Попереджений — значить озброєний, або Як побороти лейкоз

Від редакції
У попередніх статтях циклу, присвяченого боротьбі з таким небезпечним у скотарстві захворюванням, як лейкоз, ми спробували надати читачам максимально розширену інформацію. Тому зверталися до спеціалістів, офіційних установ та відвідували тематичні Інтернет-форуми. Адже захворювання дуже небезпечне. Окрім значних економічних втрат, у господарствах з РІД-позитивними тваринами ситуація погіршується і тим, що хвороба протягом певного періоду може протікати безсимптомно. Але у цей час вірус може легко поширюватися серед тварин. Дослідами встановлено, що під час спонтанного перебігу лейкозу в цей процес поступово «втягується» і все сприйнятливе поголів'я. Тому всі експерти, які погодилися висловити свої думки на сторінках нашого журналу, настійливо рекомендують власникам худоби регулярно перевіряти тварин на наявність лейкозу.
Та для контролю ситуації із лейкозом та задля зменшення його поширення в господарствах України спеціалістами ветеринарної медицини була розроблена Інструкція з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу. Вона роз'яснює власникам худоби, як проводити дослідження та яких заходів слід вживати за виявлення РІД-позитивних тварин.

За даними Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, починаючи ще з 1987 р., в Україні проводять масові широкомасштабні епізоотичні обстеження тварин із використанням реакції імунодифузії (РІД) та оздоровлення господарств від лейкозу великої рогатої худоби. Ми звернулися за консультацією щодо висвітлення ситуації із захворюванням на лейкоз у господарствах України до начальника Управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Мар’яна Станіславовича Троцького.

Мар’яне Станіславовичу, як би Ви охарактеризували загальну ситуацію щодо лейкозу ВРХ в Україні?
— У цілому по країні спостерігається тенденція до поліпшення епізоотичного стану щодо лейкозу, але загальна ситуація із подоланням цього захворювання ще залишається складною. Повністю оздоровлені від лейкозу господарства АР Крим і 17 областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Тернопільської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької і Чернігівської.
Втім, попри проведену відповідну роботу із оздоровлення неблагополучних пунктів щодо лейкозу в Україні, станом на 01.06.2012 р. із 3,5 тис. господарств різних форм власності, в яких утримують велику рогату худобу, в семи областях тринадцять мають проблеми із лейкозом: там утримують 7380 хворих тварин. Так, у Донецькій і Рівненській областях лишилося по чотири неблагополучних щодо захворювання господарств, у Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській і Харківській областях — по одному.

Діагностику лейкозу ВРХ проводять представники Державної служби ветеринарної медицини. Однак бувають і такі випадки, коли господарства піддають сумніву результати проведених досліджень. Як вони можуть перевірити правильність результатів?
— Так, деякі господарі сумніваються щодо правильності встановлення діагнозу на лейкоз районними лабораторіями ветеринарної медицини, скаржаться у різні інстанції. Але слід зазначити, що, згідно зі ст. 62 п. 8 Закону України «Про ветеринарну медицину», у разі виникнення спорів щодо висновків лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Інститут із лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (Київ, вул. Донецька, 30) проводить арбітражне дослідження. Результати арбітражних досліджень є остаточними, тобто у разі виникнення сумнівів власник тварини має можливість провести таке дослідження в Києві.

З якими труднощами стикаються спеціалісти Держветслужби під час проведення діагностики та оздоровлення стад у господарствах?
— Загальний недолік у деяких господарствах — небажання ведення ідентифікації тварин, що значно стримує контроль за вилученням РІД-позитивних на лейкоз тварин.
Проблема і в тому, що в деяких господарствах навіть після триразового (і більше) проведення дослідження РІД-позитивну худобу не відокремлюють від здорової, а раніше відокремлену РІД-позитивну худобу не здають на забій, отож господарства і не оздоровлюються.
Якщо рівень лейкозу великої рогатої худоби в фермерських господарствах і господарствах колективної форми власності близький до повної його ліквідації, то в особистих підсобних господарствах громадян становище залишає бажати кращого.

Методика лікування цього захворювання на сьогодні ще остаточно не розроблена. Та боротися з хворобою все ж треба. Що рекомендує Держветслужба?
— Лейкоз на сьогодні є невиліковною хворобою. З метою підвищення ефективності оздоровлювальних заходів та гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародними вимогами Державна служба ветеринарної медицини розробила і затвердила Інструкцію з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, від 11.01.2008 р. № 12/14703. Оздоровлення проводять здійсненням систематичних серологічних досліджень у державних лабораторіях ветеринарної медицини, розділенням стада на серопозитивних і серонегативних тварин та вирощуванням вільних від вірусу лейкозу теличок, нетелей для подальшої заміни ними інфікованих тварин.
І наостанок, загальна рекомендація для наших скотарів: як правильно вести себе у ситуації, коли у господарстві виявлено РІД-позитивних тварин?
— На виконання вимог Закону України «Про ветеринарну медицину», відповідної інструкції Держветслужби та з метою недопущення поширення захворювання хворих тварин потрібно здати на забій або забезпечити ізольоване їхнє утримання, але впродовж не довше двох років, з метою отримання молодняку. Молоко від хворих тварин слід обов’язково піддавати кип’ятінню і використовувати лише у своєму господарстві для власних потреб (випоювання молодняку). Молодняк, отриманий від таких тварин, можна використовувати для ремонту стада за умови дворазового негативного результату лабораторних досліджень.

—   Щиро дякуємо Вам, Мар’яне Станіславовичу, за корисну для наших читачів інформацію та поради щодо лейкозу ВРХ.