Чим доїти корів на прив’язному утриманні

Попри певні технологічні переваги й перспективи безприв’язного утримання дійної худоби, на молоковиробних підприємствах України, як, власне, і в господарствах інших країн СНД, корів у переважній більшості (понад 94% загального поголів’я) утримують і доять на прив’язі в корівниках. Ресурсний потенціал цієї традиційно поширеної технології виробництва молока далеко не вичерпаний, а її основний найбільш трудомісткий процес — доїння корів — має перспективи щодо удосконалення. Одним із недоліків існуючої технології доїння худоби на прив’язі є конструктивна недосконалість застосовуваної доїльної техніки, позбавленої будь-яких елементів автоматизації управління процесом одержання молока. Так, лактаційному механізмові кожної корови притаманні індивідуальні особливості й мінливість показників виведення молока з вимені (молоковіддачі), а для функціонування доїльної машини характерні неадаптивна однаковість принципу впливу вакууму на дійки і сталість робочих параметрів. Використовувані на наших фермах переносні доїльні апарати наявних конструкцій не спроможні гнучко пристосовувати свій режим роботи до зміни молоковіддачі й урахування фізіологічних властивостей кожної лактуючої корови. Доїння корів наявними апаратами (із впливом на дійки нерегульованим вакуумом), поза сумнівом, згубно діє на здоров’я тварин і, зрештою, призводить до захворювання їхньої молочної залози (маститу) та до зниження продуктивності дійного стада в цілому до 30%. Ще у 80–90 роках минулого століття у колишньому СРСР активно проводилися науково-дослідні й дослідницько-конструкторські роботи зі створення нових і вдосконалення застосовуваних апаратів, алгоритм функціонування яких адаптовано до змін механізму молоковиділення видоюваних тварин на прив’язі. Було розроблено апарат АДА-3 з автоматичним регулюванням параметрів і режимів роботи (Сибірський НДІ механізації та електрифікації сільського господарства), пристрої контролю машинного доїння і стимулювання молоковіддачі корів УКСМ-1 (НВО “Цілинсільгоспмеханізація”), блок автоматичного регулювання процесу доїння БАРПД “Ньоман” ( Гродненський держуніверситет), апарат “Сож” (ВАТ “Гомельагрокомплект”) та інші. На Державному науково-виробничому підприємстві “ПКТБ” НПК “Київський інститут автоматики” розроблено й впроваджено на деяких фермах з прив’язним утриманням корів пристрій-приставку “Пульсар-1”, що дає змогу автоматизувати процес доїння в стійловий молокопровід. Проте, на жаль, доводиться констатувати, що через відомі причини всі зазначені вельми актуальні й цікаві технічні рішення доїння корів на прив’язі (усі вони захищені численними авторськими свідоцтвами й патентами) не було доведено до промислового виробництва. Далі експериментальних зразків, цілком працеспроможних та ефективних для господарського використання, або невеликих партій справа не пішла. Серійного випуску цих пристроїв налагоджено не було і, говорячи сучасною мовою, дані розробки і “ноу-хау” не знайшли конкретного виходу на тваринницький ринок СНД. Водночас світовий ринок молоковиробної техніки має у своєму розпорядженні велике розмаїття високотехнічних доїльних машин (апаратів), що максимально відповідають фізіологічним механізмам молокоутворення і молоковіддачі тварин і дають змогу раціонально організувати процес доїння корів у корівниках з прив’язним утриманням худоби. Аналіз “фірменних” нововведень, продемонстрованих на зламі століть на провідних західноєвропейських агровиставках (EuroTier (Ганновер) Landbouw RAL (Амстердам), Agromek (Хернінг), Sima (Париж), VIV Europe (Утрехт)), показує, що основними напрямами удосконалення цих засобів одержання молока є: автоматизація переддоїльного масажу дійок (у різних за тривалістю режимах) для ефективної стимуляції молоковіддачі; регулювання процесу видоювання завдяки адаптивній зміні рівня вакууму під дійкою, частоті та співвідношенню тактів пульcації у функції залежно від інтенсивності молоковіддачі та інших лактаційних показників конкретної особини; визначення-облік маси одержуваного молока з виведенням цифрових параметрів на дисплей; реалізація функцій індикації (світлової або звукової сигналізації) завершення доїння, додоювання та зняття з вимені підвісної частини доїльного апарату; модернізація складових та елементів доїльних апаратів (використання пульсаторів попарного видоювання в електронному або механічному виконанні, колекторів збільшеного об’єму — у 250–500 мл, молочних шлангів діаметром 16 мм з високоякісної прозорої гуми або ПВХ та ін.); зниження ваги переносного доїльного апарату і поліпшення ергономіки роботи дояра-оператора. Найхарактернішим прикладом удосконалення доїльної техніки у згаданому напрямі є добре відомий доїльний апарат Duovac компанії DeLaval, який запатентований і з’явився на ринку ще в 70-х роках минулого століття. Фахівці та практики кажуть, що апаратом Duovac “управляє сама корова” і він може працювати, залежно від цього, за різних рівнів вакууму і співвідношення тактів “ссання—затиснення”. Так, за молоковіддачі менш ніж 200 мл/хв апарат працює на низькому рівні вакууму 33 кРа і частоті пульсацій 50 пульс./хв (фаза стимуляції, під час якої відбуваються переддоїльний масаж дійок вимені та стимуляція молоковіддачі, що сприяє швидкому й повному видоюванню). За молоковіддачі понад 200 мл/хв апарат переходить на високий (робочий) рівень вакууму 50 кРа та частоту пульсацій 60 пульс./хв (фаза основного доїння). Якщо ж потік молока знижується, апарат знову переключається на низький рівень вакууму в 33 кРа та частоту пульсації 50 пульс./хв (фаза додоювання). Оскільки на фермах країн колишнього СРСР поширене прив’язне утримання худоби, DeLaval поставляє фрагментні вузли чи повнозбірні міні-комплекти обладнання для ефективного виробництва молока у корівниках з прив’язним утриманням худоби, розроблені спеціально для ринку СНД. Виконуючим елементом цих установок, адаптованих до наявного вітчизняного обладнання, і слугує апарат Duovac 300С різних модифікацій: Duovac 300В для доїння у переносне відро, Duovac 300С і Monovac для доїння в стійловий молокопровід на установках типу АДМ-8 або Unicala. Виробнича експлуатація апаратів типу Duovac у численних господарствах Білорусі, Росії, України показала, що застосування їх під час доїння в стійлах забезпечує “фізіологічність” і повноту видоювання за рахунок формування повноцінного рефлексу молоковіддачі та стимуляції молокоутворення в корів, підвищує продуктивність тварин і продуктивність праці доярів-операторів, сприяє профілактиці маститу вимені. Для підвищення ефективності доїння корів у стійловий молокопровід DeLaval рекомендує одну зі своїх нових розробок — систему MilkMaster з високим рівнем автоматизації. MilkMaster являє собою переносний вузол-блок, що складається з апарату Duovac, циліндру від’єднання станків від вимені та індикатора-дисплея параметрів доїння. Блок підключається до крана молокопроводу. MilkMaster за спеціальним алгоритмом здійснює автоматичну зміну величини вакууму й частоти пульсації у доїльних станках залежно від інтенсивності молоковіддачі, відключення від вимені та зняття з нього підвісної частини апарату після завершення видоювання, облік кількості одержаного молока, а також забезпечує інформаційно-управлінську функцію процесу доїння кожної корови. Реалізацію останньої здійснює інтерфейс оператора на панелі приладу з кнопковою клавіатурою та різнокольорові індикаторні лампочки, що видають сигнально-візуальну інформацію про перебіг видоювання. Найважливішою функцією MilkMaster є фіксація маси одержуваного молока, показник кількості якої виводиться на дисплей у процесі доїння корови. Цей показник може автоматично заноситися до енергонезалежної пам’яті приладу і зберігатися там поряд з даними про індивідуальний номер корови, дату доїння, попередні надої та з іншими показниками перебігу лактації кожної тварини (усі параметри за потреби вводяться до комп’ютера). Експлуатаційно-виробничою особливістю MilkMaster є перенесення всієї системи від корови до корови у міру їх видоювання (вага укомплектованого пристрою становить 6,2 кг), що вимагає від дояра додаткових затрат праці і певних фізичних навантажень. Позбутися цих недоліків дає змогу застосування транспортувальної лінії Easy Line. Вона являє собою змонтований у приміщенні монорельс з пересувною спеціальною підвіскою для транспортування доїльної апаратури. Відгалуженння монорельса ведуть до кожного вакуумно-молочного крана молокопроводу, що радикально поліпшує умови та підвищує продуктивність праці операторів, виключаються значні навантаження при перенесенні й піднятті важких апаратів. Практичне поєднання функцій MilkMaster з функціями пересувної установки Easy Line дає змогу одному доярові працювати на чотирьох апаратах-вузлах. Його продуктивність, за стереотипого дотримання всіх правил машинного доїння, може зрости у цьому разі до 34 корів на годину. Систему MilkMaster успішно використовують в господарствах Краснодарського і Ставропольського країв, на деяких дослідницько-показових фермах Підмосков’я та низці провідних молоковиробних підприємств інших областей Росії. Як конкурентна альтернатива доїльному апаратові Duovac фірма Westfalia Landtechnik GmbH розробила електронно-пневматичну систему пульсації Stimopuls, що здійснює ефективну стимуляцію і якісне видоювання шляхом програмного регулювання вакууму та зміни частоти пульсації (забезпечення вібропульсації) дійкової гуми у доїльних стаканах. Конструктивно Stimopuls являє собою переносну доїльну одиницю — доїльний аппарат у з’єднанні з блоком управління (пультом). Керуючий орган системи — вбудований регулювальний пристрій з принципово новим магнітно-імпульсним сервоклапаном. Stimopuls, як звичайний електропульсатор, живиться від напруги 24 В (постійного чи змінного струму). Процес доїння з використанням такого пульсатора поділяється на три фази: переддоїльну (стимуляція), власне доїння та завершальну (розвантажувальну). Якщо наприкінці видоювання потік молока знижується до менш ніж 200 г/хв, про що інформує датчик молоковіддачі, на переносному пульті починає блимати біла лампочка. Через 30 с такої “імпульсної” сигналізації (достатньої, щоб привернути увагу дояра) спалахує неперервний червоний сигнал і частота пульсації переводиться на фазу розвантаження, а вакуум під дійкою знижується до “щадного” рівня, що повністю запобігає його шкідливій дії на вим’я після припинення молоковіддачі. Для доїння худоби зі збиранням молока у стійловий молокопровід Westfalia Landtechnik пропонує переносні приставки Constantpulsator (різновид відерного пульсатора Stimopuls V), мікропроцесорні пристрої регулювання вакууму Stimopuls С/Autopuls C з дисплеєм, а також Stimopuls MA з дисплеєм і пневмоциліндром для зняття доїльних станків після видоювання. Застосування доїльних апаратів з пульсаційною системою Stimopuls дає змогу шляхом ефективної стимуляції виробляти в корів повноцінний та стійкий рефлекс молоковіддачі і забезпечувати стабільний стереотип машинного доїння (автоматично суворе й найкраще з фізіологічного боку здійснення всіх фаз доїння незалежно від періоду лактації корів і кваліфікації операторів). Завдяки цьому, вдається привчити корів швидко, повністю й без шкоди здоров’ю видоюватися машиною, а враховуючи скорочення ручних операцій і нешкідливість доїльних станків для дійок у разі перетримання їх на вимені, що трапляється, дає змогу одному операторові працювати з трьома—чотирма переносними доїльними апаратами. Експлуатація цих приладів дає змогу підвищити продуктивність корови на 5–10% за одну лактацію, причому, як показує практика, основний приріст надоїв припадає на останню третину лактаційного періоду. Новітнім досягненням фірми Westfalia Landtechnik у розвитку техніки одержання молока на фермах з прив’язним утриманням худоби стало створення переносного автоматизованого пристрою One-Touch для доїння у стійловий молокопровід. Принциповою особливістю цієї новинки стало застосування вбудованого потокоміра-сенсора, що здійснює інформаційно-управлінську функцію процесу доїння корови. Переносна порівняно легка конструкція включає ергономічно зручну ручку-кран для підключення до молокопроводу (One-Touch означає “одне торкання”) з невеликим дисплеєм-табло, доїльний аппарат і пневмоциліндр зняття стаканів з вимені. Система доїння One-Touch працює в режимі гнучкого регулювання функції молокозабору, здійснює інформаційно-моніторингове забезпечення процесу і від’єднання апарату від вимені після завершення доїння. Цифрове табло показує кількість надоєного молока від конкретної корови, сумарну кількість продукції, одержаної від усіх тварин, видоєних пристроєм, час доїння кожної особини і низку інших технологічних показників. Візуальна (спалахує лампочка) або звукова сигналізація сповіщає оператора про завершення доїння. Використання One-Touch на установках зі стійловим молокопроводом за відповідної організації праці персоналу дає змогу оптимізувати процес доїння худоби щодо фізіології лактації, підвищити продуктивність праці майстрів машинного доїння і скласти в даній технології конкуренцію шведському апаратові MilkMaster. Компанія Gascoigne Melotte Deutschland GmbH (колишній комбінат НДР, а нині — торговельна марка Impulsa) поставляє на ринок пристрій Pulsatronic, що являє собою гнучку систему програмного управління доїнням відповідно до особливостей молоковіддачі корови, що втілила досягнення сенсорики й мікропроцесорної техніки. В основі дії Pulsatronic закладено запатентований принцип APF — альтернативне підвищення частоти пульсації та зміна співвідношення тактів “ссання—затиснення” дійкової гуми, — що гарантує ефективний стимуляційний масаж і повноцінне видоювання тварини. Прилад оснащено терміналом зі зручною тестатурою (зазначенням кроків програми та індикацією параметрів), а також світловою сигналізацією, що сприяє поінформованості дояра щодо перебігу як поточного доїння, так і лактації в цілому в конкретної корови. Використання Pulsatronic забезпечує: задання програми доїння для кожної (легко- чи тугодійної) особини індивідуально; електронний контроль за молоковиведенням, що виключає “сліпе доїння” (перетримання стаканів на дійках після спорожнення вимені); індикацію якості надоєного молока (сертифікат ISO ), можливість переходу (за необхідності) на ручне управління процесом доїння. Пристрій можна застосовувати для будь-яких типів доїльних установок. Такий варіант, як Pulsatronic plus, виготовлений у вигляді компактної переносної приставки і ефективний для доїння у молокопровід за утримання корів на прив’язі. Малі габарити, невелика маса, простота в обслуговуванні й доволі високий рівень автоматизації даного приладу значно поліпшують реалізацію цього трудомісткого процесу доїння у стійлах як для людини, так і для тварини, забезпечують збереження здоров’я і підвищення продуктивності обслуговуваних корів на 6–9%. Невелике інноваційне підприємство ITEC GmbH (Німеччина) розробило оригінальну мікропроцесорну систему одержання молока різних модифікацій (ESG), що дає змогу автоматизувати управління процесом доїння переносними апаратами в молокопровід. Застосування цього пристрою дає змогу здійснювати персонально для кожної лактуючої особини програмування процесу (переддоїльна стимуляція й регулювання параметрів доїння за зміни молоковіддачі); облік одержаного молока й реєстрацію тривалості доїння; контроль видоювання й зняття стаканів з вимені по завершенні доїння, а також забезпечує підвищення рівня поінформованості оператора щодо перебігу цього процесу. Система ESG характеризується універсальністю застосування в будь-яких умовах виробництва молока, та краще її експлуатувати в переносному виконанні для доїння корів на прив’язі у відро або молокопровід. Проте існують модернізовані варіанти її, призначені для стаціонарних умов доїльних залів. Переносні модифікації цього пристрою такі: ESG 3000 — найпростіше виконання, має низьковольтне живлення (24 V) від батарей, працює у з’єднанні з регульованим пульсатором і доїльним апаратом; ESG 3000 A — варіант з пневмоциліндром для зняття доїльних стаканів з дійок (вага укомплектованого приладу становить 4,8 кг, менш ніж на пристроях-аналогах інших фірм); ESG 3000 B — варіант, що відрізняється від ESG 3000 автоматичним підзаряджанням акумуляторів під час промивання приладу. Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) у 2000 році провело випробування системи доїння ESG фірми ITEC GmbH, що продемонстрували достатньо високі експлуатаційні якості цього пристрою. Аналізуючи ринок сучасної доїльної техніки, яка підвищує ефективність одержання молока на фермах з прив’язним утриманням худоби, слід відзначити також автоматизовану установку SACCO SOOS (модифікація Unspuls 2 та Unspuls Electronic) данської компанії S.A.Christensen & Co та мікропроцесорний пристрій Flowprocessor англійської фірми Lemmer-Fullwood. Обидві системи, які нещодавно з’явилися на ринку, якісно виконують усі згадані вище технологічні функції й забезпечують простий, швидкий та ресурсоефективний процес доїння, що відповідає всім вимогам і правилам молочного виробництва на сучасному рівні. Застосування в описаних доїльних машинах високоякісних довговічних матеріалів (силіконової гуми, сучасних пластмас, нержавіючої сталі тощо), пристроїв та елементів мікроелектроніки й сенсорики, забезпечення функціонально-експлуатаційної надійності, інші нововведення та удосконалення, поза сумнівом, призводить до подорожчання цих виробів. Проте тут досягається основна мета “високих технологій” у молочному скотарстві: згадані вище пристрої й системи машинного доїння імпортного виробництва дають змогу досягти так званого лактаційно-технологічного ефекту (збереження здоров’я корів, підвищення продуктивності), тобто повністю відповідають як фізіологічним особливостям лактації молочної худоби, так і вимогам полегшення і збільшення продуктивності праці доярів-операторів. Удосконалення наявних переносних засобів доїння корів і розширення використання переносних доїльних апаратів з адаптивною здатністю до зміни молоковіддачі й урахування фізіологічних особливостей кожної дійної особини — це перспективна тенденція в технічному переоснащенні ферм з традиційним у нас прив’язним утриманням худоби і один із найважливіших ресурсів ефективності виробництва молока на них. Г. Палкін,
канд. екон. наук,
Мінськ