Фахівці молочної галузі — в дефіциті

Росія: завдячуючи державній підтримці, в країні виникло кілька дуже великих молочних ферм. На них використовують західні технології і працюють німецькі консультанти.

На більшості молочних ферм  Росії збереглися класичні принципи рослинництва й тваринництва. В усій країні виробництво продукції рослинництва (52%) і тваринництва (48%) практично врівноважує одне одного. Зернові, цукрові буряки й картопля є найважливішими сільськогосподарськими культурами.
Крім молочних господарств, у Росії дедалі активніше зростає кількість господарств із відгодівлі бугайців або утримання корів з підсисними телятами. Однак спеціалізованих підприємств із вирощування м'ясної худоби в Росії все ще не створено. Завдяки своєму подвійному напряму продуктивності, дуже популярною є симентальська порода корів. Корів голштинської породи (холмогорської), які дають невеликий вміст жиру в молоці, поступово витісняють із стад тварини американської або канадської селекції. Тому в деяких господарствах поголів'я худоби повністю замінили, щоб якнайшвидше збільшити продуктивність.
Адже маючи в своєму розпорядженні корів, генетично значно продуктивніших, ці господарства зможуть надоювати від корови за рік 6-7 тис. кг молока, що буде набагато більше за середній показник надоїв по країні - 3900 кг. Водночас із генетикою на сучасних підприємствах поліпшують і якість кормів. Сучасні великі підприємства використовують загальний змішаний раціон із кукурудзяного силосу та люцернового сінажу. Щоправда, все ще не вистачає високоврожайних сортів кукурудзи й трав: "Через короткий вегетаційний період бобові часто не дозрівають, а кукурудза не завжди набирає бажану кількість сухої маси", - сказав нам Давид Гулько. В середньому з одного гектара посівів кукурудзи збирають 25 ц зерна.
Щодо багаторічних трав, то тут основну роль відіграють грястиця, стоколос, вівсяниця й тимофіївка. Насіння багаторічного райграсу треба імпортувати, що робить цю культуру дуже дорогою. Крім того, підприємствам часто не вистачає сучасних технологій обробітку, а також відповідної збиральної техніки.

Поліпшення якості
основних кормів
А ще - традиційний поділ галузей виробництва на рослинництво й тваринництво утруднює процес поліпшення якості кормів. "Зоотехніки із задоволенням косили б траву раніше, щоб досягти її найвищої енергетичної цінності. Тоді як агроном, відповідальний за використання земель, зацікавлений у пізнішому збиранні травостою й досягненні ним більшої маси, за яку він одержує гроші", - описує ситуацію Крістіан Хехт, який уже тривалий час працює в Росії позаштатним консультантом. Тому під час силосування всю зібрану свіжу масу ретельно зважують і обліковують.
Концентрований корм, в основному, виготовляють із власних злаків, тож кукурудзяне зерно використовують ощадливіше, ніж на підприємствах Німеччини. Через високі ціни на придбання кормів поза господарством часто накладають табу. Якщо виникає потреба, для годівлі високопродуктивних тварин використовують сою, яка, до слова, теж обходиться дорого. Більшість сортів ріпаку також мають підвищений вміст глікозидів.
Невисока якість кормів призводить до проблем із репродуктивною здатністю в стаді. Тривалість продуктивного використання багатьох тварин - усього три-чотири лактації. Уперше теличка телиться у віці від 22 до 23 місяців. Телят, як водиться, вирощують в індивідуальних або групових іглу, а годують підкисленим незбираним молоком і стартерними кормами. На деяких підприємствах послуговуються замінником незбираного молока. Під час тривалих морозів на телятники накидають утеплювачі.
Взагалі суворі зими з температурами до -35°С створюють незначні проблеми тільки для шиберів для видалення гною. А люди й тварини, здається, звикли до них. Щоб у корівники надходило більше свіжого повітря, часто навіть виймають вікна. "У корівнику нічого не замерзає. На кормовому столі в нас, незважаючи на мороз, температура 5°С", -  розповіла Людмила Володимирівна, ветлікар господарства "Зеленоградська".
На підприємстві "ЕкоНива" навіть у глибоку зиму нетелей утримують тільки на солом'яній підстилці й у відкритих приміщеннях. Тетяна Ляпіна пояснила: "Тварини просто щільніше притискаються одна до одної".
С. Ленерт