Дешеве екопаливо та відновлення родючості ґрунтів, які постраждали внаслідок війни росії проти України

Розв’язання російськими нелюдами повномасштабної загарбницької війни на території України з 24 лютого призвело до значного пошкодження ґрунтового покриву на значних площах сільськогосподарських земель. У місцях запеклих боїв одним із видів руйнації ґрунтів є пошкодження їх цілісності внаслідок розривів від бомбардування, обстрілів ракетами, мінами та артилерійськими снарядами, що спричинило утворення урвищ, глибоких вирв із порушенням природної цілісності генетичних горизонтів на значних площах у північній, східній та південній частинах нашої країни.

Звісно, вирви, спричинені розривами снарядів від різної військової техніки, відрізняються розмірами та глибиною, що залежить від потужності бойового заряду. За спостереженнями науковців, у Харківській області розміри одного влучання коливаються від 346 м² (від авіабомби) до 3,5 м² (від артилерійських снарядів та снарядів реактивних систем залпового вогню).

Рекультивація таких ґрунтів з метою повернення їх у сільськогосподарське виробництво (звісно, після обстеження та розмінування) здійснюється шляхом механічного загортання скребками бульдозерів та грейдерів без урахування внутрішньої будови ґрунту та генетичних горизонтів, тобто проводиться груба рекультивація. Відтворення родючості ґрунту після грубої рекультивації в місцях руйнації прогнозовано буде відбуватися десятки років, залежно від площі руйнації, та потребуватиме значних фінансових вкладень, без яких вирощування сталих та якісних урожаїв сільськогосподарських культур буде проблематичним. 

Порушення ґрунту за використання реактивних систем залпового вогню (РСЗВ)

Україна має зобов’язання перед міжнародною спільнотою, що відображені у низці міжнародних та державних документів, що спрямоване на забезпечення виконання Цілей сталого розвитку. До того ж, є затверджена енергетична стратегія України на період до 2030 року, де очікується щорічне заміщення 9,2 млн тонн умовного палива енергією від використання біомаси. 

Уламки артилерійських снарядів в українському чорноземі

Порушення ґрунту за використання артилерії калібру 122 мм

У ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН розробили шляхи фітомеліорації та ремедіації деградованих ґрунтів способом вирощування такої енергетичної культури як міскантус гігантський. 

Міскант, міскантус (лат. Miscanthus) — рід рослин родини тонконогові. Охоплює 17 видів багаторічних трав родом з субтропічних і тропічних регіонів Африки та Азії. Швидкоростуча енергетична культура, багаторічна трава, яка вважається однією із енергетичних рослин європейської кліматичної зони. В США насадження міскантусу гігантського дали у 2,4 рази більше біомаси аніж просо на сусідніх тестових полях. Рослини невибагливі до ґрунту, вологи та температури, а їхня врожайність сягає 30-35 т с.р./га з високим умістом целюлози.

Ця посухостійка енергетична культура на ґрунтах Лісостепу України не потребує щорічної оранки протягом 25–28 років, зростає за відсутності використання засобів захисту рослин, а також без застосування добрив та здатна забезпечити відносно дешевою енергетичною сировиною в обсязі 17–25 т/га сухої маси вже на третій рік вирощування. Саме це є дуже важливим із забезпечення енергетичною сировиною окремих територіальних громад та є одним із шляхів розвитку зеленої енергетики для досягнення енергетичної незалежності держави.

Вирощування міскантусу гігантського на грубо рекультивованих ґрунтах сприяє отриманню дешевої енергетичної біосировини, відтворенню родючості ґрунтів

Використання рослинної біомаси міскантусу для отримання енергоресурсу виділяється з поміж інших відсутністю негативного впливу на баланс вуглекислого газу в атмосфері, адже у процесі згорання у твердопаливних котлах викидається менше СО2, аніж поглинається рослинами під час фотосинтезу. До того ж у продуктах згорання тріски та пелет із міскантусу, порівняно з вугіллям, у 20–30 разів скорочується вміст оксиду сірки та у 3–4 рази — золи. Крім того, ця енергетична культура секвеструє значну кількість вуглецю у потужній кореневій системі, частка якої поступово перетворюється на гумус, тобто покращує ґрунтові властивості та біорізноманіття та проявляє потужну лікувальну здатність, що забезпечує відтворення родючості ґрунту.   

Отже вирощування міскантусу гігантського на грубо рекультивованих ґрунтах сприяє отриманню дешевої енергетичної біосировини, відтворенню родючості ґрунтів, зменшенню розораності ґрунтів, збереженню біорізноманіття, підвищенню рівня екологічної безпеки землеробства та є доступним способом протидії змінам клімату.  

Відновлення ґрунтового покриву та родючості ґрунтів шляхом вирощування міскантусу гігантського на території окремої територіальної громади вирішує її енергетичні потреби, створює унікальні можливості забезпечення її мешканців робочими місцями, соціального розвитку громад та покращення життя населення, що є конче важливим у повоєнний період.

За матеріалами ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН