У соняшниках — приховані прибутки

В. Друженко
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Для багатьох вітчизняних господарств, які спеціалізуються на вирощуванні соняшнику, та олійно-жирових підприємств нинішній сезон дав можливість фінансово зміцнити свої позиції. Завдяки щедрому врожаю ліквідного насіння, за прогнозами, виробництво соняшникової олії збільшиться до 4,5–4,6 млн т (зростання проти 2014/15 маркетингового року на 7–9%). Таким чином, Україна залишиться світовим лідером як із виробництва згаданої олії, так і її експорту. Більше того, ми маємо унікальну можливість відновити свої позиції у поставках олії на турецький ринок та збільшити обсяги реалізації до країн ЄС.

Рахуємо врожай
Торік, за попередніми даними, основних видів олійних в Україні зібрали 16,82 млн т проти 16,2 млн роком раніше (зростання на 3,7%).
Якщо «пройтися» по культурах, то відзначимо незначне зростання виробництва сої — до 3,92 млн т (попереднього сезону мали 3,88 млн). Сталося це насамперед завдяки розширенню площ — на 18,4%, адже через спекотну погоду врожайність сої знизилася на 14,4%. Звісно, посуха завадила аграріям. Бо напередодні збирання у прогнозах значилося, що за врожайності 21 ц/га буде отримано понад 4,4 млн т насіння цієї культури.
Розширення площ під соєю зумовило зростання її частки у структурі посівів основних видів олійних. Таке збільшення, як правило, відбувається у результаті скорочення площ під ріпаком — його аграрії під торішній урожай посіяли на 22,5% менше (670 тис. га проти 865 тис.). Тож не дивно, що й виробництво ріпаку зменшилося від 2,2 млн т до 1,74 млн.
А ось соняшнику посушлива погода пішла на користь. Його виробництво зросло завдяки підвищенню врожайності — на 11,8%. Валовий збір соняшнику у вазі після доробки становив 11 млн 165 тис. т, що перевищило рівень 2014-го на 10,2%.
За попередніми оцінками Інституту аграрної економіки НААН, рентабельність сільгоспвиробництва за підсумками 2015 року очікується на рівні 23,7%. Це на 2% нижче від позаторішнього показника.
Водночас рентабельність соняшнику збільшилася від 36,5 до 63,4%, ріпаку — від 29,2 до 58,8%. А ось у виробництві сої прибутковість знизилась у 3,5 разу — до 10%.
Від малого насіння —
значний зиск і великі клопоти
Вітчизняні потужності із переробки олійних мають тенденцію до подальшого зростання. Україна за рік може переробити близько 16,5 млн т таких культур. Тобто заводів вистачає, щоб дати раду всьому вирощеному врожаю соняшнику, сої та ріпаку. Це дає можливість виробляти олії в обсягах, що забезпечують внутрішні потреби, і водночас — нарощувати експортний потенціал (і не тільки соняшникової олії, а також ріпакової та соєвої, інших видів олійно-жирової продукції).
 Здавалося б, за такої ситуації усе «безхмарно» у цьому сегменті на внутрішньому ринку. Але переробники нарікають: процесу дошкуляє залежність сировинних ринків України від коливань валютного курсу, що впливає не тільки на ціни, але й на темпи торгівлі олійною сировиною. Нестабільна ситуація із доларом змушує сільгосптоваровиробників стримувати продаж сировини (зокрема, насіння соняшнику), в очікуванні ще вищих цін, які і так зросли від 7,5 тис. грн/т на початку сезону до 10,5 тис. І це, ремствують на заводах, за умови збирання врожаю у спекотну погоду, що забезпечило аграріям довготривале його зберігання без потреби додаткових витрат на досушування. У підсумку, незважаючи на значне — на мільйон тонн — зростання валового збору соняшнику та високу конкуренцію переробних підприємств, що забезпечує достатньо високі закупівельні ціни, чимало вітчизняних олійних комбінатів не змогли повністю завантажити потужності та домогтися значного нарощування виробництва у вересні — грудні проти відповідного періоду позаминулого року.
Тим часом для сільгосптоваровиробників соняшник, через девальвацію гривні, залишається основним активом, якому притаманні одночасно такі властивості, як висока ліквідність на ринку та потенціал зростання.