ЦІНА ХЛІБА

Звернутися до українського уряду з проханням захистити хлібопекарську галузь керівництво профспілки змусила ситуація в Криму. Ще в липні Рада міністрів АР Крим, керуючись законодавством України та постановами Кабміну, для підтримки стабільної ситуації на споживчому ринку продовольчих товарів ухвалила Постанову №317 (від 26 липня 2005 року) “Про регулювання цін на хліб та інші соціально значущі продовольчі товари”, якою тимчасово (до 1 листопада 2005 р.) ціни на соціально значущі сорти хліба знижено на 6–7% та встановлено 10-відсотковий максимальний рівень торговельної надбавки до оптової ціни на хліб.

За словами голови Всеукраїнської профспілки працівників харчової, переробної та сумісних галузей промисловості Анатолія Тельних, таке адміністративне здешевлення вартості хліба для місцевого населення зекономить 4–6 копійок на день, або 1,2 гривні на місяць, тобто суттєво споживачеві не допоможе. Це просто популізм місцевої влади. Натомість хлібопекарська галузь потребує суттєвої допомоги та реорганізації, і будь-які необгрунтовані обмеження рентабельності виробництва тільки поглиблюють кризу.

“Представники влади продовжують вирішувати свої політичні проблеми за рахунок хлібопекарської галузі, — зазначив на прес-конференції А. Тельних. — Влада намагається нагодувати народ дешевим хлібом, але при цьому їй байдуже, що в цілому галузь перебуває на межі банкрутства. Рентабельність хлібозаводів становить 5–10%, для окремих сортів хліба рентабельність менша 3%. Це означає, що ніякого переобладнання, модернізації виробництва не може бути. Коштів ледь вистачає на закупівлю сировини та заробітну плату працівникам підприємств. У галузі найнижча заробітна плата в країні — за 400 гривень на місяць на підприємство приходять працювати лиш алкоголіки та наркомани. Плинність кадрів сягає 30%, і насамперед звільняються найбільш кваліфіковані працівники, що працюють із контрольно-вимірювальними приладами, автоматизованим обладнанням. При цьому основний склад працівників — жінки (майже 80%)”.

Керівники профспілки неодноразово зверталися до власників хлібозаводів з проханням підвищити рівень оплати праці, щоб люди мали впевненість у завтрашньому дні й не бігли з галузі, адже з такою плинністю кадрів в Україні скоро нікому буде випікати хліб. Власники підприємств не проти підвищення зарплати, але не можуть цього зробити з економічних міркувань. “Рівень цін на хліб жорстко регулює влада, і підняти зарплату — значить приректи підприємство на збитки й довести його до банкрутства, — зазначив А. Тельних. — Сьогодні ще діє закон, прийнятий у 2003 році, яким було надано право місцевим адміністраціям регулювати ціни на хліб. Нині такої потреби немає, адже вже два роки поспіль маємо дуже добрий урожай, тому й закон цей потрібно скасувати. Ціну повинен визначати ринок”.

Олег Музиченко