“Антоніна”+”Агросвіт”: бути чи не бути? Бути!

У Національній програмі розвитку агропромислового виробництва і соціального становлення села на 1999–2010 роки велику увагу приділено приватному сектору. Саме на нього покладаються великі надії. Минуло повних чотири роки від того пам’ятного дня, коли перед Іваном Івановичем Чейпешею постало одне питання: бути чи не бути. Проте, як кажуть, долю не обирають, вона сама обирає енергійних, кмітливих і мужніх. Іван Чейпеша за фахом — інженер-будівельник. Понад 20 років працював виконробом у колгоспі “Україна” Горностаївського району Херсонської області,але, як і багато інших, мріяв мати свою справу. Його сім’я здавна вирощувала свиней, це й вирішило напрям його подальшого пошуку. Спочатку це було старе приміщення — пташник, з якого він побудував добротне приміщення для утримання свиней. Закуплені 50 племінних свинок української степової білої породи в племзаводі ім. Калініна Якимівського району Запорізької області одержали постійну “прописку” на приватній фермі. А назвав її Іван Іванович на честь своєї доньки “Антоніна”. Перший рік для Івана Чейпеша був, так би мовити, лікнепом. І сам учився, і до науковців звертався, й іншим поради давав. А головне, на свинофермі запроваджував усе, що швидше давало б віддачу: чистопорідне розведення, племінний облік, технологію годівлі і утримання новонароджених поросят, штучне запліднення свиноматок, мікро- і макродобавки, соєве молоко, пророщене зерно ячменю взимку. Після першого і другого опоросів свиноматок стало зрозуміло: свинарство — галузь вигідна і рентабельна. А через три роки в нього вже було невелике фермерське господарство із затвердженою племінною свинофермою на 50 основних свиноматок української степової білої породи. Іван Іванович — людина ділова, конкретна й енергійна. Селянин і бізнесмен, він завжди в пошуку шляхів прискорення і розширення агробізнесу. За його словами, гроші для нього не головне, головне — сам процес їх заробляти. У 2001 році він створює товариство з обмеженою відповідальністю “Агросвіт” і стає його керівником. За атестацією племінна свиноферма отримує статус племінного репродуктора. Із сумлінної роботи і суміщення посад почалося становлення ТОВ “Агросвіт” у новому офісі. Іван Чейпеш вважає, що людина стає мудрішою, коли повсякчас зайнята справами: чи доглядає за худобою і свиньми, чи організовує виробництво. Суміщення посад не тільки дисциплінує спеціалістів, а й тісніше пов’язує їх з робітниками, допомагає конкретно відповідати за виконану роботу. Тепер на племрепродукторі у результаті власного відтворення вже одержано чотири покоління нащадків від першого завозу тварин. Нині загальна кількість основних свиноматок становить 150 голів, стільки ж і тих, що перевіряються, з такою ж продуктивністю: багатоплідність — 11,5–12 поросят, жива вага гнізда поросят у двомісячному віці — 220–236 кг. На контрольній відгодівлі живої ваги 100 кг підсвинки досягають за 165–175 днів при середньодобових приростах 730–750 г і витраті кормів 3,6–3,7 к.од. на 1 кг приросту і виході м’яса з туші 61%. При кращих поєднаннях ці показники дорівнюють, відповідно, 159; 936; 3,50; 62. За генеалогічною структурою стадо складається з восьми генеалогічних ліній: Асканійця, Задорного, Степняка, Мирного, Асканія, Арсенала, Аспекта і Нового та одинадцяти генеалогічних родин — Асканія, Айви, Арки, Бірюзи, Волни, Верби, Думки, Надії, Культури, Мирної, Шкоди. До Державної племінної книги тварин (ДПКТ) записано 12 кнурів-плідників і 26 високопродуктивних свиноматок. Племінний молодняк класом еліта реалізовано в Донецьку, Кіровоградську, Харківську, Запорізьку, Херсонську області та Республіку Крим. Більше тисячі поросят реалізовано селянам. — Наші свині мають елітну марку, — рекламує поголів’я свинарка Ніна Шевчик, — отож, беруть охоче і щиро дякують. Справді, для Південного регіону України, АР Крим українська степова біла порода справді чудова, добре витримує спеку та невибаглива до кормів. Це справжня сімейна і державна скринька добробуту і благополуччя. Високі племінні якості свинопоголів’я “Агросвіт” уже продемонстрував на виставці-аукціонах “Асканія-Нова’2001”, “Асканія-Нова’2002”, аукціоні “Київська осінь’2001” та Міжнародній виставці “Агро’2002”, за що господарство нагороджено кількома дипломами. Поступово кількість дорослого поголів’я в господарстві збільшується. А поросят уже рахують тисячами. Передбачають отримувати їх найближчим часом по 6–7 тисяч. Господарство рентабельне. Цього року очікується 10350 грн прибутку. Однак Івана Івановича непокоїть те, що наша держава не сприяє створенню ринків збуту так, як у сусідній Польщі чи в інших країнах Європи. “Коли мало було племінного поголів’я, то я їх міг реалізувати і по мобільному телефону, — жартує він, а тепер потрібна допомога і підтримка на державному рівні, бо наш племінний генофонд заслуговує на увагу. Головне, ми робимо ставку не тільки на кількість поголів’я, а й на його високу якість. Та одна річ виростити поголів’я, а інша — реалізувати. Україна має міцну племінну базу. Я був вражений парадом порід на Міжнародній виставці “Агро’2002”. В Указі Президента України “Про заходи щодо стабілізації на споживчому ринку тваринництва у 2001–2002 рр.” значну увагу приділено створенню сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; укладенню зустрічних договорів; сприянню в забезпеченні сільськогосподарських товаровиробників маточним поголів’ям; виділенню коштів із місцевих бюджетів на проведення ветеринарних заходів, а також підтримці програм селекції; придбанню племінних ресурсів. На жаль, термін Указу закінчується, а проблеми тільки починаються. До результатів господарювання слід додати, що трудиться в “Агросвіті” 70 робітників. Це єдина команда з високими принципами людяності. Сердечну подяку їм через районну газету висловили люди похилого віку за те, що Каїрському будинку-інтернату престарілих було надано шефську допомогу — завезено 500 кг крупів. Підтримують вони морально і матеріально свою футбольну команду. Горностаївський район шефствує над кількома кораблями Військово-Морських Сил України. І в цьому “Аагросвіт” — із найактивніших. Тож нехай і надалі додається успіхів колективу, яким керує Іван Чейпеш, множаться щедрість людських душ і багатство Таврійського краю. Л. Крилова,
д-р с.-г. наук,
ІТС “Асканія-Нова”, Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства УААН