НЕ ПШЕНИЦЕЮ, ТАК СОНЯШНИКОМ

У попередньому сезоні фахівці прогнозували, що високі ціни та дефіцит насіння соняшнику на внутрішньому ринку призведе до збільшення посівних площ і як наслідок — до підвищення валового збору. Але на той момент ніхто не міг спрогнозувати ситуацію, що склалась натомість. Несприятливі погодні умови примусили аграріїв пересіяти озимі зернові соняшником, що призвело до додаткового розширення посівних площ. Та й погодні умови для соняшнику виявились більш сприятливими, ніж для зернових.

Соняшник
У структурі виробництва олійних культур в Україні питома вага припадає на соняшник. В 2003 році, за даними Держкомстату, соняшником було засіяно 3812,3 тис. га, що перевищує минулорічний показник на 34,5% (2833,9 тис. га). Як і раніше, основна частка посівних площ припадає на сільськогосподарські підприємства — 83,7%, або 3191,2 тис. га, хоча частка індивідуальних та фермерських господарств постійно збільшується — 16,3% (621,1 тис. га) в 2003 р. проти 14% у 2002 р. З урахуванням сприятливих погодних умов та даних щодо розширення посівних площ Гідрометеоцентр України прогнозує валовий збір соняшнику на рівні 4,84 млн т. У той самий час більшість фахівців ринку схиляється до думки, що Україна збере врожай насіння олійних культур, який перевищить позначку 5,4 млн т. Але навіть за найпесимістичнішими оцінкам, врожай 2003 року дасть змогу Україні посісти якщо не перше, то друге місце в списку країн — виробників соняшнику. Це підтверджує той факт, що Аргентина в поточному сезоні зібрала 3,7 млн т, а валовий збір уРосії, за прогнозами, коливається в межах 5–6 млн т.

Середня врожайність соняшнику в поточному сезоні, за прогнозами Гідрометеоцентру, може становити 13 ц/га проти минулорічного показника 12 ц/га. І схоже, що оцінки близькі до реалій. Так, за оперативними даними Держкомстату, на 15 вересня було зібрано 967,7 тис. т насіння соняшнику з площі 725 тис. га (19% прогнозованої площі). Середня врожайність коливається в межах 13,2–13,9 ц/га, при цьому найкращі показники спостерігаються в Полтавській області (16,3–17,2 ц/га), а найгірші в АР Крим (8,4–8,6 ц/га).

Потрібно зазначити, що хоча в поточному році продуктивність соняшнику і підвищилась, вона залишається вдвічі-втричі меншою, ніж в основних країнах — виробниках олійних культур. Тобто зростання валового збору знову досягнуто за рахунок збільшення посівних площ, а не завдяки підвищенню продуктивності культури та дотриманню агротехнологій.
Враховуючи потреби внутрішнього ринку в олійних культурах (переважно в соняшнику), які оцінюються в 3,5 млн т щорічно, можна з впевненістю сказати, що врожай соняшнику з надлишком забезпечить вітчизняні переробні підприємства. Але надлишок сировини на ринку може значно вплинути на ціни у бік їх зниження.

Упродовж сезону ціни на насіння соняшнику на внутрішньому ринку коливались у межах 180–300 USD/т (EXW, СРТ). У міру дозрівання і з початком збирання врожаю ціни почали поступово знижуватись: між цінами попиту і пропозиції відчувався великий розрив.

Наприкінці серпня — на початку вересня на ринку були пропозиції по 800–900 грн/т (СРТ, EXW), тоді як на початку минулого сезону середній рівень закупівельних цін становив 900–950 грн/т, EXW. Переробні та експортні компанії практично не проводили закупок, очікуючи ще більшого падіння цін.

Уряд контролює ситуацію: при перших проявах демпінгування переробних підприємств, а саме за зниження ціни соняшнику до рівня 500 грн/т, уряд обіцяє виступити за відміну експортного мита. Тому перш ніж штучно занижувати ціну на ринку, переробникам потрібно згадати, що саме завдяки 17% експортного мита їх підприємства запрацювали майже на всю потужність, що своєю чергою дало змогу проводити реконструкцію і збільшувати виробничі потужності.
Надію на підвищення цін подає той факт, що в сезоні 2003/04 рр. на експортний ринок соняшнику можуть перейти працювати зернові трейдери (в цьому році на зерновому ринку роботи їм практично немає), які і можуть скласти конкуренцію переробникам.

Індикативна ціна на експорт насіння соняшнику на вересень поточного року була знижена на 45 USD/т і становила 235 USD/т.

Зважаючи на ситуацію, що склалась на ринку зернових, неважко спрогнозувати, що надлишок соняшнику дасть змогу збільшити обсяг його експорту та продуктів переробки в сезоні 2003/04 рр. Схоже, що за даними показниками ми можемо вийти на перше місце. Позитивну роль при цьому зіграє той факт, що експортне мито в нашого найближчого конкурента — Росії — вище (20%).

За прогнозами експертів, більшість сировини нового врожаю (до речі, як і в попередні роки) буде експортовано в країни ЄС та до країн СНД. У поточному сезоні Україна експортувала близько 350 тис. т насіння соняшнику, а в попередньому “олійному” сезоні (2001/02 рр.) лише 82 тис. т. Пік експорту припадав на березень-квітень. Основними імпортерами стали Туреччина, Ізраїль, Росія, Білорусь, Польща та інші.

Ріпак
Зростання в попередні роки попиту на ріпакову олію з боку переробників та зацікавленість у її поставках європейських виробників біодизельного палива сприяло підвищенню привабливості культивування культури в Україні. Позитивну роль при цьому зіграли агротехнічні властивості ріпаку: потенційна врожайність сягає 35–45 ц/га (середня врожайність — 25 ц/га); на відміну від соняшнику, він не виснажує землю, тому його можна вирощувати у великих обсягах.

Відповідно до попиту, починаючи з 1995 р., аграрії почали розширювати посівні площі під ріпаком (наприклад, в 1999/00 рр. площа ярого ріпаку склала 269 тис. га і 62,2 тис. га — озимого, що втричі більше, ніж попереднього сезону). Але перспективи виявились не такими вже й райдужними: в поточному сезоні олієжирова галузь не відчувала нестачі у сировині (завдяки високому врожаю соняшнику та дії експортного мита), та й цей сезон обіцяє бути більш ніж забезпеченим. Крім того, досвід двох попередніх років показав виробникам, що в умовах невеликого попиту на продукти переробки ріпаку за одночасної надлишкової пропозиції насіння соняшнику внутрішній попит на насіння ріпаку залишається на низькому рівні, та й експортні поставки також. Погіршують ситуацію і примхи погоди, які вже котрий рік поспіль завдають значних збитків аграріям. Не винятком є і поточний сезон: згідно з даними Держкомстату, до закінчення сівби ярових в Україні повністю загинуло 190,6 тис. га озимого ріпаку, а площа, що збереглась, становила лише5,91 тис. га (в 2002 р. було посіяно 127 тис. га, а збереглось — 66,5 тис. га). Водночас площа ярого ріпаку перевищила минулорічний показник у 3,3 раза — 62,89 тис. га. Середній показник врожайності ріпаку може залишитися на рівні минулого року.

Зважаючи на вищесказане, не такі вже й втішні офіційні прогнози щодо ріпаку не здаються заниженими. Так, за прогнозами Гідрометеоцентру, валовий збір у 2003 р. складе близько 40 тис. т, що на 35% нижче врожаю попереднього року. Минулого сезону було зібрано близько 60 тис. т ріпаку, з якого 30 тис. т було перероблено на Вінницькому, Чернівецькому та Ніжинському олійножирових комбінатах, а інша частина врожаю пішла на експорт.

Ціни на ріпак протягом року коливались у межах 165–200 USD/т. Остання цифра характерна для серпня-вересня — в зв’язку з недостатньою кількістю товару на ринку ціни мали тенденцію до зростання.

Ярослава Милейко

Показники виробництва соняшнику і ріпаку в Україні