Наукові принципи підбору гібридів кукурудзи в умовах глобального потепління

Правильний вибір гібридів кукурудзи є основною передумовою для отримання високого врожаю, який багато в чому залежить від завдань, які ставить перед собою господарство: отримання зерна, кормів або силосу. Основним фактором, що впливає на вибір гібридів кукурудзи, є ФАО. Цей показник визначає не тільки площа росту, але і часто густоту посіву. 

Таким чином, основними проблемами, що виникли в зв’язку зі зміною клімату, є нестача вологи і зниження гідротермічного коефіцієнта. Друга проблема – це температурний стрес, який рослинам кукурудзи доводиться переносити все частіше. Ми не в змозі вплинути на клімат, тому необхідно адаптуватися до нього і, враховуючи зміни, що відбуваються, оптимізувати технологію вирощування кукурудзи. В умовах нестачі вологи вибір гібриду має першорядне значення: від якості насіннєвого матеріалу залежить формування врожаю в умовах несприятливих погодних умов і стійкість посівів.

При виборі гібриду кукурудзи обов’язково слід звернути увагу на наступні фактори: висока посухостійкість; швидке початкове зростання робить кукурудзу більш конкурентоспроможною порівняно з бур’янами; швидка втрата вологи може бути визначальним фактором при збиранні зерна, що значно економить час на його сушіння; гібриди із зубчастим зерном краще віддають вологу; гібриди із значенням FAO 230–330 мають можливість уникнути критичних моментів під час наливу зерна і, таким чином, запобігають недобору врожаю; стійкість гібридів до вилягання. 

За оцінками експертів, вибір гібридів впливає на врожайність кукурудзи в середньому на 50 %, тому до цієї проблеми слід підходити максимально відповідально. Одним із найважливіших факторів урожайності кукурудзи, як і більшості інших культур, є терміни посіву. Визначення оптимальних термінів дуже важливо для подальшого росту і розвитку рослин, а також для їх продуктивності. Традиційним підходом є календарний термін, і найчастіше сіють кукурудзу в квітні: в першій декаді – в південних степових і деяких західних регіонах, у другій декаді – в центральних регіонах і у третій декаді – в північному Степу і в південній Лісостепу. У північному Лісостепу і і на Поліссі кукурудзу починають сіяти на початку травня. 

Але для того, щоб визначити оптимальний строк посіву кукурудзи, необхідно звертати увагу на агроекологічні умови конкретного року і вимоги обраного гібрида до умов проростання. У ранні та дуже ранні терміни сівби ґрунт часто перенасичений вологою, що затримує появу сходів, крім того, рослина може піддатися холодового стресу через тривалі заморозки. Сівбау більш пізні терміни може привести до того, що при попаданні насіння в сухий ґрунт, польова схожість буде значно знижена. За таких умов високий ризик того, що врожай стане нерівномірним. 

За оцінками експертів, вибір гібридів впливає на врожайність кукурудзи в середньому на 50 %, тому до цієї проблеми слід підходити максимально відповідально

В сучасних умовах встановлено, що високий ступінь засмічення полів перевищує 70 % всіх посівних площ, тому спостерігається порушення водного балансу викликане бур’янами на посівах кукурудзи, які здатні поглинати вологу приблизно 3200 м³ /га, утворюючи власну біомасу. Це величезні обсяги, і на їх частку може припадати більше половини багаторічних опадів в степових районах.

Тому боротьба з бур’янами в посівах кукурудзи дуже важлива. Саме обробка посівів кукурудзи гербіцидами становить більшу частину витрат технології вирощування. Крім того, захист повинен бути комплексним, а міжрядна обробка в поєднанні з гербіцидами дає дійсно високі результати. 
Що стосується живлення кукурудзи, то основною проблемою на сьогоднішній день є необхідність збільшення використання мінеральних добрив.

Що стосується самого добрива, то рекомендується використовувати комплексні мінеральні добрива, а також біодобрива і мікродобрива. Співвідношення слід підбирати з урахуванням особливостей ґрунту, якості попередників і біологічних особливостей конкретного гібрида кукурудзи. 

Гібриди кукурудзи розрізняються за групами стиглості і номерними показниками ФАО. Продовольча та сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй, або скорочено ФАО, розробила та впровадила модель для систематизації даних про ступінь стиглості кукурудзи. 

Згідно з цією класифікацією, всі гібриди кукурудзи були розділені на 9 основних груп, а число від 100 до 999 стало основою систематики. У цій системі сотні позначають приналежність гібрида до групи або до іншої стиглості, а десятки вказують на місце розташування гібрида в межах цієї групи. У межах однієї групи різні гібриди мають різну тривалість росту (табл. 1).
 

Таблиця 1. Групи стиглості гібридів кукурудзи за показниками ФАО

Таким чином усі гібриди кукурудзи, придатні для вирощування в Україні, мають групу стиглості від 100 до 600 – від дуже ранньостиглих до пізньостиглих. Необхідна сума активних температур становить від 2100 до 3000 ºС. Тривалість вегетаційного періоду становить від 70 до 115 діб. 
Метод вибору гібридів кукурудзи за даними FAO дає змогу господарствам заздалегідь і точно визначити, чи встигає той чи інший гібрид дозріти. Чим нижче число FAO, тим швидше гібрид дозріває і швидше віддає вологу. Це особливо важливо при вирощуванні зернових гібридів. З іншого боку, генетично закладений потенціал продуктивності пізніх гібридів завжди вищий, ніж у скоростиглих, тому гібриди з більш високим індексом ФАО більш продуктивні. 

Показником ранньої або пізньої групи стиглості гібрида кукурудзи є кількість листя на рослині кукурудзи

Через індивідуальні особливості гібрида кукурудзи, ФАО не завжди адекватно характеризує той чи інший гібрид, тому сільгоспвиробникам при виборі гібрида слід також враховувати такі показники, як група дозрівання, напрям господарського використання, врожайність, стійкість до біологічних і абіотичних факторів

Класифікація гібридів ФАО включає в себе ряд показників: загальна сума сприятливих температур; кількість листків на головному стеблі; кількість днів від появи сходів до цвітіння жіночих суцвіть; вологість зерна на 40-60-й день після розпускання жіночих суцвіть; днів від появи сходів до вологості зерна 30 %; кількість днів до появи чорної точки біля основи зерна. 

Показником ранньої або пізньої групи стиглості гібрида кукурудзи є кількість листя на рослині кукурудзи. Тому скоростигла кукурудза має коротший вегетаційний період, а отже, менше листків на рослині. Отже, чим менше значення FAO, тим менше листків на стеблі. 

Через індивідуальні особливості гібрида кукурудзи, ФАО не завжди адекватно характеризує той чи інший гібрид, тому сільгоспвиробникам при виборі гібрида слід також враховувати такі показники, як група дозрівання, напрям господарського використання, врожайність, стійкість до біологічних і абіотичних факторів. 

Застосування класифікації гібридів кукурудзи ФАО дає змогу фермерам усвідомлено вибирати правильний гібрид, оскільки допомагає заздалегідь точно визначити, чи встигне той чи інший гібрид дозріти (з урахуванням клімату, погодних та інших умов). 

Тому необхідно враховувати додаткові чинники, які правильно розрахують економічну складову і оцінить доцільність кожного доступного варіанту вирощування кукурудзи, оскільки існує ще безліч різних факторів, що впливають (технічних, біологічних і т.д.), таких як тривалість сонячного сяйва, кількість опадів, розподіл температури в період вегетації та інші. 

Висновки і пропозиції. Використання під час вибору гібридів кукурудзи за групами стиглості міжнародної системи класифікацій ФАО дає змогу чітко визначити та вибрати гібрид кукурудзи для гарантованого достигання в умовах України. Проте, крім власне значення ФАО гібридів кукурудзи необхідно враховувати інші особливості гібридів, що уточнюють особливості їх вирощування.

Н. Шевченко, канд. с.-г. наук, старший викладач кафедри рослинництва та садівництва, Вінницький національний аграрний університет