ЕКСПОРТ ЗЕРНА: могли б ще більше (повна версія)

Так, оцінка українського зерноекспорту Міністерства агрополітики коливається в межах 11–12 млн т. Натомість Українська зернова асоціація, яка об’єднує 80% найбільших зернотрейдерів країни, прогнозує рівень у 10,5–11 млн т. Зерноторговці вважають, що після суттєвих обсягів експорту в першій половині сезону в другій половині вони помітно зменшилися і в останні місяці сезону не перевищуватимуть 700–800 тис. т щомісяця. За словами президента УЗА Миколи Компанця, Україна могла б експортувати цього сезону близько 15 млн т зерна (враховуючи внутрішню потребу ринку в 22 млн т зернових усіх видів, за балансової статистики — 42 млн т). Проте не так сталося, як хотілося, і основна причина дещо нижчих експортних показників — низька конкурентоспроможність українського зерна на світових ринках. Нинішнього року краще реалізується ячмінь, але його запаси в країні не такі великі. Натомість попит на українську кукурудзу незадовільний через якіснішу пропозицію аргентинського зерна. Через низьку якість вітчизняної продовольчої пшениці на неї теж значно нижчий попит з боку іноземних покупців.

Своєю чергою українські аграрні аналітики вважають, що Україна — з квітня і до кінця сезону (до 1 липня) — може поставити на експорт трохи більше 1 млн т зерна і за весь МР досягти показника експорту близько 10 млн т. За оцінками аналітичних компаній, за дев’ять місяців (липень-березень) сезону 2004/05 рр. експорт усього зерна становив близько 9 млн т, у тому числі пшениці — 3,4 млн т, ячменю — 3,95, кукурудзи (з жовтня по березень) — 1,2 млн т. Аналітики погоджуються з тим, що в квітні-червні поточного року експортна активність на всі зернові культури, крім кукурудзи, помітно знизиться. І певною мірою дальший зерноекспорт буде залежати від перспектив урожаю 2005 року, оскільки сільгоспвиробники найчастіше реалізовують запаси зернових перед збиральною кампанією з урахуванням очікуваних обсягів нового врожаю. Однак кукурудза залишатиметься основною експортною культурою з огляду обмеження пропозиції ячменю та пшениці на внутрішньому ринку.
Експерти компанії “АПК-Інформ” зазначають, що навесні зернотрейдери помітно скоротили обсяги закупівель зерна, істотно знизивши закупівельні ціни, але до цього вони встигли нагромадити чималі обсяги безпосередньо на портових елеваторах і поблизу них. У компанії вважають, що експорт зерна в квітні-червні може становити 1,9–2,25 млн т, а за весь маркетинговий рік досягне 11–11,3 млн т.
Окрім уже названих пшениці, ячменю та кукурудзи, з України експортують й інші зернові, хоча в значно менших обсягах. Так, за попередніми даними аналітиків компанії “ПроАгро”, за дев’ять місяців поточного сезону було вивезено: жита — 83,2 тис. т, вівса — 16,4, проса — 27,5, гороху — 184, гречки — 3,2 тис. т. Географія поставок українського зерна досить широка — від країн Європи до країн Північної Африки, Близького Сходу та Азії. Досить цікавим є факт закупок Саудівською Аравією українського фуражного ячменю в обсязі 1,55 млн т (за дев’ять місяців), що вдвічі більше за показник попереднього сезону. А враховуючи прогноз Міністерства сільського господарства США щодо загального імпорту ячменю до цієї країни на рівні 6,5 млн т, то, з урахуванням обсягів експорту ячменю з України у квітні-червні, наша країна може розраховувати на 25% імпортного ринку ячменю Саудівської Аравії.

Олег Музиченко