Культура рослини у контейнерах

Контейнер (від англ. “conteiner” — сховище) вперше у світі зроблено в Росії, у 1889 році, на прикордонній станції Вержболово, для зовсім іншої мети — перевезення вантажів. Тоді ніхто й не передбачав їх використання в сільському господарстві. Уперше використали контейнери для перевезення розсади від спеціалізованих розсадних комплексів до замовника. При цьому відпадала необхідність її спеціального затарювання, побудови складських приміщень, спрощувалися розвантажувальні роботи. Подальший розвиток цього методу пов’язаний із культурою ізольованої кореневої системи. Спочатку для вирощування розсади, укорінення живців у садівниці з метою запобігання поширенню патогенних організмів від однієї рослини до іншої почали застосовувати поліетиленові, пластикові, паперові пакети з-під молока, харчових продуктів, металеві бадді, дерев’яні ящики, а надалі — тару великого розміру для вирощування рослин протягом вегетації. Контейнерною культурою почали називати вирощування рослин ізольовано одну від одної. У нашій країні відомими стають досліди 1977—1978 років сектора виробничого випробування торф’яної продукції ВНДІТП радгоспу “Колпинський” Ленінградської області. Там вирощували помідори сорту Ревермун у контейнерах, різних за формою, кольором, об’ємом, виготовлених з різних матеріалів. Такий метод у 7,5 раза знизив потребу в грунтосуміші, на 14—18% збільшив продуктивність рослин порівняно із звичайною грунтовою тепличною культурою. А в УкрНДІ овочівництва і баштанництва в 1986—1988 роках вивчали різні системи мінерального живлення для контейнерної культури томатів. Використовували 8-літрові мішки. Плівку з обох боків зварювали, а знизу прошивали ниткою. За 2—3 тижні вона розкладалася, коріння проникало в грунт. Проте, поширення такі методи не дістали через ускладнення застосування механізації. До них ставилися лише як до наукових пошуків. Повернення інтересу до цього методу пов’язане із розвитком гідропонного вирощування культур і крапельного зрошення. Сьогодні він стає доволі модним. Адже найкращий фітосанітарний стан забезпечує саме ізольована коренева система, контейнер легко пересувати в просторі. Пластикові контейнери незмінної прямокутної форми повністю витіснили колишні відкриті поліетиленові мішки. Зменшення периметру дає економію субстрату до 20%. Вітчизняні розробки стали провідними в цьому напрямі. Важливе місце відводиться розробці систем контейнерної вентиляції коріння, оскільки дослідження біологічних особливостей культур виявило велике значення всисного коріння у формуванні врожаю. А його розвиток та засвоєння елементів живлення значною мірою залежать від аерації. Створити ж систему вентиляції рослин за звичайної грунтової культури неможливо. Через це контейнерна культура із крапельним зрошенням вийшла на провідне місце у світі. Інший бік вивчення біології культур — склад повітря в зоні коріння. Збільшення вмісту кисню позитивно впливає на збільшення їх урожаю. Ю. Слєпцов, канд. с.-г. наук, Національний аграрний університет