Мухи: сезон польотів відкрито!

У період масового льоту мух продуктивність тварин знижується та різко погіршується санітарна якість с.-г. продукції. Економічні збитки, спричинені паразитуванням зоофільних мух, зумовлені погіршенням якості шкірної сировини на 30–50%, зниженням молочної продуктивності на 15–25% та приросту молодняку — до 40-80%, передчасним вибракуванням хворих тварин. Окрім цього, витрати на проведення ветеринарних заходів щодо ліквідації джерел збудників інфекційних та інвазійних хвороб збільшуються в рази.

В. Євстаф’єва, д-р вет. на­ук,
О. Кли­мен­ко, канд. вет. на­ук,
О. Кру­чи­нен­ко, канд. вет. на­ук,
Полтавська ДАА

Однією із при­чин, що зни­жу­ють інтен­сивність роз­вит­ку тва­рин­ництва, є па­ра­зи­ту­ван­ня шкід­ли­вих ко­мах, зо­к­ре­ма зо­офіль­них мух. Для ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни найбільше зна­чен­ня ма­ють ро­ди­ни Muscidae (справжні му­хи), Сallip­­horidae (сині та зе­лені му­­хи), Sarcophagidae (сірі м’яс­­ні й воль­фар­тові му­хи), Glos­sinidae (му­хи-це­це). Пред­став­ни­ки цих ро­дин за­вда­ють найбільшої шко­ди га­лузі тва­рин­ництва та до­шку­ля­ють лю­дині.
Нинішня си­ту­ація по­тре­бує ство­рен­ня ви­со­ко­е­фек­тив­них та еко­логічно без­печ­них інсек­ти­цидів та ре­пе­лентів, раціональ­но­го спо­со­бу їхньо­го за­сто­су­ван­ня та зберіган­ня, а та­кож сти­му­лю­ван­ня при­род­них ре­гу­ля­торів чи­сель­ності зо­офільних мух.

   Зо­офільні му­хи, що па­ра­зи­ту­ють на ве­ликій ро­гатій ху­добі, пред­став­лені 10 ви­да­ми. Із них кімнат­на му­ха в се­ред­-нь­о­му ста­но­вить 38,4% і зай­має ос­новні біото­пи, літні та­бо­ри і тва­рин­ницькі приміщен­ня. На дру­го­му місці — осіння жи­гал­ка — 32,4%, во­на «оку­по­вує» тва­рин­ницькі приміщен­ня та літні та­бо­ри. Сіра яй­це­род­на корівни­ця ста­но­вить 19,2%, меш­кає пе­ре­важ­но на па­со­ви­щах і в літніх та­бо­рах. На ча­ст­ку цих трьох ос­нов­них видів при­па­дає 90% усь­о­го ком­плек­су зо­о­фільних мух.

   У сви­нарсь­ких при­міщен­нях гос­по­дарств ос­нов­ни­ми ви­да­ми є кімнат­на му­ха та осіння жи­гал­ка, чи­сельність яких ра­зом ста­но­вить 87,5%, про­те у при­ват­но­му сек­торі їх усь­о­го 60,4%.
Особ­ливістю кімнат­ної му­хи у гос­по­дар­ст­вах є те, що во­на здат­на інтен­сив­но розмно­жу­ва­ти­ся усе­ре­дині приміщень, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи в ролі кор­мо­во­го ли­чин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща за­­лиш­­ки кормів, а та­кож гній. В опа­лю­ва­них приміщен­нях роз­мно­жен­ня мух відбу­вається впро­довж усь­о­го ро­ку, ся­га­ю­чи 10 по­колінь.
FLY–полювання на му­х
Най­частіше для бо­роть­би з му­ха­ми за­сто­со­ву­ють інсек­ти­ци­ди та ре­пе­лен­ти. Се­ред об­ста­вин, що за­без­пе­чу­ють ви­со­ку життєздатність па­ра­зи­тич­них ко­мах, до­нині за­ли­шається їхня спро­можність ви­жи­ва­ти після дії більшості інсек­ти­цидів. Ви­ни­кає постійна по­тре­ба вдо­с­ко­на­лен­ня та до­пов­нен­ня груп хімічних за­собів.
Ви­со­ко­е­фек­тивні пре­па­ра­ти рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня ча­с­то містять піре­т­ру­ми — хімічні ре­чо­ви­ни, от­ри­мані з хри­зан­тем. Знач­ної по­пу­ляр­ності на­бу­ли ефірні олії, які на­но­сять на по­верх­ню тіла або засто-совують у приміщен­нях з до­по­мо­гою аро­мо­ламп. Із цією ме­тою ви­ко­ри­с­то­ву­ють олії гвоз­ди­ки, по­ли­ну, шавлії, чай­но­го де­ре­ва, туї, ев­ка­ліпта та інших. Іноді їх змішу­ють у різних кон­цен­т­раціях, роз­во­дять у спир­то­вих роз­чи­нах і на­но­сять на еле­мен­ти вікон та мар­леві завіси.
Од­нак більшо­го по­ши­рен­ня з по­гля­ду ефек­тив­ності от­ри­ма­ли штуч­но син­те­зо­вані пре­па­ра­ти. На вітчиз­ня­но­му рин­ку до­ступ­ний ши­ро­кий спектр інсек­ти­цид­них за­собів для об­роб­ки про­дук­тив­них тва­рин про­ти на­па­ду літа­ю­чих ко­мах. Най­е­фек­тивніши­ми су­ча­сни­ми інсек­ти­ци­да­ми є нер­во­во-па­ралітичні пре­па­ра­ти у формі дустів, роз­чинів, ае­ро­золів чи емульсій.
Про­тя­гом ми­ну­ло­го століття знач­но­го по­ши­рен­ня у бо­ротьбі з па­ра­зи­тич­ни­ми ко­ма­ха­ми на­бу­ли за­со­би на ос­нові хло­рор­ганічних спо­лук (ХОС). Про­те в су­час­них умо­вах ця гру­па пре­па­ратів втра­ти­ла свою ак­ту­альність че­рез ви­со­ку ток­сичність та здатність до ку­му­ляції в жи­вих ор­ганізмах та довкіллі.

   До­сить знач­ною є гру­па фо­с­фо­рор­ганічних спо­лук (ФОС), ок­ремі пред­став­ни­ки якої не втра­ти­ли своєї ак­ту­аль­ності і в су­час­но­му тва­рин­ництві. По­­рівня­но із хло­рор­ганічни­ми спо­лу­ка­ми, во­ни швид­ше роз­кла­да­ють­ся у на­вко­лиш­нь­о­му се­ре­до­вищі, про­те та­кож ма­ють ге­па­то­ток­сичні вла­с­ти­вості.
ФО­Си ви­ко­ри­с­то­ву­ють у формі роз­чинів та емульсій із ме­тою зни­щен­ня па­ра­зи­тич­них ко­мах, у то­му числі й зо­офільних мух, для об­роб­ки приміщень за відсут­ності тва­рин.
Крім то­го, де­які інсек­ти­ци­ди цієї гру­пи ре­ко­мен­до­ва­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти без­по­се­ред­ньо для об­при­с­ку­ван­ня по­голів’я тва­рин: Не­о­ци­дол, Се­ба­цил, Блотік.

   У світовій прак­тиці піре­т­роїди за­ли­ша­ють­ся най­по­пу­лярніши­ми се­ред інсек­ти­цид­них пре­па­ратів за­вдя­ки не­значній ток­сич­ності (порівня­но із фо­с­фо­рор­ганічни­ми спо­лу­ка­ми) та швид­ко­му роз­па­ду в на­вко­лиш­нь­о­му се­ре­до­вищі.
Ос­нов­на пе­ре­ва­га син­те­тич­них піре­т­роїдів — ви­со­ка вибірко­ва ток­сичність, рівень якої для теп­ло­кров­них тва­рин не­од­на­ко­вий: є ма­ло­ток­сичні (діюча ре­чо­ви­на — пер­ме­т­рин) та ви­со­ко­ток­сичні (діючі ре­чо­ви­ни — дель­та­ме­т­рин, ци­пер­ме­т­рин). По­тра­пив­ши в ор­ганізм лю­дей, птиці чи тва­рин, пер­ме­т­рин ме­та­болізується у не­ток­сичні спо­лу­ки за до­по­мо­гою фер­ментів печінки. Ци­пер­ме­т­рин і дель­та­ме­т­рин ак­тивніші і ма­ють под­раз­ню­вальні вла­с­ти­вості, то­му за їхньо­го за­сто­су­ван­ня слід до­три­му­ва­тись пра­вил без­пе­ки.
Ме­ханізм дії син­те­тич­них піре­т­роїдів по­ля­гає у бло­ку­ванні пе­ре­дачі нер­во­вих імпульсів, що, своєю чер­гою, вик­ли­кає по­ру­шен­ня ко­ор­ди­нації ру­ху, па­раліч та за­ги­бель ко­мах.
До гру­пи син­те­тич­них піре­т­роїдів на­ле­жать такі пре­па­ра­ти: Бу­токс 50 (ана­ло­ги — Дель­та­вет, Дель­токс), Інсек­тин, Не­о­сто­ма­зан, Ек­то­цид та Бай­о­ф­лай Пур-он.
   Не менш важ­ли­вою гру­пою інсек­ти­цидів, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють для бо­роть­би з му­ха­ми, є ма­к­ро­циклічні лак­то­ни. Дія пре­па­ратів цієї гру­пи пов’яза­на із по­си­лен­ням син­те­зу в ор­ганізмі па­ра­зи­тич­них ко­мах гам­ма-аміно­мас­ля­ної кис­ло­ти, яка як ней­ро­медіатор спри­чи­нює па­раліч та за­ги­бель па­ра­зитів. Пре­па­ра­ти до­сить швид­ко всмок­ту­ють­ся ор­­ганізмом шкідників че­рез зовнішні по­­кри­ви та по­ру­шу­ють про­це­си пе­­ре­дачі нер­во­вих імпульсів, вик­ли­ка­ю­чи па­раліч ко­мах і їхню за­ги­бель. Ефек­тив­ни­ми інсек­ти­ци­да­ми, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють для бо­роть­би з му­ха­ми, є такі за­со­би: Авер­сект, Агіта 10 WG, Квік Байт, Флай­ Байт.
Пе­ре­важ­на більшість на­зва­них пре­па­ратів є інсек­ти­ци­да­ми, що мають слаб­ку ре­пе­лент­ну дію (крім Бай­о­ф­лаю), то­му про­яв­ля­ють мак­си­маль­ний ефект за пря­мо­го кон­так­ту з му­ха­ми, але для за­хи­с­ту тва­рин від ко­мах важ­ливіше зна­чен­ня ма­ють пре­па­ра­ти, які відля­ку­ють мух.
На жаль, пе­релік цих за­собів об­ме­же­ний. Най­т­ри­валіший ре­пе­лент­ний (відля­ку­валь­ний) ефект ма­ють пре­па­ра­ти, що містять похідні ди­е­тил­то­лу­аміду (ДЕ­ТА), зо­к­ре­ма ок­са­мат. Од­нак по­ба­чи­ти у про­да­жу йо­го прак­тич­но не­мож­ли­во.

Прак­тич­ний досвід

О. Ша­балін,
 головний ветлікар
ТОВ «Дукла»:

— На прак­тиці бо­роть­ба з му­ха­ми не зво­дить­ся до ба­наль­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­цидів або ре­пе­лентів для тва­рин. Тільки ком­плекс­ний підхід до про­бле­ми зо­офільних мух дає по­зи­тив­ний ефект. Зо­к­ре­ма, в тва­рин­ниць­ко­му гос­по­дарст­ві у період ма­со­во­го льо­ту ко­мах для тва­рин ви­ко­ри­с­то­вуємо пре­па­ра­ти Бай­о­ф­лай пур-он та Бу­токс, у мо­лоч­них бок­сах розвішуємо липкі стрічки та уль­т­рафіоле­тові еле­к­т­ричні за­со­би для зни­щен­ня мух, у тва­рин­ниць­ких приміщен­нях роз­кла­даємо ат­рак­тан­ти (Квік Байт, Флай Байт) або об­роб­ляємо роз­чи­на­ми стіни, віконні ра­ми, ого­рожі то­що (Агіта) і кон­тро­люємо чи­с­то­ту те­ри­торії, щоб за­­по­бігти розмно­жен­ню ко­мах.

Чим за­гро­жу­ють му­хи?
Му­хи, що постійно кон­так­ту­ють із тва­ри­на­ми та лю­ди­ною і літа­ють на ве­ликі відстані, є пе­ре­нос­ни­ка­ми збуд­ників ба­га­ть­ох інвазійних за­хво­рю­вань. Роз­г­ля­не­мо ос­новні з них.

   Те­лязіоз — хво­ро­ба ВРХ, спри­чи­ню­ва­на не­ма­то­да­ми підря­ду Spirurata. Ха­рак­те­ри­зується сльо­зо­те­чею, кон’юнк­­тивіта­ми, ке­ра­то­кон’юнк­тивіта­ми, сліпо­тою, зни­жен­ням про­дук­тив­ності тва­рин. Гельмінти па­ра­зи­ту­ють у кон’юнк­ти­валь­но­му мішку, під тре­ть­ою повікою та у сльо­зо­вих за­ло­зах (фо­то 1).

   Па­рафіляріоз — хво­ро­ба ко­ней і ослів, спри­чи­нює її не­ма­то­да підря­ду Filariata. Гель­мінти па­ра­зи­ту­ють у підшкірній клітко­вині та міжм’язовій спо­лучній тка­нині тва­рин. Клінічні оз­на­ки хво­ро­би до­сить ха­рак­терні: у місцях ло­калізації до­рос­лих па­ра­зитів на шкірі тва­рин з’яв­ля­ють­ся без­болісні, завбільшки із ква­со­ли­ну, вуз­ли­ки. Зго­дом удень у со­няч­ну по­го­ду во­ни по­чи­на­ють кро­во­то­чи­ти (фо­то 2). Че­рез де­я­кий час ран­ки ніби­то за­жи­ва­ють і вуз­ли­ки зни­ка­ють. Кро­во­течі спо­с­теріга­ють­ся щод­ня впро­довж вес­ня­но-літньо-осінньо­го се­зо­ну. Ці оз­на­ки на­зи­ва­ють «січен­ням шкіри».
   Па­рафіляріоз і га­б­ро­не­моз — хво­ро­би од­но­ко­пит­них тва­рин, що спри­чи­ню­ють­ся трьо­­­ма ви­да­ми не­ма­тод Spirurata. Ста­те­возрілі гельмінти ло­ка­лі­зу­ють­ся у шлун­ку од­но­ко­пит­них тва­рин, а у ли­чин­ковій стадії — у шкірі й ле­ге­нях. На по­чат­ковій стадії за­хво­рю­ван­ня у ділянці хол­ки, шиї, спи­ни, ло­па­ток з’яв­ля­ють­ся щільні при­пух­лості розміром із ку­ря­че яй­це. Зго­дом ча­с­ти­на з них мо­же зник­ну­ти, ре­ш­та — розм’як­шується, і на їхньо­му місці ут­во­рю­ють­ся но­риці (фо­то 3), із яких витікає рідкий сли­зи­с­то-гнійний ек­су­дат. Тва­ри­ни худ­нуть, відста­ють у рості й роз­вит­ку.

    Воль­фартіоз — хво­ро­ба овець, спри­чи­нюється ли­чин­ка­ми мух Wohlfahrtia magnifica ро­ди­ни Sarcop­hagidae, що па­ра­зи­ту­ють у ра­нах (фо­то 4), ви­раз­ках, на сли­зо­вих обо­лон­ках. Хво­ро­ба ха­рак­те­ри­зується схуд­нен­ням, вис­на­жен­ням та за­ги­бел­лю тва­рин.

   Ей­меріози — гострі, підгострі або хронічні хво­ро­би мо­лод­ня­ку жуй­них тва­рин, ко­ней, сви­ней, птахів, кролів, що су­про­во­д­жу­ють­ся діареєю, при­гнічен­ням, схуд­нен­ням, іноді за­ги­бел­лю тва­рин. Збуд­ни­ки — од­ноклітинні па­ра­зи­ти (фо­то 6), які ло­калізу­ють­ся в епі­телі­аль­них кліти­нах киш­ківни­ка, у кролів — в епітеліаль­них кліти­нах жовчних ходів печінки, у гу­сей — в епітеліаль­них кліти­нах ни­рок.

   Три­па­но­со­мо­зи — трансмісивні, се­зонні хво­ро­би ко­ней, ослів, мулів та лю­ди­ни, що спри­чи­ню­ють­ся од­­но­клі­тин­­ни­ми кро­во­па­ра­зи­та­ми (фо­то 6). За­хво­рю­ван­ня тва­рин су­про­во­д­жується про­пас­ни­цею, анемією, збіль­шен­ням лімфа­тич­них вузлів, схуд­нен­ням, нер­во­ви­ми яви­ща­ми.
Вста­нов­ле­но, що кліма­тич­ний фак­тор (го­ло­вним чи­ном — тем­пе­ра­ту­ра повітря) впли­ває на ступінь за­ра­жен­ня мух збуд­ни­ка­ми інвазійних  за­хво­рю­вань.
Кількість мух на тва­ри­нах у період на­па­ду пе­ре­бу­ває у зво­ротній ко­ре­ляційній за­леж­ності від відстані між ни­ми. То­му зни­щен­ня мух є го­ло­вним із шляхів, який за­без­пе­чує роз­рив цик­лу роз­вит­ку збуд­ників.