Мож­ли­вості зовнішньо­го фінан­су­ван­ня

О. Мас­лак, канд. еко­н. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК, Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­те­т

Закінчення. Початок у №9/2014

Век­сель­не фінан­су­ван­ня та га­рантовані пла­тежі
 Ос­танніми ро­ками на­був по­пу­ляр­ності но­вий інстру­мент за­лу­чен­ня ре­сурсів — век­сель­не фінан­су­ван­ня. Та­кий спосіб фінан­со­вих відно­син є зруч­ним для всіх учас­ників рин­ку: аг­раріїв — ви­роб­ників сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції; банківських ус­та­нов, що за­без­пе­чу­ють своєчасність про­ве­ден­ня роз­ра­хунків; ви­роб­ників ре­сурсів, тоб­то техніки, насіння, міне­раль­них до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин то­що; та по­ста­чаль­ників ре­сурсів — ко­мерційних струк­тур, що за­без­пе­чу­ють над­хо­д­жен­ня ре­сурсів від їх ви­роб­ни­ка до спо­жи­ва­ча. Век­сель дає можливість аг­раріям при за­купівлі ре­сурсів відстро­чи­ти термін оп­ла­ти шля­хом емісії цінно­го па­пе­ру, який га­ран­тує про­ве­ден­ня оп­ла­ти че­рез виз­на­че­ний період ча­су.
Та­ка фор­ма роз­ра­хунків ви­ко­ри­с­то­вується за по­пе­ред­ньої до­мо­вле­ності з по­ста­чаль­ни­ка­ми про прий­нят­тя век­се­ля та з бан­ка­ми про на­дан­ня га­рантій про­ве­ден­ня май­бут­нь­о­го пла­те­жу (ава­лю­ван­ня). По­ста­чаль­ни­ки, своєю чер­гою, роз­ра­хо­вуються век­се­лем із ви­роб­ни­ка­ми то­ва­ру, тоб­то зніма­ють з се­бе всі мож­ливі ри­зи­ки. Термін та­ко­го фінан­су­ван­ня, як пра­ви­ло, не пе­ре­ви­щує 12 місяців. Вигіднішим для аг­раріїв є ви­пуск век­селів у разі співробітництва з ве­ли­ки­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми. Про­те такі цінні па­пе­ри мо­жуть ви­пу­с­ка­ти­ся за стан­дарт­них про­грам з ава­лю­ван­ня век­селів, які про­по­ну­ють­ бан­ки своїм клієнтам не­зва­жа­ю­чи на розміри підприємств та мас­шта­би їхньої діяль­ності.
У разі співробітництва з ве­ли­ки­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми век­сель­на схе­ма роз­ра­хунків має свої пе­ре­ва­ги для всіх її учас­ників. По-пер­ше, для аг­раріїв век­сель суттєво де­шев­ше порівня­но з банківським кре­ди­том. Йо­го се­ред­ня став­ка дис­кон­ту­ван­ня ста­но­вить від 3 до 6%. По-дру­ге, по­купці про­дукції при роз­ра­хун­ках век­се­лем мо­жуть от­ри­му­ва­ти до­дат­кові зниж­ки (дис­кон­ти). По-третє, відсут­ня ва­лют­на прив’яз­ка. Усі ва­лютні ри­зи­ки бе­руть на се­бе ви­роб­ни­ки. Про­те, як пра­ви­ло, такі ри­зи­ки вра­хо­ву­ють­ся під час фор­му­вання ціни то­ва­ру. Окрім цьо­го, по­купці от­ри­му­ють до­дат­кові пе­ре­ва­ги, такі як на­вчан­ня пер­со­на­лу з но­во­вве­день у фінан­со­вих роз­ра­хун­ках, своєчас­не по­ста­чан­ня ре­сурсів то­що. Для банків такі опе­рації ви­гідні че­рез от­ри­ман­ня комісійно­го до­хо­ду та вирішен­ня пи­тан­ня з ліквідністю.
Банківські ус­та­но­ви та­кож про­по­ну­ють аг­раріям та­кий фінан­со­вий інстру­мент, як си­с­те­ма га­ран­то­ва­них пла­тежів. Се­ред­ня став­ка за ко­ри­с­ту­ван­ня та­ки­ми ре­сур­са­ми ста­но­вить 4%. Про­те в да­но­му ви­пад­ку діють більш жорсткі умо­ви співробітництва. Зо­к­ре­ма, аг­рарії-по­купці і по­ста­чаль­ни­ки ма­ють бу­ти клієн­та­ми од­но­го бан­ку че­рез те, що всі га­ран­­­то­вані пла­тежі фіксу­ють­ся в Інтер­нет-бан­ку. Окрім то­го, при та­ких роз­ра­хун­ках відсутні парт­нерські про­гра­ми га­ран­то­ва­них пла­тежів по­ста­чаль­ни­ка­ми з ви­роб­ни­ка­ми то­варів. То­му такі уго­ди мо­жуть за­вер­ши­ти­ся на по­чат­ко­во­му етапі, оскільки не­сти­муть ва­лютні і кре­дитні ри­зи­ки, що не за­кла­дені в по­чат­ко­ву ціну.
Аг­рарії по­кла­да­ють ве­ликі надії на інстру­мент аг­рар­них роз­пи­сок. Їх фор­маль­но бу­ло вве­де­но для ук­раїнських аг­ро­ком­паній у бе­резні 2013 р. з прий­нят­тям но­во­го За­ко­ну Ук­раїни «Про аг­рарні роз­пи­с­ки» (№ 5479-VI). За ос­но­ву та­ко­го фінан­со­во­го інстру­мен­ту взя­то по­зи­тив­ний досвід бра­зильсь­ких фер­мерів, які ак­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли роз­пи­с­ки для роз­ра­хунків. Роз­пи­с­ки, у своїй ос­нові, пе­ред­ба­ча­ють за­ста­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю в обмін на ре­сур­си, не­обхідні для йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Во­ни бу­ва­ють двох видів: то­варні — зо­бов’язан­ня по­ста­ви­ти виз­на­че­ний то­вар і фінан­сові — зо­­бов’я­­зан­ня про­ве­с­ти роз­ра­хун­ки. При цьо­му всі роз­пи­с­ки під­ля­га­ють обов’яз­ко­во­му но­та­ріаль­но­му засвідчен­ню. У цьо­му і  криється при­чи­на то­го, що но­вий інстру­мент так і не знай­шов прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня. Єди­ний реєстр аг­рар­них роз­пи­сок по­ки не ство­ре­но. До то­го ж, вра­хо­ву­ю­чи но­во­вве­ден­ня, потрібен час на на­вчан­ня но­та­ріусів і те­с­ту­ван­ня реєстру. За різни­ми оцінка­ми, по­вноцінно та­кий фінан­со­вий інстру­мент мо­же за­пра­цю­ва­ти ли­ше на по­чат­ку 2015 р.

Дер­жав­не фінан­су­ван­ня
Однією з більш по­ши­ре­них мож­ли­во­с­тей от­ри­ман­ня дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня є участь у фор­вард­них за­купівлях, які здійс­­­­ню­є ПАТ «Аг­рар­ний фонд». Фор­вардні за­купівлі пе­ред­ба­ча­ють ук­ла­дан­ня уго­ди купівлі-про­да­жу на виз­на­чені ви­ди зер­на з йо­го по­став­кою в май­бут­нь­о­му. Тоб­то пред­ме­том та­кою уго­ди є зер­но, що бу­де ви­роб­ле­не в но­во­му мар­ке­тин­го­во­му році. При цьо­му аван­со­ва оп­ла­та за то­вар здійснюється після ук­ла­дан­ня фор­вард­но­го кон­трак­ту.
Аг­раріям вигідні такі уго­ди, то­му що во­ни на­да­ють мож­ливість от­ри­ман­ня коштів за май­бут­ню про­дукцію на пер­ших ета­пах її ви­ро­щу­ван­ня та мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся при до­гляді за посіва­ми, зби­ранні вро­жаю то­що. Ук­ла­дан­ня фор­вард­них кон­трактів та на­ступні роз­ра­хун­ки за ни­ми здійсню­ють­ся ви­ключ­но за рин­ко­ви­ми ціна­ми, що зафіксо­вані на біржо­во­му рин­ку в період про­ве­ден­ня по­ста­вок то­ва­ру. 
Розмір аван­со­во­го пла­те­жу Аг­рар­но­го фон­ду ста­но­вить 50–70% вар­тості фор­вард­но­го кон­трак­ту, роз­ра­хо­ва­ної на ос­нові індифікаційної ціни для відповідно­го ви­ду та якості зер­на. Ос­та­точ­на ціна виз­на­чається на ос­нові се­ред­нь­оз­ва­же­ної ціни, що ста­но­ви­ла впро­довж трьох тор­го­вих сесій на Аг­рарній біржі або сер­тифіко­ва­них то­вар­них біржах у період ви­ко­нан­ня кон­трак­ту, вра­хо­ву­ю­чи су­му от­ри­ма­но­го аван­су та пла­ти за фінан­су­ван­ня на підставі се­ред­нь­оз­ва­же­ної обліко­вої став­ки за да­ни­ми Національ­но­го бан­ку Ук­раїни.
За­галь­ний об­сяг за­купівель зер­на Аг­рар­ним фон­дом за фор­вард­ни­ми кон­трак­та­ми у 2014 р. ста­но­вив 910 тис. т на су­му 1,18 млрд грн. Вра­хо­ву­ю­чи си­ту­ацію в країні, по­тре­бу вітчиз­ня­них аг­раріїв у фінан­со­вих ре­сур­сах, Аг­рар­ний фонд з 1 ве­рес­ня по­точ­но­го ро­ку за­про­ва­див фор­вардні за­купівлі зер­на вро­жаю 2015 р. Тоб­то до по­чат­ку посівної кам­панії.
Об’єкта­ми та­ких за­купівель ви­с­ту­па­ти­ме зер­но пше­ниці 2–4 класів, жи­та — 1–3 класів та яч­ме­ню 3 кла­су. За­галь­ний об­сяг за­купівель ста­но­ви­ти­ме 1,2 млн т зер­на. Ви­пла­та аван­со­вих пла­тежів здійсню­ва­ти­меть­ся та­ким чи­ном, що 50%  аг­рарії от­ри­му­ють во­се­ни після ог­ля­ду посівів стра­хо­вою ком­панією, 20% — за ре­зуль­та­та­ми пе­ре­зимівлі ози­ми­ни. Ос­та­точні роз­ра­хун­ки здійсню­ва­ти­муть­ся за рин­ко­ви­ми ціна­ми під час по­ста­вок зер­на. Розмір аван­со­вих пла­тежів роз­ра­хо­вується на основі індифікаційних цін для по­точ­но­го мар­ке­тин­го­во­го періоду для виз­на­че­них куль­тур у розрізі класів. Аг­раріям, які за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе як надійні парт­не­ри за ре­зуль­та­та­ми ви­ко­нан­ня фор­вард­них кон­трактів вро­жаю 2014 р., тоб­то своєчас­но, в по­вно­му об­сязі та згідно з кон­трак­том про­ве­ли по­став­ки зер­на, Аг­рар­ний фонд го­то­вий на­да­ва­ти ча­с­ти­ну пер­шо­го аван­со­во­го пла­те­жу до про­ве­ден­ня посівних робіт і, відповідно, ог­ля­ду посівів стра­хо­ви­ми ком­паніями.
Об­ся­ги мінімаль­них партій, за­про­по­но­ва­них аг­раріями для про­да­жу на умо­вах фор­вард­них по­ста­вок, ма­ють ста­но­ви­ти для пше­ниці не мен­ше — 100 т, жи­та — 50 , яч­ме­ню — 100 т. За­яв­ки на участь у фор­вардній кам­панії 2015 р. прий­ма­ють­ся у регіональ­них пред­став­ництвах ПАТ «Аг­рар­ний фонд» в об­лас­них цен­т­рах.
У рам­ках про­ве­ден­ня за­купівель зер­на вро­жаю 2015 р. на умо­вах фор­вар­ду ста­ном на 15 ве­рес­ня по­да­но за­явок на 530 тис. т від 122 аг­раріїв, ук­ла­ден­о кон­тракти на по­став­ку 490 тис. т май­бут­нь­о­го вро­жаю. Згідно з ук­ла­де­ними кон­трактами cума аван­со­вих пла­тежів ста­но­вить по­над 850 млн грн, із яких 112 млн уже надійшло аг­раріям. Більш ак­тив­ну участь в ук­ла­данні фор­вард­них кон­трактів спо­с­терігають у аг­раріїв Хер­сонсь­кої, Пол­тавсь­кої, Чер­кась­кої та Сумсь­кої об­ла­с­тей.
До не­доліків та­кої си­с­те­ми дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня мож­на відне­с­ти ви­т­ра­ти на стра­ху­ван­ня посівів. Так, ви­пла­ти аван­со­во­го пла­те­жу за умо­ва­ми за­купівель мож­на здійсню­ва­ти­ся тільки після підтвер­д­жен­ня стра­хо­вою ком­панією взят­тя цих посівів на стра­ху­ван­ня. До то­го ж не­обхідно оформ­ля­ти до­сить об’ємний па­кет до­ку­ментів. Про­те, порівня­но з інши­ми умо­ва­ми зовніш­ньо­го за­лу­чен­ня коштів для ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності, вона  є більш до­ступ­ною та при­ваб­ли­вою.

Зовнішні за­по­зи­чен­ня
До зовнішніх за­по­зи­чень на­ле­жать IРО (Initial Public Offering — пер­ша публічна про­по­зиція акцій), ви­пуск євро­облігацій, за­лу­чен­ня кре­дитів від банків-не­ре­зи­дентів то­що. Період 2013 — пер­шо­го півріччя 2014 р. ви­я­вив­ся не­од­но­знач­ним для ук­раїнських аг­рар­них ком­паній, цінні па­пе­ри яких ко­ти­ру­ва­ли­ся на міжна­род­них біржах. Так, ціни на акції більшості ук­раїнських аг­ро­хол­дингів ма­ли тен­денцію до зни­жен­ня. На це впли­ва­ли еко­номічна та політич­на си­ту­ація в Ук­раїні, періодичні повідо­млен­ня про мож­ливість де­фол­ту ок­ре­мих ком­паній, а та­кож падіння світо­вих цін на ок­ремі ви­ди зер­на.
У 2012–2013 рр. жод­на ук­раїнська аг­ро­ком­панія не здійсни­ла ІРО. Ли­ше ок­ремі хол­дин­ги ви­пу­с­ка­ли євро­облігацій на по­чат­ку 2013 р. При цьо­му до­во­ди­ло­ся розміщу­ва­ти­ся кілька разів, оскільки перші підпи­с­ки не на­бра­ли до­статніх коштів. За да­ни­ми аналітиків, не­га­тив­ний вплив ма­ла ще й еко­номічна кри­за на Кіпрі, де за­реєстро­ва­но ці ком­панії. Після погіршен­ня еко­номічної си­ту­ації і зни­жен­ня су­ве­рен­них кре­дит­них рей­тингів Ук­раїни міжна­родні рин­ки капіта­лу та бор­го­во­го фінан­су­ван­ня для ук­раїнських ком­паній по­ки що за­криті. До то­го ж си­ту­ація на­вряд чи змінить­ся до по­чат­ку 2015 р.
Інший шлях, який мо­жуть об­ра­ти для се­бе аг­рарії, — за­лу­чен­ня більш де­ше­вих кре­дит­них коштів від іно­зем­них фінан­со­вих ус­та­нов, у то­му числі і від Євро­пейсь­ко­го бан­ку ре­кон­ст­рукції та роз­вит­ку (ЄБРР) або Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (ІFС). За да­ни­ми ЄБРР, цей банк про­кре­ди­ту­вав вітчиз­ня­них аг­раріїв у 2013 р. на 160 млн євро і не зби­рається при­зу­пи­ня­ти кре­ди­ту­ван­ня. Порівня­но з тра­диційним бан­ківським кре­ди­ту­ван­ням, кре­ди­ти, за­лу­чені від подібних ор­ганізацій, ма­ють знач­но мен­шу відсот­ко­ву став­ку (до 10% у ва­люті), то­му більш вигідні для по­зи­чаль­ників. Од­нак вартість об­слу­го­ву­ван­ня та­ких кре­дитів, зо­к­ре­ма пе­ре­бу­до­ви ор­ганізації фінан­со­вої ро­бо­ти ком­панії для відповідності ви­мо­гам до по­зи­чаль­ни­ка є ве­ли­кою. До то­го ж до­ступ до та­ких кре­дитів мо­жуть от­ри­ма­ти пе­ре­важ­но ве­ликі ком­панії.
По­пу­ляр­ним на­разі ста­ло за­лу­чен­ня за­рубіжно­го фінан­су­ван­ня під стра­хо­ве за­без­пе­чен­ня ек­с­порт­них кре­дит­них агенцій (ЕКА) — ор­ганізацій, ство­ре­них у країнах — ек­с­пор­те­рах техніки та об­лад­нан­ня для сти­му­лю­ван­ня збу­ту про­дукції. Для ук­раїнських аг­раріїв діють про­гра­ми ЕКА США, Японії, Ве­ли­кої Бри­танії, Німеч­чи­ни, Франції, Нідер­ландів та інших країн. Пе­ре­ва­га­ми та­ко­го кре­ди­ту­ван­ня є: нижчі відсоткові став­ки, не­ве­ликі об­ся­ги фінан­су­ван­ня, що ро­бить подібний інстру­мент до­ступ­ним не тільки для ве­ли­ких, а й се­редніх за розміром аг­ро­фор­му­вань; відсутність за­ста­ви, а са­ме заміна її на стра­ху­ван­ня; мож­ливість ок­ре­мо­го фі­нан­­су­ван­ня ­пе­редоп­ла­ти тер­міном до одного ро­ку. При цьо­му су­ма пе­ре­до­пла­ти ста­но­вить від 15%. Не­доліка­ми та­ко­го кре­ди­ту­ван­ня є не­обхідність оформ­лен­ня по­ру­ки і га­рантій, що при­зво­дить до до­дат­ко­вих ви­т­рат із пе­ревірки та підго­тов­ки до­ку­мен­тації. Ра­зом з тим, не­обхідно про­во­ди­ти стра­хові пла­тежі, які збільшу­ють ефек­тив­ну відсоткову став­ку. До то­го ж у 2014 р. де­які з та­ких про­грам ви­я­ви­ли­ся не­ак­тив­ни­ми для Ук­раїни че­рез знач­не зни­жен­ня фінан­со­во­го рей­тин­гу країни.
От­же, лег­ких шляхів вирішен­ня пи­тан­ня фінан­су­ван­ня не­має. Кре­ди­ти під низькі став­ки склад­но от­ри­му­ва­ти та об­слу­го­ву­ва­ти, кре­ди­ти під ви­сокі став­ки більш до­ступ­ні, але є важ­ким тя­га­рем для аг­раріїв. Про­бле­ми з ліквідністю в банківській си­с­темі, не­виз­на­ченість у  бізнес-се­ре­до­вищі Ук­раїни, політичні та зовнішні ри­зи­ки 2014 р. впли­ва­ють на до­ступ­ність фінан­су­ван­ня. Бан­кам, інве­с­то­рам та аг­раріям разом із за­ко­но­дав­цями не­обхідно до­мо­вля­ти­ся і шу­ка­ти спільні шля­хи вирішен­ня наявних про­блем.