Гігієна молочної залози корів — основна передумова профілактики маститів

Гігієна доїння — це один із основних факторів, що впливають на собівартість та якість продукції. Вона включає в себе комплекс зоогігієнічних заходів в місцях утримання дійного стада, гігієну доїльного обладнання та систематичне використання засобів догляду за вименем. Навіть у господарствах, що використовують новітнє устаткування, боротьба з брудом на внутрішніх поверхнях доїльного обладнання викликає серйозне занепокоєння. Та при грамотному використанні миючих засобів разом з чітким дотриманням технологічного циклу доїльну установку можна привести до ідеально чистого стану за одну годину. Перше, на що слід звернути увагу, — це правильний добір миючих засобів, розумним було б почергове використання кислих та лужних розчинів. Така методика майже повністю звільняє обладнання від нашарувань бруду, молочного каменю, жиру тощо. Багато хто з тваринників може заперечити мені, буцім-то вони використовують оригінальні миючі засоби, чітко витримують концентрацію та температуру робочих розчинів, а результат майже дорівнює нулю. На жаль, не всі фірми, що поставляють на наш ринок миючі засоби для доїльного обладнання, проводять попередній аналіз води в господарствах, адже її якісні характеристики і є визначальним чинником в підборі миючого засобу. Особливо це стосується показників жорсткості води, вмісту заліза та рівня її кислотності.

Не менш доцільним є повсякденний догляд за молочною залозою до та після кожного доїння.
Але одного миття вимені перед доїнням для повного захисту молочної залози недостатньо, бажано було б обробити її після закінчення доїння. Розумним є використання спеціальних кремів та емульсій, вони належать до групи недорогих засобів догляду за вименем.
Дуже добрий ефект дає використання спеціальних плівкоутворюючих засобів, які після нанесення на дійку загусають і захищають її до наступного доїння не тільки від впливу мікроорганізмів, але й від пересихання та подальшого утворення тріщин. Такі препарати, як наприклад Профілак Армор та Профілак Іодерм, легко змиваються водою перед кожним доїнням. На здоров’я вимені, окрім порушень правил догляду за молочною залозою, впливає й недотримання правил годівлі (згодовування неякісного корму, велика кількість кислих кормів тощо).

Що ж стосується процесу лікування маститів, то він повинен бути комплексним і включати в себе, в першу чергу, коригування раціону в бік зменшення молокопродуктивності на період лікування. В деяких випадках вдається обійтися без використання антибіотиків за рахунок використання новокаїнових блокад, масажу та зовнішніх засобів (мазі, емульсії, компреси). Але якщо ви лікуєте високопродуктивну тварину, то краще не ризикувати. Добрий результат дає використання препаратів з вмістом Амоксициліну (Бетамокс, Кламоксил), Окситетрацикліну, зручним у користуванні є Енрофлокс, 5%, виробництва “Укрзооветпромпостач”. Як правило, достатньо трьох ін’єкцій з інтервалом в 24 години. Можна скористатися також нашим “давнім знайомим” Біциліном, але найголовніше в антибіотикотерапії — це розумне використання дози та інтервалів між введенням ліків. У разі ускладнення маститу набряком вимені доцільне застосування мазі “Лекосептал” фірми “ЛЕК”: препарат, хоч і не з дешевих, та за терапевтичним ефектом — один із кращих. Оскільки мастити майже завжди перебігають як супутнє захворювання при атоніях, ендометриті, ретикуло-перитонітах та масі інших захворювань, то, в першу чергу, потрібно звертати увагу на усунення основного патологічного процесу.

На превеликий жаль, при лікуванні маститів не завжди вдається відновити продуктивність молочної залози до попереднього рівня, а тому комплекс профілактичних заходів, а саме: контроль годівлі, моціон, вчасне виявлення прихованих форм маститів, чисте доїльне обладнання та використання високоякісних засобів догляду за молочною залозою — є основною запорукою прибутків молочної ферми.

Промислове виробництво молока замінило жіночі руки доїльними апаратами, та нерідко шкідливий вплив неякісної дійкової гуми, пульсаторів “родом” із минулого тисячоліття та компресорів, що сповіщають своїм гулом про початок доїння всім навколишнім селам, часто зводять нанівець всі зусилля тваринників. А тому вплив доїльного обладнання на захворювання молочної залози є предметом окремої розмови. В Україні з давніх-давен до корови ставилися як до годувальниці сім’ї, і, я сподіваюся, що за всебічної підтримки держави та при умові використання селянами останніх досягнень науки та техніки молочне тваринництво не тільки відродиться, але й стане пріоритетною галуззю сільськогосподарського виробництва.  

В. Дейнека,
лікар ветеринарної
медицини