Сьогодення й майбутнє вітчизняного овочівництва

Тепличні овочі
Овочівництво закритого грунту - одна з найскладніших капітало- і трудомістких галузей сільського господарства. Їй належить пріоритетна роль у задоволенні потреб населення в свіжих овочах у міжсезонний період, починаючи з листопада й до липня нового року. За останні сім років обсяг тепличної продукції, вирощеної в Україні, зріс удвічі, але для того щоб ця позитивна тенденція збереглася, виробники очікують від держави зниження й стабілізації ціни на газ та прозорої схеми оподаткування. А ні, то вирощування овочів в Україні стане нерентабельним, і тепличний бізнес може припинити функціонування.
В Україні працюють понад 60 тепличних комбінатів, з них найбільші:
1) ВАТ "Комбінат "Тепличний", 48,5 га, Київська область;
2) СТОВ "Кримтеплиця", 24 га, АР Крим;
3) ЗАТ "Зміївська овочева фабрика", 23 га і 24 га плівкових, Харківська область;
4) Агрокомбінат "Пуща Водиця", 20 га, Київська область;
5) Тепличний комбінат "Провесінь", 18 га, Львівська область;
6) Уманський тепличний комбінат, 28 га, Черкаська область.
Понад 40% собівартості тепличної продукції припадає на обігрівання: за 1 тис. куб. м треба платити 179 дол. А якщо ціна на газ підвищиться до 200 дол. і більше, тоді вітчизняне виробництво доведеться просто згорнути.
Нині, маючи власне виробництво, Україна може вирощувати помідори по 1,5 дол./кг, але якщо не стане вітчизняного виробника, будемо змушені купувати їх по 3 долари.
За часів СРСР на території нашої країни працювало 120 державних тепличних підприємств (під склом - 3000 га, під плівкою - 6000 га), їхня продукція повністю покривала потреби внутрішнього ринку.
Сьогоднішні комбінати працюють на площі 2,6 тис. га, забезпечуючи валовий збір овочів на рівні 120 тис. тонн, а потреби споживача - на 75% (більшість із них приватні). Площі закритого грунту найбільших країн-виробників: Росії - 2,1 тис. га, Іспанії - 52, Японії - 42, Туреччини - 41, Італії - 20, Голландії - 10, Польщі - 36,3, Китаю - 1,7 млн га (разом із плівковими теплицями). Плівкові теплиці в Україні можна віднайти лише в господарствах населення та фермерських господарствах.
Завдяки збільшенню реальних доходів населення, потреби в тепличному продукті зростають швидше, ніж обсяги виробництва.
В Україну щороку ввозять близько 10 тис. тонн огірків і томатів, на ринок вони потрапляють з листопада до травня, коли української продукції ще немає в достатній кількості. Офіційний імпорт тепличних огірків та помідорів сягає від 2 до 20%, однак частка контрабандної продукції набагато більша. Овочі, які вирощують за кордоном і привозять в Україну, не проходять контролю якості.
Імпортний товар з Туреччини (70% усіх завезених з-за кордону овочів) спочатку ввозять у Молдову, де немає мита на ввезення овочів з цієї країни, а вже звідти вони потрапляють до України. Такий канал збуту пропускає дедалі більші обсяги контрабандних тепличних огірків і помідорів, а отже, й збиває ціни на вітчизняний продукт. Адже в Туреччині для вирощування тепличного продукту газ не використовують, все робить енергія сонця, а значить, їхня собівартість практично дріб'язкова порівняно з українськими "золотими" овочами.
Обсяг ринку тепличної продукції України разом з імпортом становить 1,5-2 млрд грн, при цьому щорічний приріст виробництва тепличної продукції, основа якого - огірки й помідори, експерти оцінюють на рівні 7-15 відсотків.
Українську продукцію тепличних комбінатів (10-20%) здебільшого експортують у Росію та Білорусь. У країни далекого зарубіжжя наші овочі потрапляють за такою схемою: спершу товар переправляють у Білорусь, звідти - в Прибалтику, а вже потім - у Західну Європу. Прямі поставки виробники здійснювати не можуть, оскільки збори в деяких країнах дуже великі. Після вступу в СОТ є надія на прямі поставки без торгового посередництва.
У Росії налічується близько 200 тепличних комбінатів. Ємність ринку тепличних овочів країни становить 1,9 млн т, валове виробництво - 630 тис. т. Нині там майже 40% потреб ринку в тепличній овочевій продукції покривають за рахунок імпорту. Обсяг імпорту - 800 тис т, або в 1,3 раза більше, ніж виробляють вітчизняні тепличні господарства. На одного жителя Росії припадає протягом року 4,3 кг тепличних овочів за потреби 13 кілограмів.

Заморожені овочі
 Останніми роками відмічається активний розвиток ринку заморожених продуктів. Ринок споживання заморожених овочів у 2007 р. збільшився на 140% порівняно з 2006 р. і становив близько 9,5 тис. тонн. Щорічні темпи зростання сягають 30-35 відсотків.
Частка імпорту заморожених овочів і фруктів скоротилася з 65 до 55% у 2007 році.
Українські виробники цієї продукції відчувають труднощі в своїй роботі, оскільки плодоовочеве виробництво не розвинуте на достатньому рівні, а деякі популярні продукти (капуста броколі, брюссельська капуста, стручкова зелена квасоля, шпинат) не культивують у промисловому виробництві, через що основну масу використовуваної сировини завозять із Польщі, Угорщини, Китаю, Франції, Бельгії.
Зменшення ввізного мита призведе до збільшення обсягів імпортованої продукції, бо для західних торгових марок полиці магазинів України привабливі в зв'язку з тим, що ринок перебуває на стадії динамічного розширення.
Виробництво фасованих овочів становить від 40 до 45%, решту продукції реалізують у нефасованому вигляді. Це пов'язано з тим, що великий обсяг продукції ввозять для подальшої переробки.
Нині українські виробники на 80% використовують імпортну сировину.
Найбільшим попитом користується продукція вагою 400-450 г. Це овочеві суміші для смаження, супи.
У цьому сегменті спостерігається стабільне зростання обсягів виробництва, але ринок до кінця не сформовано. Причин кілька: 1) прискорення ритму життя; 2) збільшення кількості працюючих жінок; 3) підвищення рівня доходів населення; 4) подорожчання свіжих продуктів, що змінило раціон харчування населення: покупець турбується про здорове харчування, споживач став досвідченішим і тепер вже знає, що в заморожених продуктах набагато більше вітамінів і мінеральних речовин, ніж у консервованих або навіть у свіжих, які пролежали на складі. Адже саме повітря, а не холод згубно діє на вітаміни.
У 2008 р. частка імпорту становила 55%, виробництво української продукції збільшується, але не так, як хотілося б. Причина - вартість сировини: 1) недостатня кількість у зв'язку з неврожаєм, 2) вартість її в деяких випадках вища, ніж імпортної. Серед вітчизняних виробників лідерами є: ТОВ "Арктика" (Харків), ТОВ "Євроднєпр" (Дніпропетровськ), ВАТ "Житомирський маслозавод" (Компанія "Рудь"), "Сим-Сим" (Тернопіль). Ці компанії працюють на експорт.
Найбільший попит на: овочі для тушіння (суміші для рагу), весняні суміші, овочі по-селянському, стручкову квасолю, капусту броколі, суп з грибами, суп з фрикадельками, на царську суміш, брюссельську капусту. Структуру ринку заморожених продуктів наведено на рисунку.
Лідером з постачання в Україну заморожених продуктів є Польща (заморожена картопля - 80%, заморожені овочі й суміші - 60, усі види ягід - 70%) і Бельгія (майже 85% грибів і понад 55% ягід).
Українські переробники намагаються конкурувати із закордонними суперниками. В нашій країні працює близько 20 підприємств, які займаються шоковим заморожуванням овочів, фруктів і ягід. При цьому попит на продукцію значно перевищує пропозицію, що стимулює великі обсяги імпорту. Споживання заморожених овочів у Польщі становить на одну особу - 5 кг/р., в Україні - менше 0,5 кг за рік.

Т. Кучеренко,
науковий співробітник
ННЦ "Інститут аграрної економіки"