Корова на вашому подвір’ї

Корова на вашому подвір’ї Зазвичай корів доять тричі на день. Бажано, щоб максимальна тривалість між доїннями (в нічний час) не перевищувала 10–12 годин. Рекомендується доїти тільки у визначений час, наприклад, 5–12–19 годин. Кратність доїння є питання не тільки технологічне, а й соціальне. Що стосується переходу на дворазовий режим, то його часто застосовують у другій половині лактації, особливо влітку, коли корови пасуться на значній відстані від дому. Якщо корова після 12-годинної витримки дає близько 50% добового надою, місткість вимені достатня для переведення її на дворазове доїння без втрат молока. У цьому разі доїти бажано, наприклад, о 6-й і 18-й годині. Але взагалі, якщо господарі планують весь час доїти корову двічі на день, то цей процес краще розпочинати з первістки. У старих корів скорочення частоти доїння супроводжується зменшенням надою на 15–20% за лактацію. Зрозуміло, не у всіх. У будь-якому разі основна вимога — не порушувати встановленого розпорядку і технології доїння, аби не втрачати молока. Перед доїнням корову треба прив’язати на її звичайному місці в стійлі або на майданчику. Стійло має бути прибране, двері сараю — зачинені. Годувати тварину під час доїння не рекомендується, адже якщо “улюбленого” корму не буде, корова поводитиметься неспокійно і не віддасть усе молоко. Аби корова не розмахувала хвостом (надто влітку, коли їй дошкуляють кровососні комахи), його прив’язують до ноги. Доїти треба в чистому халаті, попередньо вимивши руки. Не можна кричати на корову, а тим більше бити її. Вим’я обмивають теплою водою (35...45°С) і витирають чистим рушником. Далі, протягом 20–30 секунд проводять підготовчий масаж, який сприяє “припуску” молока (формується рефлекс молоковіддачі). Масаж сприяє активізації роботи всієї молочної залози, а молоко з альвеол переходить до молочної цистерни. Масаж сприяє кровообігові, збільшується надходження поживних речовин, з яких синтезуються складові частини молока. Наприкінці масажу руками видоюють по дві-три цівки молока з кожної дійки в кухоль, покритий марлею. Це дає змогу зменшити кількість мікробів у молоці та виявити захворювання окремих чвертей вимені. Усі підготовчі операції слід завершити за 50–60 секунд до початку доїння. Коли настав “припуск”, дійки стають тугими, збільшуються в розмірі, тому доїти треба негайно, поки діє окситоцин. Для зручності під час доїння використовують маленький стілець заввишки 20–25 см. Сідають з правого боку корови. Молоко найкраще здоювати в емальоване відро-дійницю, яке після кожного доїння слід ретельно вимити, виполоскати чистою водою й висушити на сонці. Якщо влітку корів доять за селом (на тирлі), то дійницю слід закривати кришкою або в крайньому разі молоко у відрі накривають і зав’язують марлею (у кілька шарів). Існує три основних способи одержати молоко з вимені: підсисання, ручне та машинне доїння. Якщо немає потреби в одержанні молока для харчування й продажу, телят утримують під коровами на підсисанні. Для одержання товарного молока корів доять. Ручне доїння застосовують у більшості індивідуальних та фермерських господарств. Більше того, навіть на механізованих фермах за навантаження 25–30 корів частину корів (2–3) з різних причин доярки доять вручну. Застосовують два способи ручного доїння: “кулаком” і “щипком”. При доїнні “кулаком” одночасно захоплюють руками дві дійки в їх основі так, щоб великий і вказівний пальці були зверху, а мізинець біля запирача (сфінктера) дійки. Дійки треба стискати послідовно вказівним, середнім, безіменним пальцями і частково мізинцем, а рука має залишатися нерухомою. При цьому молоко струмочком витискується з дійки зверху донизу і потрапляє у відро. Кулак розтискається (але не відривається від дійки), і до молочного каналу надходить чергова порція молока. Після набуття навичок стискання дійок процедура виконується швидко (до 70 разів на хвилину), і молоко надходить безперервним струмком, а у відрі з’являється така смачна молочна піна. Під час доїння “щипком” дійку, починаючи з верхньої частини, стискують вказівним і великим пальцями, у такому положенні пальці рухаються донизу, витискаючи молоко з дійок у дійницю. За цього способу виникають больові відчуття, дійки з часом розтягуються у довжину до 18–25 см. Цей спосіб вимагає великого напруження і, головне, не забезпечує швидкого видоювання. Не рекомендується доїти мокрими руками, змазувати дійки жиром, адже це негативно впливає на якість молока. Перед завершенням доїння слід провести заключний масаж усіх чвертей вимені, що сприяє видоюванню найжирнішої частини молока. І, нарешті, після закінчення доїння дійки бажано витерти рушником та помазати їх вазеліновим маслом або спеціальною емульсією. Машинне доїння можна застосувати в присадибному сараї, куди підведено електрострум. Для механізації процесу доїння в селянському (фермерському) господарстві можна придбати доїльні апарати типу АІД-10, АІД-20 та інші, що їх випускає Брацлавський завод доїльного обладнання (Вінницька область). До комплекту входять доїльне відро з кришкою, доїльний апарат, вакуум-насос, вакуумметр, вакуум-провід. На одне доїння витрати становлять: електроенергії — 0,1 КВт і масла — 20 г/год. Величина вакууму — 47 кПа. Час доїння однієї корови — 6–7 хв. Практичні рекомендації щодо монтажу та експлуатації подано в інструкції, яку покупець одержує з агрегатом. Доїльний апарат працює за принципом висмоктування молока з вимені, як це робить теля. Вакуум, створений за допомогою спеціального насоса, по вакуум-проводу поширюється до піддійкової камери доїльного стакана. При ослабленому сфінктері молоко відсмоктується з вимені. Після такту ссання спрацьовує пульсатор, і в міжстіння (між дійковою гумою і стаканом) надходить повітря, виділення молока при цьому не відбувається. Далі такти повторюються приблизно щосекунди. На жаль, вим’я не всіх корів придатне для машинного доїння. Визначаючи придатність, треба мати на увазі, що вим’я має бути ванноподібної (продовгуватої) або округлої форми. Дно вимені повинно бути не нижче 40–45 см від підлоги, аби не ускладнювати підключення апарату. Чверті вимені мають бути рівномірно розвинені, а дійки — розташовані на відстані 9–12 см одна від одної. Не дозволяється доїти корів із ураженими дійками, з маститом і за хворобливого набрякання вимені. Привчають корів до апарату поступово. Спочатку поруч з коровою треба ставити доїльне відро в зібраному вигляді і в години доїння включати вакуум-насос. Через 2–3 дні на дійки одягають стакани і проводять машинне доїння. Додоювати бажано теж машинним, а не ручним способом. При цьому, щойно закінчилося виділення молока, однією рукою натискають колектор донизу і трохи вперед (до передніх ніг), а другою рукою проводять масаж кожної чверті вимені — зверху і до основи дійки. Це забезпечує повне видоювання. Перший раз додоювання роблять вручну: якщо надоєно 1–1,5 склянки молока, то корова нормально віддає молоко в апарат. Дещо про цінність молока в харчуванні людини Власникові корови доцільно завчасно придбати молочний посуд (емальовані відра,глечики, металеві цідилки), а також маслозбивач, сепаратор тощо. Для зберігання молока та його самозаквашування в селах України віддавна використовували глиняний посуд (глечики) місткістю 2–3 літри. Для видалення механічних домішок (часток корму, бруду, іноді й гною), що потрапили в молоко під час доїння, його одразу фільтрують (проціджують). З цією метою молоко пропускають через марлю, складену в кілька шарів, через ватні або фланелеві фільтри. Останніми роками частіше використовують лавсанову тканину. Вона достатньо міцна, легко очищається під час прання, а фільтрування йде значно швидше. Проціджене молоко добре зберігається за температури 4...5°С протягом доби і не погіршує своєї якості. Час від моменту видоювання молока, упродовж якого його антибактеріальні речовини зберігають свої властивості і стримують розвиток мікробів, називають бактерицидною фазою. Тривалість її залежить від ступеня забрудненості молока мікробами і температури його зберігання. Що чистіше молоко і нижча температура його зберігання, то тривалішою є бактерицидна фаза. Молоко — це фізична рідина, яка виробляється молочною залозою (вименем) із складових частин крові. Молоко — добре відомий і для багатьох людей звичний продукт харчування. Велике значення мають й імунні речовини молока, які при споживанні підвищують стійкість до захворювання, що особливо важливо для дітей. За новим Держстандартом: ДСТУ 3662–97 “Молоко коров’яче незбиране”, який введено в дію з 1 січня 2002 року, всі властивості молока поділяють на показники якості й показники безпеки. Споживача цікавить передусім така властивість молока, як свіжість. Показником свіжості служить його кислотність, що вимірюється в градусах Тернера (°Т). За новим Держстандартом, показник молока вищого гатунку має становити 16...17°Т. За кислотності 20°Т і вище молоко скисає і стає непридатним для пастеризації та переробки. Треба мати на увазі, що молозиво, молоко в перші дні після отелення і перед запуском має підвищену кислотність (до 40°Т) і його не треба змішувати з іншим молоком. До складу молока входить багато компонентів: не менше 10,6% сухої речовини, у тому числі 3–4% жиру, 3,2–3,3% легкоперетравного білка, 4,7–4,8% молочного цукру (лактози) і до 0,9% мінеральних речовин (макро- і мікроелементів), а також вітаміни, ферменти, гормони. Протягом лактації й сезону року склад молока дещо змінюється (ясна річ, він залежить і від природи). Вечірнє молоко жирніше за вранішнє. Після розтелення вміст жиру й білка порівняно низький, а до кінця лактації — підвищується. Молоко корисне для людини будь-якого віку, а особливо для хворих. Воно входить майже до всіх дієт. 1 л коров’ячого молока задовольняє добову потребу дорослої людини в жирі, кальції та фосфорі на 30–40%, у білку — на 35%, у вітамінах А і С — на 25% і майже повністю — у мінеральних речовинах (окрім заліза й міді). Населення України віддає перевагу коров’ячому молоку, значно менше споживаючи молоко кіз і овець і дуже рідко — кобил. Багато людей люблять пити молоко з-під корови, а також охолоджене, але сире. Проте сирим його можна споживати лише тоді, коли корова не хвора. Якщо є сумніви — молоко неодмінно кип’ятять, тоді гинуть майже всі мікроби. До речі, молоко кипить за температури 100°С, а замерзає за мінус 0,54–0,59°С. Лікарі-дієтологи радять споживати щодня до 1,5 л молока (у тому числі 0,5 л — у натуральному вигляді) або кисломолочних продуктів, 15 г вершкового масла і приблизно по 20 г м’якого і твердого сиру й сметани. Молоко рекомендують вживати тим, хто отруївся, або працює зі шкідливими речовинами. Білки молока зв’язують отруйні речовини, важкі метали та радіонукліди, що потрапили до організму, і сприяють виведенню їх. Кожна людина може на собі випробувати заспокійливу дію склянки теплого молока, яке радять вживати на ніч. Така його дія зумовлена високим вмістом кальцію, який збільшує частоту ударів серця і сприяє, до деякої міри, розширенню коронарних судин. Крім того, вважають, що кальцій регулює збудження нервових волокон і центрів, зменшує роздратованість. Слід підкреслити велике значення в харчуванні людей м’якого сиру, багатого на амінокислоти, особливо метіонін. До складу метіоніну входять метильні групи, які використовуються організмом для синтезу холіну. А холін конче потрібний передусім тим, хто мало рухається, адже запобігає жировій інфільтрації печінки. М’який сир має ще одну цілющу властивість: він сприяє виведенню з організму надлишків холестерину, з яким лікарі пов’язують розвиток атеросклерозу. З погляду витрат на виробництво білкової продукції найбільш ефективним є виробництво молока. Порівняймо: для одержання 1 кг білка яловичини треба витратити втричі більше кормів, ніж для одержання 1 кг білка молока. В. Іванов, доцент Одеського державного аграрного університету Далі буде