Ос­но­ви удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

Зна­чен­ня ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів жив­лен­ня для пло­до­вих і ягідних куль­тур

Вирізня­ють 12 еле­ментів жив­лен­ня, ук­рай потрібних для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин, вплив яких обу­мов­люється фізіологічною рол­лю в жи­вих ор­ганізмах. У разі не­стачі чи над­лиш­ку будь-яко­го еле­мен­та в си­с­темі жив­лен­ня рос­лин по­ру­шується обмін ре­чо­вин і на­стає збій їхньо­го роз­вит­ку, що спри­чи­нює зни­жен­ня про­дук­тив­ності або навіть їхню за­ги­бель. 

Для жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин азот потрібен у знач­но більшій кількості, ніж інші еле­мен­ти. За йо­го не­стачі на­сам­пе­ред по­слаб­лю­ють­ся рос­тові про­це­си, а відтак змен­шується на­гро­ма­д­жен­ня біома­си та співвідно­шен­ня між над­зем­ною ча­с­ти­ною та ко­ре­не­вою си­с­те­мою. 

Фо­с­фор — це енер­ге­тич­не за­без­пе­чен­ня про­цесів ме­та­болізму ре­чо­ви­ни. На відміну від азо­ту, оп­ти­маль­не жив­лен­ня рос­лин фо­с­фо­ром сприяє швид­шо­му всту­пу їх у пло­до­но­шен­ня, сти­му­лює про­це­си запліднен­ня, фор­му­ван­ня та дозріван­ня не ли­ше плодів, а й усіх тка­нин. 

Зна­чен­ня калію вар­то роз­г­ля­ну­ти де­тальніше, ад­же цей еле­мент хімічно не зв’яза­ний в ор­ганічних спо­лу­ках, але є од­ним із най­не­обхідніших для роз­вит­ку пло­до­вих куль­тур. Він відіграє важ­ли­ву роль у вуг­ле­вод­но­му й білко­во­му обмінах, ак­ти­вує фер­мен­ти, сприяє ви­ко­ри­с­тан­ню азо­ту в амонійній та нітратній фор­мах, підви­щує стійкість рос­лин до зне­вод­нен­ня тка­нин та не­спри­ят­ли­вих фак­торів се­ре­до­ви­ща: по­су­хи, низь­ких тем­пе­ра­тур, гриб­них за­хво­рю­вань то­що. Калій впли­ває на якість плодів, їхній аро­мат, за­барв­лен­ня і хімічний склад. Та­кож за нор­маль­но­го за­без­пе­чен­ня цим еле­мен­том підви­щується мо­ро­зостійкість рос­лин і ре­ге­не­ра­тив­на їхня здатність до віднов­лен­ня тка­нин після підмер­зан­ня. Ба­га­то досліджень про виз­на­чен­ня впли­ву калію в си­с­темі жив­лен­ня рос­ли­ни, які про­во­ди­ли на­уковці, по­ка­за­ли, що цей еле­мент є ду­же важ­ли­вим — він не­за­­мінний, по­за­як без ньо­го не­мож­ли­ве нор­маль­не жив­лен­ня рос­лин.

За хімічним скла­дом калійні до­б­ри­ва поділя­ють на дві ос­новні гру­пи — хло­ридні і без­хло­ридні. На на­шо­му рин­ку ЗЗР во­ни пред­став­лені пе­ре­важ­но у фор­мах хло­ри­ду калію (КСl) та суль­фа­ту калію (К2SO4). Хло­ровмісні до­б­ри­ва потрібно вно­си­ти во­се­ни, щоб змен­ши­ти вплив ток­сич­но­го хло­ру на рос­ли­ну, а суль­фа­ти ефек­тивні на луж­них ґрун­тах із кар­бо­нат­ним за­со­лен­ням. Крім вне­сен­ня у ґрунт калію, цей вид до­б­рив підкис­лює йо­го і тим са­мим підви­щує ру­хомість еле­ментів жив­лен­ня і їхню до­ступність рос­ли­нам.

До­статнє жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин кальцієм за­без­пе­чує до­б­рий ріст ко­ренів та на­ро­с­тан­ня ко­ре­не­вих во­лосків. На­томість йо­го не­ста­ча зу­мов­лює за­хво­рю­ван­ня кісточ­ко­вих порід на ка­ме­де­те­чу — го­моз. Вва­жа­ють, що кальцій за­без­пе­чує три­ва­лу лежкість плодів та змен­шує їхню за­хво­рю­ваність під час зберіган­ня.

Магній впли­ває на пло­до­у­тво­рен­ня, дозріван­ня та якість плодів, сприяє на­ко­пи­чен­ню в рос­ли­нах жирів і вуг­ле­водів, підви­щує мо­ро­зостійкість рос­лин.

Не­ста­ча заліза у жив­ленні рос­ли­ни галь­мує або навіть при­пи­няє син­тез хло­рофілу, внаслідок чо­го по­слаб­люється ріст та роз­ви­вається хло­роз ли­с­тя. 

Сірка бе­ре участь в ут­во­ренні хло­рофілу, сприяє рос­ту коріння, за­вдя­ки чо­му підви­щується про­дук­тивність пло­до­вих і ягідних рос­лин.

Бор істот­но впли­ває на фор­му­ван­ня квітко­вих бру­нь­ок, запліднен­ня (сприяє про­ро­с­тан­ню пил­ку), дозріван­ня плодів, ріст коріння та на підви­щен­ня по­су­хо- й со­лестійкості рос­лин.

Мар­га­нець. Як і бор, цей еле­мент по­зи­тив­но впли­ває на запліднен­ня (зав’язу­ван­ня плодів), по­даль­ший їхній роз­ви­ток та вміст у них вітамінів і цукрів. 

За не­стачі міді в жив­ленні рос­лин погіршується їхня во­дов­бир­на і во­ло­го­ут­ри­му­валь­на здатність, зни­жується стійкість про­ти гриб­них та бак­теріаль­них хво­роб.

Не­ста­ча цин­ку не­га­тив­но по­зна­чається на роз­вит­ку рос­ли­ни: у неї роз­ви­вається фізіологічне за­хво­рю­ван­ня — дрібно­листість (а в яб­луні — ще й ро­зет­ковість). Па­го­ни слабкі, ду­же чут­ливі до мо­розів і ча­с­то відми­ра­ють. 

Молібден поліпшує жив­лен­ня рос­лин кальцієм, бе­ре участь в окис­но-віднов­них про­це­сах, ут­во­ренні хло­рофілу і вітамінів, про­цесі обміну фо­с­фо­ру і вуг­ле­водів.

Жив­лен­ня рос­лин — склад­ний фізіологічний про­цес, але ос­но­вою йо­го є зба­лан­су­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня, ад­же не­ста­чу од­но­го еле­мен­та не мож­на заміни­ти над­лиш­ком іншо­го.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня пло­до­вих і ягідних куль­тур

Ди­фе­ренційо­вані си­с­те­ми удо­б­рен­ня пло­до­во-ягідних на­са­д­жень до­по­ма­га­ють вирішу­ва­ти за­вдан­ня:
— ре­алізації по­тенційної про­дук­тив­ності шля­хом оп­тимізації міне­раль­но­го жив­лен­ня;
— підви­щен­ня ро­дю­чості ґрун­ту в са­до­вих це­но­зах зон плодівництва;
— ви­роб­ництва ви­со­ко­якісних плодів і ягід із гра­нич­но об­ме­же­ною на­явністю в них ксе­нобіотиків.

Го­ло­вним фак­то­ром відтво­рен­ня ро­дю­чості ґрун­ту в пло­до­вих на­са­д­жен­нях є за­без­пе­чен­ня йо­го свіжою ор­ганічною ре­чо­ви­ною, оскільки її роз­клад і син­тез ста­нов­лять ос­но­ву про­це­су ґрун­то­у­тво­рен­ня.

У зв’яз­ку з пе­ре­хо­дом до тех­но­логій із ви­ко­ри­с­тан­ням ско­роплідних сортів яб­луні та груші на сла­бо­рос­лих і напівкар­ли­ко­вих підще­пах зі щільним ви­са­д­жу­ван­ням де­рев, ско­ро­чен­ням періоду їхньої ек­сплу­а­тації (до 15–18 років) та ут­ри­ман­ням ґрун­ту в міжрядді за дер­но­во-пе­регнійною си­с­те­мою вне­сен­ня ор­ганічних до­б­рив у період ек­сплу­а­тації са­ду стає ма­ло­ефек­тив­ним. То­му їх вно­сять у вка­за­них раніше до­зах ра­зом із сла­бо­роз­чин­ни­ми міне­раль­ни­ми (фо­с­фор­ни­ми) до­б­ри­ва­ми під час пе­ред­са­див­ної підго­тов­ки ґрун­ту, а азотні та калійні — в період рос­ту й пло­до­но­шен­ня — по­верх­не­во, а за на­яв­ності зро­шу­ван­ня — із по­лив­ною во­дою. За не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня та об­ме­же­но­го над­хо­д­жен­ня ор­ганічних до­б­рив най­раціональнішою є си­де­раль­но-міне­раль­на си­с­те­ма удо­б­рен­ня. Ви­ро­щу­ван­ня в міжряд­дях на­са­д­жень си­де­раль­них (бо­бо­вих, олійних і зла­ко­вих) куль­тур чер­гується в часі та поєднується із ви­ко­ри­с­тан­ням міне­раль­них до­б­рив у відповідних до­зах.

Най­пра­вильнішим і найбільш раціо­наль­ним є комбіно­ва­ний спосіб вне­сен­ня до­б­рив: ос­нов­не піджив­лен­ня (в то­му числі з по­лив­ною во­дою — фер­ти­гація) та по­за­ко­ре­не­ве — шля­хом об­при­с­ку­ван­ня. По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня в пев­них умо­вах і в кон­кретні фа­зи роз­вит­ку рос­лин є єди­ним спо­со­бом усу­нен­ня дефіци­ту то­го чи іншо­го еле­мен­та жив­лен­ня, що підви­щує ак­тивність по­втор­но­го йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня ор­га­на­ми рос­лин. По­зи­тив­но­го впли­ву на фізіологічний стан рос­лин та істот­ної при­бав­ки вро­жаю мож­на до­сяг­ти за­вдя­ки об­при­с­ку­ван­ню на­са­д­жень спо­лу­ка­ми бо­ру, мар­ган­цю та сумішшю їхніх со­лей у пев­них кон­цен­т­раціях у відповідні фа­зи роз­вит­ку.

Удо­б­рен­ня ґрун­ту пе­ред за­кла­дан­ням са­ду 

Спо­со­би виз­на­чен­ня оп­ти­маль­ної кількості до­б­рив для вне­сен­ня в ґрунт спи­ра­ють­ся на­сам­пе­ред  на дані аг­рохімічно­го аналізу ґрун­ту. Це ос­нов­ний і най­точніший спосіб, про­те й він по­тре­бує про­ве­ден­ня аналізу ґрун­ту в аг­рохімічній ла­бо­ра­торії. Нор­ми фо­с­фор­них і калійних міне­раль­них до­б­рив слід вста­нов­лю­ва­ти ди­фе­ренційо­ва­но, в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ви­хо­дя­чи з рівня за­без­пе­че­ності ґрун­ту ру­хо­ми­ми спо­лу­ка­ми фо­с­фо­ру й калію. 

Під час роз­ра­хунків оп­ти­маль­ної нор­ми до­б­рив для за­без­пе­чен­ня ґрун­ту ру­хо­ми­ми фор­ма­ми фо­с­фо­ру й калію слід вра­хо­ву­ва­ти, що во­ни не ма­ють бу­ти надмірно ви­со­ки­ми. Мак­си­маль­на кількість фо­с­фор­них до­б­рив, вне­се­них од­но­ра­зо­во пе­ред за­кла­дан­ням са­ду, не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 600 кг/га по­жив­но­го еле­мен­та; калійних: у рай­о­нах Полісся, Лісо­сте­пу та в пе­редгір’ях Кар­пат во­на ста­но­вить 800, а в Сте­пу, на чор­но­зе­мах зви­чай­них, півден­них і тем­но-ка­ш­та­но­вих ґрун­тах — 600 кг/га. За ви­со­ко­го рівня за­без­пе­че­ності ґрун­ту фо­с­фо­ром і калієм ці до­б­ри­ва не вно­сять. Ор­ганічну по­жи­ву в пло­до­нос­них на­са­д­жен­нях за­сто­со­ву­ють раз на три-чо­ти­ри ро­ки, міне­ральні — що­ро­ку.

Нор­ми міне­раль­них до­б­рив не по­тре­бу­ють щорічно­го їхньо­го вста­нов­лен­ня за да­ни­ми хімічних аналізів ґрун­ту, до­сить це зро­би­ти раз на чо­ти­ри-п’ять років із відповідним ко­ре­гу­ван­ням доз. 

Виз­на­чен­ня норм вне­сен­ня до­б­рив на ос­нові ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки рос­лин — це до­поміжний спосіб, що до­по­ма­гає уточ­ню­ва­ти до­зи азот­них і калійних до­б­рив. У кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож дані вмісту азо­ту й калію в ли­ст­ках од­норічних па­гонів у фазі закінчен­ня їхньо­го рос­ту (тре­тя де­ка­да лип­ня — пер­ша серп­ня) (табл. 1).

Виз­на­чи­ти по­тре­бу в до­б­ри­вах на ос­нові ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки мож­на як у ла­бо­ра­тор­них, так і в по­льо­вих умо­вах за до­по­мо­гою пор­та­тив­но­го при­ла­ду «Фло­ра­тест», роз­роб­ле­но­го Інсти­ту­том кібер­не­ти­ки НАН та Інсти­ту­том садівництва НА­АН. Він дає змо­гу в по­льо­вих умо­вах ви­я­ви­ти дефіцит азо­ту і кар­бо­нат­ний хло­роз у рос­ли­ни.

Як­що в листі де­рев рівень вмісту азо­ту й калію ниж­чий від оп­ти­маль­но­го, то до­зу відповідних до­б­рив збільшу­ють на 20–30%. 

Та­кож виз­на­ча­ють по­тре­бу в піджив­ленні на ос­нові візу­аль­ної ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки (до­поміжний спосіб). Цей ме­тод, зро­зуміло, при­близ­ний, але за на­яв­ності в садівни­ка пев­них на­ви­чок до­по­ма­гає йо­му оціни­ти стан міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин і виз­на­чи­ти дефіцит ма­к­ро- та мікро­е­ле­ментів.

Як­що рос­ли­нам для нор­маль­ної життєдіяль­ності три­ва­лий період не ви­с­та­чає пев­но­го еле­мен­та міне­раль­но­го жив­лен­ня, біологічні про­це­си в їхніх тка­ни­нах по­ру­шу­ють­ся. Це су­про­во­д­жується змен­шен­ням про­дук­тив­ності, погіршен­ням рос­то­вих про­цесів, мор­фо­логічни­ми та ана­томічни­ми зміна­ми. На ли­ст­ках та інших ор­га­нах рос­лин з’яв­ля­ють­ся ти­пові симп­то­ми не­стачі відповідних еле­ментів, на ос­нові яких мож­на вста­но­ви­ти по­тре­бу рос­лин у до­б­ри­вах.

За­сто­со­ву­ю­чи ме­тод візу­аль­ної діаг­но­с­ти­ки, слід ма­ти на увазі, що фізіологічна роль ок­ре­мих еле­ментів, так са­мо як і здатність рос­лин ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти по­втор­но ті з них, що бу­ли за­своєні раніше (про­цес ре­у­тилізації), не­од­на­кові. Азот, фо­с­фор, калій та магній ре­у­тилізу­ють­ся до­б­ре, а кальцій, залізо, сірка та май­же всі мікро­е­ле­мен­ти — по­га­но. То­му не­ста­ча еле­ментів, які підда­ють­ся ре­у­тилізації, су­про­во­д­жується за­зви­чай по­явою симп­томів го­ло­ду­ван­ня на ниж­нь­о­му, старішо­му, листі па­гонів. А за не­стачі еле­ментів, які по­га­но або зовсім не ре­у­тилізу­ють­ся, ці оз­на­ки про­яв­ля­ють­ся на верхніх, мо­ло­дих, ли­ст­ках. 

Як пра­ви­ло, по­ява візу­аль­них оз­нак по­ру­шен­ня міне­раль­но­го жив­лен­ня рос­лин пов’яза­на з тим, що тка­ни­ни вже не­зво­рот­но зміни­лись або навіть за­ги­ну­ли. То­му важ­ли­во яко­мо­га раніше ви­я­ви­ти ці по­ру­шен­ня, щоб яко­мо­га раніше вста­но­ви­ти при­чи­ни, що їх зу­мов­лю­ють (табл. 2).

Слід обов’яз­ко­во про­во­ди­ти візу­аль­ну діаг­но­с­ти­ку ко­ре­не­во­го жив­лен­ня пло­до­вих рос­лин, ад­же во­на до­по­ма­гає вчас­но ви­я­ви­ти осе­ред­ки не­спри­ят­ли­во­го ста­ну ко­ре­невмісно­го ша­ру ґрун­ту. Вод­но­час слід ма­ти на увазі, що де­які по­шко­д­жен­ня зу­мов­лені не по­ру­шен­ням жив­лен­ня, а інши­ми при­чи­на­ми. Так, важ­ко розрізни­ти оз­на­ки го­ло­ду­ван­ня та надмірно­го жив­лен­ня, оскільки не­ста­ча од­но­го з еле­ментів су­про­во­д­жується надмірним над­хо­д­жен­ням інших. Подібність симп­томів, вик­ли­ка­них різни­ми при­чи­на­ми, на­при­клад, по­ява опіку на ли­ст­ках, мо­же бу­ти ре­зуль­та­том: не­до­стат­нь­о­го над­хо­д­жен­ня во­ди в рос­ли­ну, інтен­сив­ної транспірації за надмірної су­хості повітря, за­топ­лен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми, дефіци­ту калію, збільшен­ня співвідно­шен­ня N:К у ґрунті то­що. На жаль, оз­на­ки не­стачі пев­них еле­ментів жив­лен­ня з’яв­ля­ють­ся зде­більшо­го настільки пізно, що навіть терміно­вим вне­сен­ням відповідних до­б­рив до­сить важ­ко відно­ви­ти нор­маль­ний стан і про­дук­тивність рос­лин. 

Візу­аль­на діаг­но­с­ти­ка не по­тре­бує ла­бо­ра­тор­ної техніки і то­му здається простішою і до­ступнішою. Для ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го ме­то­ду на прак­тиці слід пе­ре­ко­на­ти­ся, що по­га­ний стан рос­лин пов’яза­ний са­ме з фізич­ни­ми функціями яко­го-не­будь еле­мен­та, а не з інши­ми, ча­с­то невідо­ми­ми, при­чи­на­ми. 

У зв’яз­ку з цим візу­аль­ну діаг­но­с­ти­ку мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки як до­дат­ко­вий та при­близ­ний ме­тод вод­но­час із обов’яз­ко­вим за­сто­су­ван­ням точ­ні­ших спо­собів — ґрун­то­вої та рос­лин­ної діаг­но­с­ти­ки.

Спо­со­би і терміни ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив у са­дах

Ор­ганічні, а та­кож фо­с­форні та калійні міне­ральні до­б­ри­ва слід вно­си­ти во­се­ни, під ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту. До то­го ж їх мож­на вно­си­ти що­ро­ку в оди­нарній нормі або раз на два-три ро­ки, відповідно збільшив­ши до­зи. На кис­лих ґрун­тах слід відда­ва­ти пе­ре­ва­гу фізіологічно луж­ним фор­мам до­б­рив, а на луж­них — фізіологічно кис­лим. 

Для поліпшен­ня умов жив­лен­ня рос­лин в ок­ремі фа­зи їхньо­го роз­вит­ку, особ­ли­во в ро­ки з ви­со­ким уро­жаєм, їх піджив­лю­ють три-чо­ти­ри ра­зи швид­кодіючи­ми ор­ганічни­ми до­б­ри­ва­ми (гноївка, пта­ши­ний послід то­що) або азот­ни­ми міне­раль­ни­ми. Пер­ше піджив­лен­ня про­во­дять відра­зу після цвітіння рос­лин (на­прикінці трав­ня), а дру­ге — після фізіологічно­го оси­пан­ня зав’язі (наприкінці черв­ня). 

До­б­ри­ва мож­на вно­си­ти як у ґрунт, так і по­за­ко­ре­не­во. Ос­танній спосіб за­сто­со­ву­ють переважно для вне­сен­ня мікро­е­ле­ментів і не­ве­ли­кої кількості азо­ту — це дає змо­гу опе­ра­тив­но «до­став­ля­ти» еле­мен­ти жив­лен­ня в рос­ли­ну. По­за­ко­ре­не­ве удо­б­рен­ня особ­ли­во ефек­тив­не за дефіци­ту во­ло­ги в ґрунті в са­дах і ягідни­ках на бо­гарі (без по­ли­ву).

На су­час­но­му етапі ве­ден­ня рос­лин­ництва в Ук­раїні аг­рохімія, яка є ос­но­вою су­час­ної «хімічної» си­с­те­ми зем­ле­роб­ст­ва — по­за кон­ку­ренцією що­до біологічно­го рільництва. Уміле за­сто­су­ван­ня за­собів хімізації дає вдвічі ви­щу при­бав­ку вро­жаю, до то­го ж не ниж­чої якості, ніж за біологічно­го ве­ден­ня рос­лин­ництва.

Жив­лен­ня рос­лин — склад­ний про­цес, в ос­нові яко­го є зба­лан­су­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня, ад­же не­ста­чу од­но­го еле­мен­та не мож­на заміни­ти над­лиш­ком іншо­го.

Д. Гречковський, ст. наук. співробітник,
ІС НААН

Інформація для цитування

Основи удобрення плодових і ягідних культур/ Д. Гречковський // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 97-100