Зернова арифметика: якщо врожайність — униз, то ціни зразу — вгору

Попередні підсумки врожаю зернових культур підбивали під час шостої Міжнародної конференції “Зернова індустрія’2007”, яку організувало інформаційне агентство “АПК-Інформ”. Вони далекі від райдужних. Із усіх озвучених на конференції цифр оптимізм викликали хіба що прогнози від Міністерства аграрної політики, які щосили лунали навесні нинішнього року: зберемо 37–38 млн т зернових.

У період між посівною і жнивами перспектива ця загасала, а потім і зовсім “змарніла” — 28 млн у вазі після доробки, що майже на 7 млн т менше, ніж торік.
Зниження врожаю очікується практично всіх культур, крім жита й кукурудзи.
Мало того, реальністю стало зменшення валового збору ячменю (приблизно на 46%) і гороху (на 43%). Крім того, очікується скорочення врожаю круп’яних культур — вівса й проса — на 12,7 і 19%, відповідно.
Експерти “АПК-Інформ” не погоджуються з оприлюдненими даними Держкомстату, згідно з якими в країні зібрано 14,5 млн т пшениці. За словами аналітика цього інформаційного агентства Анастасії Івасенко, навіть із урахуванням того, що це оперативні дані й валовий збір показано у вазі до доробки, цифра явно завищена. За прогнозами, врожай становитиме не більше 13 млн т. У своїх розрахунках експерти враховували раніше озвучені дані про загибель посівів від несприятливих погодних умов і липневі прогнози Гідрометеоцентру щодо врожаю культури. Цікавий і той факт, що за валового збору пшениці в 14,5 млн т обсяг задекларованого зерна до 1 вересня нинішнього року, згідно з офіційними даними, становив 8,8 млн т. Тобто цілком імовірно, що реально зібрали ще менше, і в подальшому доведеться знизити прогноз.
На жаль, у нашій країні — нарікали під час конференції фахівці — майже завжди потрібно враховувати особливості національної статистики, агрополітики та інші чинники, що часом надто плутають дані і спотворюють ситуацію на ринку.
Чимало уваги на заході було приділено пшениці. Підраховуючи зібраний урожай, фахівці не оцінювали частку продовольчої пшениці. Зробити це досить складно, оскільки поняття “продовольча” й “фуражна”, з погляду споживання, в нас дуже умовні. Пшеницю можуть використовувати в борошномельному, круп’яному, спиртовому виробництві, тобто фактично на продовольчі цілі. І, навпаки, продовольче зерно часто йде на корм худобі, особливо в господарствах населення. Тому доцільно вести мову про врожай як про єдине ціле.
Прогнозується, що споживання пшениці в країні збільшиться. Попри те, що хлібного борошна виробляють дедалі менше, оскільки скоротилося населення країни. Підставою так думати є зростання виробництва борошняних кондитерських виробів та макаронів. Крім того, обмеження на вивіз зерна, природно, спровокували зростання експорту продуктів його переробки, зокрема борошна. За офіційними даними митної статистики, за липень-серпень з нашої країни його вивезли 13,9 тис. т. А це — 94,5% вивезеного за весь 2006/07 маркетинговий рік. Тваринництво теж “з’їсть” пшениці більше, ніж звичайно. Пов’язано це не стільки зі збільшенням поголів’я, скільки зі збільшенням частки цієї культури в загальному обсязі кормового споживання. Але, незважаючи на невисокі польові дивіденди пшеничного поля й низькі перехідні запаси цієї культури, що становлять лише 1,8 млн т, хлібного зерна, за оцінками експертів, має вистачити до нового врожаю. Більше того, близько мільйона тонн пшениці зможемо експортувати.
Якщо казати про внутрішні ціни на цю культуру, то традиційне зниження на початку сезону було незначним і дуже короткочасним. Тепер за тонну пшениці третього класу аграрії просять не менше 1200, фуражної — 990 гривень. До того ж, багато хто із сільгоспвиробників не поспішає реалізовувати зерно, очікуючи поліпшення кон’юнктури ринку й розраховуючи на зняття обмежень експорту. Для господарств високий попит переробників, які формують у цей період основні обсяги сировинних запасів, зумовлює позитивну цінову динаміку. Підтримує ціни й конкуренція серед експортерів. Але те, що добре аграріям, не завжди добре для державних засіків. Аграрний фонд, покликаний з перших днів жнив формувати держзапас, зміг законтрактувати лише 150 тис. т зерна. Звісно, з такими темпами закупівель Держпродрезерв не буде сформовано й до нового року.
Однак держчиновників це не бентежить, оскільки вважається, що в державі вже накопичено достатні запаси, які дають змогу здійснювати інтервенції на ринку й регулювати ситуацію на ньому економічними методами. Йдеться про так звані регіональні продовольчі резерви. За офіційною інформацією, регіональні засіки нібито законтрактували 1,7 млн т продовольчого зерна, з яких 1,3 млн вже оплатили обласні адміністрації. Щоправда, учасники конференції засумнівалися в достовірності цієї інформації, бо в місцевих бюджетах засобів для цього ніколи не передбачали.
Сумнівним є й запевнення чиновників, що Держкомрезерв найближчими днями закупить 2 млн т пшениці, й тоді, з урахуванням обсягів уже наявного зерна в Агрофонді, в уряду не буде серйозних проблем на зерновому ринку.
Насправді нинішнього року сільгоспвиробники фактично відмовилися продавати вирощене зерно державі за “біржовими” й затвердженими урядом цінами. Багато хто вважає їх явно заниженими на фоні світового подорожчання зернових і щорічного збільшення в країні собівартості виробництва хлібних культур. Тому аграрії вичікують момент, коли перестануть діяти експортні заборони чи внутрішні переробники, зазнавши дефіциту сировини, стануть податливішими та почнуть підвищувати закупівельні ціни. Тож, швидше за все, нинішні позахмарні ціни на пшеницю — ще не межа.

Галина Квітка