Сівозміна з короткою ротацією

Роль сівозмін загальновідома. За правильного для зони чергування культур і завдяки високій агротехніці можна одержувати непогані врожаї і за зменшеного використання добрив. Сьогодні рекомендують переважно 8—12-пільні польові (основні) сівозміни. Середній розмір поля — наприклад, у Лісостепу України — становить 80—120 га. Але обробіток тих самих культур на багатьох віддалених одне від одного невеликих полях є недостатньо ефективним, дуже трудомістким, особливо якщо його проводити за допомогою потужної, високопродуктивної широкозахватної техніки: тракторів Т-150, комбайнів “Лан”, “Славутич” та ін. Слід запроваджувати сівозміни з мінімально короткою ротацією і максимально збільшеними площами — чотирипільні. Головна перевага цього способу полягає в тому, що техніка всього господарства працює почергово не тільки в одному відділку, бригаді чи селі, а й на одному максимально збільшеного розміру полі. Причому, бажано, щоб кожний агрегат працював на полі у своїй окремій загінці. А дрібноконтурні поля здебільшого неможливо поділити на ділянки для кожного агрегату, особливо під час збирання врожаю. Збільшення полів уможливлює по-справжньому групову роботу всієї техніки господарства на всіх агротехнічних операціях. Так, у 12-пільній сівозміні озиму пшеницю, наприклад, розташовують на трьох віддалених полях, ярі зернові — на двох, цукрові буряки — на двох полях тощо. А в 4-пільній сівозміні ці культури розташовують на одному збільшеному полі кожну. Усі культури, надто трудомісткі, що вимагають ще багато затрат і ручної праці, тепер розташовують на одному полі. Зосередження людей і тракторних агрегатів в одному місці дає можливість забезпечити чіткий агрономічний контроль за всіма роботами, поліпшуються технічне обслуговування тракторних агрегатів, організація праці. Хронометричні спостереження в нашому господарстві показали: за виконання робіт на невеликих полях 12-пільної сівозміни затрати на численні переїзди і повторне налагодження агрегатів: розукомплектування і знову агрегатування й налагодження — становить до 30 відсотків змінного часу. Отже, робота на одному полі дає механізаторам змогу раціональніше використовувати робочий час, підвищувати денний виробіток на агрегат, передусім за рахунок скорочення переїздів з поля на поле. Техніки, яка зайнята на тих самих операціях і розкидана на багатьох полях, завжди не вистачає. Підвищення продуктивності праці на всіх робочих процесах зменшує потребу в техніці, особливо в напружений період польових робіт, допомагає заощаджувати ПММ. На тій самій площі ріллі можна обходитися меншою кількістю техніки. Склад попередників у 4-пільній сівозміні не погіршується. Посіви соняшнику, що вимагають повернення на попереднє місце не раніш ніж через 7 років, можна розташовувати на половині поля через ротацію. Якщо поля великі, можна вибирати кращі за родючістю й рівнем ділянки для головних, пріоритетних, культур. Не порушуючи 4-пільної сівозміни, можна маневрувати культурами в межах великого поля з урахуванням його конфігурації. На великому полі можна розташувати кілька культур і щороку зменшувати або збільшувати площу під різними культурами у разі загибелі озимих або багаторічних трав тощо. Це не призводить до порушення основної схеми їх чергування, як це має місце в багатопільній сівозміні з невеликими за розміром полями. Ізоляцією між гібридами і перехресно-запилюваними культурами і сортами також можна витримувати сівозміни з короткою ротацією і великими полями. Раніше в кожній бригаді чи відділку були впроваджені і тепер ще існують багатопільні сівозміни. А сьогодні в кожному господарстві, незалежно від його величини і кількості в ньому бригад, відділків і навіть сіл, слід впроваджувати одну сівозміну за принципом: одна 4-пільна сівозміна на все господарство. А там, де сівозмін було багато, колишня сівозміна має стати одним полем сівозміни з короткою ротацією — однією на все господарство. Власники земельних паїв повинні об’єднуватися на орендній або приватній основі у великі (не менш як 3 тис. га ріллі) кооперативи чи інші форми господарювання. Тільки таким господарствам до снаги конкуренція і раціональне використання потужної сільськогосподарської техніки, що її сьогодні пропонують українські виробники, але тільки на основі організації землі в одну сівозміну по господарству з короткою ротацією і максимально великого розміру полями. Впровадження однієї сівозміни в господарстві уможливлює створення в його межах власної МТС, як це зроблено в дослідному господарстві “Пархомівське”. Техніка і механізатори, які раніше працювали у кожній бригаді чи відділку в складі окремих тракторних бригад, тепер зводяться в одне, центральне, місце господарства, в МТС, і працюють на всій ріллі тільки груповим методом на всіх технологічних операціях у полі і тільки у дві-три зміни. Переваги створення своєї МТС у господарстві на основі єдиної сівозміни такі: q поліпшується організація праці механізаторів; q збільшується виробіток на одиницю техніки; q заощаджуються ПММ, зменшуються їх витрати; q поліпшуються технічне обслуговування техніки і забезпечення робітників у полі; q зменшується кількість тракторів за тієї самої кількості механізаторів; q зменшується кількість непродуктивних переїздів техніки по полях; скорочуються строки робіт у полі. Отже, єдина на все господарство 4-пільна сівозміна і внутрігосподарська МТС створюють умови для того, щоб ефективніше використовувати техніку в полі за доброї якості робіт, що нині важливо для одержання щедрого врожаю і економічного стану господарства. С. Корнієнко, канд. с.-г. наук, доцент, директор дослідного господарства “Пархомівське” Харківської обл. Краснокутського р-ну, М. Федоряка, О. Корнієнко, канд. с.-г. наук