Свя­то пля­ми­с­тої ко­ро­ви

Дослівний переклад терміну «симентальська худоба» з німецької (Fleckvieh) — «плямиста худоба». Та й справді, впізнавані тварини цієї породи саме завдяки характерним плямам. Проте багато тваринників називають цю худобу унікальною. Спитаєте,чому ж у нас викликала такий жвавий інтерес саме ця порода? Виявляється, вона має безліч шанувальників у всьому світі, які залюбки влаштовують свято для своїх вихованок. Таким був Міжнародний форум селекціонерів симентальської худоби, що проходив у Майрхофені, та конкурсний показ із аукціоном елітних тварин у Ротхольці, земля Тіроль, Австрія, 6 та 7 квітня 2013 р.

А. На­за­рен­ко
a.nazarenko@univest-media.com

Ко­ро­ва з «Мілки»
Усім ви­роб­ни­кам мо­ло­ка до­б­ре відо­ма універ­сальність та унікальність си­мен­тальсь­кої ху­до­би. За­вдя­ки своїм ви­нят­ко­вим яко­с­тям, ця по­ро­да от­ри­ма­ла ши­ро­ке роз­пов­сю­д­жен­ня та ста­ла дру­гою в світі після гол­ш­тинів.
Чо­му си­мен­та­ли ста­ли по­пу­ляр­ни­ми се­ред тва­рин­ників світу — про це мож­на бу­ло дізна­ти­ся на Міжна­род­но­му фо­румі се­лекціонерів си­мен­тальсь­кої ху­до­би. Так, за­вдя­ки своїй ви­сокій стре­состій­кості та легкій адап­тації, тва­ри­ни добре при­жи­ва­ють­ся в су­во­рих кліма­тич­них умо­вах та слу­гу­ють для поліпшен­ня міс­це­вих порід. У країнах із тропічним та суб­тропічним клі­ма­том (країни Пів­ден­ної півкулі), а та­кож де­я­ких країнах Євро­пи і США си­мен­талів ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ре­важ­но у м’яс­но­му ско­тарстві. У країнах із помірним кліма­том си­мен­тальсь­ка ху­до­ба про­яви­ла се­бе як ком­біно­ва­на. У світі мож­ли­во­с­тей для її ви­ко­ри­с­тан­ня існує безліч. Про це від­віду­вачі фо­ру­му дізна­ли­ся від до­повідачів з усіх ку­точків світу, які відда­но зай­ма­ють­ся роз­ве­ден­ням цієї по­ро­ди.
Так, за інфор­мацією Пе­те­ра Мас­сман­­на, се­лекціоне­ри з ПАР зро­би­ли став­ку на швид­кий темп рос­ту си­мен­талів. На­при­клад, те­ля­та місце­вої по­ро­ди бон­сма­ра за період від на­ро­д­жен­ня до відлу­чен­ня у 205 днів да­ють се­ред­­ньо­­до­бо­вий приріст 832 г, тоді як те­ля­та-си­мен­та­­­ли — 965, а бу­­гайці на відгодівлі, відповідно, 1534 та 1751 г. То­му се­лекцію тут ве­дуть са­ме в цьо­му на­прямі. До то­го ж бу­гаїв си­мен­тальсь­кої по­ро­ди ак­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють у ста­дах зе­бу різних по­рід для при­род­но­го запліднен­ня. Мо­лод­няк, от­ри­ма­ний від цих па­ру­вань, по­ка­зує відмінний ефект ге­те­ро­зи­су (у Ко­лум­бії він ста­но­вить 20% за м’яс­ною про­дук­тивністю).
В Аме­риці тва­рин­ни­ки на ос­нові си­мен­талів та бра­манів от­ри­ма­ли но­ву по­ро­ду — сим­б­ра, яку те­пер ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ре­важ­но у важ­ких тропічних умо­вах на па­со­вищ­но­му ут­ри­манні.
В Європі ж си­мен­талів роз­во­дять для ви­роб­ництва як мо­ло­ка, так і яло­ви­чи­ни. Вод­но­час, хо­ча й ви­во­ди­ли цю по­ро­ду пе­ре­важ­но для гірських регіонів з об­ме­же­ною кількістю якісно­го по­жив­но­го кор­му, во­на до­б­ре по­ка­за­ла се­бе і в умо­вах інтен­сив­но­го (індустріаль­но­го) ско­тар­ст­ва. За ре­зуль­та­та­ми досліджень, про­ве­де­них Ган­сом Керк­хо­фом із Нідер­ландів (до речі, він ба­га­то років пра­цю­вав ли­ше з гол­ш­тинсь­кою ху­до­бою, та після декількох про­ве­де­них досліджень пе­рей­шов на схре­щу­ван­ня: гол­ш­тинсь­ка х си­мен­тальсь­ка), си­мен­та­ли за мо­лоч­ною про­дук­тивністю під час тре­тьої лак­тації на­бли­жа­ють­ся до гол­ш­тинів, а в період чет­вер­тої лак­тації — навіть знач­но пе­ре­ви­щу­ють ос­танніх (таблиця).
В євро­пейсь­ких країнах по­голів’я си­мен­тальсь­кої ху­до­би се­ред комбіно­ва­них порід у 2011 р. налічу­ва­ло 9,5 млн гол (EVF), а в Австрії ця по­ро­да є най­по­пу­лярнішою: її по­пу­ляція у 2012 р. ста­но­ви­ла 77,2% усієї мо­лоч­ної ху­до­би. То­му й не див­но, що са­ме в Австрії бу­ло вла­ш­то­ва­но справжнє свя­то для цієї ху­до­би.
До речі, окрім мо­ло­ко­ви­роб­ників, при­гля­ну­ла­ся си­мен­тальсь­ка ко­ро­ва і рек­лам­ним агенціям, які з 90-х років ми­ну­ло­го століття ви­ко­ри­с­то­ву­ють її об­раз на об­горт­ках всесвітньо відо­мо­го шо­ко­ла­ду «Мілка».
Пе­ре­кон­ли­ва
при­ваб­ливість: 2 в 1
Про те, що си­мен­тальсь­ку по­ро­ду від­но­сять до комбіно­ва­них, дав­но всім відо­мо. Од­нак та­кож відо­мо й те, що від ко­ро­ви комбіно­ва­ної по­ро­ди мо­ло­ка одер­жу­ють не так ба­га­то, як від тва­ри­ни чи­с­то мо­лоч­но­го на­пря­му ви­ко­ри­с­тан­ня. Се­ред­ня про­дук­тивність корів в Австрії — 7 177 кг (ZAR — Цен­т­раль­не об’єднан­ня австрійських се­лекціонерів ху­до­би), а від си­мен­та­лок у се­ред­нь­о­му от­ри­му­ють 6 800 кг мо­ло­ка на ко­ро­ву.
Та си­мен­тальсь­ка ху­до­ба в цьо­му сенсі руй­нує всі сте­рео­ти­пи. Се­ред пред­став­ниць цієї по­ро­ди є унікальні ко­ро­ви. Ко­ро­ва Франці на п’ятій лак­тацій да­ла — за­та­муй­те по­дих! — 16 251 кг мо­ло­ка (под­війна праць­о­витість!). Та ця тва­ри­на дві­чі зруй­ну­ва­ла сте­рео­ти­пи, ад­же відо­мо: що ви­щий надій, то мен­ший вміст жи­ру в мо­лоці. Та тут Франці зно­ву зди­ву­ва­ла се­лекціонерів, бо за та­ко­го ви­со­ко­го на­дою вміст жи­ру ста­но­вив 4,88%, білка, од­нак, — ли­ше 3,22%. Тож що­до мо­лоч­ної про­дук­тив­ності ви­роб­ни­ки мо­жуть упев­не­но ро­би­ти став­ку на цю по­ро­ду.
Тва­ри­ни та­кож вирізня­ють­ся ви­щою стійкістю до ма­с­титів та про­дук­тив­ним дов­голіттям.
А в Ко­лумбії, на­при­клад, се­лекцію си­мен­талів спря­мо­ву­ють на об­му­с­ку­ле­ність, а та­кож на поліпше­ну кон­версію кор­му, як­що мо­ва йде про комбіно­ва­ний на­прям.
На жаль, ос­таннім ча­сом в ук­раїн­сь­ких гос­по­дар­ст­вах спо­с­терігається ви­­тіснен­ня си­мен­тальсь­ких корів «про­мис­ло­ви­ми» гол­ш­тинсь­ки­ми. Про­те ін­­ко­ли в та­ко­му разі, окрім ви­со­ких на­­доїв, тва­рин­ни­ки от­ри­му­ють низ­ку про­блем зі здо­ров’ям тва­рин.
Що­до м’яс­ної про­дук­тив­ності си­­мен­талів: се­ред­нь­о­до­бові при­ро­с­ти мо­лод­ня­ку на до­ро­щу­ванні в се­ред­нь­о­му ста­нов­лять 1000–1400 г. А де­які лінії да­ють та­ке «мод­не» нині мар­му­ро­ве м’ясо. Звісно, з ан­гу­са­ми їх порівня­ти склад­но, та все ж є привід за­мис­ли­ти­ся.

Кра­суні і кра­сун­чи­ки
Та по­вернімо­ся до свя­та «си­мен­та­лів­ників». Най­я­с­кравішим дійством для всіх відвіду­вачів за­хо­ду був ви­с­туп ко­лумбійських танцівників. Та найціка­ві­шим, най­е­моційнішим і най­а­зарт­нішим був кон­курс­ний по­каз ра­зом з аукціоном елітних тва­рин. Тут ви­во­ди­ли справжніх кра­сенів і кра­сунь — най­кра­щих тва­рин, яких ви­пе­с­ти­ли фер­ме­ри Австрії.
Роз­по­ча­ла­ся кон­курс­на ча­с­ти­на з ви­с­тупів мо­ло­дих се­лекціонерів ра­зом зі своїми ви­хо­ван­ця­ми. Тре­ба ска­за­ти, що в Австрії та Німеч­чині се­ред аг­рар­ної мо­­лоді ду­же по­пу­лярні клу­би мо­ло­дих се­лекціонерів. Май­бутні фахівці, по­ряд із до­гля­дом за мо­лод­ня­ком, зай­ма­ють­ся й тре­ну­ван­ням улюб­ле­них тва­рин. Звіс­но, те­лят не вчать ко­манді «апорт!», од­нак не так уже й про­сто при­вчи­ти їх хо­ди­ти по ко­лу, сто­я­ти рівно, підняв­ши та по­вер­нув­ши го­ло­ву під пев­ним ку­том, не звер­та­ти ува­ги на яс­к­раві софіти та спа­ла­хи фо­тозй­ом­ки — сло­вом, по­во­ди­ти се­бе, як справжні мо­делі на подіумі. До то­го ж спеціалісту тре­ба бу­ти до­б­ре роз­ви­не­ним фізич­но, щоб уміло ке­ру­ва­ти тва­ри­ною, ва­га якої інко­ли вде­ся­те­ро більша за людсь­ку. І всі ці вміння й пе­ре­віря­ють­ся на рин­гах, де тва­ри­ну та її по­во­да­ря оціню­ють судді. Най­кращі, звіс­но, от­ри­му­ють при­зи. Та не тільки за пра­виль­ну хо­ду: оцінюється та­кож і ек­с­тер’єр ху­до­би, а це вже є ре­зуль­та­том ро­бо­ти з тва­ри­ною на фермі: се­лекція, до­гляд та годівля. І ко­ли юні се­лекціоне­ри з гордістю пред­став­ля­ють своїх тва­рин та зма­га­ють­ся за зван­ня кра­що­го — та­ке шоу має ша­ле­ний успіх та ве­ли­ку по­пу­лярність се­ред тва­рин­ників Євро­пи. Тож і цьо­го ра­зу до Рот­холь­цу при­бу­ло по­над 10 тис. гля­дачів, поціно­ву­вачів си­мен­та­льсь­кої ху­до­би, та цілі «гру­пи підтрим­ки» з різних регіонів Австрії, а та­кож із Німеч­чи­ни, Швей­царії, Італії, Франції, Ту­реч­чи­ни… навіть із Бра­зилії та Ко­лумбії!
Оби­ра­ли­ся чемпіони се­ред мо­ло­дих се­лекціонерів (з їхніми мо­ло­ди­ми ви­хо­ван­ця­ми), пе­ре­можці се­ред мо­ло­дих корів, ма­терів бу­гаїв та корів із ви­со­кою при­життєвою про­дук­тивністю (по­над 50 000 кг мо­ло­ка). Судді оціню­ва­ли за­­галь­ну по­ведінку тва­ри­ни на ринзі, її хо­ду, по­ста­ву, ек­с­тер’єр — май­же як і в лю­дей. Інтри­га три­ма­ла­ся до ос­тан­нь­о­го мо­мен­ту — про­го­ло­шен­ня пе­ре­мож­ця. А потім — ша­ле­на радість і тріум­фаль­ний за­хват влас­ни­ка пе­ре­мож­ця та вболі­ва­ль­ників за до­стой­ну відзна­ку не­лег­кої праці.
Та най­за­пекліша бо­роть­ба відбу­ва­ла­ся вже під час про­ве­ден­ня аукціону елітних тва­рин. Тут ви­с­тав­ля­ли як жи­ву ху­до­бу: те­ли­чок та бу­гайців, — так і па­ке­ти з ембріона­ми. Стар­то­ва ціна за те­лич­ку ста­но­ви­ла 1 500, за бу­гай­­ця — 4 500 євро. І са­ме в бо­ротьбі за май­бутніх плідників ви­ру­ва­ли при­ст­расті: хто із пред­став­ників ге­не­тич­них ком­паній ви­бо­ре пра­во на прид­бан­ня і во­лодіння най­кра­щою тва­ри­ною. І як­що ви вва­жає­те, що я пе­ребільшую, то ви ду­же по­ми­ляєтесь: за бу­гай­ця на ім’я Сим­позіум із за­галь­ною ге­ном­ною племінною цінністю 139 (бать­ко — Се­ра­но) ціна з 4 500 євро підско­чи­ла до «за­хмар­них» 97 500 євро! І це без ПДВ та інших на­ра­ху­вань. За та­ку «круг­лень­ку» су­му тва­ри­на діста­ла­ся ком­панії EUROgenetik.
На­ос­та­нок
«Мо­ло­ко вря­тує світ!» — у цьо­му пе­ре­ко­на­на більшість тва­рин­ників світу. І ті, хто ви­ро­щує си­мен­тальсь­ку ху­до­бу, зна­ють, що у пи­танні за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня Землі мо­ло­ком та мо­лоч­ни­ми про­дук­та­ми, як і м’яс­ни­ми, свою леп­ту во­ни та­кож вне­суть, го­ло­в­не — спря­му­ва­ти се­лекцію на ба­жа­ну про­дук­тив­ність, а інші вла­с­ти­вості си­мен­тальсь­кої ху­до­би до­ве­дуть спра­ву до кінця. А ви ще сумніваєтесь?

Ми вис­лов­люємо щи­ру по­дя­ку ко­манді AGО..F (Австрійське об’єднан­ня се­лек­ціонерів си­мен­тальсь­кої ху­до­би) на чолі з Йо­ган­ном Танц­ле­ром та Віллі­ба­ль­дом Рех­бер­ге­ром, спів­ро­біт­ни­кам Ті­рольсь­ко­го об’єднан­ня се­­­лек­­ціонерів си­мен­тальсь­кої ху­до­би, та осо­би­с­то Ріхар­ду Піхле­ру за підтрим­ку та всебічну до­по­мо­гу.    