Етологія корів та поширення маститів на фермах

Мастит корів - це поліетіологічне захворювання, основним чинником виникнення якого є мікрофлора. Захворюваність корів в господарствах залежить від багатьох екзогенних та ендогенних факторів. Ураження окремих часток вим'я може мати прямий зв'язок з поведінкою корови протягом доби.

Я.Ярохно,
лікар ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни,
Інсти­тут ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни НА­АНУ
А.Краєвський,
д-р вет. на­ук, про­фе­сор, Сумсь­кий НАУ

Ча­ст­ка за­хво­рю­вань на ма­с­тит ста­но­вить до 40% усіх па­то­логій мо­лоч­них корів. Знач­ний вплив на стан мо­лоч­ної за­ло­зи ма­ють санітарні і тем­пе­ра­турні умо­ви ут­ри­ман­ня корів, особ­ли­во в міс­цях їхньо­го відпо­чин­ку. Пе­редні і задні чверті ви­мені відрізня­ють­ся ре­зи­с­тент­ністю до за­хво­рю­ван­ня, що мо­же за­ле­жа­ти від особ­ли­во­с­тей по­ведінки тва­рин про­тя­гом до­би. На­ми бу­ло по­став­ле­но за ме­ту вив­чи­ти по­ши­рен­ня ма­с­ти­ту ок­ре­мих чвер­тей вим'я у дійних корів та виз­на­чи­ти йо­го зв'язок з ето­логією.

Дослідження в два етапи
Дослідження про­во­ди­ли на ко­ро­вах гол­ш­тинсь­кої і ук­раїнської чор­но-ря­бої по­ро­ди з се­ред­нь­орічним на­доєм 6000-6500 кг. Під час вив­чен­ня по­ши­рен­ня ма­с­ти­ту у корів звер­та­ли ува­гу на ура­жен­ня ок­ре­мих чвер­тей ви­мені, дос­лід­жен­ня відбу­ва­ли­ся в зи­мо­вий та літ­ній періоди ча­су. Па­ра­лель­но вив­ча­ли ето­логію корів шля­хом хро­но­метрії їх­ньої по­ведінки про­тя­гом до­би у двох гру­пах корів, по 20 голів в кожній за дво­ра­зо­во­го і три­ра­зо­во­го доїння. Спо­с­те­ре­жен­ня про­во­ди­ли кожні 30 хви­лин про­тя­гом до­би.
На­ступ­ний етап досліджен­ня про­хо­див у зи­мо­вий період в приміщенні, де ут­ри­му­ва­ло­ся по­над 200 корів і яке роз­діле­не на дві по­ло­ви­ни кор­мо­ви­ми сто­ла­ми з проїздом для роз­да­ван­ня кормів. Відповідно до цьо­го сфор­му­ва­ли дві гру­пи тва­рин: дослідну (102 гол.) і кон­троль­ну (105 гол.).
Пе­ред по­чат­ком досліду ви­­лу­­чи­ли тва­рин, у яких діаг­но­с­ту­ва­ли ма­с­тит, і пе­­ре­ве­ли їх у гру­пу хво­рих. Бок­си для відпо­чин­ку дослідної гру­пи що­ден­но вранці чи­с­ти­ли, а потім підло­гу при­тру­шу­ва­ли вап­ном-пу­шон­кою, звер­ху яко­го сте­ли­ли со­ло­му, і про­тя­гом до­би слідку­ва­ли щоб бу­ла до­стат­ня кількість під­стил­ки. Бок­си для корів кон­троль­ної гру­пи та­кож що­ден­но чи­с­ти­ли вранці і сте­ли­ли со­ло­му один раз на до­бу, як це прий­ня­то у гос­по­дарстві. Під час про­ве­ден­ня досліджень вра­хо­ву­ва­ли кількість тва­рин, які відпо­чи­ва­ли, ле­жа­чи на ліво­му або пра­во­му боці, та ча­с­то­ту ура­жен­ня чвер­тей ви­мені з відповідної сто­ро­ни. Да­не досліджен­ня три­ва­ло про­тя­гом двох місяців.
Поширення маститів
в господарстві
У літній період реєстру­ва­ли 6,3% ко­рів, хво­рих на ма­с­тит, взим­ку - 11,4%. До­стовірної різниці що­до ура­жен­ня ок­ре­мих чвер­тей мо­лоч­ної за­ло­зи в літній період не відміча­лось.
Узим­ку у корів най­частіше бу­ла ура­же­на од­на чверть ви­мені. За­па­лен­ня двох чвер­тей мо­лоч­ної за­ло­зи відміча­ли у 3,5 ра­за мен­шої кількості тва­рин. За ма­с­ти­ту однієї по­ло­ви­ни вим'я до­сто­вір­ної різниці між ура­жен­ня­ми задніх і пе­редніх йо­го чвер­тей не спо­с­теріга­ли, а ча­с­то­та за­паль­них про­цесів лівих і пра­вих чвер­тей ма­ла до­стовірну різни­цю. Зо­к­ре­ма, ліві ча­ст­ки мо­лоч­ної за­ло­зи бу­ли "ма­с­тит­ни­ми" в 1,5-2 ра­зи частіше, ніж праві. Суттєву різни­цю відміча­ли, по­рівню­ю­чи ча­с­то­ту ура­жен­ня між зад­німи чвер­тя­ми ви­мені: па­то­логію зад­ньої лівої реєстру­ва­ли май­же в 4 ра­зи час­тіше, ніж зад­ньої пра­вої. Се­ред пра­вих чвер­тей вим'я пе­ред­ня пра­ва бу­ла ура­же­на до­стовірно частіше, ніж зад­ня пра­ва.

Поведінка корів протягом доби
Спостерігаючи за по­ведінкою корів, вра­хо­ву­ва­ли тех­но­логічні про­це­си. Біль­шість ча­су тва­ри­ни відпо­чи­ва­ли у другій по­ло­вині дня і вночі, а прий­ма­ли корм ра­но вранці та в першій по­ло­вині дня.
Про­во­дя­чи хро­но­метрію по­ведінки тва­рин обох груп про­тя­гом до­би, вста­но­ви­ли, що найбільше ча­су во­ни ви­т­ра­ча­ють на відпо­чи­нок, в ос­нов­но­му, ле­жа­­чи. Од­нак за дво­ра­зо­во­го доїння ко­ро­ви відпо­чи­ва­ли, сто­я­чи де­що більше ча­су, ніж за три­ра­зо­во­го. Різни­ця ча­су, ви­т­ра­че­но­го на прий­ман­ня кор­му та во­ди, в обох гру­пах бу­ла не­до­стовірною. Ви­хо­дя­чи з ре­зуль­татів спо­с­те­ре­жен­ня, мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що до­стовір­ної різниці в ето­логії корів за різної крат­ності доїння не спо­с­теріга­ли, крім ча­су, ви­т­ра­че­но­го на доїння.

На якому боці
частіше лежить корова?
Серед корів, що відпо­чи­ва­ли ле­жа­чи, 28 тва­рин (70%) ле­жа­ли більше на ліво­му боці, а 12 (30%) - на пра­во­му, тоб­то спо­с­теріга­ла­ся до­стовірна різни­ця.
У корів, які більше відпо­чи­ва­ли на ліво­му боці, час відпо­чин­ку на цій сто­ро­ні був у 2 ра­зи три­валіший, ніж на правій. Се­ред корів, що відпо­чи­ва­ли, в ос­нов­но­му, на пра­во­му боці, та­кож спо­с­теріга­ла­ся до­стовірна різни­ця між ча­сом ле­жан­ня на цьо­му боці і про­ти­леж­но­му.

Зв'язок захворюваності на мастит з поведінкою тварин
Виходячи із ре­зуль­татів про­ве­де­них досліджень з вив­чен­ня ето­логії тва­рин про­тя­гом до­би, мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що дійні ко­ро­ви більше ча­су відпо­чи­ва­ли, в ос­нов­но­му, ле­жа­чи. Вод­но­час у 65-70% ви­падків тва­ри­ни ле­жа­ли біль­ше ча­су на ліво­му боці, ніж на пра­во­му, що мог­ло бу­ти при­чи­ною пе­ре­охо­ло­д­жен­ня лівої по­ло­ви­ни вим'я, зни­жен­ня ре­зи­с­тент­ності до мікроб­но­го чин­ни­ка ви­ник­нен­ня ма­с­ти­ту, кон­тамінації мі­кро­­ф­ло­рою, особ­ли­во зад­ньої чверті, яка ча­с­то верхівкою дійки ле­жа­ла на підлозі.
За порівнян­ня да­них що­до по­ши­ре­ності ма­с­ти­ту в зи­мо­вий період з ре­зуль­та­та­ми досліджен­ня ето­логії корів про­тя­гом до­би спо­с­терігається пев­на за­леж­ність. Зо­к­ре­ма, ко­ро­ви най­частіше від­по­чи­ва­ли, ле­жа­чи на ліво­му боці - в 65-70% ви­падків і в 35-30% - на пра­во­му (від за­галь­ної кількості тва­рин, які відпо­чи­ва­ли в ле­жа­чо­му по­ло­женні). У той са­мий час ура­жен­ня лівих чвер­тей вим'ені в хо­лод­ну по­ру ро­ку відміча­ли у 63,6, а пра­вих - у 36,4 ви­падків за­хво­рю­ван­ня на ма­с­тит.
Це мог­ло відбу­ва­ти­ся внаслідок зни­жен­ня ре­зи­с­тент­ності тка­нин мо­­лоч­ної за­ло­зи в разі пе­ре­охо­ло­д­жен­ня і мікроб­ної кон­тамінації чвер­тей вим'я, що кон­так­ту­ва­ли з підло­гою. Слід та­кож від­мі­ти­ти те, що за­хво­рю­ваність корів на ма­с­тит у дослідній групі змен­ши­лась по­рівня­но з кон­троль­ною, у 2,8 ра­за, що свідчить про зна­чен­ня мікро­ф­ло­ри як ос­нов­но­го етіологічно­го фак­то­ра у ви­­ник­ненні за­хво­рю­вань мо­лоч­ної за­ло­зи корів за­паль­но­го ха­рак­те­ру.

Висновки
У зи­мо­вий період в гос­по­дарстві ос­нов­ним фак­то­ром ви­ник­нен­ня ма­с­ти­ту є кон­тамінація мо­лоч­ної за­ло­зи мік­­ро­ф­ло­рою на фоні пе­ре­охо­ло­д­жен­ня вим'я корів. Оскільки існує безліч спри­ят­ли­вих фак­торів для ви­ник­нен­ня ма­с­ти­ту, на­ми бу­ло підтвер­д­же­но вплив низь­ких тем­пе­ра­тур на зни­жен­ня ре­зи­с­тент­ності тка­нин вим'я.
Ус­та­нов­ле­но до­стовірний зв'язок між ето­логією мо­лоч­них корів та ви­ник­нен­ням ма­с­ти­ту, що мо­же ма­ти пев­не на­уко­ве зна­чен­ня під час вив­чен­ня да­но­го за­хво­рю­ван­ня та на­уко­во-прак­тич­не - за роз­роб­ки ме­тодів профілак­ти­ки хво­роб ви­мені корів за­паль­но­го ха­рак­те­ру.
Ек­с­пе­ри­мен­таль­но до­ве­де­но зна­чен­ня мікро­ф­ло­ри як ос­нов­но­го етіо­ло­гічно­го фак­то­ра у ви­ник­ненні ма­с­ти­ту мо­лоч­них корів.