Спецможливості
Технології

За­хист посівів сої від бур’янів

04.06.2015
3472
За­хист посівів сої  від бур’янів фото, ілюстрація

Не­гли­бо­ке про­ник­нен­ня ко­ренів, низь­ка ви­со­та рос­лин, слаб­ке затінен­ня по­верхні грун­ту і повільний ріст на по­чат­ку ве­ге­тації зу­мов­лю­ють ви­со­ку чут­ливість сої до бур’янів на ета­пах роз­вит­ку від сходів до гілку­ван­ня (40–50 днів). Кри­тич­ним періодом для кон­тро­лю бур’янів є етап роз­вит­ку рос­лин від ут­во­рен­ня пер­шо­го до тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка куль­ту­ри. Са­ме в цей час потрібно приділя­ти особ­ли­ву ува­гу їхньо­му кон­тро­лю у посівах. Окрім то­го, од­ним із важ­ли­вих еле­ментів от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів до зми­кан­ня міжрядь куль­ту­ри.

Не­гли­бо­ке про­ник­нен­ня ко­ренів, низь­ка ви­со­та рос­лин, слаб­ке затінен­ня по­верхні грун­ту і повільний ріст на по­чат­ку ве­ге­тації зу­мов­лю­ють ви­со­ку чут­ливість сої до бур’янів на ета­пах роз­вит­ку від сходів до гілку­ван­ня (40–50 днів). Кри­тич­ним періодом для кон­тро­лю бур’янів є етап роз­вит­ку рос­лин від ут­во­рен­ня пер­шо­го до тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка куль­ту­ри. Са­ме в цей час потрібно приділя­ти особ­ли­ву ува­гу їхньо­му кон­тро­лю у посівах. Окрім то­го, од­ним із важ­ли­вих еле­ментів от­ри­ман­ня ви­со­ких уро­жаїв насіння є об­ме­жен­ня шкідли­вості бур’янів до зми­кан­ня міжрядь куль­ту­ри.

І. Стор­чо­ус, канд. с.-г. на­ук

По­втор­не засмічен­ня посівів сої та­кож має не­га­тивні наслідки для куль­ту­ри. Впро­довж дру­гої по­ло­ви­ни літа навiть ста­ран­но до­гля­нутi посiви, вiльнi вiд бур’янiв, мо­жуть надміру за­ро­ста­ти ви­да­ми ло­бо­ди, щи­риці, пас­ль­о­ном чор­ним, ку­ря­чим про­сом, мишiєм си­зим та iн. Та­ке за­бур’янен­ня, окрім то­го, що зни­жує про­дук­тивнiсть посівів, ще й ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня та збiльшує втра­ти вро­жаю.
Не­ба­жа­на рос­линність, що з’яви­ла­ся після закінчен­ня дії гербіци­ду чи після ос­тан­нь­о­го ме­ханічно­го об­ро­бітку, яка не за­зна­ла впли­ву за­ходів кон­тро­лю, вик­ли­кає за­лиш­ко­ве засмі­чен­ня. Об­ме­жу­валь­ним фак­то­ром по­я­ви сходів бур’янів у другій по­ло­вині ве­ге­тації посівів сої є затінен­ня грун­ту, що за­ле­жить від площі ли­ст­ко­вої по­­верхні куль­тур­них рос­лин.
Ос­танніми ро­ка­ми у посівах сої відміча­ють по­ши­рен­ня і шкідливість та­ких бур’янів, як підма­рен­ник чіпкий, паслін чор­ний, не­тре­ба зви­чай­на, злин­ка ка­надсь­ка. Зміша­на засміченість різни­ми ви­да­ми бур’янів ха­рак­тер­на за­га­лом для всіх регіонів країни, що, своєю чер­гою, ве­де до по­тре­би за­сто­су­ван­ня ра­ди­каль­них за­ходів
їхньо­го кон­тро­лю.
Соя са­ма не мо­же успішно про­ти­сто­я­ти про­це­су за­бур’я­нен­ня посіву, особ­ли­во на по­чат­ку ве­ге­тації, то­му для за­без­пе­чен­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності куль­ту­ри од­ним із за­ходів бо­роть­би є за­сто­су­ван­ня гербіцидів під час ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри.
У соєвих посівах найбільше шко­дять ба­га­торічні бур’яни, об­ме­жен­ня чи­сель­ності яких мож­на до­сяг­ти впро­ва­д­жен­ням си­с­те­ми інте­г­ро­ва­но­го за­хи­с­ту впро­довж кількох послідо­вних років. Од­норічні ж бур’яни є менш шкідли­ви­ми, але че­рез те, що во­ни розмно­жу­ють­ся насінням, си­с­те­ми за­ходів ли­ше змен­шу­ють рівень їхньої чи­сель­ності на полі, але повністю не кон­тро­лю­ють.
У си­с­темі кон­тро­лю од­норічних бур’янів ак­цент ро­бить­ся на впро­ва­­джен­ня за­ходів, які за­без­пе­чу­ють до­сяг­нен­ня трьох цілей, пов’яза­них із ди­­намікою по­пу­ляцій бур’янів насіннєво­го спо­со­бу розмно­жен­ня: змен­шен­ня кількості сходів бур’янів, збільшен­ня рівня при­род­ної за­ги­белі насіння бур’янів і змен­шен­ня фор­му­ван­ня життєздат­но­го бур’яно­во­го насіння. Знан­ня ди­наміки по­пу­ляції бур’янів за­без­пе­чує змен­шен­ня ви­ко­ри­с­тан­ня гербіцидів на 50%.

Після­посівний за­хист куль­ту­ри
Відра­зу ж після сівби по­ле кот­ку­ють для по­кра­щан­ня умов про­ро­с­тан­ня насіння і підви­щен­ня по­льо­вої схо­жості. По­даль­ший до­гляд за посіва­ми за­ле­жить від тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри — за умов за­сто­су­ван­ня чи без вне­сен­ня гербіцидів. Як­що гербіци­ди не вно­си­ли або з яки­хось при­чин їхня ефек­тивність не­ви­со­ка (гербіци­ди грун­то­вої дії здатні впли­ва­ти на про­ро­ст­ки рос­лин бур’янів ли­ше за на­яв­ності до­стат­ньої кількості во­ло­ги у верх­нь­о­му шарі грун­ту), то слід на­сам­пе­ред про­ве­с­ти один-три до­схо­до­вих бо­ро­ну­ван­ня. Най­кра­щий час для про­ве­ден­ня до­схо­до­во­го бо­ро­ну­ван­ня, ко­ли про­ро­ст­ки бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у фазі білих ни­то­чок. По­шко­д­жен­ня про­ростків куль­тур­них рос­лин не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 1%. Вра­хо­ву­ю­чи біологічні вла­с­ти­вості сої, ламкість її сте­бел, на по­чат­ко­вих фа­зах ве­ге­тації рос­ли­ни по­тре­бу­ють м’яких ре­жимів об­робітку, то­му що во­ни лег­ко трав­му­ють­ся і по­шко­д­жу­ють­ся. Схо­ди бо­ро­ну­ють упо­пе­рек по­ля за со­няч­ної по­го­ди, ко­ли рос­ли­ни втра­ча­ють тур­гор і мен­ше по­шко­­джу­ють­ся бо­ро­на­ми.
 Пер­ше бо­ро­ну­ван­ня посівів ре­ко­мен­дується про­ве­с­ти вже че­рез три-чо­ти­ри дні після сівби, ко­ли насіння сої ли­ше на­клю­ну­ло­ся, а бур’яни пе­ре­бу­ва­ють у фазі білої ни­точ­ки, дру­ге — че­рез 8–10, третє — че­рез 12–14 днів. Рос­ли­ни сої лег­ко ви­т­ри­му­ють такі бо­ро­ну­ван­ня. Ли­ше фа­за виг­ну­то­го коліна, яка на­стає за два-три дні до по­яви сходів, є кри­тич­ною для про­ве­ден­ня цієї по­льо­вої опе­рації. На посівах сої, за­леж­но від за­бур’яне­ності, як пра­ви­ло, про­во­дять од­не-два після­с­хо­до­вих бо­ро­ну­ван­ня, при­чо­му пер­ше — ко­ли рос­ли­ни вже до­б­ре укоріни­ли­ся і ма­ють ви­со­ту 10–12 см. До­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня зни­жує засміченість сої на 40–50%, після­с­хо­до­ве — на 50–60%, а їхнє поєднан­ня має більшу ефек­тивність — 65–75%.
Під час бо­ро­ну­ван­ня до сходів швид­­­кість ру­ху аг­ре­га­ту не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 5–6, а по схо­дах — 4–5 км/год. Стро­ки про­ве­ден­ня міжряд­них об­ро­бітків і їхня кількість за­ле­жать від по­яви бур’янів. За ве­ге­тацію їх про­во­дять, як пра­ви­ло, два-чо­ти­ри ра­зи.

 Як тільки по­зна­чать­ся ряд­ки, про­во­дять не­гли­бо­кий міжряд­ний об­робіток — ша­ру­ван­ня, а об­робіток міжрядь — із по­явою бур’янів, а та­кож у разі за­пли­ван­ня грун­ту після по­ливів. Крім зни­щен­ня бур’янів, цей захід сприяє ство­рен­ню кра­що­го повітря­но­го й вод­но­го ре­жи­му рос­лин, зни­жен­ню сту­пе­ня по­ши­рен­ня та ура­же­ності рос­лин хво­ро­ба­ми. Після­с­хо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня мож­на про­во­ди­ти у фазі пер­шо­го справжнь­о­го ли­ст­ка. Пізніше міжряд­дя роз­пу­шу­ють двічі-тричі до зми­кан­ня рядків. Гли­би­на пер­шо­го роз­пу­шу­ван­ня — 6–8 см, дру­го­го (че­рез 8–10 днів після пер­шо­го) — 8–10, тре­ть­о­го — 6–8 см. Не­доцільно бо­ро­ну­ва­ти сою у фазі про­ростків (у період, ко­ли во­ни вже більші за на­буб­нявіле насіння, до ут­во­рен­ня пер­шо­го справжнь­о­го ли­ст­ка), то­му що бо­ро­ни лег­ко ла­ма­ють і по­шко­д­жу­ють про­ро­ст­ки і сім’ядольні ли­с­точ­ки. Ос­танній об­робіток про­во­дять не пізніше ета­пу бу­тонізації куль­ту­ри. Ре­ко­мен­до­ва­но бо­ро­ну­ва­ти у су­ху по­го­ду і в другій по­ло­вині дня, ко­ли у рос­лин па­дає тур­гор.
У разі ви­ро­щу­ван­ня сої без за­сто­су­ван­ня гербіцидів про­во­ди­ти до- і після­­схо­до­ве бо­ро­ну­ван­ня, а та­кож міжрядні роз­пу­шу­ван­ня грун­ту тех­но­логією не пе­ред­ба­че­но. Ре­ко­мен­дується зву­жен­ня міжрядь у посівах до 18–22 см.
На надміру за­бур’яне­них пло­щах до­сяг­ти успіху аг­ро­технічни­ми за­хо­да­ми бу­ває май­же не­мож­ли­во, тим більше, що соя на­ле­жить до куль­тур, які ду­же не­га­тив­но ре­а­гу­ють на «сусідство» бур’янів, прак­тич­но не ви­т­ри­му­ю­чи з ни­ми кон­ку­рент­них взаємовідно­син, то­му хімічним за­хо­дам кон­тро­лю відво­дить­ся го­ло­вне місце в інте­г­ро­ва­но­му за­хисті.

 Для успішно­го кон­тро­лю бур’янів у посівах сої хімічні за­хо­ди слід за­сто­со­ву­ва­ти ще під час ви­ро­щу­ван­ня по­пе­ред­ників, які чер­гу­ють­ся із соєю у сівозміні. Ос­но­ву та­ко­го кон­тро­лю ста­но­вить йо­го ре­тель­не пла­ну­ван­ня вже на ран­нь­о­му етапі. Та­ким чи­ном, об­ме­жен­ня чи­сель­ності бур’янів у посівах сої ба­жа­но по­чи­на­ти на ета­пах після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка і підго­тов­ки грун­ту під висів куль­ту­ри.
Всі ви­ди од­норічних і ба­га­торічних бур’яно­вих рос­лин на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу сої че­рез низь­ку її кон­ку­рен­то­с­про­можність, як за­зна­ча­ло­ся ви­ще, силь­но засмічу­ють посіви. Еко­номічний поріг шкідли­вості бур’янів на­стає за на­яв­ності на 1 м2 п’яти зла­ко­вих од­норічних або трьох ши­ро­ко­ли­с­тих (дво­доль­них) бур’янів.
За­сто­со­ву­ю­чи хімічний за­хист куль­ту­ри за­для підви­щен­ня її уро­жай­ності, вар­то вра­хо­ву­ва­ти мож­ли­вий побічний ефект гербіцидів (їхню післядію) на сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри, які в по­даль­шо­му пла­нується висіва­ти у сівозміні. З ог­ля­ду на це доцільно вно­си­ти гербіци­ди з вибірко­вою си­с­тем­ною дією і ко­рот­шим періодом де­ток­си­кації в грунті, а та­кож з ефек­тивнішою ток­сич­ною дією на ком­плекс видів бур’янів.
Для ефек­тив­но­го кон­тро­лю бур’янів до і після сівби сої по­ля потрібно об­ро­би­ти гербіци­да­ми, тоб­то за­сто­су­ва­ти до- і після­с­хо­до­вий спо­со­би кон­тро­лю бур’янів із ви­ко­ри­с­тан­ням грун­то­вих і стра­хо­вих гербіцидів. Для куль­ту­ри ре­ко­мен­до­ва­но набір гербіцидів, які роз­поділя­ють на грун­тові і стра­хові. Стра­хові, своєю чер­гою, вно­сять для зни­щен­ня дво­доль­них бур’янів, зла­ко­вих, а та­кож є пре­па­ра­ти універ­саль­ної дії. Нор­ма їхньо­го вне­сен­ня і спо­со­би за­сто­су­ван­ня відрізня­ють­ся і за­ле­жать від зо­ни ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри (з ура­ху­ван­ням грун­то­во-кліма­тич­них особ­ли­во­с­тей регіону, за­бур’яне­ності по­ля).

 До сівби або після сівби сої для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих та де­я­ких двосім’ядоль­них вно­сять грун­тові гербіци­ди на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин: аце­тох­лор, про­ме­т­рин, ме­т­ри­бу­зин, іма­зе­тапір, кло­ма­зон, три­ф­лу­ралін, пен­ди­ме­талін, S-ме­то­лах­лор у поєднанні з тер­бу­ти­ла­зи­ном.
Для кон­тро­лю од­норічних бур’я­нів (фа­за від двох листків) і ба­га­торічних злаків (за ви­со­ти 10–15 см) за­сто­со­ву­ють пре­па­ра­ти на ос­нові та­ких діючих ре­чо­вин, як: про­пахізо­фоп, кле­то­дим, хіза­ло­фоп-П-етил, те­пра­лок­си­дим, хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, квіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, флу­а­зи­фоп-П-бу­тил, кле­то­дим.
Об­ме­жує шкідливість од­но­річ­них двосім’ядоль­них бур’янів за­сто­су­ван­ня гербіцидів на ос­нові діючих ре­чо­вин бен­та­зон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил. Вне­сен­ня гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­за­мокс на етапі роз­вит­ку двох-трьох справжніх листків куль­ту­ри ефек­тив­не для кон­тро­лю од­норічних зла­ко­вих і двосім’ядоль­них бур’янів.
За­без­пе­чує зни­жен­ня засміче­ності посівів од­но­доль­ни­ми бур’яна­ми та, своєю чер­гою, сприяє знач­но­му підви­щен­ню вро­жай­ності зер­на сої грун­то­вий гербіцид на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни три­ф­лу­ралін. Для ньо­го ха­рак­тер­ний ефек­тив­ний кон­троль зла­ко­вих бур’янів, але пре­па­рат май­же сла­бо кон­тро­лює паслін чор­ний, осот, гірчак, не­тре­бу, щи­ри­цю і бур’янові рос­ли­ни ро­ди­ни Ка­пу­с­тяні. На ос­танні діють кон­тактні гербіци­ди на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон, 480 г/л, на­при­клад Ба­за­г­ран — 1,5–3,0 л/га (або йо­го ана­ло­ги), відмінним по­каз­ни­ком яко­го є се­лек­тив­на дія що­до сої. За­сто­со­ву­ють цей гербіцид на фоні три­ф­лу­раліну по ве­ге­ту­ю­чих рос­ли­нах сої, під час фа­зи роз­вит­ку бур’янів чо­ти­ри-п’ять листків їа їхньої ви­со­ти 10–12 см. У разі слаб­ко­го засмічен­ня посівів сої і ранніх етапів роз­вит­ку бур’янів нор­ма гербіци­ду на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон мо­же бу­ти мінімаль­ною, а за силь­ної за­бур’яне­ності й на пізніших ета­пах роз­вит­ку кон­ку­рент­ної рос­лин­ності — мак­си­маль­ною. Для об­ме­жен­ня чи­сель­ності ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів і пас­ль­о­ну чор­но­го ви­со­ко­­ефек­тив­ною є дво­ра­зо­ва об­роб­ка посівів гербіци­дом на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни бен­та­зон із за­галь­ною нор­мою 3,0 л/га (1,5+1,5) й інтер­ва­лом 20 днів.
Ефек­тив­ни­ми гербіци­да­ми для кон­тро­лю злин­ки ка­надсь­кої  є пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни про­ме­т­рин, 500 г/л, на­при­клад Ге­за­гард 500 FW, КС, або інші гербіци­ди-ана­ло­ги. Пре­па­ра­ти на ос­нові діючої ре­чо­ви­ни іма­зе­тапіру — гербіци­ди для за­хи­с­ту сої від ши­ро­ко­го спе­к­т­ра од­норічних зла­ко­вих і дво­доль­них бур’янів, у то­му числі ка­ран­тин­них, зо­к­ре­ма видів по­ви­тиці і ам­б­розії, та для зни­жен­ня засмічен­ня полів ба­га­торічни­ми бур’яна­ми. Іма­зе­тапір мож­на вно­си­ти під час пе­ред­по­сів­­но­го (з не­гли­бо­ким за­гор­тан­ням у грунт), пе­ред­схо­до­во­го (після висіву — до сходів) та після­с­хо­до­во­го (бур’яни у фазі од­но­го-чо­ти­рь­ох листків) об­ро­бітків.

У півден­них регіонах країни доцільно вно­си­ти після­с­хо­дові гербіци­ди, оскільки для ефек­тив­ної дії грун­то­вих пре­па­ратів тут на­весні у верх­нь­о­му шарі грун­ту тра­диційно ма­ло во­ло­ги. Як­що на­весні на по­лях ба­га­то осо­ту, потрібно за 12–14 днів до сівби про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня гербіци­да­ми 2,4-Д-амінна сіль у нормі 1,5–2,0 л/га або пре­па­ра­та­ми на ос­нові гліфо­са­ту — 4,0–5,0 л/га (до об­при­с­ку­ван­ня не про­во­ди­ти ніяких ме­ханічних об­робітків, крім ран­нь­о­вес­ня­но­го за­крит­тя во­ло­ги).
Важ­ли­вим чин­ни­ком ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня гербіцидів грун­то­вої дії є ство­рен­ня дрібно­груд­ку­ва­тої струк­ту­ри грун­ту. На вирівня­ний і до­б­ре підго­тов­ле­ний грунт гербіци­ди рівномірно вно­сять у верхній шар та за­од­но зни­щу­ють бур’яни, діючи на їхні про­ро­ст­ки. Пре­па­ра­ти на ос­нові три­ф­лу­раліну під дією со­няч­них про­менів швид­ко роз­кла­да­ють­ся, то­му по­тре­бу­ють не­гай­но­го та ста­ран­но­го за­гор­тан­ня в грунт на гли­би­ну 6–7 см. Тут важ­ли­во ре­тель­но пе­реміша­ти гербіцид із верхнім ша­ром, щоб він до­б­ре закріпив­ся в грунті. Це за­без­пе­чується за од­но­час­но­го вне­сен­ня й за­гор­тан­ня пре­па­ра­ту од­ним аг­ре­га­том. Для цьо­го штан­гові об­при­с­ку­вачі вста­нов­лю­ють на рамі куль­ти­ва­то­ра КПС-4, об­лад­на­но­го вирівню­валь­ни­ми дис­ка­ми і ро­тор­ни­ми ко­точ­ка­ми. Швид­кість ру­ху аг­ре­га­ту — не мен­ше 7,0–7,5 км/год. Для за­гор­тан­ня гер­бі­ци­ду на важ­ких грун­тах не слід за­сто­со­ву­ва­ти дис­кові зна­ряд­дя, бо во­ни не за­­без­­­пе­чу­ють якісно­го об­робітку верх­нь­о­го ша­ру грун­ту. На­впа­ки — після них потрібне до­дат­ко­ве роз­пу­шу­ван­ня куль­ти­ва­то­ра­ми, що при­зво­дить до ущіль­нен­ня грун­ту, підви­щен­ня бри­лу­ва­тості по­верхні посіву та ви­су­шу­ван­ня верх­нь­о­го ша­ру.
Най­е­фек­тивніша об­роб­ка гербіци­да­ми у безвітря­ну помірно теп­лу по­го­ду. Не­доцільно за­сто­со­ву­ва­ти їх у по­су­ш­ли­вий період та у разі вітру, не слід пе­ре­ви­щу­ва­ти виз­на­че­ну нор­му ріди­ни, та­кож вар­то за­без­пе­чи­ти, щоб роз­чин не стікав із рос­лин на грунт. Найбільшу ток­сичність гербіци­ди про­яв­ля­ють за тем­пе­ра­ту­ри повітря 18…24°С. Дія грун­то­вих гербіцидів най­кра­ща за помірно теп­лої по­го­ди з тем­пе­ра­ту­рою повітря 15…20°С і во­ло­гості грун­ту не мен­ше ніж 20–22% по­льо­вої во­ло­гоємкості.
 За про­гноз­но­го на­стан­ня спе­кот­ної і су­хої по­го­ди, що при­зво­дить до по­су­хи, об­при­с­ку­ван­ня посівів ба­жа­но про­во­ди­ти за­вчас­но. Нор­му ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни доцільно збільши­ти до 250–300 л/га, щоб за­без­пе­чи­ти кра­ще змо­чу­ван­ня по­верхні рос­лин. За та­кої об­роб­ки мож­на ско­ри­с­та­ти­ся мінімаль­ни­ми нор­ма­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів у період, ко­ли рос­ли­ни бур’янів пе­ре­бу­ва­ють у най­чут­ливіших до дії гербіцидів фа­зах роз­вит­ку (сім’ядолі). Малі нор­ми ви­т­ра­ти пре­па­ратів істот­но зни­жу­ють фітон­цид­ний ефект, який є ду­же не­без­печ­ним і вод­но­час ду­же ймовірним в умо­вах стре­су куль­тур­них рос­лин за дефіци­ту во­ло­ги. До то­го ж та­ке раннє за­сто­су­ван­ня гербіцидів еко­номічно вигідне.
Запізнен­ня із про­ве­ден­ням за­хис­них за­ходів при­зве­де до не­обхідності збільшен­ня норм ви­т­ра­ти гербіцидів за­для ча­ст­ко­во­го по­до­лан­ня на­ро­с­та­ю­чої фа­зо­вої ре­зи­с­тент­ності рос­лин бур’янів, що ма­ють два-чо­ти­ри і більше справжніх ли­ст­ки, і вод­но­час спри­чи­нить знач­не пригнічен­ня сходів сої.

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0