Banner
30 серпня 2017

Чому українські грунти втрачають свій ресурс?

Потреби українських аграріїв у традиційних добривах і мікроелементах постійно ростуть, розповів кандидат с-г наук, начальник відділу розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії Ukravit AGRO Сергій Адаменко. «Родючість ґрунтів постійно знижується. Багато в чому через використання переважно азотних добрив, які «подкисляют» грунт, і фермери абсолютно «забувають» про внесення оптимальних доз фосфорних, калійних, сірчаних, борних добрив, вапнування грунтів».

За даними фахівця, понад 40% грунтів в Україні мають високий показник кислотності ґрунтів, де — pH нижче 6,5. Це призводить до зниження вмісту рухомих і доступних культурам сполук фосфору, мікроелементів цинку, міді, молібдену, а також до погіршення засвоєння культурами таких елементів мінерального живлення, як азот, фосфор, калій, кальцій, сірка та магній.

Крім важливої ​​ролі в життєдіяльності культур мікроелементи сприяють більш ефективному поглинанню головних елементів мінерального живлення кореневою системою на 10-15%, покращуючи обмінні процеси. «Їх застосування дозволяє отримати високу окупність: одна гривня, витрачена на мікродобрива, окупається прибутком у розмірі від 3 до 15 грн», — додав С. Адаменко.

Як приклад він розповів про грунти на півдні Херсонської області: «За всіма показниками там вистачає калію і кальцію. Але, застосовуючи калійні добрива, ми бачимо моментальну позитивну реакцію культур із точки зору збільшення вмісту сухих речовин в товарній продукції, підвищення вмісту цукрів, поліпшення смаку, кольору, товарності і підвищення жаростійкості культур».

Цинк, мідь і молібден — справжній дефіцит

Дефіцит елементів багато в чому залежить і від зони вирощування і типу грунтів. У середньому молібдену і цинку не вистачає більш ніж на 60% ґрунтів, міді — 40%, сполук фосфору — понад 40%, бору — понад 40%.

У першу чергу, обсяг традиційних добрив, що  вносяться, недостатній через економічні чинники, тобто сільгоспвиробники на них банально економлять, використовуючи ресурс, закладений ще з часів СРСР.

У 80-ті роки минулого століття в середньому застосовувалося 135 кг NPK/га, застосовувалася меліорація, яка сприяла вапнуванню кислих грунтів і гіпсуванню солончаків, що забезпечувало практично бездефіцитний баланс головних елементів мінерального живлення, кальцію і підтримувалася оптимальна кислотність грунтів. У 2000-х роках цей показник знизився до 17 кг NPK/га.

— Сьогодні в залежності від господарств і від грунтово-кліматичних зон вирощування культур, застосовується від 60 до 90 кг/га NPK, але в структурі застосування 60-70% займає азотна група добрив, а мікроелементи (B, Zn, Cu, Mn, Fe ) кремній (Si) практично не застосовуються, — розповів експерт.

Рано чи пізно така економія приведе до погіршення ситуації і різкого зниження врожайності. Особливо виснажують грунт монокультури, не секрет, що фермери часто сіють соняшник по соняшнику.

Ринок мынеральних добрив буде рости

Незважаючи на таку песимістичну картину, потреба в мікродобривах для позакореневого внесення в Україні зростає, і ця тенденція буде зберігатися. За розрахунками фахівців, у 2016 році було продано не менше 24 тис. т позакореневих мікродобрив як власного виробництва, так і імпортних. Це склало близько $ 100 млн в грошовому еквіваленті.

— Ринок традиційних добрив і мікродобрив також буде рости як мінімум на 10-15%. А за деякими мікроелементами, зокрема, по кремнію (Si) — мінімум на 15%, а то і 30% в рік, — прогнозує С.Адаменко.

Український ринок спеціальних добрив швидше за все буде розвиватися в напрямку біологізації. Будуть затребувані комбіновані добрива з біологічно активними добавками — амінокислотами, водоростями, фітогормонами, полісахариди, вітаміни. Їх можна застосовувати як у традиційному, так і в органічному землеробстві.

Розвиток ринку добрив багато в чому залежить від кон'юнктури ринку на сільгосппродукцію: зростає ціна на продукцію, застосування добрив також збільшується.

Ріст ринку добрив констатують і інші учасники ринку, зокрема виробники ЗЗР. За даними деяких компаній, за останні 10 років обсяг внесених добрив збільшився в 5 разів.

Але при цьому українські аграрії роблять вибір на користь азотних добрив. Це призводить до постійного дисбалансу вмісту мікроелементів у грунті.

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

 

 

Banner

Читайте також

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner
Banner

Наші партнери