Не лише виростити й зібрати, а й не спалити

У Миронівському районі, що на Київщині, працівники МНС області інспектували поля та зерносховища щодо захисту врожаю від вогню. Цього разу в поле зору перевіряльників потрапило СТОВ “Агросвіт”, відоме тим, що очолює його Валентина Даниленко.

Зернове поле нинішнього року вродило тут щедро. Ячмінь — по 51 центнеру з гектара, пшеницю лише почали збирати, але прогнозують за 60 ц/га, що значно більше, ніж минулого засушливого року. Виявилося, що й у плані пожежної охорони тут, як кажуть, теж усе о’кей. Жнивують у господарстві на імпортних “Клаасах”. Це не те що пожежонебезпечна 20-річна “Нива” без іскрогасника і з підтікаючим мастилом  (механізми там від тертя нагріваються). Та й у переліку вогнеборців це господарство значиться серед “співпрацюючих”. Начальник пожежно-сторожової охорони СТОВ “Агросвіт” Дмитро Парфенюк стверджує, що постійно проводить із працівниками господарства профілактичну роботу. Стежить за тим, щоб кожна машина та комбайн, особливо ті, що працюють нині в полі, були укомплектовані лопатою та вогнегасником; розказує, як правильно користуватися засобами гасіння; інструктує, що в разі загоряння треба насамперед подзвонити 01, а вже потім повідомляти керівників господарства; знайомить працівників із відповідною літературою. Він запевняє, що такі інструктажі проводять раз на три місяці. Крім цього, начальник ПСО стежить, щоб у цехах, на зерносховищі висіли стенди наочної агітації, а обабіч поля були розставлені таблички: “Не курити!”. Цьогоріч їх у господарстві самотужки виготовили й виставили 32.
Начальник Миронівського райвідділу ГУ МНС України в Київській області Олег Масло нагадує, що головні вимоги, приміром, до вогнегасника  — щоб був опломбований і не прострочений. На стендах з першочерговими засобами гасіння на подвір’ях сільгосппідприємств порушення вимог спостерігається майже завжди. То сокири не вистачає, то лома... Вкрасти, може, й не вкрали, але йшов хтось, узяв сокиру для власних потреб і не повернув на місце. Бігай потім, начальнику ПСО, шукай! У радянські часи, аби запобігти цьому, навіть випускали конусоподібні протипожежні відра, щоб таке знаряддя “не пішло” зі стенда на ферму. Тому під час перевірок працівники МНС, принаймні у Миронівському районі, ставляться до таких ситуацій з розумінням. Виявивши недоліки, на перший раз можуть просто попередити, порадять, як зробити дешевше й при цьому ефективно для гасіння.
 — Чи влаштовують вас затверджені законодавством суми штрафів? Чи дієві вони?
 — Для керівників багатьох господарств  — так. Мінімальний штраф  — 34 гривні. Бувають і такі, що кажуть: “Легше заплатити штраф, аніж щось робити, хай тільки клятий перевіряльник відчепиться!” Для таких я підняв би верхню планку штрафів, яка нині становить 102 гривні. Проте в нашому арсеналі є й дієвіший “аргумент”. Найефективніше  — у жнивну пору закрити склад пально-мастильних матеріалів. Тоді протягом доби всі вимоги буде виконано  — можливі й неможливі. Варто так зробити в одному господарстві — чутки розійдуться по всьому району. В господарствах знають, що й таке може бути, тому справно виконують усі рекомендації пожежників.
 — Чи діють наочні попередження, як-от: “Бережіть хліб від вогню!” або “Не курити!”?
 — Це розраховано найперше на те, щоб людина, яка їде в авто, не кидала з вікна недопалки в пшеницю. Знаєте, з мого практичного досвіду (а я працюю в пожежній охороні 14 років), біля такого знака збіжжя жодного разу не загорілося.
Лани “Агросвіту” й обкосили, й оборали, як цього вимагають правила пожежної безпеки. У районі, каже Олег Масло, жнивують, здебільшого або новими власними комбайнами, або нові наймані. Старих уже не багато, як колись, тож і у вогнеборців на один головний біль менше. Біля лану   — пожежна машина господарства. Олег Масло розповів, що вимоги такі: пожежний автомобіль має чатувати жнива в кожному господарстві. Хоча в менш заможних для цього використовують трактор із бочкою або поливальний автомобіль. А механізатор, із яким довелося поспілкуватися, на запитання, що йому забороняється робити правилами протипожежної безпеки, відповів: “Щоб не курив”. Курити справді ніколи. Механізатор полічив: на “Клаасі” він іноді збирає за день 70 тонн зерна. Тож на жнивах можна заробити й п’ять тисяч гривень.   

Валерій Друженко
Фото автора