Стимулятор для слабких поросят

Задля того, щоб втрати поросят-сисунів не виходили з-під контролю, новонародженим поросятам слід надавати своєчасну допомогу та забезпечити оптимальний догляд.  Два фермери діляться секретами свого успіху.

Те, що великий послід не виникає сам по собі, Катрін Щепанскі знає із власного досвіду. Щоб на втрати поросят-сисунів приходилося не більше 12–13% усього посліду, треба дуже уважно та прискіпливо ставитися до догляду за щойнонародженими тваринами.
Катрін 34 роки. За фахом вона аграрний інженер і на сьогодні є заступником керівника фермерського господарства у Нижньому Рейні, в якому утримують 620 свиноматок із поросятами. Поголів’я свиноматок утримують у стійлі за двотижневого ритму впродовж 23 днів лактаційного періоду. Катрін Щепанскі особливу увагу приділяє опоросу. За два тижні проводиться опорос близько 60 свиноматок. У приміщенні для поросних свиноматок є два відділи по 60 місць у кожному та три буферні зони із десятьма доступними місцями у кожному.

Суворий графік
За тиждень до передбачуваного опоросу слід пильно спостерігати за станом свиноматок. Щоб вони добре себе почували, а життя й здоров’я поросят не викликало занепокоєння, було вироблено так званий план успіху:
 Поросних свиноматок, яких у понеділок розміщують в очищених та продезінфікованих відділах для опоросу, до настання родів годують кормом, що складається із 50% корму для поросних і 50% — для лактуючих свиноматок. «За такого раціону випорожнення кишківника у свиноматки мають м’яку консистенцію. Таким чином можна уникнути діареї, до того ж опорос проходить швидше», — говорить Катрін Шепанскі.
 Щовівторка і щосереди за допомогою ранцевого обприскувача обробляють соски свиноматок розчином йоду. За словами Катрін, це сприяє загоєнню ран і захищає вим’я.
 Поверхню підлоги посипають сумішкою тирси і дезінфікувального порошку, завдяки чому вологі новонароджені поросята сохнуть швидше.
 У старших свиноматок можуть виникати труднощі під час опоросу. Тому Катрін вводить таким свиноматкам (починаючи з четвертого опоросу) 30 мл кальцію підшкірно. Питання застосування окситоцину вирішують індивідуально у кожному окремому випадку.
 На 116-й день проводять опороси всіх свиноматок, що залишилися (40% свиноматок однієї групи опоросу). «Моє завдання полягає в тому, щоб усі пологи були завершені у неділю. Таким чином, уже в понеділок я можу провести інтенсивне вирівняння опоросу», — констатує Катрін Щепанскі.
 Допомогу під час опоросів надають у 20–25% випадків. У моїй акушерській сумочці завжди є змащувальні засоби, одноразові рукавички, стерильні шприци та голки, а також окситоцин і Monzal (засіб для підтримки рівномірних схваток).
Залишати надовго свиноматку без нагляду не можна. Так, підопічні Катрін перебувають без її нагляду максимум чотири години вдень та шість — уночі.
Дихальний аерозоль
та голковколювання
Під час контрольних оглядів Катрін завжди носить із собою дихальний аерозоль із настоєм меліси: «Я спрямовую струмінь на слизову рила поросят, тоді вони починають чхати і можуть легше дихати».
Крім того, поросятам, що погано дихають, вона поливає потилицю холодною водою, а потім витирає її насухо хустинками з целюлози. «Як допоміжний метод можна застосовувати тримання тварин за задні ноги», — повідомляє Катрін. Щоб допомогти слабким новонародженим поросятам краще стояти на ногах, деякі фермери використовують різні енергетичні препарати.
Поросятам, які навіть після цих методів не дихають або дихають слабо, проводять точковий масаж та голковколювання.

Заряд енергії для найменших
Перші маніпуляції з новонародженими поросятами (заточення зубів, обрізання хвостів та введення препаратів заліза) розпочинають через 12 годин після їхнього народження.
У перші 12 годин Катрін діє дуже активно, аби вчасно перемістити охолоджених та «заблукалих» поросят у тепле місце, до сосків свиноматки. За великої кількості новонароджених поросят у гнізді перших висаджують у спеціальну коробку, щоб дати народженим пізніше шанс дістатися до молозива. Пуповину треба якомога швидше заклеювати лейкопластиром, а слабких поросят слід годувати підігрітою молочною сумішшю.
Найменшим поросятам однієї групи опоросу (приблизно 80–100 голів) Катрін дає по 2 мл кашоподібної енергетичної пасти. «Вона густої консистенції та залишається в ротовій порожнині поросят доти, поки вони її не проковтнуть», — пояснює Катрін.
Якщо під час заточення зубів виявляють слабке порося, то йому дають 1 мл енергетичної добавки пропіленгліколю. Це безбарвна рідина із високим вмістом енергії, що підвищує рівень цукру в крові. До того ж поросятам у гнізді, яким уже проводили лікування, дають розчин електролітів — це має допомогти позбутися діареї.
«За використання цих заходів шанси на виживання слабких новонароджених поросят вагою 700–1000 г значно зростають, — говорить Катрін Щепанскі. — Також, коли граничний дохід із використанням робочої сили невеликий, навіть за опоросів із великими гніздами вже з етичних причин я не можу допустити втрати навіть трьох-чотирьох поросят».