Чи повернеться бавовник на українські поля?

Сьогодні ми поступово повертаємося до тих аграрних практик, які були поширені на території України в недалекому минулому. На це впливають як війна, так і кліматичні зміни, а також релокація виробництв. Ці чинники змушують переосмислювати підходи до сільського господарства та звертатися до культур, які колись активно вирощувалися, але згодом стали малопоширеними.

Культури, що поширились на нові землі

Баштанництво – зовсім не нова галузь для України. У 1945–1960-х роках воно було масовим явищем, особливо в центральних регіонах, де активно вирощували кавуни та дині. Згодом аграрні господарства змінили напрямки діяльності, зосередившись на інших культурах. «Сьогоднішні реалії змушують нас повертатися до забутих практик: потрібно не лише імпортувати продукцію, а й максимально використовувати власні можливості. Особливо, коли клімат сприяє вирощуванню традиційних для нашої землі культур» – розповідає Сергій Мельник, директор Інституту експертизи сортів рослин України.

Прикладом нішевих культур, які раніше вирощувалися лише в окремих регіонах, може слугувати лаванда. Колись її переважно культивували в Криму, сьогодні ж ця ефірна культура успішно вирощується по всій Україні. Вона добре пристосовується до різних умов вирощування і має широкий спектр використання. Багато господарств перетворили її вирощування на прибуткову справу – від виробництва ефірних олій до організації екскурсій на лавандові поля.

Подібна ситуація і з нутом: раніше цю культуру майже не вирощувати на українських полях, адже традиційно нут вважався типовим для Туреччини та країн Середземномор’я. Сьогодні ж нут офіційно зареєстрований в Україні як сільськогосподарська культура, активно вирощується українськими фермерами і демонструє гарні результати. Завдяки високому вмісту білка він швидко здобув популярність як цінна складова раціону, а також як перспективна агрокультура для експорту.

А як щодо бавовнику?

Бавовник має всі шанси стати не менш перспективною культурою в сучасному українському сільському господарстві. З огляду на зміни клімату та потребу в розвитку легкої промисловості, виникає потреба у впровадженні нових або відновленні традиційних культур, які добре адаптуються до нових умов. Однією з таких культур є саме бавовник. Ще до Другої світової війни його активно вирощували на півдні України. Починаючи з 1930-х років бавовник вирощували у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях. Навіть після війни культура залишалася популярною, однак з часом її площі почали скорочуватись, і поступово бавовник зник із українських полів, перемістившись у інші регіони вирощування. 

Сьогодні ж, у нових агрокліматичних умовах, настав час переглянути потенціал цієї культури та розглянути можливість її відновлення. Кліматичні зміни, дефіцит вологи, високі температури впливають на те, що цю культуру знову можна вирощувати в цих регіонах країни. 

Бавовник має всі шанси стати не менш перспективною культурою в сучасному українському сільському господарстві

Бавовник має всі шанси стати не менш перспективною культурою в сучасному українському сільському господарстві

«Наш інститут експертизи сортів рослин уже другий рік поспіль проводить випробування сортів бавовнику, які нам надають різні компанії, зокрема й іноземні», — розповідає Сергій Мельник. – Минулого року ми протестували п’ять сортів: насіння було надано компаніями з Німеччини, США та Туреччини для подальшого тестування й можливої реєстрації. За результатами випробувань два сорти вже були включені до Державного реєстру». 
Сьогодні до Реєстру також внесено два вітчизняні ранньостиглі сорти, розроблені Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, що нині розташований в Одесі. Для вирощування на незрошуваних землях науковці рекомендують сорт Підозерський 4, а для зрошуваних — Дніпровський 5.

Крім того, у Реєстрі вже є й кілька іноземних сортів. У порівнянні з болгарським скоростиглим сортом Белі Ізвор, нові сорти дозрівають на 5–10 днів раніше. При цьому якісні характеристики волокна повністю відповідають вимогам текстильної промисловості.

Цього року Інститут експертизи сортів рослин тестує шість сортів бавовнику. Через кліматичні умови цього року терміни сівби дещо змістились в більш пізню сторону. Чому саме південні регіони найбільше підходять для вирощування бавовнику? Насамперед через кліматичні особливості. Сезон дощів на півдні настає пізніше, що співпадає з особливостями розвитку бавовнику — культури пізнього терміну збирання. Бавовна є однорічною рослиною, яка потребує тривалого теплого вегетаційного періоду та великої кількості сонячного світла для повноцінного дозрівання. «Ми останні досліди по бавовнику збирали в кінці жовтня – на початку листопаду» — ділиться Сергій Мельник. 

Особливості вирощування бавовнику

Як і будь-яка інша культура, бавовник має свої вимоги до умов вирощування. Зокрема, його варто висівати на ділянках, розташованих не вище 100 метрів над рівнем моря, з дотриманням допустимого рівня залягання ґрунтових вод. Особливістю бавовнику є те, що на початку рослина потребує достатньої кількості вологи. А згодом, його потужна коренева система заглиблюється на 2,5–3 метри, де рослина дістає вологу з глибших шарів ґрунту. 

За результатами минулого сезону, в умовах України врожайність сортів бавовнику становила від 1 до 3 т/га. З економічної точки зору, ця культура достатньо рентабельна для вирощування. Для порівняння: в Узбекистані середня врожайність бавовнику — 2,5–3 т/га.

«Прогнозувати цьогорічний врожай поки що складно – рослини ще у фазі активного розвитку, – зазначає Сергій Мельник. – Утім, досвід минулого року дав нам змогу зробити кілька важливих висновків щодо технології вирощування бавовнику.

По-перше, дуже важливо правильно провести сівбу: не заглиблювати насіння та вловити вологу в ґрунті, щоб забезпечити рослині потужний старт.
По-друге, ми випробували різні підходи – зрошення, вирощування без поливу, посіви під плівкою. Науковці працюють над удосконаленням технологій, щоб адаптувати культуру до різних умов.

Ще один критично важливий аспект – ефективна система захисту посівів. У період спеки, коли інші культури страждають від посухи, бавовник активно зростає, приваблюючи листогризучих шкідників. Нам довелося розробляти власну систему захисту, щоб мінімізувати втрати й зберегти врожай», – додає Мельник.

Насіння бавовнику за формою нагадує кедровий горіх і є дводольним. У період активного росту оптимальна температура для вирощування цієї культури становить від 21 до 37 °C. Бавовник здатен зростати в різних умовах, однак найкращі результати демонструє на суглинкових ґрунтах із піщаною структурою, насичених глиною, органічними речовинами, а також із добре збалансованим вмістом азоту та фосфору. Витримує засолення ґрунтів. 

Насіння бавовнику за формою нагадує кедровий горіх і є дводольним

Варто враховувати, що зниження температури ґрунту нижче 10 °C під час проростання може негативно вплинути на розвиток рослини впродовж усього вегетаційного періоду.

Збирання врожаю бавовнику здійснюється за допомогою спеціальних комбайнів.

Вигідна культура

Бавовник — це прибуткова та перспективна сільськогосподарська культура. Вона відзначається високою посухостійкістю та широким спектром використання. Із насіння бавовнику виробляють олію, шрот для годівлі тварин, а також рослину використовують у легкій та оборонній промисловості. Стебла бавовнику слугують сировиною для виготовлення паливних пелет.

Проте, впровадження нової культури в агровиробництво вимагає підтримки з боку держави — зокрема, через певні дотації. Якщо фермер бачить, що вирощування бавовнику є прибутковим, і відчуває зацікавленість держави, ця культура почне активно розвиватися. Подібну ситуацію ми вже спостерігали свого часу з ріпаком, соєю та іншими культурами.

Наразі Україна надає підтримку фермерам, які цьогоріч посіяли бавовник. Розмір компенсації становить 10 тисяч гривень на кожен гектар посівної площі. Програма націлена на розвиток легкої промисловості та зменшення імпортозалежності країни. Щоб отримати дотацію від держави фермеру потрібно подати відповідну заявку в ДАР. 

Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com