Профілактика розладів ШКТ у телят

За даними багатьох досліджень, основне місце (майже 60%) в структурі патологій новонароджених телят посідають шлунково-кишкові захворювання.

Л. Подобєд, д-р с.-г. наук, професор,
голов. наук. співробітник,
Інститут тваринництва НААНУ


Часто відсоток шлунково-кишкових розладів сягає 80-90%, причому фіксують їх від перших днів життя. Всі вони, незалежно від етіології процесу, характеризуються різкою й практично повною втратою травної функції, гострою діареєю і, як її наслідок, розвитком вираженої дегідратації та наростаючою інтоксикацією.

Непроста профілактика
Профілактика діарейних захворювань молодняку специфічними імунними препаратами складна й часто високозатратна, а через брак спеціальних навичок не дає бажаних результатів. Наявні на ринку вакцини й гіперімунні сироватки, виготовлені на біопідприємствах, досить обмежені в асортименті. Вони не охоплюють навіть основних інфекційних захворювань телят, що часто мають місце в інтенсивному скотарстві. Можна стверджувати, що на сьогодні є понад десяток небезпечних хвороб телят, проти яких наразі немає специфічних засобів профілактики й лікування.
Останніми роками в систему профілактичних заходів попередження хвороб шлунково-кишкового тракту телят дедалі частіше додають різні пробіотичні препарати, що містять стійкі домінуючі штами. В основному, це молочнокислі мікроорганізми. Вони паралізують розвиток чужої мікрофлори, яка потрапляє з кормом або водою до травного тракту. Зазвичай такі препарати комбінують із двох-трьох штамів молочнокислих і біфідобактерій.

Тільки позитивна дія на організм
Заселена в організм пробіотична флора обмежує розмноження й витісняє патогенні бактерії з кишківника тварини. При цьому сама вона не справляє негативної й побічних дій на організм теляти, а швидко й ефективно формує специфічний кишковий біоценоз і встановлює надійний біологічний бар'єр впровадженню й розвитку патогенної мікрофлори, небезпека надходження якої до організму є постійною, а також вона істотно обмежує перехід умовно-патогенної мікрофлори в активну фазу, що загрожує здоров'ю телят.
Сучасні лабораторії ветеринарної медицини пропонують безліч варіантів пробіотичних препаратів. Серед препаратів українського виробництва добре відомі «Моноспорин ПК5» та «Бацелл», синбіотик «Праймікс-Біонорм-К», ефект від якого можна істотно підсилити, якщо скомбінувати з оригінальним сорбентом «Праймікс-Альфасорб». Також для досягнення бажаного ефекту можна використовувати пробіотики закордонних виробників:  «Субтіліс» (російського виробництва), «БіоПлюс 2Б», GLOBUVIT®-K, PROBICOL®-K (виробництва Німеччини).
Ефективність пробіотиків визначається на практиці
Щоб визначити ефективність використання пробіотиків у технології вирощування телят, було проведено науково-господарський дослід у ТОВ «Авангард-Д» Овідіопольского району Одеської області. Для досліджень було відібрано й сформовано дві групи телят української червоної молочної породи по 20 голів у кожній.
Телята контрольної групи одержували основний раціон годівлі. Для дослідної групи з першого по сьомий день досліду до основного раціону додавали кормову добавку «Праймікс-Біонорм-К» (з розрахунку 0,01 г/кг живої маси на добу) і сорбент-активатор травлення «Праймікс-Альфасорб» (20 г/гол. на добу). З сьомого по тридцятий день - лише «Праймікс-Альфасорб».
Під час проведення досліду для тварин контрольної та дослідної груп антибіотикотерапію не застосовували.
Мета випробування:
   оцінити екстер'єр, клінічний стан і роботу шлунково-кишкового тракту тварин;
   вивчити динаміку живої маси телят за дослідний період (один місяць життя);
   встановити абсолютний і середньодобовий прирости живої маси за періодами досліду й за весь час дослідження.

Легше звикання
до грубих кормів
Результати досліджень свідчать, що застосування пробіотичних та стимулюючих травлення препаратів у дослідній групі посприяло істотному пришвидшенню розвитку дослідних телят і поліпшенню їхніх екстер'єрних показників на фоні контролю. Навіть візуально стало помітно, що місячний молодняк дослідної групи має вищу, якщо порівнювати з контролем, рухову й кормову активність.
Піддослідні телята вирізнялися швидким звиканням до споживання немолочних кормів, добре вираженим блиском волосяного покриву. У дослідного молодняку за період експерименту не зафіксували жодного випадку розладів травлення. Екскременти дослідних телят були однорідні й постійно твердої консистенції, тоді як у контрольних тварин було зафіксовано істотне послаблення травлення з виділенням рідких екскрементів.
Дослід засвідчив: до кінця спостережень телята дослідної групи мали більшу, ніж їхні однолітки, живу масу на 4,05 кг, або на 4,06 % (Р>0,01). Водночас показники абсолютного та середньодобового приростів у дослідній групі теж були вищими. У контролі середньодобовий приріст становив 710, а в дослідній групі 856 г, або на 12,67% більше (Р>0,05).
Прирости підвищуються
Комплексне застосування препаратів позитивно вплинуло на стан здоров'я тварин. За час проведення експерименту в дослідній групі не було розладів травлення, що дало змогу скоротити витрати на застосування антибіотиків і медикаментозне втручання. В контрольній групі в телят фіксували діарею, симптоми якої зникали не раніше, ніж на сьомий-восьмий день захворювання.
Комплексні пробіотичні й сорбуючі добавки захищають шлунково-кишковий тракт телят від активування в ньому негативної діяльності патогенної та умовно-патогенної мікрофлори. Завдяки яскраво вираженим фізіологічним ефектам таких добавок, виникає позитивна динаміка показників абсолютних приростів телят й середньодобових приростів їхньої маси в межах 20,94 та 12,67%, відповідно.