лин є свої особ­ли­вості, яких не­має в тра­диційних си­с­те­мах об­робітку грун­ту. За ну­ль­о­вої тех­но­логії на по­верхні грун­ту на­ко­пи­чу­ють­ся по­жнивні решт­ки, які не тільки за­хи­ща­ють грунт від вод­ної та вітро­вої ерозії, змен­шу­ють ви­па­рову­ван­ня во­ло­ги, а й спри­я­ють відтво­рен­ню грун­то­вої ро­дю­чості.

У  по­су­ш­ли­во­му кліматі са­ме не­ста­ча во­ло­ги при­зво­дить до то­го, що ча­с­то міне­ральні до­б­ри­ва не да­ють очіку­ва­но­го ефек­ту. У найбільш по­су­ш­ливі ро­ки, які спо­с­теріга­ють­ся де­далі частіше, до­б­ри­ва навіть пригнічу­ють роз­ви­ток рос­лин.

Як підвищити ефективність мінеральних добрив у посушливій зоні?

1. Приділи­ти мак­си­маль­ну ува­гу рівномірно­му роз­поділу по­жнив­них ре­ш­ток по­пе­ред­ньої куль­ту­ри. Це дасть мож­ливість на­ко­пи­чи­ти й збе­рег­ти навіть ті не­ве­ликі опа­ди, які ви­па­да­ють во­се­ни і взим­ку у ви­гляді до­щу та снігу. Де в грунті більше во­ло­ги, там і до­б­ри­ва діють ефек­тивніше.

2. Най­кра­щим способом виз­на­чен­ня по­тре­би рос­лин у по­жив­них ре­чо­ви­нах є аналіз грун­ту на NPK.  Він дасть змо­гу виз­на­чи­ти, які до­б­ри­ва і в якій кількості потрібно вне­сти для одер­жан­ня пла­но­ва­но­го вро­жаю.

Най­важ­че за­вдан­ня при цьо­му — виз­на­чи­ти, яку вро­жайність мож­на пла­ну­ва­ти для роз­ра­хун­ку до­б­рив, щоб одер­жа­ти оп­ти­мальні економічні ре­зуль­та­ти в умо­вах імовірної не­стачі во­ло­ги.

Як на ме­не, потрібно ви­хо­ди­ти з то­го, що мінімаль­ний рівень пла­но­ва­ної вро­жай­ності для роз­ра­хун­ку по­тре­би в до­б­ри­вах має відповіда­ти се­редній ба­га­торічній уро­жай­ності у вашій місце­вості або у ва­шо­му гос­по­дарстві.

Вда­ва­ти­ся  до амбіційніших планів що­до вро­жай­ності в ду­же по­су­ш­ливій зоні теж мож­на, але ду­же обе­реж­но. Слід вра­хо­ву­ва­ти ри­зик втра­ти коштів на прид­бан­ня більшої кількості хімічних до­б­рив і навіть змен­шен­ня вро­жаю порівня­но з  помірним їх ви­ко­ри­с­тан­ням.

Мені до­во­ди­ло­ся са­мо­му (й не­од­но­ра­зо­во) спо­с­теріга­ти в сусідніх гос­по­дар­ст­вах си­ту­ацію, ко­ли ва­го­на­ми вно­си­ли до­б­ри­ва в надії істот­но збільши­ти вро­жайність. Та не­ста­ча во­ло­ги в період ве­ге­тації при­зво­ди­ла до то­го, що вро­жай був навіть гірший, ніж там, де до­б­ри­ва не ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли зовсім. Ви­со­ка кон­цен­т­рація еле­ментів жив­лен­ня в умо­вах по­су­хи не­га­тив­но впли­ва­ла на рос­ли­ни.

До­б­ри­ва до­рож­ча­ють що­ро­ку, то­му й ціна по­мил­ки для еко­номіки гос­по­дар­ст­ва підви­щується. Мак­си­мальні до­зи до­б­рив за дефіци­ту во­ло­ги при­зво­дять до мінімаль­них ре­зуль­татів.

3. Вне­сен­ня до­б­рив роз­ки­дан­ням не ду­же ефек­тив­не як для всієї си­с­те­ми «ноу-тілл», так і для ро­бо­ти в умо­вах дефіци­ту опадів зо­к­ре­ма.

Най­е­фек­тивніший спосіб застосування міне­раль­них до­б­рив у по­су­ш­ливій зоні — вне­сен­ня з насінням за до­по­мо­гою сівал­ки пря­мо­го висіву. Кон­ст­рукції су­час­них сіва­лок да­ють мож­ливість од­но­час­но з висіван­ням вне­сти до­б­ри­ва ту­ди, де їх мак­си­маль­но ви­ко­ри­с­тає куль­ту­ра. Це мож­на зро­би­ти і в ря­док з насінням, і збо­ку від насіння на не­ве­ликій відстані, і на різній гли­бині. Крім то­го, висіван­ня насіння з од­но­ча­сним вне­сен­ням до­б­рив за­оща­д­жує і час, і гроші.

4. Фо­с­фор за тех­но­логії «ноу-тілл», як во­дить­ся, вно­сять у грунт під час посівної. Помітив, що в умо­вах по­су­хи вне­се­ний на­весні фо­с­фор прак­тич­но не дає ефек­ту.

Тож ре­зуль­та­тивнішим бу­де вне­сен­ня фо­с­фо­ру тільки во­се­ни під час висіву ози­мих куль­тур. Але до­зу вне­сен­ня слід виз­на­ча­ти з ура­ху­ван­ням по­тре­би в ньо­му яро­вої куль­ту­ри, яку бу­де висіяно на цьо­му полі на­ступ­но­го ро­ку. Фо­с­фор віднос­но стабільний, успішно мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­ний навіть че­рез рік після вне­сен­ня.

5. Азот. Зви­чай­но, іде­аль­но бу­ло б вно­си­ти йо­го на різних ета­пах рос­ту рос­лин, у різні фа­зи роз­вит­ку. Але, як показує прак­ти­ка ро­бо­ти в по­су­ш­ли­вих умо­вах, най­кра­ще рішен­ня — вне­сти всю до­зу азо­ту во­се­ни під час  висіву ози­мих куль­тур. То­му що опадів ви­па­дає ма­ло, й азот не ви­ми­вається. Най­кра­ще до­б­ри­во для осінньо­го вне­­­сен­­ня — кар­бамід.

Ду­же ефек­тив­ним є вне­сен­ня азот­них до­б­рив під по­жнивні решт­ки, але зро­би­ти це мож­ли­во тільки сівал­ка­ми пря­мо­го висіву.

Ще один мож­ли­вий варіант: з осені вно­си­ти азотні до­б­ри­ва  під озимі в дозі, роз­ра­хо­ваній на се­редній уро­жай, ре­ш­ту — на­весні, на по­чат­ку ве­ге­тації. Тут теж ос­нов­ний кри­терій вне­сен­ня — не фа­за роз­вит­ку куль­ту­ри, а на­явність во­ло­ги в грунті.

На­весні, за наявності до­стат­ньої кількості во­ло­ги в грунті, мож­на здійсни­ти до­дат­ко­ве піджив­лен­ня азо­том.  Кра­щою фор­мою азот­но­го до­б­­ри­ва для піджив­лен­ня ра­но на­весні  вва­жа­ють КАС.  Вно­сять йо­го об­при­с­ку­ва­чем, об­лад­на­ним спеціаль­ни­ми на­сад­ка­ми. КАС тех­но­логічніший і лег­ше про­ни­кає в грунт. Як­що цьо­го до­б­ри­ва не­­має, то мож­на ско­ри­с­та­ти­ся аміач­ною селітрою.

Це піджив­лен­ня потрібно про­ве­с­ти по во­ло­го­му грун­ту. Зволікан­ня або здійснен­ня опе­рації по су­хо­му грун­ту зни­жує ефект. Для яро­вих куль­тур азот зруч­но вно­си­ти під час посівної.

Хай там які важ­ливі міне­ральні до­б­ри­ва, особ­ли­во в перші ро­ки ос­воєння тех­но­логії «ноу-тілл», на­далі пла­ную більше ува­ги приділя­ти не їм, а ор­ганічним. Бо са­ме ор­ганіка дає мож­ливість за­без­пе­чи­ти не про­сто жив­лен­ня рос­лин, а поліпши­ти кон­крет­но ро­дючість грунтів. Навіть у най­жорсткішу по­су­ху,  в тих са­мих умо­вах, на знач­но ро­­дю­чі­ших ділян­ках полів ми ви­ро­щуємо істот­но ви­щий уро­жай.

Для збільшен­ня вмісту ор­­ганіч­ної ре­чо­ви­ни в грунті й підви­щен­ня йо­го ро­дю­чості ду­же важ­ливі такі еле­мен­ти си­с­те­ми «ноу-тілл», як сівозміна і по­жнивні решт­ки, а най­го­ловніша  — по­крив­на куль­ту­ра (си­де­ра­ти).

Си­де­ра­ти спри­я­ють збільшен­ню вмісту ор­ганічної ре­чо­ви­ни в грунті, сти­му­лю­ють ви­роб­лен­ня грун­то­во­го азо­ту й мікробіологічну ак­тив­ність, збільшу­ють во­ло­го­ут­ри­му­валь­ну здатність у грун­то­во­му шарі. Вве­ден­ня в сівозміну по­крив­них куль­тур оз­до­ро­влює грунт і змен­шує ви­т­ра­ти на міне­ральні до­б­ри­ва.

Най­по­ши­реніша прак­ти­ка ви­ро­щу­ван­ня си­де­ратів за ну­ль­о­вої тех­но­логії —  висіван­ня по­крив­них куль­тур ок­ре­мо або (що ще кра­ще) у сумішках різних рос­лин після зби­ран­ня ос­нов­ної куль­ту­ри. В умо­вах по­су­хи є ве­ли­кий ри­зик не одер­жа­ти сходів, то­му аль­тер­на­ти­вою мо­же бу­ти ви­ро­щу­ван­ня бінар­них посівів (од­но­час­не ви­ро­щу­ван­ня кількох куль­тур).

У по­су­ш­ливій зоні в бінар­них посівах з успіхом мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти такі по­су­хостійкі бо­бові тра­ви, як ви­ка, ес­пар­цет, бур­кун, адже висівання си­де­ральних куль­ту­р на­весні, ко­ли в грунті є во­ло­га, є запорукою одер­жа­ння схо­дів.

Після зби­ран­ня вро­жаю в грунті за­ли­шається жи­ве коріння, на по­верхні — рос­лин­ний по­крив.

Крім то­го, у бінар­них посівах кількість шкідників на 1 га ся­гає близь­ко 40 т. Чи це не над­за­да­ча?

У ду­же посу­ш­ливій зоні май­бутнє — за цією си­с­те­мою до­б­рив у разі ви­ко­ри­с­тан­ня тех­но­логії пря­мо­го висіву. Хо­ча й ро­зумію, що ко­жен фер­мер на­праць­о­вує свою си­с­те­му жив­лен­ня грун­ту за­леж­но від умов зво­ло­жен­ня, на­яв­них у йо­го роз­по­ря­д­женні видів до­б­рив, техніки, і навіть на­яв­ності ро­бо­чої си­ли.

Най­кра­щий спосіб ке­ру­ван­ня жив­лен­ням рос­лин той, який ефек­тив­ний не ли­ше для кож­но­го гос­по­дар­ст­ва, а й  для кон­крет­но­го по­ля.

М. Дра­ган­чук

Спеціаль­но для журналу «Про­по­зиція»