Спецможливості
Статті

Здорові копита – здорова і корова

13.05.2015
3332
Здорові копита –  здорова і корова фото, ілюстрація

Не так давно агрофірма «Бучачагрохлібпром» побудувала у селі Осівці новий тваринницький комп­лекс. Із самого початку питанню здоров’я копит на фермі приділяють колосальну увагу. Адже проблеми копит — це один із головних факторів, які впливають на загальне здоров’я корів. Якщо за ними не доглядати, можна втратити не лише молоко, а й саму тварину.

Не так давно агрофірма «Бучачагрохлібпром» побудувала у селі Осівці новий тваринницький комп­лекс. Із самого початку питанню здоров’я копит на фермі приділяють колосальну увагу. Адже проблеми копит — це один із головних факторів, які впливають на загальне здоров’я корів. Якщо за ними не доглядати, можна втратити не лише молоко, а й саму тварину.

Р. Панічев
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Діяльність агрофірми «Бучачагрохлібпром», як видно із назви, зосереджена на виробництві зернових культур. Проте господарі не відмовилися і від тваринництва. Нині тут працює два великих тваринницьких комплекси по 1200 корів кожен, до яких кілька років тому долучилася нова ферма в Осівцях. В Осівцях загальне поголів’я становить 1,5 тис. голів, із яких 600 голів — корови. Тваринницький комплекс збудовано лише на 70%: найближчим часом планується ввести в експлуатацію ще один корпус на 800 голів.  Загальне поголів’я ВРХ нині сягає 7000 голів. «Це господарство ми започаткували в кінці 2012 р., — розповідає заступник директора із тваринництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Борис Рудюк.  — До роботи залучили людей, які у своєму житті не мали досвіду роботи в “совєтсь­кому” колгоспі. І не даремно — це лише сприяє розвитку цього тваринницького комплексу. Спеціалістів та персонал готували собі самі».

Чому копита?
 Уже два роки поспіль ферма в Осівцях тримає перше місце за всіма показниками серед наших ферм, — із задоволенням ділиться успіхами Борис Рудюк. — Надої на корову тут становлять близько 7 тис. кг на рік за показників жирності — 3,8% та білка — 3,2%». Керівник згадує, що попервах, лиш тільки-но нетелі зайшли на бетонне покриття тваринницького комплексу, почалися масові проблеми із копитами. Культури ведення тваринництва на фермі в Осівцях ще не було, але комусь таки треба було взятися за справу. Як не дивно, але ортопедію доручили колишній швачці, пані Марії, яка фактично за рік своїми руками «приборкала» ці негаразди, набула професійних навичок роботи із копитною фрезою та налагодила виконання планових розчищень і лікування ратиць, поставила на конт­роль графік приготування копитних ванн.
Отже, слід сказати, що за поширеністю та рівнем завданого збитку хвороби копит займають третє місце після маститів і гінекологічних захворювань корів. У молочних стадах до 90% дійних корів можуть мати ураження копит різного ступеня тяжкості, а рівень вибракування продуктивних тварин через хвороби кінцівок сягає 30%. Причин захворювань копит дуже багато, але основна — це порушення принципів годівлі та утримання корів. Причому вони не завжди пов’язані з недотриманням власне норм годівлі, окрім цього фактора, потрібно обов’язково враховувати рівень засвоюваності поживних речовин корму, продуктивність корів і генетичну схильність їх до захворювань. До того ж має значення і мікробний фактор.
А трапляються такі негаразди через те, що перестали утримувати корів на пасовищах. Важко собі уявити, аби таке стадо, як у «Бучачагрохлібпром» — понад 7 тис. голів, — паслось собі на привіллі в полі. «Бетон сучасного тва­­ринницького комплексу — це неприродне для корови середовище, — пояснює Борис Рудюк. — На м’якому грунті у тварин зовсім по-іншому працює зачіп — перед­ня частина копита. Якщо його не коригувати, то відбуватиметься постійне просідання копита».

Некробактеріоз — загроза для стада?
Однією із хвороб копит є некробактеріоз. З практичного досвіду пана Рудюка, різке загострення некробактеріозу відбувається під час переміщення тварин між господарствами, а також у разі завезення тварин із-за кордону. Тому на тих тварин, які щойно з’явилися у господарстві, слід звертати особливу увагу. «Річ у тім, що кожне тваринницьке підприємство має свою усталену мікрофлору, до якої тварини вже виробили певну резистентність, — пояснює він. — Під час переміщення тварини піддаються стресу, що посилюється іншим типом годівлі та утримання на новому місці. На цьому тлі активується шкодочинна мікрофлора, що відразу позначається на ослабленому імунітеті тварини».  А тому під час транспортування тварин слід максимально запобігати виникненню стресових ситуацій. Коли ж корови або нетелі уже прибули у нове господарство, слід хоча б наближено дотримуватися звичних для тварин схем годівлі та утримання, які були на старому місці.
Окрім цього, ревізію копит доцільно проводити на майданчиках для утримання нетелей у господарствах, звідки закуповують тварин, тобто ще до їхнього транспортування на нове місце.
І все ж таки,  Борис Рудюк вважає, що некробактеріоз  — не така страшна хвороба. «Повірте мені, що поширення некробактеріозу можна стримати і подолати впродовж 6–8 місяців, якщо у господарстві відпрацьовано методику догляду за тваринами, дотримуються зоогігієнічних та ветеринарних карантинних норм, — каже він. — Проте є інший, небезпечніший, ворог — сімейство клостридій, які перебувають також у навколишньому середовищі і джерелом яких можуть бути чи то хворі корови, чи то напівзігнилий сінаж із вмістом і запахом фекалій, інфікований грунт. І це набагато страшніша хвороба, особливо за сучасних раціонів із надвисоким рівнем білка та обмінної енергії».
На тваринницькому комплексі добре розуміють, що навіть якщо стан здоров’я стада буде більш-менш нормальним, то клостридіоз все одно може зненацька «вибухнути». Цей збудник віроломно знищує тварину зсередини, утворюючи абсцеси у м’язах та органах. Без американської вакцини від 8 штамів клостридій нам не вдалося б повністю ліквідувати цю проблему.

Командна гра дає хороші результати…
 Отже, стає ясно, наскільки важливо систематично підтримувати здоров’я копит у корів. Зробити це відносно нескладно. На фермах ТзОВ «Бучачагрохлібпром» для цього застосовують низку обов’язкових методик: ортопедичні заходи, ванни для обробки копит, дотримання правильного, тобто збалансованого, раціону. Але головне, аби всі працівники ферми працювали разом на досягнення хорошого результату.
«Для раннього виявлення будь-якої хвороби дуже важлива
саме командна робота, — говорить Борис Рудюк. — Якщо проблемну тварину виявлено на ранній стадії, курс лікування — всього три-чотири дні. Якщо протягом тижня не виявили хворобу і вона вже перейшла у запущену стадію, то лікування триватиме півмісяця. Якщо і цей момент проґавити, допустити, аби копито відгнило, порозпирало абсцесами стегна, — це означає, що ми тварину втратили». А тому в господарстві роблять усе, аби мотивувати працівників діяти як одна команда. Помітити негаразди у корівнику може кожен: доярка, погонич, ветлікар чи менеджер. Відразу ж інформацію про виявлену хвору корову передають ветлікареві, який негайно розпочинає лікування тварини. І лише це забезпечує успіх справи.
 «Щодо вирішення проблем копит добре показав себе під час проведення планових ортопедичних обробок або у період карантинного утримання тварин препарат українського виробництва Септіфлекс у формі 5%-го розчину, який можна наносити шляхом розпилення, — ділиться досвідом роботи Борис Рудюк. — Він наче “рідкий” бинт вкриває копита міцною плівкою і не дає шансів проникнути всередину збудникам хвороб. Максимальний ефект від його застосування настає за нанесення на свіжорозчищене копито або на очищену 3%-м розчином перекису водню уражену копитну ділянку».
І наостанок...
На фермі в Осівцях запроваджено ті самі стандарти роботи, що й на інших тваринницьких комплексах ТзОВ «Бучачагрохлібпром»: відстежують гілку генетики, працюють окремо над екстер’єром, окремо — над показниками жиру, білка в молоці тварин. Для цього використовують три основні північноамериканські селекційні індекси: розвитку тіла, ратиць, продуктивності.
«Завдяки злагодженій роботі осівчан вибракування корів у їхньому господарстві становить від 14 до 25% за показника виходу телят 92 на 100 корів, — підсумовує результати колективної роботи Борис Рудюк. — Ми порахували, що через два роки із такими показниками будемо здатні “підтягнути” наші Осівці за кількістю корів до інших наших господарств тільки на основі ресурсів власного відтворення».
І це все — за повного контролю хвороб копит: у стаді загальною кількістю понад 7 тис. голів, яких утримують на фермах ТзОВ «Бучачагрохлібпром», протягом місяця виникає лише один-два клінічних випадки некробактеріозу. Контро­лю­ється також проблема ламінітів, тендовагінітів, травмування, викликаного неправильною постановкою ратиць у корів аборигенних порід. Системний підхід до окресленої проблематики дав змогу досягти високого результату: за останній рік рівень виведення тварин зі стада через хвороби ратиць зменшився увосьмеро і в загальному сегменті вибракувань становить не більше ніж 10%.

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0