Економно, поживно, продуктивно

Українське тваринництво неодноразово переживало не дуже щасливі часи. Були періоди, коли «під ніж» пускали більшу частину поголів’я ВРХ, адже займатись тваринництвом було невигідно. І в першу чергу — через великі витрати на корми. Проте щоразу, попри всі труднощі і перепони, вдавалося «піднімати з колін» галузь та частково її відроджувати.

А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com

На­разі вітчиз­ня­не тва­рин­ництво зно­ву пе­ред вик­ли­ком — еко­номічна кри­за мо­же нанівець зве­с­ти зу­сил­ля аг­раріїв що­до збільшен­ня по­голів’я. Щоб бу­ти «на пла­ву» в скрутні ча­си та не виріза­ти ху­до­бу, ба­га­то гос­по­дарів-тва­рин­ників сьо­годні оби­ра­ють інший шлях — оп­тимізу­ють ви­роб­ничі про­це­си шля­хом ба­лан­су­ван­ня раціонів та змен­шен­ня ви­т­рат на кор­ми.

Ви­роб­ле­на про­дукція — на влас­них по­туж­но­с­тях
Не ста­ло ви­нят­ком і ТОВ «Аг­рофірма “Ма­як”», що на Пол­тав­щині, яке сьо­годні по пра­ву вва­жа­ють флаг­ма­ном ук­раїнсько­го тва­рин­ництва. На­разі у гос­по­дарстві ут­ри­му­ють 6 тис. голів ВРХ, 4,5 тис. — сви­ней, а ще — ку­ри, вівці. Крім то­го, особ­ливістю гос­­­­по­дар­ст­ва є за­мк­ну­тий цикл ви­роб­ництва: прак­­­тич­но всю ви­­роб­ле­ну про­дукцію пе­ре­роб­ля­ють на влас­них по­­­туж­но­с­тях.
«Сьо­годні ми пе­ре­жи­ваємо до­сить склад­ний період. І, як по­ка­зує прак­ти­ка, най­вигідніше зай­ма­ти­ся за­мк­ну­тим цик­лом пе­ре­роб­ки, у чо­му ми пе­ре­ко­на­лись на влас­но­му досвіді», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва Вяче­слав Прий­ма. Так, гос­по­дар­ст­во на влас­них по­туж­но­с­тях, а най­го­ловніше — із влас­ної на­ту­раль­ної си­ро­ви­ни ви­роб­ляє ков­басні, хлібо­бу­лочні ви­ро­би, кру­пи, ОЛІЯ, бо­рош­но. З влас­ної пта­хо­фа­б­ри­ки ре­алізує пе­ре­пе­лині та ку­рячі яй­ця. Єди­ний про­дукт, який по­ки що не пе­ре­роб­ля­ють у гос­по­дарстві, — це мо­ло­ко, до­бо­ве ви­роб­ництво яко­го ста­но­вить понад 60 т. Окрім пе­ре­роб­ки, аг­рофірма має влас­ну торгівель­ну ме­ре­жу «Рідне Се­ло», че­рез яку ре­алізує то­ва­ри своєї тор­го­вої мар­ки.
«Ви­роб­ництво про­дуктів хар­чу­ван­ня — це не­аби­я­ка відповідальність, — про­дов­жує керівник гос­по­дар­ст­ва. — І ми повною мірою відчу­ваємо її пе­ред спо­жи­ва­ча­ми, які об­ра­ли на­шу про­дукцію. Звісно, складні еко­номічні ча­си зму­шу­ють нас пе­ре­гля­да­ти ви­т­ра­ти на ви­роб­ництво, про­те це не має сто­сун­ку до якості ви­роб­ле­ної про­дукції. Та­кож ми не мо­же­мо до­пу­с­ти­ти зни­жен­ня ви­роб­ни­чо­го рівня, ад­же покупці нам довіря­ють і хо­чуть спо­жи­ва­ти са­ме на­шу, на­ту­раль­ну і якісну, про­дукцію. То­му ми зму­шені пе­ре­гля­да­ти на­сам­пе­ред ви­т­ра­ти на ут­ри­ман­ня тва­рин­ництва (оп­тимізація кор­мо­вої ба­зи), змен­шен­ня енер­го­ви­т­рат».

«Пи­тан­ня за­без­пе­чен­ня кор­ма­ми сьо­годні стоїть ду­же жор­ст­ко, ад­же інфляція на сьо­годні торк­ну­лась усіх га­лу­зей і всіх про­дуктів, окрім мо­ло­ка, ціна на яке не підви­щи­лась зовсім, а все інше — і ПММ, і за­пасні ча­с­ти­ни, і техніка — подорожчали втричі, — до­лу­чається до роз­мо­ви го­ло­вний зо­о­технік Сергій Гри­щен­ко. — Сьо­годні ми ще пе­ре­бу­ваємо на межі рен­та­бель­ності за­вдя­ки то­му, що маємо влас­ну кор­мо­ву ба­зу і в нас за­ли­ши­лись торішні за­па­си. Як­би ми за­ку­по­ву­ва­ли конц­кор­ми “зі сто­ро­ни”, то вже дав­но б не пра­цю­ва­ли... Про­те, як по­ка­зує сьо­го­ден­ня, і цьо­го за­ма­ло, то­му й зму­шені шу­ка­ти постійні шля­хи зде­шев­лен­ня кормів, але без зни­жен­ня їхньої якості».
Цьо­го ро­ку ос­нов­ну став­ку в господарстві зро­би­ли на грубі кор­ми, яких щороку за­кла­дають близь­ко 70 тис. т. Так, торік було за­кла­дено сінаж лю­­­цер­ни із вмістом про­теїну 23%, що є ду­же до­б­рим по­каз­ни­ком. Та­кож тут є влас­ний ком­бікор­мо­вий за­вод, у то­му числі й лінія мікро­до­зу­ван­ня.
«Го­дуємо корів мо­но­кор­мом, — продовжує пан Сергій. — Ми відмо­ви­лись від зе­ле­ної ма­си, по-пер­ше, че­рез стрес для тва­рин унаслідок пе­ре­хо­ду від спо­жи­ван­ня мо­но­кор­му до зе­ле­ної ма­си, по-дру­ге — по­годні умо­ви не завжди дають змогу виїха­ти в по­ле, для то­го щоб вчас­но на­ко­си­ти ма­су і до­ста­ви­ти її на фер­му. А стрес для тва­рин оз­на­чає зни­жен­ня про­дук­тив­ності. То­му все, що ко­рові потрібно, ми ба­лан­суємо у раціоні. Для цьо­го маємо влас­ну сер­тифіко­ва­ну ла­бо­ра­торію, в якій оцінюємо кор­ми за всіма відповідни­ми па­ра­ме­т­ра­ми».
Зер­нові кор­ми
ме­то­дом плю­щен­ня
Окрім цьо­го, торік у господарстві роз­по­ча­ли за­го­тов­ля­ти зер­нові кор­ми ме­то­дом плю­щен­ня. Для цьо­го прид­ба­ли фінську плю­щил­ку Murska, з до­по­мо­гою якої ми­ну­ло­го се­зо­ну бу­ло за­кла­де­но в поліети­ле­нові ру­ка­ви 2,5 тис. кор­на­жу та 1,5 тис. т пив­ної дро­би­ни. Ма­ши­ну бу­ло прид­ба­но в ТОВ СП «АгроІнМаш», яка, до речі, вже три­ва­лий час по­став­ляє в ТОВ «Аг­рофірма “Ма­як”» техніку для тва­рин­ництва.
Плю­щен­ня у гос­по­дарстві — це оче­видні пе­ре­ва­ги. Так, до цьо­го до­во­ди­ло­ся су­ши­ти зер­но, після чого на ком­­бікор­мо­во­му за­воді ви­го­тов­ля­ти не­обхідні конц­кор­ми. З плю­щил­кою цей про­це­с значно спрощується. А це — зни­жен­ня енер­го­ви­т­рат на сушіння, зберіган­ня та пе­ре­роб­ку су­хо­го зер­на, а та­кож на пе­ре­ве­зен­ня комбікормів між фер­ма­ми. «Про­цес ви­го­тов­лен­ня кор­на­жу по­ля­гає в то­му, що ми во­ло­ге зер­но без будь-якої до­роб­ки за­ван­та­жуємо в ма­ши­ну для плю­щен­ня (роз­дав­лю­ван­ня) із по­даль­шим за­па­ко­ву­ван­ням у гер­ме­тичні поліети­ле­нові мішки (ру­ка­ви)», — резюмує Сергій Гри­щен­ко.
На­ступ­ний по­зи­тив­ний мо­мент — влас­не от­ри­ма­ний корм. Після то­го, як йо­го ви­су­ши­ли до потрібної кон­диції, всі по­живні ре­чо­ви­ни в ньо­му ніби «зав­ми­ра­ють». Для то­го, щоб во­ни за­своїлись, їх потрібно роз­мо­чи­ти, по­пе­ред­ньо за­тра­тив­ши час та енергію, і не­важ­ли­во, чи кор­ми бу­дуть роз­мо­чені по­пе­ред­ньо чи без­по­се­ред­ньо у шлун­ку тва­рин. Кор­наж за­го­тов­лю­ють за підви­ще­ної во­ло­гості зер­на з по­даль­шим па­ку­ван­ням у гер­ме­тичні поліети­ле­нові ру­ка­ви, що сприяє надійно­му зберіган­ню кор­му. Крім того, плющене зерно за введення в раціон здобрює основний корм та забезпечує його енергією, за рахунок чого збільшується кількість його споживання. І як результат ми маємо більшу продуктивність ВРХ.
Зро­зуміло, що для за­кла­дан­ня кор­на­жу в поліети­ле­нові ру­ка­ви потрібні до­дат­кові май­дан­чи­ки для їхньо­го ук­ла­дан­ня. Про­те для господарства це зно­ву ж та­ки пе­ре­ва­га. До всіх трьох молочних ферм, які входять до ТОВ «Агрофірма “Маяк”», потрібно доставляти комбікорми з заводу. А це зно­ву ж та­ки не­малі ви­тра­ти на пе­ре­ве­зен­ня, що тяг­не за со­бою збільшен­ня собівар­тості мо­ло­ка. Тому набагато вигідніше підго­то­ви­ти май­дан­чи­ки на кожній із ферм для за­кла­дан­ня річної кількості кор­му са­ме для цієї фер­ми.
Посіви куль­тур для виготовлення кор­му та­кож розміщені не­да­ле­ко від фер­ми. То­му пе­ре­вез­ти декілька разів ма­ши­ну для па­ку­ван­ня кор­на­жу між фер­ма­ми на­ба­га­то вигідніше, ніж до­став­ля­ти кож­но­го дня чи тиж­ня комбікорм на ті ж самі фер­ми.

Про пив­ну дро­би­ну... і ноу-хау по-українськи
Крім то­го, господарство має можливість за­го­тов­ля­ти та­кий ба­га­тий на білок та до­сить де­ше­вий про­дукт, як пив­на дро­би­на. Як ми знаємо, це во­ло­гий про­дукт, який не мож­на дов­го зберіга­ти під відкри­тим не­бом, то­му для то­го, щоб не по­труїти тва­рин, йо­го постійно потрібно до­­став­ля­ти з пив­но­го за­во­ду у свіжо­му ви­гляді. За день тва­ри­ни спо­жи­ва­ють близь­ко 20 т цьо­го кор­му. Про­те тут є свої особ­ли­вості — ви­роб­ництво пи­ва йде постійно, але пік йо­го влітку (спе­ка збільшує по­пит на цей про­дукт). То­му і пив­ної дро­би­ни у цей період найбільше — із за­во­ду за день її мож­на от­ри­ма­ти від 60 до 100 т (узим­ку — 20 т за тиж­день). Її потрібно всю якось за­го­то­ви­ти і зберіга­ти в гос­по­дарстві, то­му що у період спаду пив­но­го ви­роб­ництва її ку­пи­ти до­сить не­про­сто. З прид­бан­ням плю­щиль­но­го об­лад­нан­ня від Murska ТОВ «Агрофірма “Маяк”» успішно за­го­тов­ляє її на своїх фер­мах для дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня, при­чо­му вартість дро­би­ни в «пив­ний се­зон» знач­но ниж­ча.
До то­го ж тех­но­логія за­готівлі кор­му в ру­ка­ви дає змо­гу та­кож три­ва­ло зберіга­ти пив­ну дро­би­ну в тій кількості, яка бу­ла по­став­ле­на в гос­по­дар­ст­во, без втра­ти її якості. Тоб­то як­що за день от­ри­мують 100 т, то всі 100 т за­па­ковують, гер­ме­тич­но за­кри­вають, і все — про­дукт го­то­вий до надійно­го дов­го­т­ри­ва­ло­го зберіган­ня. От­ри­ма­ли 40 т — та­кож за­па­ку­ва­ли, відріза­вши відповідну до­вжи­ну мішка, надійно йо­го зав’яза­ли, і мож­на спокійно че­ка­ти над­хо­д­жен­ня на­ступ­ної партії кор­му для па­ку­ван­ня.
Ма­ши­на іде­аль­но при­дат­на як для плю­щен­ня зер­на, так і для па­ку­ван­ня пив­ної дро­би­ни. Для па­ку­ван­ня ос­тан­ньої було знято вальці плю­щен­ня — і ма­ши­на пра­цює як па­ку­валь­ник.
Про­те не обійшлось і без влас­них до­ро­бок техніки. Своїми си­ла­ми бу­ло збільше­но за­ван­та­жу­валь­ний бун­кер, оскільки у гос­по­дарстві не­має на­ван­та­жу­ва­ча з ма­лень­ким ков­шем.

Плани на майбутнє
«Цьо­го ро­ку ми пла­нуємо за­кла­с­ти до 6 тис. т кор­на­жу та пив­ної дро­би­ни. І я впев­не­ний, що ма­ши­на гідно впо­рається із по­став­ле­ним за­вдан­ням. Торік за світло­вий день ми за­кла­да­ли до 150 т кор­на­жу із ку­ку­руд­зи. Крім то­го, слід ска­за­ти, що ма­ши­на ду­же про­ста в ек­сплу­а­тації, на­ла­ш­ту­ванні та об­слу­го­ву­ванні і дає змо­гу лег­ко кон­тро­лю­ва­ти от­ри­ма­ний про­дукт.
А най­го­ловніше — прид­бан­ня об­лад­нан­ня від Murska да­ло нам змо­гу зни­зи­ти ви­т­ра­ти на от­ри­ман­ня оди­ниці кор­му без зни­жен­ня йо­го якості», — підсу­мо­вує го­ло­вний зо­о­технік.