Олена Білоброва: «Світ змінюється технологічно: чи встигає аграрний бізнес?»

Впровадження сучасних технологічних рішень в агробізнесі стає питанням, яке так чи інакше торкнеться не лише великих гравців ринку, але й малий бізнес. Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN, розповіла про секторальну стратегію AgroTech в межах стратегії цифрового розвитку інновацій України WINWIN до 2030 року.України WINWIN до 2030 року.

Пані Олено, розкажіть, будь ласка, спершу що таке взагалі проєктний офіс WINWIN, як він займається реалізацією стратегії цифрового розвитку та інновацій України, і з чого все почалося?

— Я розумію, що назва стратегії звучить трохи страшно, але тут варто більш детально розповісти що це взагалі таке, для чого це, і яке місце агротехстратегія займає в розвитку не тільки аграрного, сільськогосподарського сектору України, а й в цілому має стратегічне значення для економіки України. 

Олена Білоброва, AgroTech Lead у проєктному офісі WINWIN

Міністерство цифрової трансформації України ініціювало розробку стратегії цифрового розвитку і інновації України до 2030 року. Ця стратегія була прийнята на рівні уряду в грудні 2024 року. Стратегія показує конкретні напрямки і кроки, що ми можемо зробити для того, щоб посилити конкурентну спроможність аграрного сектору, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. В межах цієї стратегії виокремлено 14 фокусних напрямків, або 14 вертикалей, як кажуть в ІТ-індустрії. Це в першу чергу, звісно ж, Defense Tech, MedTex, AgroTech, також там є GOF TECH, як цифрові послуги в державі тощо. В межах цих 14 вертикалей розроблено секторальні стратегії, і в кожній з цих стратегій прописані потенційні кроки куди ми рухаємось, що ми можемо зробити, і яким чином це буде відбуватися. 

Що з собою представляє галузева стратегія агротехнологічного напрямку. Взагалі стратегія була сфокусована на двох вертикалях. Це технології в сільському господарстві і технології в харчовій промисловості. Зараз ми взяли більше в роботу саме напрямок AgroTech, але з потенціалом, що в наступному році, я сподіваюся, ми перейдемо також до FoodTech. 

Якщо говорити про саму стратегію, вона вбачає в собі чотири основних напрямки, чим може стати Україна і український агросектор для світової спільноти і куди ми можемо прийти, якщо всі спільно будемо працювати над розвитком цього сектору і впроваджувати технології і інновації. 

Перше – це питання стимулювання створення агротехрішень, це про розробку, створення R&D-центрів, це про спільну співпрацю держави, науки, бізнесу і наукових закладів, це про масштабування інноваційних рішень, тому що в нас зараз аграрний сектор дуже активно працює над впровадженням технологічних рішень. Є інноваційні рішення, які розпочинають зароджуватися, можна так сказати, або вони імпортуються з інших країн. 

У нас зараз аграрний сектор дуже активно працює над впровадженням технологічних рішень. Є інноваційні рішення, які розпочинають зароджуватися, можна так сказати, або вони імпортуються з інших країн

Але тут є важливе питання, що може стосуватись другого пункту — R&D-центрів тестування агротехрішень, Україна може бути цікава з цієї точки зору, в нас багато сільськогосподарських угідь, навіть не зважаючи на те, що частина їх замінована, або це окуповані території, або цей ґрунт поки що непридатний для використання в сільському господарстві. Ми маємо різні кліматичні зони, різні типи ґрунтів, на яких можна вирощувати, тестувати, і в межах стратегії ми вбачаємо, що Україна може стати, вибачте за слово, полігоном в своєму роді, для того, щоб всі інноваційні новинки, які зароджуються десь, наприклад, в США, Європі, Азії, могли привозитись сюди і тут тестуватись. І це було би класною історією і для нас: для залучення крутих спеціалістів, розвитку власного внутрішнього ринку, популяризації AgroTech напрямку на міжнародній арені. 

Всі знають Україну як потужного гравця в агроіндустрії, виробника сировини, виробника крутої якісної харчової продукції. Проте в межах стратегії ми би хотіли підсвітити, що це не просто про IT-індустрію, яка потужна і яка може допомогти агросфері, йде мова саме про технології і інновації в агро, які використовуються ефективно в Україні і які можуть масштабуватися на міжнародних ринках.

По третьому блоку — це міцна позиція на ринку поглибленої переробки. Як я казала, Україна відома як сировинний гігант, це більше про використання технологічної складової, від якої ми можемо перейти від сировинного гіганта до масштабування, виготовлення продуктів з доданою вартістю і технології можуть цьому допомогти. 

Четвертий блок — один із найважливіших і водночас найскладніших — це підготовка кваліфікованих агротех-фахівців. Тут ключову роль відіграють освіта та наявність підготовлених кадрів. Зараз ми намагаємося зрозуміти, кого саме потрібно навчати: чи агрономів, щоб вони розуміли, що таке штучний інтелект і як він може допомагати в полі, наприклад, у прогнозуванні хвороб рослин. Або ж варто робити ставку на перекваліфікацію — наприклад, колишніх військових, які були операторами дронів, і можуть працювати з дронами вже в агросекторі. Це дуже важливе питання, яке потребує тісної співпраці з університетами, коледжами та професійними навчальними закладами.

Як сучасні проблеми (війна, нестача працівників, зміни клімату) впливають на потребу впроваджувати технології в агросекторі України?

— По-перше, це втрата та мінування сільськогосподарських земель. Близько 20% земель залишається потенційно замінованими.

Варто згадати брак кваліфікованих людських ресурсів. І важливо підкреслити, що ми говоримо не тільки про втрату або недостачу агрономів, які можуть використовувати ці технологічні інноваційні рішення. Це і про брак робочих рук у полі. Автоматизація процесів цифровізації, процесів використання автопілотів може трошки знизити всю складність цієї ситуації. Я також свого часу працювала безпосередньо в аграрному секторі – це було невелике підприємство на 2500 гектар угідь. І в нас була стандартна історія в Одеській області, що ми возили з іншого села за 150 кілометрів людей, тому що в нас не було кому працювати в полі. Це було 4 роки тому, а зараз ситуація стала ще гіршою. Тобто йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше це про те, що вони допоможуть закрити ті прогалини, які виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію.

Проблема також є у поступовому скороченні тваринництва. Технології, інновації зараз вже використовують в Україні, тому що в нас є питання з поголів’ям корів в цілому в тваринництві. Технології, інновації можуть допомогти, як мінімум, передбачати певні захворювання і зберігати те поголів’я, яке можна зберегти.

Технології, інновації можуть допомогти, як мінімум, передбачати певні захворювання і зберігати те поголів’я, яке можна зберегти

Наступне актуальне питання — це зміна клімату та виснаження земель. Це, мабуть, дуже близькі проблематики до втрат та мінування сільськогосподарських земель, тому що одна історія — це те, що в нас замінована земля, а друга історія – це те, як повномасштабне вторгнення, вплив обстрілів, ракет, шкідливих викидів впливає на те, що в нас відбувається з кліматом. Наприклад, за останні 3–4 роки в Одеській області помітно змінився клімат. Температура зростає, снігу стає менше. Через це виникають проблеми з посівною: на початку весни, коли вже треба сіяти, у ґрунті бракує вологи, бо не було достатньо снігу й опадів. Це тягне за собою інші труднощі. Тобто таких проблем зараз досить багато.

Які на вашу думку сильні сторони України для розвитку технологічного сектору? 

— Насправді, якщо говорити чесно, ми завжди применшуємо досягнення, які в нас вже є, ту силу, яка є в нашому агросекторі. І, якщо говорити відверто, в нас на сьогодні великі компанії та навіть невеликі фермерства, активно впроваджують сучасні технології, користуються дронами, автопілотами, закуповують переробні стрічки, тобто закуповують по можливості найновішу техніку для того, щоб оптимізувати, автоматизувати те, що можливо. Тобто, нам завжди здається, що десь в інших країнах, більш розвинуті умови, вони мають більше ресурсу для розвитку, в них все класно, а ми десь там позаду. Але, насправді, аналізуючи комунікацію з міжнародними партнерами, це далеко не завжди так. Ми маємо свої переваги, широке поле для впровадження сучасних рішень в Україні. Ми демонструємо велику кількість вже готових рішень.

Так, інноваційні рішення в агро, можуть трохи відрізнятися від інноваційних рішень в Defense Tech або MedTex. Але для нас, і взагалі для всього світу, оскільки агросектор це один з найстаріших секторів, в який дуже важко впровадити масштабно і дуже швидко інноваційні технології і інновації, то ми рухаємося достатньо швидко, ми маємо позитивну динаміку в перспективі. Це, звісно ж, і про географічне розташування, і про те, як нас підтримують партнери, вони вкладають в нас перспективу з точки зору безпеки, продовольчої безпеки не тільки України, не тільки Європи, а й всього світу. 

Також ми можемо говорити про досвід, який ми маємо, хоч він, на жаль, стався не з нашої волі, а це зумовлено війною ще з 2014 року, коли, умовно, самі автопілоти і дрони прийшли до нас з військової справи, вони почали розвиватися в агросекторі, потім в 2022 році знову повернулися, знову видозмінилися на полі битви, і зараз знову повертаються, умовно, ці вже протестовані технології і рішення в агросектор. 

В чому ви вбачаєте на сьогодні слабкі сторони розвитку технологічного сектору?

— За останні три місяці ми провели низку інтерв’ю з представниками бізнесу. Це був в тому числі й аграрні компанії — великі підприємства, які активно розвивають R&D, використовують різні технології для оптимізації процесів і підвищення врожайності, працюють із ШІ, аналітикою та мають власні платформи. На основі цього ми можемо говорити не стільки про критично слабкі сторони, скільки про певні проблеми, які вже зараз існують і над якими потрібно працювати.
По-перше, це невисокий рівень впровадження інновацій серед малих і середніх агровиробників. Це не стосується всіх, але часто залежить від регіону та наявних ресурсів — як фінансових, так і людських. Через це підприємці не завжди розуміють, чи варто вкладати кошти у впровадження нових технологій і яку користь це дасть. 

Якщо технологія працює, це добре, якщо через якісь труднощі десь якась технологія себе невдало показала, про це варто говорити, підсвічувати проблему та шукати рішення. Великі підприємства вже мають певні практичні знання у впровадженні тих чи інших технологічних рішень, вони працюють з ними. Втім, є й невеликі підприємства, наприклад на півдні Одеської області, які поки що не активно впроваджують сучасні рішення. Для них технології часто зводяться до оновлення техніки — умовно, замінити старий трактор на новий John Deere. При цьому вони рідко розглядають інші варіанти або порівнюють ефективність більш доступних технологій, які вже є на українському ринку.

Наступне питання — це брак споживчого попиту на інноваційні рішення харчової промисловості, недостатній рівень масштабування наявних агротехрішень. Фактично компанії, які впроваджують аграрні технології, своїми силами популяризують свою роботу: проводять дні поля, демонстрації в полях тощо. 

Далі — це брак технологічних навичок, традиційний сектор, недовіра інвесторів, але це питання геополітичної ситуації, повномасштабного вторгнення, застаріле законодавство, обмежений доступ до фінансування. Тут також важливо підкреслити, що в пріоритетах малого і середнього бізнесу не купити собі, умовно, якийсь автопілот, а закрити потребу в паливі, яка для них є критичною та виникає кожного дня.

Йдеться не про те, що ІТ, технології чи інновації замінять людей. Швидше це про те, що вони допоможуть закрити ті прогалини, які виникли через ситуацію в країні: повномасштабну війну, відтік спеціалістів, нестачу робочої сили та міграцію

Також проблемою є брак взаємодії, що ми виявили в межах інтерв’ю і нашої дорожньої карти. Фактично, бізнес дуже мало між собою взаємодіє, особливо, якщо це маленькі фермери. Їхня задача виростити врожай, здати, пережити рік, оплатити все, що вони можуть оплатити, не зайти в мінус, і тоді це буде нормально. А ми говоримо про співпрацю, про обмін досвідом і про те, що якщо фермери і аграрні підприємці хочуть вижити, їм доведеться поступово пристосовуватись. А через таку швидкість розвитку технологічних рішень ця адаптація може бути болючою, але доведеться це робити для того, щоб втримати бізнес. 

Тобто можливості AgroTech можуть допомогти вирішити проблеми бізнесу і розвинути аграрну галузь?

— Що ми вже зараз робимо. Перше — це законодавче завдання. Як я вже казала, ми розробили дорожню карту по дерегуляції саме в AgroTech, були визначені певні питання, проблематики, які зараз цікавлять бізнес.

Вже взяли в роботу питання регулювання агродронів: підняття дронів у повітря над полями, отримання дозволів на їх використання тощо. Наразі ми займаємося питаннями як можна зменшити труднощі й допомогти агробізнесу.

Реалізація нашої стратегії – це довгострокова перспектива. Ми реалістично дивимося на ситуацію в секторі, намагаємось зараз максимально консолідувати ринок, побудувати довіру з внутрішнім ринком, а також з міжнародними партнерами для того, щоб показати, що ми відкриті до співпраці, показати бізнесу, що готові до пропозицій, що готові обирати фокусні напрямки в залежності від того, яка ситуація на ринку, і дивитися на потреби всіх в залежності від регіону, розмірів і в залежності від того, що саме зараз хвилює аграріїв і що можливо закрити навіть в умовах повномасштабного вторгнення.

Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com