Захист посівів від шкідників, хвороб та бур’янів на Поділлі

В умовах нестачі матеріально-фінансових ресурсів, обумовлених війною, складних погодних умов, що в поєднанні із техногенними чинниками, такими як нестача добрив, кількості добрих попередників тощо ослаблюють рослинний організм та знижують його стійкість до шкодо чинних об’єктів, особливо хвороб, втрати врожаю можуть бути досить відчутними.

Найбільш ефективною загальновизнаною, доведеною наукою і апробованою передовою практикою, є інтегрована система захисту, яка базується на гармонійному поєднанні агротехнічних, біологічних, хімічних, організаційно-господарських та інших методів, максимально адаптованих до зональних особливостей регіону.

Цього року створились сприятливі умови для міграції багатьох фітофагів та їх розвитку. Використання значної кількості сортів іноземної селекції без попереднього вивчення їх особливостей, спрощення агротехніки в ряді агроформувань створюють додаткові ускладнення в існуючих агроценозах пшеничного поля. А тому через ці та низку антропогенних факторів фітосанітарний стан посівів озимої пшениці очікується складним.

Однією з найшкодочинніших хвороб озимої пшениці є коренева гниль. Уражена ними коренева система нездатна забезпечити нормальне водопостачання рослини, зводить нанівець систему удобрення через ґрунт і не може бути компенсована будь-якими іншими технологічними заходами. В умовах дефіциту вологи шкодочинність її різко зростає.

Церкоспорозна коренева гниль

Офіобольозна коренева гниль

Основними збудниками цієї хвороби в умовах Поділля, зокрема на Вінниччині, є гриби родів: фузаріум, церкоспорелла,  гельмінтоспоріум та офіоболюс ,які відносяться до класу недовершених грибів, мають потужний ферментативний апарат, легко пристосовуються до живильного середовища, змінюють патогенну активність та щільність популяції окремого роду в залежності від умов.

Слід зазначити при цьому, що домінуючі в цьому переліку є гриби фузарії широко присутні на всіх культурах сучасних сівозмін, добре почуваються при НР від 0 до 12, зберігають високу патогенну активність, як за посухи, так і надмірної вологи; за потреби змінюють спосіб існування від паразитичного до сапрофітного. Однак основною рисою їх «характеру» є напад на ослаблені рослини. А тому найбільш ефективною протидією їх агресивності, виходячи із цієї біологічної особливості – приналежності до факультативних (не обов’язкових) сапрофітів є застосування саме інтегрованого захисту, при  чому на всіх культурах агроценозу. Наприклад, фузаріоз колосу найбільш сильно уражує пшеницю, розміщену після кукурудзи на силос, оскільки сумчаста стадія патогенна розвивається на цій культурі.

Разом з тим, в окремих господарствах інтегрована система захисту на практиці зведена до застосування пестицидів і, в багатьох випадках, нажаль, безсистемного та неадекватного рівню загрози втрати врожаю їх застосування.

Останнім часом, особливо у невеликих фермерських господарствах, набувають поширення сажкові хвороби. Слід зазначити, що боротьба з ними шляхом традиційного обприскування неефективна. Збудники твердої, летючої та карликової сажки передаються виключно насінням, або через ґрунт, особливо карликової сажки, теліоспори якої зберігають життєздатність у ґрунті до 9 років. Відтак, надзвичайно важливе значення в обмежені цих хвороб має протруювання насіння та сівозміна.

Нагадаємо, що зараження летючою сажкою відбувається під час цвітіння. Заражене грибом зерно (насіння) зовні практично не відрізняється від здорового. А тому насіннєвий матеріал з посівів, уражених цією хворобою має бути ретельно проаналізований і оброблений системними протруйниками. Краще такі посіви для майбутньої сівби не використовувати.

Якісному протруєнню насіння в умовах цієї осені має бути приділена особлива увага. Найкращі результати дає застосування протруйників, що мають не менше 2–3 діючих речовин. Останнім часом в регіоні, нажаль, почастішали випадки ураження посівів карликовою сажкою, якому можуть сприяти невибагливість до вибору сорту, порушення сівозміни, спрощення протруювання насіння. 

Якісному протруєнню насіння в умовах цієї осені має бути приділена особлива увага. Найкращі результати дає застосування протруйників, що мають не менше 2–3 діючих речовин

Сучасний асортимент пестицидів дає можливість широкого вибору найефективніших композицій. Вибираючи протруйники, важливо враховувати стресові умови (температура, вологість), що складається в період сівби і проростання насіння. В умовах недостатнього зволоження і високої температури протруйники із різних хімічних груп по-різному діють не тільки на збудники, але й на саму рослину. За умов, що складаються і ймовірно збережуться до початку сівби, доцільно відмовитись від протруйників, що містять тебуконазол, який умовах посухи може здійснювати ретардантну дію на насіння, затримувати появу сходів та знижувати зимостійкість рослин.

Ефективними є препарати Селест Топ (діфеноконазол, флудіоксоніл, тіаметоксам), 1,3–1,7 л/т; Кінто Дуо, (тритіконазол, прохлораз), 2–2,5 л/т. Крім цих можуть бути використані інші протруйники, що містить три діючих речовини; Максим Стар 025 FS,  Вінцит 050 SC, Вінцит Форте SC, Вітавакс 200 ФФ (окрім фунгіцидної має й антибактеріальну дію), Дивіденд Стар 036 FS. Однак в умовах посухи бажано обмежити кількість діючих речовин у бакових сумішах.

Слід нагадати про доцільність застосування високоефективного протруйника Ламардор Про, який вже тривалий час демонструє надійний захисний ефект. Цей препарат містить в собі протіоконазол, який стримуючи певною мірою ріст листостеблової маси, активізує ріст та розвиток кореневої системи, що надзвичайно важливо, особливо за пізніх сходів.

Ні в якому разі не можна замінювати протруйники біостимуляторами та мікроелементами.

За умов, коли частина посівів буде розміщена після стерньових попередників, а також на фоні високих температур значно активізується горизонтальна міграція фітофагів, в тому числі, шкідників озимої пшениці. За надто ранніх строків сівби (до 10 вересня) зростає ризик пошкодження сходів злаковими мухами, а в південних районах і личинками хлібної жужелиці. Велику загрозу сходам озимих створюватимуть також дротяники і особливо озима совка, чисельність якої через потепління та розбалансування інтегрованого захисту різко зросла.

Своєчасне загортання у ґрунт рослинних решток стерньових та бур’янів родини тонконогових, особливо, пирію повзучого та падалиці дає можливість значно зменшити ризик пошкодження посівів озимої пшениці злаковими мухами, особливо гессенською, яка, як відомо, живе лише 4–5 днів. Менше уражуються цими фітофагами посіви за більш пізньої сівби (3–5 жовтня).

Гессенська муха

Чорна злакова муха

Найбільш ефективним протидіючим заходом проти шкідливого ентомокомплексу є хімічний метод. Він може бути реалізований як шляхом нанесення інсектициду на насіння, так і шляхом обприскування сходів. Перший має низку істотних переваг: екологічно набагато безпечніший; економічно дешевший; гарантує тривалий та надійний захист за будь-яких погодних умов.

Відтак, насіння слід обробити (в композиції із фунгіцидами) одним із препаратів (наводимо в порядку, починаючи із найбільш ефективних): Круїзер (тіаметоксам), 0,5 л/т; Гаучо Ево 275 FS (клотіанідин + імідаклоприд), 2,0 л/т та інші. Препарати на основі диметоату небажано застосовувати в умовах посухи. Круїзер має істотну перевагу над іншими, а саме – екологічно безпечніший і справляє більш тривалу (до 45 днів) захисну дію.
Там, де сівбу буде проведено необробленим інсектицидами насінням, що є вкрай не бажаним, слід здійснювати постійний контроль за динамікою чисельності і заселення посівів злаковими мухами (личинки хлібної жужелиці легко встановити завчасно, якщо вони присутні в біоценозі даного регіону). При цьому слід пам'ятати, що економічний поріг шкодочинності злакових мух шляхом застосування сачка встановити досить важко, оскільки відкладання ними яєць може відбутись поза нашим контролем через ряд інших причин. А відтак, потрібно обстежити посіви озимої пшениці на предмет присутності на них яйцекладок, пам'ятаючи при цьому, що шведські мухи (вівсяна і ячмінна) відкладають яйця у фазі першого – другого листка за колеоптиль або листкову піхву, що прикриває молоденьке стебельце; гессенська - на поверхню листка, розміщуючи їх ланцюжком. Через 4–7 днів можлива поява личинок. Шкодочинність злакових мух дуже висока, найбільш небезпечним є пошкодження ембріональних тканин. За необхідності обприскування слід оперативно провести (до зниження температури повітря нижче 12 °С) такими препаратами: Бі-58 новий, Данадим 400, Волатон, Золон, 1,5 л/га; Децис f-Люкс 25 ЕС, 0,3–0,4 л/га, Карате 050 ЕС, 0,2 л/га; Фастак або його аналоги — 0,15 л/га.

Якщо в посівах наявні личинки хлібної жужелиці (більше 2–4 особин на 1 м²) – слід внести до суміші препарат, що містить хлорпірифос з циперметрином, біфентрин, ацетаміприд.

Протягом останніх років через істотне потепління другої половини осені спостерігається значне (майже до 1 грудня) подовження строків осінньої вегетації озимої пшениці. При цьому вегетують і бур’яни, які створюють досить небезпечну конкуренцію на початкових фазах розвитку культури. За даними Центру наукового забезпечення АПВ Вінницької області до кінця вегетації пшениці бур'яни можуть формувати до 1,5 тони сирої біомаси на одному гектарі, виносячи із ґрунту на їх формування до 12 % поживних речовин мінеральних добрив внесених під озиму пшеницю. Сумарна частка втрачених добрив, певний недобір врожаю та зниження його якості переконливо свідчить про економічну доцільність застосування гербіцидів.
Осіннє внесення більшості гербіцидів в умовах Лісостепу України істотно регламентується температурними параметрами, а саме: зниженням денної температури нижче 20 º С зменшує ефективність їхньої дії через сповільнення активності обмінних процесів в рослинах бур'янів. За таких умов внесення гербіцидів Еллай Супер – 0,015, Гранстар – 0,020-0,025, Гроділ Ультра – 0,2 кг/га забезпечить лише припинення росту надземної маси рослин при слабкій токсикації їх кореневої системи.

Для знищення однорічних дводольних та окремих видів злакових бур’янів (мітлиця звичайна, стоколос житній) використовують гербіцид Трамп (ізопротурон + пендиметалін), 4 л/га, який вносять у фазу 1–3 листочків озимої пшениці. Цей препарат забезпечує довготривалий контроль бур’янів на протязі осінньої та весняно-літньої вегетації цієї культури, має високу гербіцидну активність за низьких температур в осінній період і відновлює її разом з відновленням вегетації озимої пшениці.

Ефективними буде застосування й  гербіцидів Дербі, Аксіал Крос (діє проти злакових і дводольних бур'янів), Логран, Пік (або їхня суміш), Квелекс, а також препаратів, що поєднують трибенурон-метил, флорасулам та флуметсулам (наприклад, Лаплас).

За матеріалами рекомендацій Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України