Кукурудза — «за» євроінтеграцію!

Країни ЄС купують усе більше качанистої, яка зросла на українських ланах

Г. Квітка
Спеціально для ж-лу «Пропозиція»

Якщо вірити Мінагропроду, кукурудзи на початок третьої декади листопада в країні намолочено 26,6 млн т. У підсумку після закінчення жнив вал качанистої очікується на рівні 30 млн т. Для України вона залишається основною експортною культурою — це одна із причин нарощування її виробництва.
 «Поступово зростають обсяги експорту кукурудзи. Так, у листопаді темпи відвантажень значно пришвидшилися. На зовнішні ринки вже відправлено 3,4 млн т цієї культури. Загалом же у поточному маркетинговому році аграрії планують експортувати 17,7 млн т кукурудзи», — рапортує аграрний міністр Микола Присяжнюк.
Посадовець також повідомив, що, окрім нарощення виробництва, міністерство продовжує відпрацьовувати нові ринки збуту для вітчизняної кукурудзи в Азії, Африці та на Близькому Сході.

Перед вигідною для
тваринництва культурою бар’єрів не зводитимуть
Експорт кукурудзи в сезоні, що завершився (жовтень минулого — вересень нинішнього року) досяг другого за історію незалежності України показника в 12,5 млн т. У новому сезоні, завдяки високому врожаю, може бути підкорена чергова вершина — 18 млн. Щоправда, рекордні врожаї кукурудзи очікують і в інших країнах-експортерах, що, своєю чергою, призводить до здешевлення її вартості на світових ринках.

Як відомо, пробитися за кордон із зерновими нелегко — конкуренція. До країн Північної Африки і Близького Сходу обсяги відвантажень скорочуються. Зате серед покупців нашої кукурудзи — країни об’єднаної Європи, яким бракує зерна, вирощеного у себе, для внутрішнього споживання. Цим пояснюється підвищений інтерес з боку ЄС до «королеви полів» з України. Як повідомила експерт УкрАгроКонсалту Єлизавета Малишко, динаміка експорту до Євросоюзу цієї зернової культури і у тоннах, і в частках від загального українського кукурудзяного експорту зростає. На її думку, вигідна для нас ситуація, коли об’єднана Європа не стягує з української кукурудзи мито, як це було раніше, десь до 2007 року, збережеться й після зближення з Євросоюзом, який сам не зацікавлений зводити перед затребуваним тваринництвом фуражем експортний бар’єр.

На ланах «визрівають» оптимістичні прогнози
Оптимістичними є і прогнози щодо площ, які аграрії відведуть під качанисту наступного року. І річ тут не лише в експортній перспективі.
— Якби нинішньої осені озимі посіяли сповна та вони ще й добре перезимували, то площі під кукурудзою в 2014 р. істотно скоротилися б. А з урахуванням недосіву 400 тис. га озимих, у кукурудзи є шанс. Але якими саме будуть площі під кукурудзою, поки сказати важко, оскільки це значною мірою залежить від рівня загибелі озимих, — окреслює перспективи «королеви полів» Єлизавета Малишко.
Важко експертам поки що визначитися у кількісному плані і з нинішнім зерновим урожаєм: чимало кукурудзи (на час верстання номера) — усе ще в полі, а не в коморі. Згідно із прогнозом Мінагропроду, у нинішньому сезоні зберуть 60 млн т, зокрема: 22,2 млн т пшениці, 7,5 — ячменю і близько 30 — кукурудзи. Оцінки УкрАгроКонсалту дещо нижчі від офіційних: вал становитиме 56 млн т.
Станом на 21 листопада кукурудзу зібрано з понад 88% площ. Відзначають досить високу врожайність — 62,2 ц/га (у 2012 р. — 47,9 ц/га). Отже, після доробки середня врожайність дещо перевищить 55 ц/га. Хоча через високий рівень вологості зерна втрати під час доробки можуть сягнути 10%, що спричинить зниження загального показника врожайності культури.
Частину кукурудзи збиратимуть узимку, що призведе до втрат через вилягання рослин, відламування качанів, осипання зерна. Також очікується погіршення його якості (проростання у качанах, ураження шкідниками і хворобами).
У «королеви полів»
і популярність королівська
Нинішній успіх кукурудзи аж ніяк не випадковий. По-перше, зазначають аналітики, вітчизняні сільгоспвиробники почали рахувати свої прибутки і концентруватися на вирощуванні тих зернових, які приносять максимальну вигоду. Урожайність кукурудзи у багатьох господарствах на 50–60% вища, ніж пшениці, за практично таких самих витрат у розрахунку на гектар. До того ж кукурудза у сівозміні менш примхлива, а вирощувати її економічно вигідніше, ніж інші фуражні культури. Отже, у загальному «кормовому кошику» обсяги ячменю із року в рік скорочуються, а качанистої — усе зростають.
Друга причина домінування кукурудзи: минулого сезону зібрана пшениця порадувала аграріїв якістю. Але що для пекарів добре, те для тваринників — не дуже. Фуражної пшениці на внутрішньому ринку бракувало, її частково замінила кукурудза. Така ситуація характерна і для нинішнього сезону, оскільки у валу пшениці багато продовольчої. По-третє, попит на кукурудзу у світі стабільно високий і щороку неухильно зростає. Таку тенденцію спричинено і збільшенням споживання м’яса, головним чином — у Китаї (кукурудзу у Піднебесній купують насамперед для худоби і птиці), і виробництвом біоетанолу. Звідси чимала фінансова вигода, яку дає експорт кукурудзи за кордон. Четвертий фактор популярності качанистої — вирощування пшениці несе для наших аграріїв певні ризики, оскільки уряд не раз запроваджував мораторій на її експорт або встановлював усілякі квоти. До того ж влада намагається утримувати ціни на продовольче зерно (задля стабілізації продовольчого ланцюжка: пшениця — борошно — хліб, — який є соціально важливим продуктом). Кукурудза в цьому плані набагато менш «політизована».