Простий і комфортабельний

МХ 285 значно відрізняється від моделі TG 285, і не тільки візуально. В інших параметрах також існують деякі відмінності (незважаючи на спільну платформу) — починаючи з підресореної передньої осі і закінчуючи зручністю в техобслуговуванні.
Завдяки підресореній передній осі, трактор МХ показував на дорозі значно кращі результати, ніж TG. Проте і йому бракує швидкості 50 км/год. Дозування гальм так само потребує вдосконалення. Коробка передач типу Full-Powershift не є найкращим рішенням для їзди дорогами.

Додатковим плюсом, порівняно з моделлю TG, став рівень шуму в кабіні. Тут МХ досягнув під час тестування найкращих показників, маючи 73 і 75 дБ(А).

У перемиканні швидкостей так само існують відмінності. Виробник МХ пропонує для перемикання передач вгору і вниз тільки два перемикачі на ручному важелі акселератора. Якщо трактористові потрібно вивільнити зчеплення (наприклад, біля світлофора), то він змушений буде поставити в нейтральне положення поворотний важіль, який вмонтовано на кермі зліва вгорі. Важіль розміщено так, що випадково його задіяти неможливо, от тільки він занадто високо від водія.
Хоча капот і великий, його “стрункий” розкрій пропонує кращу видимість, ніж TG. Для щоденного технічного обслуговування в тракторі ліворуч є спеціальний клапан, під яким розміщено всі важливі контрольні функції. Малувато місця водієві для чищення радіатора між нагнітаючим повітря радіатором і конденсатором.

За всіма іншими параметрами МХ показав себе як потужна машина. Маючи сильний обертовий момент, двигун у поєднанні з коробкою передач Powershift завжди працює в оптимальному діапазоні. Коробка передач перемикається навіть легше, ніж у TG. З автоматикою в коробці передач теж можна легко працювати. Проте на полі вона перемикається максимально до 12-ї передачі (приблизно 15 км/год). В режимі вуличної експлуатації 13-а передача є найнижчою. Маючи два вантажі по 18 тонн, ця передача під час розбігу була занадто швидкою. Коробка має чотири задніх передачі й дуже своєрідну градацію —  4,8/5,5/11,2 і 12,9 км/год.

Гідравлікою в цій моделі також можна добре управляти. Але для неї, на нашу думку, виробнику Case обов’язково потрібно вдосконалити регулятор положення і стопор. Це стосується також і регулятора положення/тягової сили на пульті керування. Під час використання причіпних засобів, які не висять на триточковій гідравліці, регулятор обов’язково повинен стояти на нулі, бо підйомний механізм у разі збільшення вантажу може ненароком піднятися.

Регулювальні клапани в ручці сидіння також легко обслуговувати. Шкода, що регулятор таймера можна переключити з допомогою дисплея, який замалий для цього, та клавіатури на панелі кабіни. Цього недоліку не було б, аби конструктори поліпшили автоматику для повного приводу і диференційний стопор. У ньому також немає сенсора “мертвого” кута водіння. Розподільний вал не має автоматичної функції.