Невиправдані сподівання

У новому сезоні очікується зниження світового виробництва ріпакової олії. Проте суттєво зросте виробництво пальмової, соєвої та соняшникової. А це вже сигнал для зниження цін на олійні. Наша влада це падіння прискорила.

Соняшник вважається однією з найліквідніших агрокультур. Зазвичай саме ця культура компенсує "мінуси" по іншим культурам, які виникають з причини втрат урожаю через погодні умови або через несприятливу цінову кон'юнктуру. Цього року в складному становищі опинився сам соняшник. Певною мірою через зовнішні та внутрішні ринкові чинники, проте не менш - через дії, а, вірніше, наміри влади. Ринок дуже швидко реагує на інформацію. Тим більше, що останнім часом влада постійно підносить аграріям неприємні сюрпризи. Вже є досвід.

Ринкові чинники
Мінагрополітики очікує врожай соняшнику в Україні на рівні 7,5 млн т у вазі після доробки (прогноз на 5 жовтня), що відповідає жовтневим прогнозом Мінсільгоспу США. Всього в світі, як очікується, буде зібрано рекордні 35,7 млн т. До того ж, за даними Мінсільгоспу США, 134,65 млн т проти торішніх 129,3 млн т становитиме у новому сезоні світове виробництво п'яти основних олій: пальмової, пальмоядрової, соєвої, соняшникової та ріпакової (див. рис.).
За очікуваного зростання світового виробництва рослинних олій ціни на олію й олійне насіння почали знижуватись на всіх ключових ринках. Так, соняшникова олія у порту Роттердам (оптовий ринок, базис поставки CIF) з липня (період пікових цін) втратила у ціні $150 на тонні і на початок жовтня коштувала близько $1,2 тис./т (-11%). На експортному ринку Аргентини ціни знизились з $1295 на 1 липня до $1185 на 30 вересня (-8,5%).
Слідом за олією дешевшав і соняшник. У Аргентині за той же період він втратив у ціні 25%. В Україні ціни знижувались, мабуть, найшвидшими темпами. Із третьої декади серпня до першої декади жовтня експортні ціни на соняшникову олію знизились майже на 25%, а на соняшник - на усі 40% відсотків.
В інвестиційній групі "Сократ" так пояснюють ситуацію на українському ринку соняшнику. "По-перше, зниження цін на 40% на насіння соняшнику пов'язане з добрим урожаєм у поточному році. Так, на 10 жовтня було зібрано 7,7 млн т соняшнику. Ми очікуємо, що цього року буде зібрано близько 8,5 млн т, що на 25% більше, ніж торік. По-друге, внутрішні закупівельні ціни знизилися через ініціативу Мінекономіки щодо введення мит на експорт соняшникової олії, які, в результаті, не були прийняті Верховною Радою України", - каже Іван Панін, заступник директора Аналітичного департаменту ІГ"Сократ".
Законопроект про введення експортних мит на олійні, що був розроблений Мінекономіки, спочатку передбачав введення мит з 1 липня наступного року. Але до моменту реєстрації документа у Верховній Раді дату було замінено на 1 січня 2012 року. Пропонувалося запровадити такі мита:
   соняшникова олія - 10%, але не менше 84 євро / т;
   соя - 12%, але не менше 33 євро / т;
   ріпак - 9%, але не менше 15 євро за тонну.

Що накоїли, та не накоїли мита
"Кон'юнктура світового ринку у поточному році не дає підстав запроваджувати обмежувальні заходи щодо експорту зернових та олійних культур", - наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк на "круглому столі" за участю провідних вітчизняних аграрних громадських організацій і міжнародних інституцій "Механізми для ефективного співробітництва між урядом та приватним бізнесом на ринку зерна" в рамках II Українського зернового конгресу.
У Мінагрополітики вважають, що введення вивізного мита на соняшникову олію, означало б, що насіння "втече" з ринку на експорт в обхід ОЕЗів. Адже підвищувати експортне мито на насіння соняшнику, аби збалансувати ситуацію, Україна не може через зобов'язання перед СОТ. "Це був головний аргумент міністерства проти введення мит на олійні", - розповів Сергій Кваша, директор Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагрополітики. За його словами, введення мит призвело б до падіння внутрішньої переробки, і, в кінцевому результаті, не дало б очікуваного ефекту для бюджету країни. "Якби мита були введені, Україна зіткнулася б із зниженням обсягів експорту олійних культур і продуктів їхньої переробки, сільгоспвиробники отримали б збитки, а рентабельність була б близькою до нуля", - додав Іван Панін.
Проте нереалізовані плани встигли обрушити ціни на соняшник. Стурбовані своєю майбутньою маржею орієнтовані на експорт переробники вирішили знизити закупівельні ціни не чекаючи на рішення про введення мит. "Ринок також відреагував на новини про кризу, що насувається в розвинених країнах (з Щорічних нарад МВФ та Світового банку, які відбулися наприкінці вересня. - Ред.)", - вважає власник і гендиректор "Нібулону" Олексій Вадатурський.

Ціни підуть угору
Аграрії через цінову ситуацію на ринках олійних і зернових (де вже діяли тимчасові експортні мита на основні зернові й дію яких уряд мав бажання пролонгувати) пішли мітингувати під КабМін. Спрацювало. Від уведення мит на олійні влада відмовилась. Мита на пшеницю та кукурудзу скасовано, тарифні обмеження нині стосуються лише ячменю. На вже згаданому "круглому столі" на Українському зерновому конгресі Анджей Ружицький, який вже багато років керує українським офісом "Каргіллу" запитав: "Чому ячмінь? У чому різниця із пшеницею та кукурудзою?". Звісно тих, хто приймав рішення, не було серед присутніх, аби відповісти. Отже, учасники конгресу іронізували: "Вітчизняним тваринникам потрібні дешеві корми".
Як стало відомо, мита на олійні не вводитимуть, падіння цін на соняшниковому ринку зупинилось. До речі, у першій половині жовтня стабілізувались ціни на соняшникову олію та соняшник на європейському та аргентинському ринках. "Ми очікуємо, що внутрішні ціни на соняшникову олію можуть зрости на 10% на тлі неприйняття мит, а отже, і закупівельні ціни на соняшник також можуть вирости на 10%", - прогнозує Іван Панін.
Олексій Вадатурський дав оптимістичніший прогноз: "Ціни на український соняшник мають відновитися".

Марина Моісеєва,
m.moiseieva@univest-media.com