Як би ми того не бажали, «вікно» для якісного та ефективного внесення пестицидів доволі коротке, тому безвідмовна робота обприскувачів має вирішальне значення для виконання завдань в оптимальні терміни. Адже на відміну від іншої техніки, наприклад, трактора чи комбайна, більшість господарств мають лише один обприскувач. Тож, якщо він вийде з ладу, й поломка буде серйозною, замінити його просто нічим.
Сказати, який вузол обприскувача є найбільш відповідальним, доволі складно. Адже, як і більшість техніки, всі системи повинні працювати в унісон, як один злагоджений механізм. Проте, спробуємо все ж таки виділити окремі системи та вузли, яким слід приділяти особливу увагу. Адже в сезон їхнє обслуговування може бути доволі матеріально та часовитратним.
Проводячи аналогію з тракторами чи комбайнами, більшість аграрії впевнені, що найбільш вартісний механізм обприскувача — це насос. Але це не зовсім вірно. Сучасні обприскувачі оснащено насосами з великим запасом надійності. За належного обслуговування вони практично вічні.
Більше головного болю під час роботи — через витратомір, який є одним із найвідповідальніших вузлів обприскувача. Саме від його стабільної роботи залежить якість і точність внесення препаратів. Тому підготовка обприскувача до сезону першочергово має розпочинатися саме з оцінки стану витратоміра. Адже неточність його роботи призводить до перевитрат пестицидів. Також у разі неправильної його роботи неможливо точно визначити залишок робочого розчину в баку обприскувача, що врешті-решт призведе до збільшення концентрації препаратів у робочому розчині. Тому, навіть якщо ви точно вимірюєте необхідну кількість препаратів під час приготування робочого розчину, а залишок оцінюєте «на око», ви власними руками завдаєте додаткового стресу для рослин, зменшуючи таким чином її потенційну врожайність та, відповідно, ваші доходи.
З особливою уважністю слід ставитися до лопатевих чи гвинтових витратомірів, — їх перед кожним сезоном обов’язково слід калібрувати. Точність їхньої роботи слід перевірити за допомогою спеціального приладу, який також покаже наявність підсмоктування повітря в системі.
Всередині кожного механічного витратоміра є крильчатка з лопатями, на кожній із яких розміщено невеличкий магнітик. Коли цей магнітик спрацьовується, він починає неправильно рахувати норму витрати. Оцінити його стан можна і самостійно, співставивши фактичну та задану норми виливу робочої рідини.
Якщо в господарстві практикують внесення КАС або інших мінеральних добрив, то потрібно у відповідній програмі комп’ютера обприскувача виставляти параметри з корекцією на витратомір — із урахуванням густини рідини, що вноситься. Якщо цього не зробити, то показники приладу будуть некоректними. Як результат — задана та фактична норми виливу завжди різнитимуться. Є думка, що потрібно купувати інший, так би мовити, «спеціальний» витратомір — це неправда. Достатньо лише виконати відповідні налаштування в комп’ютерній програмі керування обприскувачем.
Адже застосування хімікатів за допомогою обприскувача, який не відкалібрований і не працює належним чином, може призвести до недостатнього контролю бур’янів, комах або хвороб, що обов’язково спричинить зниження врожайності. Ви повинні калібрувати витратомір кілька разів протягом сезону застосування, а не раз на рік. Регулярно перевіряйте, чи машина точно вимірює відстань і чи кожна секція штанги обчислює правильну кількість оброблених гектарів.
Рама, штанга, шини
Насамперед слід провести огляд усіх металевих частин обприскувача. Слід дбайливо оглянути штангу, особливо приділити увагу місцям її складання та кріплення. За наявності тріщин чи інших пошкоджень слід виконати зварний ремонт там, де це необхідно.
Виконавчі механізми також піддають ретельному огляду. Обов’язково слід перевірити гідросистему складання та розкладання штанги, роботу амортизаторів підняття паралелограма штанги та пружини, адже вони безпосередньо відповідають за стабільність ходу штанги під час роботи.
Шини на обприскувачах не так сильно спрацьовуються, але, як і всі гумові елементи, потребують ретельно огляду. Попри непоганий зовнішній вигляд, вони можуть мати внутрішні приховані дефекти, які спричинені або ж неналежним зберіганням або заводським дефектом, що проявився через декілька сезонів. Особливу увагу шинам, які можуть пошкоджуватися рослинними залишками грубостеблових культур, слід приділяти фермерам, які практикують нульову технологію обробітку ґрунту.
Шланги та рукава високого тиску
За потреби слід замінити шланги всмоктувальної та нагнітальної ліній і «перепакувати» всі з’єднання. Особливу увагу приділяємо шлангам у місцях кріплення. Це досить важливо адже, як правило, саме тут відбувається доволі інтенсивне їхнє спрацювання. Слід перевірити кожен сантиметр таких шлангів. У разі виявлення навіть невеличкого сліду, необхідно провести заміну, бо їхню поведінку під тиском важко передбачити.
Також шланги слід замінити, якщо вони втратили свою пружність (стали «дерев’яними»). Кріплення шлангів здійснюйте подвійними хомутами. Гвинти кріплення слід повернути в протилежні сторони.
Резервуари та арматура
Більшість обприскувачів оснащено поліетиленовими баками. І це зрозуміло — вони недорогі та відносно витривалі. Але, не говорячи навіть про механічні пошкодження, вони втрачають свою міцність навіть під впливом тривалого сонячного світла. Простий тест із водорозчинним маркером може допомогти оцінити, чи потребують вони заміни.
Також наперед слід подбати про безпеку під час роботи із робочим розчином. Як правило більшість обприскувачів мають фітинг забору рідини, який розташовано у найнижчій частині обприскувача. Це просто та дешево, але не надто надійно. Адже в разі обриву шланга, розміщеного знизу, вся рідина безперешкодно виливається на землю. Тому порада із практики — переобладнуйте систему подавання робочої рідини з бака на верхнє положення, якщо це не передбачено заводською конструкцією обприскувача.
Насос
Першочергово слід оцінити його зовнішні стан. Жодних підтікань оливи та робочої рідини не повинно бути! У мембранно-поршневих насосах потрібно оцінити якість оливи за потраплянням робочої рідини в систему мащення насоса. Якщо олива змінила свій колір або рівень її збільшився, то це свідчить про несправність однієї з мембран насоса. Також слід перевірити клапани мембран. Першою ознакою несправного клапана є пульсація шлангів під час роботи. Про несправність насоса також свідчать стрибки показників витратоміра.
Форсунки та розпилювачі
Це витратні елементи, які, залежно від наробітку, потрібно змінювати. Перевірку стану форсунок виконують шляхом вимірювання кількості вилитої рідини за одиницю часу, порівнюючи це з роботою нової форсунки.
Відсікачі рідини, які працюють у парі з форсунками, є не менш важливими елементами. Прокапування рідини після відключення подавання робочого розчину — головна ознака несправності відсікачів. Тому потрібно замінити спеціальні мембрани, які перекривають потік подавання рідини під час скидання тиску в системі.
І проста, але дуже важлива порада — аби пройти сезон без зайвих нервів, ніколи не економте на розпилювачах! Їх обов’язково слід мати в запасі мінімум п’ять штук. Адже у разі засмічення одного чи кількох розпилювачів під час роботи можна буде швидко їх замінити, а очищення засмічених провести під час заправки обприскувача робочим розчином або наприкінці робочої зміни.
Очищення за зміни препарату
Всі вузли та частини обприскувача завжди мають бути чистими, особливо за роботи із гербіцидами. Розпилювачі слід очищати якнайшвидше після використання, щоб запобігти утворенню засохлих залишків продуктів-прилипачів. Ніколи не залишайте розпилювач на ніч без очищення.
Під час обприскування важлива не лише просто наявність робочого розчину на цільовій поверхні, а й його кількість. Тому перед виходом у поле переконайтеся, що форсунки не забиті. Адже їхнє засмічення не лише змінює швидкість потоку, а й може змінити структуру розпилення. Та, як би там не було, ніколи не використовуйте шпильку, ніж або будь-який інший гострий металевий предмет для очищення розпилювачів. Замість цього змочіть насадки в теплій воді та видаліть сміття щіткою з м’якою щетиною.
Щороку також слід змінювати гумові ущільнення на кожній форсунці, щоб вони не «капали» після вимкнення.
Ні «зебрам» на полі
Нерівномірність внесення, що проявляється у наявності смуг на полі, може виникнути через різні кути розпилу форсунок, недотримання висоти штанги та засмічення форсунок. А ці смуги — це необроблені ділянки, недостатній контроль хвороб і шкідників і, звісно, економічні втрати.
Щоб досягти належного перекриття та дотримання норми внесення, штанги мають бути на належній висоті для дотримання точного перекриття кожної з форсунок. Звичайні пласкоструменеві форсунки потребують 30–50 % перекриття однієї відносно іншої. Тому окрім дотримання висоти штанги також слід обирати відповідні розпилювачі.
Тиск також досить суттєво впливає на утворення «смуг». Зміни тиску призведуть до зміни норми внесення, розміру крапель і схеми розпилення. За дуже низького тиску кут розпилення буде помітно звужений, спричиняючи недостатнє перекриття між форсунками. Хоча із тиском також слід бути обережним, бо збільшення його значення призводить до утворення дрібнодесперсних крапель та їхнього дрейфу.
Найкращим способом для оцінки якості розпилення є використання водочутливого паперу, за обприскування якого можна чітко перевірити якість нанесення робочої рідини і встановити, чи правильні відстань між розпилювачами та висота штанги.
Збільшуємо продуктивність
Наразі обприскувач — найнавантаженіша сільськогосподарська машина з точки зору оброблених за сезон гектарів. Через мінливі погодні умови у найгарічіші періоди його роботи він повинен мати неабияку продуктивність. Тому сьогодні аби обробляти вчасно більше гектарів, багато хто переходить на менші норми внесення. Цей метод не завжди виправданий, особливо за роботи у вітряну погоду та за температури більше 20 °С. За першого варіанту ми отримуємо шалене знесення препарату на сусідні поля, а за другого наш препарат і, відповідно, витрачені на нього кошти, попросту випаровуються, не потрапивши на цільову поверхню. Звісно, є багато прикладів роботи зі зменшеними нормами виливу робочого розчину на гектар, але не маючи практичного досвіду експериментувати не варто. Потрібно обов’язково врахувати рекомендації виробників пестицидів щодо використання.
Слід мати на увазі, що продуктивність обприскувача варто збільшувати не за рахунок збільшення швидкості, ширини захвату чи об’ємів бака, а саме за рахунок зменшення часу приготування та заправки робочого розчину. Слід максимально ефективно використовувати кожну сприятливу хвилину для внесення препаратів. І, за потреби, навіть налагодити роботу в нічну зміну.
Саме час приготування робочого розчину є одним із вирішальних факторів підвищення продуктивності обприскування. Адже неналежна організація робіт за приготування робочої рідини може «забирати» до 30 % часу всього процесу обприскування, особливо коли йдеться про одночасне використання декількох засобів захисту рослин і мікродобрив. Зменшити час заправки і в такий спосіб збільшити змінну продуктивність обприскувача можна за допомогою спеціальних розчиннозаправочних вузлів. Також зменшити час заправки обприскувача допомагає встановлення у бак обприскувача додаткової системи активного перемішування робочої рідини. Завдяки таким удосконаленням без проблем можна зменшити час приготування та заправки обприскувача до 10 хвилин, або навіть і до 4-х!
Рекомендації на всі випадки життя
Запасіться деталями, які вам можуть знадобитися, наприклад, додатковими форсунками, їхніми корпусами та хомутами для шлангів. Також може бути корисним зібрати невеликий сет із інструментів — як-от плоскогубці, гайковерти, дріт і стяжки.
А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com