Молочні ріки й масляні береги

Але вперше за історію конференції виробники молокопродукції мали піднесений настрій, оскільки закупівельні ціни на їхню продукцію мають неухильну тенденцію до зростання. Ціни на молоко в Європі за останній рік зросли на 50–60%, а в Україні прогнозують зростання на 20%. Як сказав Володимир Хоришко, директор корпорації “АгроСоюз”, щоб використати ситуацію на ринку для розвитку галузі молочного скотарства, “треба вміть ходити між дощовими краплями”.
На світовому ринку панує дефіцит молока, який, за прогнозами експертів, триватиме ще довго. Населення планети зростає, збільшується споживання молочних продуктів. Для того, щоб у 2050 році зберегти нинішній рівень споживання (84 кг/людину), світове виробництво цих продуктів потрібно збільшити в півтора раза.
Звичайно, вітчизняним товаровиробникам зробити це важко, оскільки поголів’я з року в рік зменшувалося. Та й методи господарювання були часто-густо невдалими, а саме: утримання молочного стада на 50–100 голів економічно неефективне через високу собівартість. А таких ферм нині більшість.
Тож підвищення цін на молочну сировину — це лише маленька ложка меду в інфляційній бочці дьогтю зростання цін на ресурси тваринництва, особливо на корми. Неврожай унаслідок посухи, збільшення обсягу переробки зернових на біопаливо значно знизили кормові запаси та підвищили ціни. А як відомо, саме корми становлять найвагомішу частку собівартості молока. Якщо брати закупівельну ціну 2,50 грн/л, то мінімальна його собівартість має бути 2,27 грн/літр.
Тому ферма майбутнього бачиться такою: дійне стадо на 3–4 тис. голів з продуктивним життям корови понад 3,5 лактації. Надої сягатимуть понад 9 тис. л/рік. Собівартість виробництва 1 л молока має бути меншою за вказану, а ціна реалізації — вищою за 2,50 грн/л. Звичайно ж, молоко має бути відповідної якості: жирність — 3,7%, білок — 3,3%, соматичні клітини  — менше 100 тисяч.
Як досягти таких результатів? Великотоварність знижує інвестиційне навантаження на голову ВРХ, висока продуктивність стада підвищує окупність укладень через інтенсивне використання обладнання. Якісний корм, чисті повітря й вода, оптимальний температурний режим підвищують продуктивність в доповнення до генетичних якостей породи. Доїльний зал — що він більший за розміром, то менша вартість одного місця; що якісніше (дорожче) обладнання, то якісніше молоко. А з якісним молоком значно більше шансів знайти ринок збуту з високою ціною.
Звичайно, в такій справі, як створення ферми майбутнього, підтримка держави була б неабияким підгрунтям. На цьому наголосив міністр агрополітики Юрій Мельник. Адже проблеми в галузі ще не вирішено, хоча, наприклад, уже десять років діють пільги на сплату ПДВ для виробників м’яса й молока. Нинішнього року запроваджено програму, згідно з якою за збільшення поголів’я виплачуватимуть 3000 грн за кожну додану голову. Для цього в бюджеті закладено 55 млн гривень.
Хоча закупівельні ціни на молоко зростають, ефективність його виробництва не підвищується. Тому на 2008 рік планується передбачити дотації за кожну збережену голову, як у м’ясному скотарстві. Можлива також непряма підтримка — через здешевлення кредитів. Нині ця компенсація становить 8% кредитної ставки. Але в молочному скотарстві фінанси окуповуються довше, тому доцільно було б розмір компенсації збільшити до 12–14 відсотків.
Неабияке значення для виробників сировини та переробників має можливість торгівлі з Росією. Вже 21 вітчизняне підприємство одержало дозвіл на ввезення своєї продукції до цієї країни, і щомісячно до цього переліку додаються кілька підприємств. Тобто динаміка досить позитивна. Звичайно, доведеться чимало попрацювати, щоб адаптуватися до міжнародних стандартів. Над цим працюватимуть провідні українські науковці та зарубіжні експерти.
Що ж, маємо надію, що крига скресла, й молочні ріки потечуть нарешті вздовж масляних українських берегів.