“Швидке” піднесення

Підвищений попит за очікуваного значного зниження виробництва олійних культур на глобальному рівні в 2007/08 МР спричинив зростання цін практично на всі олійні культури й продукти їхньої переробки минулого сезону. Зростання зовнішнього попиту, своєю чергою, зумовило рекордні обсяги експорту соняшникової олії та шроту з України.
А ще — рекордні ціни.

Торік урожай соняшнику в Україні був рекордним. За оцінками ІА АПК-Інформ, 2006 року з урахуванням обсягів експорту насіння соняшнику, його переробки та внутрішнього споживання врожай соняшнику в Україні становив близько 6,1 млн т (за даними Держкомстату — 5,3 млн т, див. рис.).
Проте протягом першої половини сезону ціни на товарне насіння соняшнику утримували відносно стабільні — без “падінь”, як це було в 2005/06 МР. У другій половині сезону соняшник почав стрімко дорожчати, й на початку вересня вже було подолано позначку в 2500 грн/т EXW. Ані таких цін, ані темпів зростання ринок ще не знав. Нагадаємо, на початку сезону насіння соняшнику реалізовували за 1000–1200 грн/т EXW.
Нерафінована соняшникова олія в Україні теж істотно подорожчала: з 3200–3250 грн/т у серпні-вересні 2006 року до 5150–6025 грн/т EXW у серпні — першій половині вересня 2007 року. Більш ніж удвічі зросли ціни за сезон на шрот та макуху соняшнику.
Щоправда, на споживчому ринку ціни на соняшникову олію та іншу олієжирову продукцію майже до кінця сезону залишалися відносно стабільними. Це пояснюється насиченістю внутрішнього ринку цією продукцією (рослинні олії, спреди, маргарини, майонези тощо), цьому також сприяли активний імпорт пальмової олії та нарощування виробництва альтернативних олійних культур: ріпаку й сої.
Завдяки високому валовому збору та наявному високому зовнішньому попиту, вітчизняні олієдобувники мали можливість майже “на повну” завантажити виробничі потужності та наростити обсяги реалізації продукції переробки олійних. Звісно, цінова кон’юнктура світового ринку теж посприяла ситуації.
Україна вже другий сезон поспіль займає перше місце в рейтингу світових експортерів продукції переробки соняшнику. Причому, за підсумками 2006/07 МР, встановлено нові рекорди: експортовано майже 1,9 млн т соняшникової олії та понад 1,4 млн т шроту й макухи соняшнику.
Регулювання експорту продукції олійної групи полягає в застосуванні вивізного мита на соняшник й індикативних (мінімальних) цін на олійне насіння (соняшник, льон та рижій). Щоправда, парламент 31 травня п. р. прийняв закон, який передбачає скасування механізму встановлення індикативних експортних цін на олійні культури після вступу України до СОТ.
Останні два сезони сільгоспвиробники, громадські організації, чиновники і навіть парламентарі теж порушували питання скасування експортного мита на насіння соняшнику, проте до прийняття конкретних законодавчих актів щодо цього справа так і не дійшла.
За прогнозами Мінагрополітики, через грунтову й атмосферну посуху цього року врожай соняшнику буде “скромнішим” за торішній: скоротиться до 4,2–4,5 млн т. Прогноз експертів ІА АПК-Інформ майже не різниться з офіційним — 4,5 млн тонн.
Отже, пропозиція товарного насіння соняшнику скоротиться (проти минулого сезону), що сприятиме утриманню високого рівня цін.
Перспективи зниження валового збору вже позначилися на закупівельних цінах потужних олієдобувних підприємств на товарне насіння соняшнику: станом на середину вересня вони сягали 2600 грн/т EXW.
Незначне сезонне зниження цін у жовтні-грудні вірогідне, але низьких цін не буде. Ціни на внутрішньому ринку України сильно коригують із світовими, передусім із тими, що діють на європейському ринку. Так, у 2006/07 МР дефіцит в Європі ріпакової олії (основної сировини біодизельної промисловості Німеччини та інших європейських країн) зумовив зростання ціни на ріпак, і, відповідно, — інтерес виробників біодизелю до завантаження потужностей іншою сировиною: пальмовою, соєвою і навіть соняшниковою олією. Це, своєю чергою, спричинило нестачу й цих видів олій, а отже, — й зростання цін на всю продукцію олійного комплексу.
У новому сезоні очікувані зниження обсягів виробництва й світової торгівлі як насінням соняшнику, так і продукцією його переробки частково буде компенсовано зростанням виробництва ріпаку (табл. 1–2). Проте за передбачуваного подальшого зростання попиту біодизельної галузі на рослинні олії це збільшення може стати майже непомітним.
Отже, в українських сільгоспвиробників непогані перспективи щодо збуту своєї продукції за високими цінами.

Марина Моісеєва