Балансування годівлі корів за сухою речовиною

Фахівець-зоотехнік одного з відділень великого агрохолдингу якось заявив: «Так, нас змушують рахувати суху речовину, а ми цього не робимо»... Як то кажуть, проблема наявна: фахівець не розуміє значення сухої речовини в годівлі корів, тому й опирається нововведенням і гальмує нарощування молочної продуктивності. Тож розберімося, чи потрібно підраховувати, скільки сухої речовини поїдають тварини, та що це дасть фахівцеві й підприємству.

О. Бабенко,
консультант з програмного забезпечення, офіційний представник компанії
HYBRIMIN в Україні,
координатор проекту
soft-agro.com

Найголовніше питання, на яке кожен технолог зобов’язаний знати відповідь: «Скільки сухої речовини з’їли сьогодні мої корови». Адже надої напряму залежать від цих показників. А мета всієї годівлі зводиться до простого завдання: зробити так, щоб завтра тварини з’їли більше сухої речовини, ніж сьогодні.
Кількість спожитої тваринами сухої речовини — ключовий показник у годівлі корів. Тільки максимальне забезпечення сухою речовиною підвищує молочну продуктивність! І ще раз: підвищити молочну продуктивність можна лиш одним способом: домогтися, щоб корова з’їдала більше корму. Корову слід привчати день від дня їсти все більше корму. Кожні додатково з’їдені 500 г сухої речовини кормів за день збільшують добовий надій на 1 кг на весь період лактації.
Чому важливо знати,
скільки корму поїдає корова?
Ми можемо розрахувати ідеально збалансований раціон. Але він залишиться таким тільки на папері, якщо ми не знатимемо, скільки корму фактично з’їдають тварини. Розглянемо приклад. За розрахунками, для одержання молочної продуктивності на рівні 30 л тварина за день має спожити 20 кг сухої речовини. Але якщо не контролювати фактичного поїдання корму, то технолог залишається «сліпим», бо не відає, що одержує тварина фактично. А якщо цей показник насправді становить тільки 13,5 кг? У нашому прикладі (див. табл. 1) тварина недоодержить 42 МДж чистої енергії лактації (ЧЕЛ), 907 г засвоєного протеїну й зможе вийти на продуктивність 17 кг замість планованих 30 кг.
Ще одна часта помилка — годівля корів дуже вологими об’ємними кормами. Повертаючись до попереднього прикладу: 8 кг кукурудзяного силосу з показником 30% СР містить 2,4 кг сухої речовини. А ті самі 8 кг силосу з показником 20% СР — лише 1,6 кг сухої речовини.
Тож об’єктивний контроль годівлі й планомірне збільшення продуктивності можна здійснити, тільки знаючи кількість сухої речовини в кормовій сировині й фактичне поїдання сухої речовини тваринами.
А скільки сухої речовини
споживають ваші корови?
Вісім — десять — дванадцять або всі двадцять кілограмів? Саме ці показники різнять низькопродуктивні череди з високопродуктивними. Максимальне споживання сухої речовини перебуває (залежно від породи й типу) між 18 й 26 кг. Воно становить у середньому від 3 до 3,5% живої маси тварини.
Кількість споживання корму для дійної корови наведено в таблиці 2.
Якщо середня вага корів у вашому стаді — 550 кг, то ви маєте згодувати  кожній тварині за день до 16,5 кг сухої речовини. Залишається тільки з’ясувати, скільки фактично її поїдають корови.
Зробити це складно, бо різні тварини поїдають неоднакову кількість корму, та й у різні дні вони їдять по-різному. Щоб обчислити, скільки корму споживає одна корова, потрібно зробити такі операції:
Œ вибрати групу тварин із одного приміщення, яким згодовуєте однаковий корм із одного кормороздавача;
 зважити корм, який роздаєте тваринам;
Ž зважити залишки корму;
 розрахувати кількість фактично з’їденого корму (корм, який роздали, мінус корм, який тварини не з’їли);
 поділити кількість спожитого корму на кількість тварин;
 визначити вологість корму денного раціону й перерахувати кількість з’їденого на суху речовину.
Що впливає на поїдання корму?
Отже, завдання зрозуміле. Тварини фактично поїдають за день, наприклад, 12 кг сухої речовини, а нам потрібно, щоб вони з’їдали 16,5 кг. Щоб зрозуміти, як цього досягти, спершу розглянемо чинники, які впливають на споживання корму.

Кількість споживання корму залежить від таких факторів:
 на 40–60% — від тварини: будова тіла, стан годівлі й вік, стадія тільності й лактації;
 а 20–30% — від корму: енергія, сира клітковина й суха речовина, кількість уживаної води й кількість концкормів;
 на 10–15% — від утримання: комфорт для тварин, клімат корівника;
 на 10–15% — від технічного забезпечення годівлі: годівля транспортером, у годівницях, годівля із запасом, годівля повним змішаним раціоном тощо.
Розглянемо детальніше ці фактори (див. табл. 3).
У сухостійний період кількість корму, спожитого коровою, зменшується на 25–30%. Для вдалого старту в лактації важливо утримувати зменшення вживання корму перед отеленням настільки, наскільки це можливо, а після отелення найшвидше досягти максимуму вживання сухої речовини.
Найбільше споживання корму в дорослих корів має бути між 40  та 70 днем лактації, а в первісток — близько 60 дня, бо саме через місяць після отелення досягається пік лактації. Оскільки корова на цей час виділяє з молоком більше енергії, ніж вона може спожити через корм, тварина мусить мобілізувати власні резерви енергії з організму (негативний баланс енергії). Що раніше буде досягнуто високого рівня поїдання корму, то менше корова «здоїть» себе сама.
Наприкінці лактації є небезпека перегодовування, бо за знижуваної молочної продуктивності споживання корму все ще залишається  високим.
Наступний за значенням фактор, що впливає на поїдання — корми. Кількість сухої речовини, що споживають тварини, залежить від кількості структурованої клітковини у раціоні, ступеня перетравлюваності об'ємистих кормів, кількості концентратів у раціоні, а також якості кормової сировини (див. табл. 4).
Умови утримання теж мають вплив на поїдання кормів. Те, наскільки зручно почувають себе тварини, як обладнане приміщення та які у ньому кліматичні умови, сприяє кращому споживанню корму або заважає цьому (див. табл. 5).
На спосіб отримання тваринами кормів треба також акцентувати свою увагу: це повнозмішаний раціон чи концентрати згодовуються окремо  (див. табл. 6).

Практичні рекомендації
Для забезпечення оптимального рівня годівлі потрібно дотримуватися встановлених рекомендацій (див. табл. 7).